Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №340/7997/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7997/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у фіксованій величині;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у фіксованій величині – 583,51 грн, без вирахування індексації, яка склалася, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у розмірі 103 відсотки, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 липня 2022 року за весь час затримки виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. На думку позивачки, відповідач нарахував і виплатив їй індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року відкрито провадження в цій адміністративній справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позов (найменованому як пояснення) вказав, що індексація грошового забезепчення позивачки проодилась відповідно дол вимог законодавства.

Розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

12 жовтня 2025 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання інформації щодо виплати індексації грошового забезпечення.

Листом від 10 листопада 2025 року відповідач надав їй відповідь з інформацією про періоди та розміри виплаченої індексації грошового забезпечення.

Вважаючи, що відповідач протиправно, на власний розсуд, визначив базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення та не провів з нею розрахунок у повному обсязі, чим порушив її права, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, під час визначення обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено в додатку 2 до Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 5 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, а саме:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Отже, починаючи з грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку обіймає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Порядок № 1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно в разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

На момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців було підвищено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008.

Надалі тарифні ставки (оклади) військовослужбовців змінилися лише у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 встановлено нові (підвищені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 10 постанови № 704 вона набирає чинності з 1 березня 2018 року. Отже, з набранням чинності цією постановою базовим місяцем став березень 2018 року.

Таким чином, з урахуванням пункту 5 Порядку № 1078 індексація грошового забезпечення позивачки за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у фіксованій величині – 583,51 грн, з одночасною компенсацією сум ПДФО, суд зазначає таке.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, визначає Порядок № 1078.

З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивачки та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку вона обіймала.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи, факти, що підлягають встановленню, характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, щодо якої існує спір.

Право працівника на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 103 відсотки (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 цей додаток викладено в новій редакції, і з 01.12.2015 у ньому, як і в Порядку № 1078 загалом, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про індексацію-різницю, право на яку виникає лише тоді, коли в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується або не нараховується, а саме:

• сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац 3);

• сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави дійти висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки, з якого слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачці індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 18.07.2022.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивачка (військовослужбовиця) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює сумі можливої індексації, що склалася в березні 2018 року, або є меншим за неї.

Якщо ця умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для правильного вирішення справи необхідно з`ясувати, чи має позивачка право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.07.2022.

Верховний Суд у згаданих вище постановах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:

• розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

• суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

• чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

До обох цих сум включаються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює сумі можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), або є меншим за неї, це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначав суд, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно з пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий – березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Відповідно до довідки відповідача про складові грошового забезпечення позивачки його розмір у лютому 2018 року становив 7860,04 грн, а в березні 2018 року – 11807,04 грн.

Додатково суд враховує, що під час визначення розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця і не має разового характеру. Така позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.

Як зазначав суд вище, для правильного вирішення цієї справи слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 обчислюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділену на 100 відсотків.

Величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розраховано так (індекси споживчих цін до попереднього місяця за даними Держстату): лютий 2008 року – 102,7% = 1,027; березень 2008 року – 103,8% = 1,038; квітень 2008 року – 103,1% = 1,031; травень 2008 року – 101,3% = 1,013; вересень 2008 року – 101,3% = 1,013; жовтень 2008 року – 101,7% = 1,017; листопад 2008 року – 101,5% = 1,015; грудень 2008 року – 102,1% = 1,021; січень 2009 року – 102,9% = 1,029; лютий 2009 року – 101,5% = 1,015; березень 2009 року – 101,4% = 1,014; травень 2009 року – 101,4% = 1,014; червень 2009 року – 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року – 101,4% = 1,014; листопад 2009 року – 101,1% = 1,011; січень 2010 року – 102,7% = 1,027; лютий 2010 року – 101,9% = 1,019; вересень 2010 року – 103,5% = 1,035; грудень 2010 року – 101,6% = 1,016; березень 2011 року – 103,3% = 1,033; квітень 2011 року – 101,3% = 1,013; червень 2011 року – 101,2% = 1,012; березень 2014 року – 101,98% = 1,020; квітень 2014 року – 103,3% = 1,033; травень 2014 року – 103,8% = 1,038; липень 2014 року – 101,4% = 1,014; вересень 2014 року – 103,72% = 1,037; жовтень 2014 року – 102,4% = 1,024; листопад 2014 року – 101,9% = 1,019; грудень 2014 року – 103,0% = 1,030; січень 2015 року – 103,1% = 1,031; лютий 2015 року – 105,3% = 1,053; березень 2015 року – 110,8% = 1,108; квітень 2015 року – 114,0% = 1,140; травень 2015 року – 102,2% = 1,022; листопад 2015 року – 101,55% = 1,016; квітень 2016 року – 105,79% = 1,058; жовтень 2016 року – 104,0% = 1,040; січень 2017 року – 103,85% = 1,038; квітень 2017 року – 103,74% = 1,037; липень 2017 року – 103,13% = 1,031; жовтень 2017 року – 103,12% = 1,031; січень 2018 року – 103,44% = 1,034.

