Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №640/11229/19 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року № 640/11229/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Церейра-С» за липень, серпень, вересень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2016 рік;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року №932615147, №942615147, №952615147.

Позов мотивовано тим, що відповідач, не маючи на те підстав, видав наказ про проведення документальної перевірки, а також всупереч п.79.2 ПК України не вручив його позивачу, а також не повідомив про проведення перевірки у передбачений законодавством спосіб, що свідчить про незаконність проведення перевірки та нівелює всі її правові наслідки. У позові зазначається також, що відповідачем проігноровано прохання позивача взяти участь у розгляді заперечень на акт перевірки. Позивач вказує також, що акт проведення документальної перевірки, повідомлення про запрошення та протокол про адміністративне правопорушення отримав 05.02.2019. У позові вказано також, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення є необґрунтованими, ґрунтуються лише на припущеннях, прийняті всупереч нормам податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що запрошення щодо проведення позапланової перевірки було направлено вчасно, а тому твердження позивача про неправомірність проведення перевірки вважає необґрунтованими. Щодо суті порушень, викладених у акті перевірки, представник відповідача вказує на наявність кримінального провадження щодо контрагента позивача ТОВ «Церейра - С» та зміст пояснень керівника такого контрагента, наданого в межах такого кримінального провадження.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 прийнято справу № 640/11229/19 до провадження, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, допущено процесуальне правонаступництво, а саме, замінено Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві на підставі повідомлення від 15.01.2019 №5902/10/26-15-14-07-01 та наказу №370 від 15.01.2019, у період із 17.01.2019 по 23.01.2019 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Церейра -С» за липень, серпень, вересень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

За результатом перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 31.01.2019 №22/26-15-14-07-01-10/21606540.

Позивачем направлено на адресу відповідача заперечення від 19.02.2019 №19 на акт від 31.01.2019 №22/26-15-14-07-01-10/21606540.

Відповідач листом №40309/26-15-14-07-01-16 від 04.03.2019 повідомив позивача, що за результатом розгляду його заперечень від 19.02.2019, податковий орган дійшов висновку про залишення їх без задоволення, а висновки акта від 31.01.2019 - без змін.

На підставі висновків акта позапланової невиїзної перевірки від 31.01.2019 №22/26-15-14-07-01-10/21606540 відповідачем прийнято податкові повідомлення – рішення від 07 березня 2019 року №932615147, №942615147, №952615147.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарги позивача, ДФС прийняло рішення про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скарги – без задоволення.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, а також прийняті на підставі висновків такої перевірки податкові повідомлення – рішення віл 07.03.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо дотримання відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодексу України ( далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки(пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

У цьому аспекті варто зазначити, що, аналізуючи положення ПК України в розрізі процедури проведення податкових перевірок, Верховний Суд у справі №160/2116/19 (рішення від 12 серпня 2020 року) зазначив, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення про час та місце проведення перевірки є гарантією права платника податку на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку, а також необхідних пояснень з питань, що слугували призначенню податкової перевірки. Так, вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує із зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що для її правильного вирішення насамперед необхідно надати відповідь на питання щодо того, чи дотримався контролюючий орган вимог пункту 79.2 статті 79 у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України щодо виконання обов`язку з вручення платнику податків до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копії наказу про її проведення, повідомлення про дату та місце її проведення.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 10.09.2026 у справі № 160/2323/25.

Також, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України(зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

За правилами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що направлення на проведення перевірки від 15.01.2019 та наказ №370 від 15.01.2019 не отримував.

При цьому, у листі №40309/26-15-14-07-01-16 від 04.03.2019 відповідач зазначає, що поштове відправлення, що містило наказ від 15.01.2019 та направлення на проведення перевірки було направлене позивачу на його поштову адресу 15.01.2019, та повернулось до Головного управління ДФС у м. Києві 17.02.2019 з відміткою, що причиною повернення є закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, копію наказу від 15.01.2019 та направлення на проведення перевірки від 15.01.2019 були направлені відповідачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» 15.01.2019, а інформацію про їх невручення відповідач отримав 17 лютого 2019 року.

Суд враховує, що вже через день після відправки поштової кореспонденції, 17 січня 2019 року, Головним управлінням ДФС у м. Києві було розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, яка тривала до 23 січня 2019 року.

Отже, контролюючий орган, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не пересвідчився у дотриманні обов`язкових умов, які надають право на проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.4 статті 78 та пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, а саме - у врученні платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Суд наголошує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду недотримання відповідачем обов`язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не створює правомірних наслідків такої перевірки.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання контролюючим органом вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України щодо порядку її проведення. При тому, що право приступити до проведення відповідної перевірки контролюючому органу надано лише у випадку, коли останнім дотримано вимоги наведених вище положень пункту 78.4 статті 78, пункту 79. 2 статті 79 ПК України. Вимоги щодо права розпочати проведення документальної перевірки за умов дотримання податкового законодавства є безумовними. Праву на проведення перевірки передує виконання окремо визначеного обов`язку.

При цьому суд, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 18.05.2026 у справі №320/10970/23, зазначає, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків додаткової можливості на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє податковий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

З огляду на встановлені в цій справі фактичні обставини, що доводять факт недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку та, власне, порядку проведення такої, свідчить на користь висновку про незаконність проведення перевірки та, як наслідок, неправомірність складених за її результатами податкових повідомлень-рішень від 07 березня 2019 року №932615147, №942615147, №952615147.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Церейра-С» за липень, серпень, вересень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині представник позивача зазначає, що оскільки ТОВ «ІНТЕРЦИКЛОН» надало всю необхідну інформацію, пояснення, документи та докази реальності господарської операції з ТОВ «Церейра-С», у податкового органу були відсутні підстави для застосування п. 78.1.4 ч. 78.1 ст. 78 ПК України для проведення перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що запит відповідача від 20.11.2018 «про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)» позивачем отримано 29.11.2018.

Відповідь №163 на запит податкового органу від 20.11.2018 сформовано платником податків 20.12.2018. При цьому, у відповіді на запит зазначено, що його отримано 29.11.2018.

Суд зауважує, що 15-денний термін, визначений підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України для позивача розпочався 30.11.2018 та закінчився 20.12.2018. Водночас доказів направлення позивачем відповіді на адресу відповідача 20.12.2018 матеріали справи не містять.

Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16.02.2016 (справа №826/12651/14).

Крім того сам по собі факт надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу не виключає можливість прийняття наказу про проведення перевірки платника у разі, коли надані відомості не спростовують порушень, вказаних у запиті.

Указані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 12.05.2021 у справі № 580/611/19.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Зважаючи на вимоги ч.3 ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 1921 грн.

Керуючись статтями 9, 17, 73 – 78, 90, 143, 242-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЦИКЛОН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року №932615147, №942615147, №952615147.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНТЕРЦИКЛОН»» (01023, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 6, офіс 2, 3, ЄДРПОУ 21606540) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.