Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/18072/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18072/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Угорська, буд., 7а (далі відповідач), в якій позивач просить, з урахуванням заяви про зміну предмета позову:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно будівельного контролю з проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83-А з питань перевірки виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025 виданих ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №34-А від 15.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальність за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП;

- скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2025 року щодо ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2025 року позивачу стало відомо, що відповідач 15.07.2025 року прийняв постанову №34-А по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень. Зазначає, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №34-А від 15.07.2025 року, позивачем не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2025 року, що і стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Продовжує, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №34-А від 15.07.2025 року, дана постанова прийнята на підставі акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2025 року за №58-пп. Зазначає, що проведення заходу державного нагляду (контролю) стало основною підставою прийняття постанови №34-А від 15.07.2025 року.

Позивач вважає, що відповідач не мав підстав для проведення відповідного позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а отже і підстав для складення відповідної постанови, у зв`язку із чим дії відповідача по проведенню позапланового заходу державного архітектурно будівельного контролю підлягають визнанню протиправними, постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження щодо притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП підлягає закриттю.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що в межах позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (з 07.02.2025 по 20.02.2025) встановлено, що на об`єкті будівництва по АДРЕСА_2 здійснюється реконструкція будинку садибного типу, літера «А-1» шляхом прибудови та надбудови. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт на вказаний об`єкт відсутні. Вказане порушення було зафіксовано у відповідному акті та протоколі від 20.02.2025. Крім того зазначає, що позивачу видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме зобов`язано протягом двох місяців з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Продовжує, що постановою № 21-а від 17.04.2025 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 5950 грн. В подальшому в межах виконавчого провадження приватним виконавцем стягнуто з позивача в примусовому порядку 11900 грн. Зазначає, шо вищезгадана постанова не оскаржувалась.

Продовжує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Пунктом 2 вказаної вище постанови встановлено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. На виконання вищезгаданих норм Інспекцією скеровано листа до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025, виданих ОСОБА_1 . У відповідь на згаданий лист Мінрозвитку видано наказ № 969 від 09.06.2025, яким зобов`язано Інспекцію провести перевірку на об`єкті будівництва по АДРЕСА_2 .

Зазначає, що наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини доводиться листом Інспекції 0006-вих-161175 від 11.11.2024, в якому зазначається, що внаслідок проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 завдано непоправної шкоди сусідньому будинку, що належить ОСОБА_2 . Зокрема, у зв`язку із здійсненням будівельних робіт було змінено конфігурацію даху будинку АДРЕСА_2 , що призвело до пошкодження будівельних конструкцій покриття, несучих цегляних стін, меблів, вікон та підлоги.

Крім того, вказує, що будинок АДРЕСА_2 перебуває в аварійному стані та загрожує життю його жителів у зв`язку із ризиком замикання електропроводів, падіння стелі, провалу підлоги, утворення грибку. При подальшому осіданні стін будинку АДРЕСА_2 також існує можливість розриву газової труби, що знаходиться поруч із тріщинами на стінах, а це у свою чергу може спричинити пожежонебезпечну ситуацію, що підтверджується експертним висновком на обстеження житлового будинку № 09/23-ОБ.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що зокрема, що звернення відповідача №0006-вих-72781 від 19.05.2025 не містить відомостей в такому обсязі, що свідчать про наявність загрози, яка має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, або ж про наявність відомостей про необхідність виконання міжнародних зобов`язань України, а отже з урахуванням позицій викладеній у 48 в Постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 300/1209/24 (К/990/38264/24) відповідач здійснив позапланову перевірку всупереч дії мораторію на проведення, зокрема, позапланових заходів державного нагляду (контролю) та без обґрунтування наявності обставин, визначених пунктом 2 Постанови №303, що свідчить про протиправність відповідних дій відповідача.

Третя особа подала пояснення щодо позову в яких зазначає, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідних сферах в силу положень Постанови КМ України від 13.03.2022 року № 303 надає дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), оцінюючи при цьому наявність підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю). У відповідь на згаданий лист Мінрозвитку видано наказ № 144 від 03.02.2025 про проведення першочергової позапланової перевірки на об`єкті будівництва по АДРЕСА_2 .