Індекс споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення обчислено наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по січень 2018 року: 1,027 ? 1,038 ? 1,031 ? 1,013 ? 1,013 ? 1,017 ? 1,015 ? 1,021 ? 1,029 ? 1,015 ? 1,014 ? 1,014 ? 1,011 ? 1,014 ? 1,011 ? 1,027 ? 1,019 ? 1,035 ? 1,016 ? 1,033 ? 1,013 ? 1,012 ? 1,020 ? 1,033 ? 1,038 ? 1,014 ? 1,037 ? 1,024 ? 1,019 ? 1,030 ? 1,031 ? 1,053 ? 1,108 ? 1,140 ? 1,022 ? 1,016 ? 1,058 ? 1,040 ? 1,038 ? 1,037 ? 1,031 ? 1,031 ? 1,034 = 3,533 (353,3%).

Отже, величина приросту індексу споживчих цін становить 253,3% (353,3% – 100%).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762 грн.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн ? 253,3% / 100%).

Оскільки розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а дохід позивачки в березні 2018 року підвищився на 3879,00 грн, індексація-різниця (фіксована індексація) становить 583,51 грн.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач не виконав вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 і в період з 01.03.2018 по 18.07.2022 не виплачував позивачці індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Отже, відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Водночас, оскільки відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачці індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, право на яку позивачка набула (що встановлено вище), суд вважає, що за таких обставин відсутні підстави для визначення в рішенні конкретної суми індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачці, адже це належить до виключної компетенції відповідача та його дискреційних повноважень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 липня 2022 року суд зазначає таке.

Правові підстави та порядок компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати, зокрема заробітної плати (грошового забезпечення).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-III компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. До таких доходів належить, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Статтею 3 Закону № 2050-III визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (з урахуванням утримання податків і обов`язкових платежів) на приріст індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється як відношення індексу споживчих цін у місяці, в якому провадиться виплата, до індексу споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід.

Відповідно до статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні положення містить Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Пунктом 4 Порядку № 1078 також передбачено, що в разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Суд враховує, що індексація грошового забезпечення є його складовою, а право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, оскільки невиплачений дохід може бути нарахований, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас з аналізу статей 3, 4 Закону № 2050-III вбачається, що обов`язковими складовими обчислення компенсації є сума заборгованості, яка фактично виплачується, та місяць її фактичної виплати, оскільки саме з урахуванням індексу споживчих цін у місяці виплати визначається приріст індексу для розрахунку компенсації. Обов`язок виплатити компенсацію виникає в роботодавця одночасно з виплатою заборгованості.

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи індексація грошового забезпечення за спірні періоди позивачці не нарахована і не виплачена, а її розмір підлягає визначенню відповідачем на виконання цього рішення суду. Отже, на цей час відсутні як сума доходу, на яку має нараховуватися компенсація, так і місяць її фактичної виплати, що унеможливлює обчислення компенсації, а обов`язок відповідача щодо її виплати ще не настав. За таких обставин порушення права позивачки на отримання компенсації втрати частини доходів на момент звернення до суду не відбулося, а захист права на майбутнє, яке ще не порушене, не є завданням адміністративного судочинства (стаття 2, частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України). Відтак позовна вимога в цій частині є передчасною і задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44), суд зазначає таке.

Порядком № 44 передбачено щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (у тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що відповідач ще не виплатив грошове забезпечення на виконання цього судового рішення, вимога позивачки про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб є передчасною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати, які підлягали б розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242– 246, 255, 260– 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) – січня 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) – січня 2008 року та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, під час нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК