Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/44818/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/44818/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за вислугу років без застосування обмеження максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 1 листопада 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення згідно довідки офісу Генерального Прокурора №21-73зп від 14.02.2022, без застосування обмеження максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 закрито провадження в частині позовних вимог зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 1 листопада 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії згідно довідки офісу Генерального Прокурора №21-73зп від 14.02.2022, без застосування обмеження максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві допустило протиправні дії, які полягають в обмеженні розміру пенсії максимальним розміром з повного розміру грошового забезпечення без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно частини другої статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.

08.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з повного розміру грошового забезпечення без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, мотивуючи свою відмову застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в розмірі 100500,00 грн.

Вважаючи вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до п.«а» ст.13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплатити пенсію позивачу у розмірі 90% грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

З наявних в матеріалах справи розрахунків вбачається, що основний розмір пенсії позивача обчислюється виходячи із 90% грошового забезпечення, інших відомостей у суду немає, позивачем не надано доказів порушення його прав та законних інтересів.

Оскільки, позивачем не надано доказів порушення її прав то позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.