За результатами проведеної відповідачем перевірки встановлено, що за вказаною адресою, ОСОБА_1 здійснюється реконструкція будинку садибного типу, літера «А-1» шляхом прибудови та надбудови. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт на вказаний об`єкт відсутні. За результатами позапланової перевірки складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20.02.2025 № 8-пп, протокол про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 за ч.4 ст. 96 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Також за результатами проведеної перевірки, ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2025 з вимогою в двох місячний термін усунути виявлені порушення вимог законодавства та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025. Враховуючи те, що загроза, яка має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров`я людини внаслідок проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 продовжувала тривати, суб`єктом містобудування не вжито заходів щодо її відвернення та усунення виявлених порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, відповідач звернувся до Мінрозвитку із листом від №0006-вих-72781 від 19.05.2025 про надання дозволу на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025, виданих ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 08.09.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.09.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 03.10.2025 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою від 10.11.2025 суддя залучила до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій та скасування постанови третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано наказ Про проведення перевірки від 07.02.2025 №8-П, яким наказано провести позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_2 .

Предмет перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд встановив, що підставою для проведення позапланової перевірки було звернення адвоката Пелюховської Х.Б. від 22.10.2024 №22/10/2024, що зареєстроване в СЕД Львівської міської ради від 25.10.2024 №2-22245-0006, висновку комісії створеної відповідно до наказу начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 17.11.2022 №35 (зі змінами) з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2024 №2 і наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 03.02.2025 №144.

Відповідач з метою виконання вимог пункту 2 Постанови №303 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із листом від 11.11.2024 №0006-вих-161175, з посиланням на положення цієї Постанови, щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з актом від 20.02.2025 №8-пп складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проведено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою АДРЕСА_2 . Замовник: ОСОБА_1 .

За результатами проведення заходу державного нагляду (контрою) встановлено порушення вимог законодавства, а саме пункту 1, частини 1 статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу другого, пункту п`ятого Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

При виході за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_1 здійснюється реконструкція будинку садибного типу, літера «А-1» шляхом прибудови та надбудови. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт на вказаний об`єкт відсутні.

Примірник акту надіслано АТ «Украпошта» 21.02.2025 (номер трекінгу 7904869496504).

20.02.2025 відповідачем, за результатами позапланової перевірки винесено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого повідомлено, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14:00 год, 04.03.2025 у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: вул. Угорська, 7а, м. Львів.

20.02.2025 відповідачем видано ОСОБА_1 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 за порушення пункту 1, частини 1 статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу другого, пункту п`ятого Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. З метою усунення порушень вимагається зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83А.

17.04.2025 відповідачем винесено постанову №21-а по справі про адміністративне правопорушення за результатами проведення проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20.02.2025 за №8-пп., протокол про адміністративне правопорушення від 20.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУПап та накладено адміністративне стягнення у вигляді 5950 грн 00 коп.

Відповідач з метою виконання вимог пункту 2 Постанови №303 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із листом від 19.05.2025 №0006-вих-72781, з посиланням на положення цієї Постанови, щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Також зазначив, що загроза, яка має негативний вплив на права та законні інтереси життя та здоров`я людити внаслідок проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_2 продовжує тривати, суб`єктом містобудування не вжито заходів щодо її відвернення та усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відтак просив надати дозвіл на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_2 стосовно виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025 виданих ОСОБА_1 .

Міністерством розвитку громад та територій України видано наказ №969 від 09.06.2025 Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до якого, наказано Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва, зокрема за адресою: АДРЕСА_2 стосовно виконання вимог приписів від 20.02.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано наказ Про проведення позапланової перевірки від 19.06.2025 №58-П, яким наказано провести позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_2 .

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 02.07.2025 №58-пп та виявлено порушення вимог законодавства, а саме абзацу четвертого, пункту 14 Порядку здійснення державного-архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553.

02.07.2025 відповідачем видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил за адресою АДРЕСА_2 за порушення абзацу четвертого пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. З метою усунення порушень вимагається протягом двох місяців з дня отримання даного припису привести будинок садибного типу, літера «А-1», за адресою вул. Тракт Глинянський, 83А, м. Львів у відповідність до даних технічного паспорту від 09.12.2022 реєстраційний номер ТІ01:9458:1993-8966-9292.

15.07.2025 відповідачем винесено постанову №34-а по справі про адміністративне правопорушення за результатами проведення проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2025 за №58-пп., протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 6800 грн 00 коп.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, незгода з приписом від 02.07.2025 та постановою №34-А від 15.07.2025 про адміністративне правопорушення, позивач звернулась із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Закон України № 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

В абзацах першому, другому частини першої статті 41 Закону України № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (далі Положення №1340), ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням ДІАМ, відповідно до пункту 3 Положення №1340, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції архітектури та містобудування від 15.09.2021 № 960 погоджено пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У частині першій статті 41 Закону України № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічні за змістом положення містяться у пунктах 5, 7 Порядку №553.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі ДАБІ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За змістом пункту четвертого Положення №294, ДАБІ України відповідно до покладених на неї завдань: 3) видає обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону.

Посадові особи ДАБІ України та її територіальних органів під час проведення планових і позапланових перевірок мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності у визначених законодавством випадках до місць провадження діяльності таких суб`єктів (п. 5 Положення).

За змістом частини другої статті 8 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Пунктом 5 Порядку № 553 закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами частини першої статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною п`ятою статті 7 Закону № 877-V визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Статтею 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; .

Пунктом 11 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з пунктами 7, 9 Порядку № 533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки..

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Так, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. (п. 17 Порядку № 533).

Відповідно до пунктів 18, 19, 20 Порядку № 533, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктами 13-14 Порядку № 533 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною другою статті 188-42 КУпАП, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано наказ Про проведення перевірки від 07.02.2025 №8-П, яким наказано провести позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою вул. Тракт Глинянський, 83А, м. Львів.

Предмет перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд встановив, що підставою для проведення позапланової перевірки було звернення адвоката Пелюховської Х.Б. від 22.10.2024 №22/10/2024, що зареєстроване в СЕД Львівської міської ради від 25.10.2024 №2-22245-0006, висновку комісії створеної відповідно до наказу начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 17.11.2022 №35 (зі змінами) з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2024 №2 і наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 03.02.2025 №144.

Суд зазначає, що у пункті 7-1 Порядку №553 містяться положення щодо винесення на розгляд комісії звернень фізичних та юридичних осіб.

Так, з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Поряд з цим, суд зазначає, що 13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану № 303 (далі Постанова №303), пунктом 1 якої припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до пункту 2 цієї Постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України:

- за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- з метою виконання міжнародних зобов`язань України.

Отже, зважаючи на дату прийняття оскарженого наказу, до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення Постанови № 303. Тому наказ про проведення перевірки міг бути прийнятий виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, тобто на підставі рішення Міністерства розвитку громад та територій України.

Як видно з матеріалів справи, відповідач з метою виконання вимог пункту 2 Постанови №303 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із листом від 19.05.2025 №0006-вих-72781, з посиланням на положення цієї Постанови, щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Також зазначив, що загроза, яка має негативний вплив на права та законні інтереси життя та здоров`я людити внаслідок проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою вул. Тракт Глинянський, 83-А, м. Львів продовжує тривати, суб`єктом містобудування не вжито заходів щодо її відвернення та усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відтак просив надати дозвіл на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою вул. Тракт Глинянський, 83-А, м. Львів стосовно виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025 виданих ОСОБА_1 .

Міністерством розвитку громад та територій України видано наказ №144 від 03.02.2025 Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до якого, наказано Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва, зокрема за адресою: вул. Тракт Глинянський, 83-А, м. Львів.

Наведені обставини свідчать про дотримання відповідачем вимог пункту 2 постанови КМУ №303 від 13.03.2022 та статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при призначенні позапланової перевірки позивача.

Доводи позивача про недостовірність відомостей є суто декларативними та не підкріплені жодними доказами, які б спростовували наведені у зверненні обставини.

Як уже встановлено судом, проведення відповідачем позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю було зумовлене, зокрема, необхідністю перевірки виконання позивачем вимог приписів від 20.02.2025 та здійснено на підставі відповідного рішення Міністерства розвитку громад та територій України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки.

З огляду на це суд приходить до висновку, що проведення відповідачем перевірки щодо виконання позивачем приписів від 20.02.2025 відповідало предмету перевірки, визначеному наказом Інспекції від 19.06.2025 №58-П, та не виходило за межі наданих відповідачу законом повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для призначення позапланової перевірки за адресою: вул. Тракт Глинянський, 83-А, м. Львів.

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для призначення перевірки.

Водночас суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є не лише правомірність призначення та проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а й правомірність припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 02.07.2025 та постанови №34-А від 15.07.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом, за результатами проведеної 02.07.2025 перевірки відповідачем складено акт №58-пп, яким встановлено порушення позивачем абзацу четвертого пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено судом, 20.02.2025 відповідачем за результатами проведеної перевірки було видано позивачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83-А.

Зазначені приписи у встановленому законом порядку позивачем не оскаржувалися та доказів їх скасування чи визнання протиправними суду не надано.

При цьому постановою відповідача №21-а від 17.04.2025 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Таким чином, на момент проведення спірної перевірки приписи від 20.02.2025 були чинними, обов`язковими для виконання, а встановлені ними вимоги не були скасовані чи змінені у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Як уже встановлено судом, проведення відповідачем позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю було зумовлене, зокрема, необхідністю перевірки виконання позивачем вимог приписів від 20.02.2025 та здійснено на підставі відповідного рішення Міністерства розвитку громад та територій України.

З огляду на це суд приходить до висновку, що проведення відповідачем перевірки щодо виконання позивачем приписів від 20.02.2025 відповідало предмету перевірки, визначеному наказом Інспекції від 19.06.2025 №58-П, та не виходило за межі наданих відповідачу законом повноважень.

Разом з тим суд зазначає, що сама по собі наявність передбаченої законом підстави для проведення позапланової перевірки не звільняє орган державного архітектурно-будівельного контролю від обов`язку дотримання встановленої законодавством процедури її проведення та прийняття за її результатами відповідних рішень.

Як встановлено судом, наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 19.06.2025 №58-П призначено проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83А, предметом якої визначено перевірку виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2025 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2025.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 7, 9 Порядку №553 перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки.

При цьому, як уже встановлено судом, проведення такої перевірки було погоджено Міністерством розвитку громад та територій України наказом від 09.06.2025 №969, прийнятим на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

Таким чином, у відповідача були наявні як матеріально-правова підстава для проведення позапланової перевірки, а саме необхідність перевірки виконання раніше виданих приписів, так і спеціальна правова підстава для проведення такого заходу в умовах дії воєнного стану - відповідне рішення центрального органу виконавчої влади.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 28.04.2025 у справі №380/19138/22, відповідно до якої в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України №303 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) можливе за наявності рішення уповноваженого центрального органу виконавчої влади, прийнятого з урахуванням визначених цією постановою підстав. При цьому оцінці підлягає зміст відповідного управлінського рішення та його відповідність установленим законом вимогам.

У цій справі Міністерством розвитку громад та територій України прийнято саме такий управлінський акт - наказ від 09.06.2025 №969, яким погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі щодо об`єкта за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83А, з питань виконання приписів від 20.02.2025.

Отже, посилання позивача на дію мораторію на проведення заходів державного нагляду (контролю) саме по собі не свідчить про протиправність спірної перевірки, оскільки в даному випадку наявний передбачений пунктом 2 постанови №303 виняток із загальної заборони.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії відповідача щодо призначення та проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83А здійснені на підставі та у спосіб, передбачені законом, а тому вимога позивача про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягає.

Щодо припису від 02.07.2025 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, за результатами проведення позапланової перевірки, оформленої актом від 02.07.2025 №58-пп, відповідачем встановлено невиконання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме абзацу четвертого пункту 14 Порядку №553.

Згідно з абзацом четвертим пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом установлено, що за результатами попередньої перевірки від 20.02.2025 відповідачем встановлено здійснення ОСОБА_1 реконструкції будинку садибного типу, літера «А-1», шляхом прибудови та надбудови без документів, що надають право на виконання будівельних робіт.

За результатами зазначеної перевірки позивачу було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Вказані приписи позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися, доказів їх скасування чи визнання протиправними суду не надано.

Більше того, постановою відповідача від 17.04.2025 №21-А позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 96 КУпАП за встановлені під час первинної перевірки порушення. Вказана постанова також не була оскаржена.

Таким чином, на момент проведення спірної перевірки приписи від 20.02.2025 були чинними та обов`язковими для виконання позивачем.

При цьому суд звертає увагу, що чинність та обов`язковість припису, який не був скасований у встановленому законом порядку, зумовлює обов`язок суб`єкта містобудування виконати визначені ним вимоги у встановлений строк.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі №723/1247/17 звертав увагу на те, що у спорах щодо притягнення до відповідальності за статтею 188-42 КУпАП суд має перевірити, зокрема, законність та зміст припису, невиконання якого стало підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У цій справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність приписів від 20.02.2025 або про припинення їх дії.

Натомість актом від 02.07.2025 №58-пп зафіксовано, що позивачем не усунуто наслідки виявленого раніше порушення та не приведено об`єкт будівництва у відповідність до вимог законодавства.

Враховуючи встановлені під час перевірки обставини, відповідач мав передбачені пунктом 11 Порядку №553 повноваження видати обов`язковий для виконання припис про усунення виявленого порушення.

Припис від 02.07.2025 містить конкретно визначену вимогу - протягом двох місяців з дня його отримання привести будинок садибного типу, літера «А-1», за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 83А у відповідність до даних технічного паспорта від 09.12.2022, реєстраційний номер ТІ01:9458:1993-8966-9292.

Отже, припис містить визначений спосіб усунення виявленого порушення та строк його виконання.

Доводи позивача про незаконність припису фактично зводяться до незгоди з висновками відповідача, зробленими за результатами перевірки. Проте належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені актом №58-пп обставини, позивачем суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, у цій справі відповідач надав достатні докази на підтвердження фактичних обставин, покладених в основу спірного припису, а саме акт перевірки від 02.07.2025 №58-пп, припис від 02.07.2025, матеріали попередньої перевірки та приписи від 20.02.2025.

Позивачем не доведено, що вимога відповідача є неможливою для виконання, невизначеною або такою, що не відповідає встановленим під час перевірки обставинам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 02.07.2025 прийнятий у межах наданих відповідачу повноважень, на підставі встановлених під час перевірки обставин та з дотриманням вимог законодавства, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Щодо постанови №34-А від 15.07.2025 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, полягає у невиконанні законної вимоги або припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою необхідною передумовою є, відповідно, встановлення двох взаємопов`язаних обставин: по-перше, законності вимоги (припису), яка підлягала виконанню; по-друге, факту її невиконання особою, на яку такий обов`язок покладено.

Як уже встановлено судом, приписи від 20.02.2025 були видані відповідачем у межах наданих йому законом повноважень та позивачем не оскаржувалися.

Зі змісту постанови №34-А від 15.07.2025 вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало невиконання вимог припису від 20.02.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення перевірки 02.07.2025 відповідачем встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконані, а виявлені раніше порушення не усунуті.

Таким чином, наявність невиконання законної вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю знайшла своє підтвердження матеріалами справи.

Суд враховує, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом не встановлено, що при винесенні постанови №34-А відповідачем не було з`ясовано зазначених обставин або що висновки, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому суд бере до уваги, що позивач не надала доказів виконання припису від 20.02.2025 у встановлений ним строк, не надала доказів усунення виявлених порушень або приведення об`єкта у відповідність до вимог законодавства до моменту проведення перевірки 02.07.2025.

Отже, суд вважає доведеним факт невиконання позивачем законної вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП.

Посилання позивача на протиправність самої перевірки суд відхиляє з мотивів, наведених вище. Порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України №303, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553, які могли б свідчити про незаконність отриманих під час перевірки результатів, судом не встановлено.

Cуд також бере до уваги, що наказ Інспекції від 19.06.2025 №58-П, яким призначено проведення позапланової перевірки, позивачем окремо не оскаржувався, доказів його скасування або визнання протиправним матеріали справи не містять.

Водночас суд зазначає, що сам факт неоскарження наказу не позбавляє суд обов`язку перевірити законність проведення перевірки при розгляді спору щодо її результатів. Така перевірка судом проведена, і за її результатами встановлено наявність законних підстав для проведення відповідного заходу.

Таким чином, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №34-А від 15.07.2025 прийнята за наявності встановленого складу адміністративного правопорушення, у межах повноважень відповідача та з дотриманням установленої законом процедури.

Підстав для застосування статті 247 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що інші доводи сторін не спростовують встановлених судом обставин та зроблених на їх підставі висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові слід вдмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у позові ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.