Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/19496/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року справа № 320/19496/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ42098368) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду у м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати бездіяльність Головного управління пенсійного фонду у м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ОСОБА_2 збору на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у сумі 24 410,00 грн., сплаченого на підставі квитанції № 18 від 02 квітня 2024 року - протиправною.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у сумі 24 410 грн 00 коп., сплаченого на підставі квитанції № 18 від 02 квітня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 квітня 2024 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І. В. та зареєстровано в реєстрі за № 205. ОСОБА_1 вказує, що під час посвідчення договору ним було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка вартості об`єкта нерухомого майна, що становить 24 410 грн 00 коп., про що свідчить квитанція № 18 від 02.04.2024. При цьому позивач зазначає, що був змушений сплатити вказаний збір, оскільки в іншому випадку не зміг би придбати квартиру через відмову нотаріуса у здійсненні реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Водночас придбана квартира була першим житлом у його власності. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками відповідного збору є, зокрема, громадяни, за винятком осіб, які придбавають житло та перебувають у черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше. Крім того, позивач посилається на підпункт «в» пункту 15 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, яким передбачено, що збір не сплачується фізичними особами, які придбавають житло вперше. На підтвердження цієї обставини передбачено подання заяви фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, а також документів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та акціонерного товариства «Ощадбанк» щодо невикористання житлових чеків для приватизації. Позивач стверджує, що 11.09.2025 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про повернення сплаченого збору, до якої додав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містила відомості про відсутність зареєстрованого права власності, та довідку акціонерного товариства «Ощадбанк» про невикористання житлових чеків для приватизації житла. Однак листом від 15.10.2025 № 2600-0503-8/182910 відповідач відмовив у поверненні сплаченого збору, посилаючись на неможливість встановити наявність або відсутність даних про невикористання житлових чеків для приватизації. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що придбав житло вперше та надав документи на підтвердження відповідної обставини, а тому сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування підлягає поверненню.

01.06.2026 року від уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що під час подання заяв від 11.09.2025 позивач не надав повного переліку документів, визначених пунктом 15-2 Порядку № 1740, необхідних для підтвердження факту придбання житла вперше. Зокрема, позивач не надав витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційними даними позивача станом на дату звернення до Пенсійного фонду України. Натомість до заяви було додано лише витяг з реєстру щодо реєстрації придбаного житла та витяг за пошуковими даними щодо придбаної квартири. Крім того, позивач не надав інформації про відсутність частки у спільному майні подружжя, довідки з місць проживання після 1992 року, яка підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а також заяви фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло. Відповідач наголошує, що однією з умов звільнення від сплати збору, передбачених Порядком № 1740, є відсутність факту придбання житла, зокрема у вигляді частки у спільному майні подружжя. З огляду на наведене, у разі придбання житла на ім`я одного з подружжя за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі другий з подружжя або колишній чоловік чи дружина має право на частку у праві спільної сумісної власності на таке житло, якщо інше не визначено умовами шлюбного договору. На думку відповідача, зазначене також виключає можливість застосування пункту «в» як підстави для звільнення від сплати збору. Відповідач також зазначає, що не має доступу до відповідних реєстрів, у зв`язку з чим не може самостійно перевірити відомості, які мали бути підтверджені документами, поданими позивачем. Отже, відповідач вважає, що під час подання заяв від 11.09.2025 позивач не надав повного переліку документів, передбачених пунктом 15-2 Порядку № 1740, унаслідок чого не було підтверджено факт придбання житла вперше.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд встановив наступні обставини.

02 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І. В. та зареєстрований у реєстрі за № 205.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 18 від 02.04.2024, виданої акціонерним товариством «Ощадбанк» (територіально відокремлене безбалансове відділення 10026/016), ОСОБА_1 сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна в розмірі 24 410,00 грн. Комісія банку становила 244,10 грн, загальна сума платежу 24 654,10 грн. Отримувачем коштів зазначено Головне управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва, код 37993783. Призначення платежу 1 відсоток збору з операції придбання нерухомого майна.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 372388548, сформованим 02.04.2024 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І. В., щодо квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886046880000, власником зазначено ОСОБА_1 . Ціна нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 205 від 02.04.2024 становить 2 440 943,00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 439604153, сформованої 14.08.2025, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2886046880000, зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 205 від 02.04.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І. В. Також у довідці зазначено відомості про іпотеку на підставі іпотечного договору № 209 від 02.04.2024, іпотекодержателем за яким є акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Згідно з довідкою акціонерного товариства «Ощадбанк» (філія Головне управління по місту Києву та Київській області акціонерного товариства «Ощадний банк України») від 27.08.2025 № 295/25, ОСОБА_1 не значиться у списках на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що 11.09.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. До заяви додано копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків, копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції № 18 від 02.04.2024 про сплату збору, довідку акціонерного товариства «Ощадбанк» від 27.08.2025 № 295/25 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439604153 від 14.08.2025.

Листом від 15.10.2025 № 2600-0503-8/182910 відповідач відмовив позивачу в поверненні сплаченого збору, посилаючись на неможливість встановити наявність або відсутність даних про невикористання житлових чеків для приватизації.

ОСОБА_1 не погоджуючись з такою відмовою звернувся до суду із даним позовом.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997№ 400/97- ВР (надалі по тексту - Закон № 400/97- ВР).

Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі- продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97- ВР, об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі- продажу такого майна.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, -1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8статті 2 цього Закону(п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97- ВР).

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані і у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі по тексту - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.

Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, а саме:

- Пункт 15- 2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту: збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

Крім того, пункт 15- 3 доповнено абзацом такого змісту:

“Нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” набрала чинності 26 вересня 2020 року.

Згідно офіційного веб порталу Центру надання адміністративних послуг м. Києва послуга щодо видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду надається структурними підрозділами з питань приватизації державного житлового фонду районних у м. Києві державних адміністрацій в кожному з районів міста Києва.

Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 р. № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).

Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь- який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020 року, в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі- продажу.

Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15- 3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі- продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом “в” пункту 15- 2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування було додано:

- Копію паспорта;

- Копію картки фізичної особи – платника податків;

- Копію договору купівлі-продажу квартири;

- Копію квитанції №18 (про сплату 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна);

- Копію довідки з АТ «ОЩАДБАНК» від 27.08.2025 року;

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 439604153 від 14.08.2025 року.

Водночас суд встановив, що під час подання заяв від 11.09.2025 до Пенсійного фонду України позивачем не було надано повного переліку документів, передбачених пунктом 15-2 Порядку № 1740, необхідних для підтвердження факту придбання житла вперше. Зокрема, ОСОБА_1 не надав витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за його ідентифікаційними даними станом на дату звернення, долучивши лише витяг з реєстру щодо реєстрації придбаного житла та витяг за пошуковими даними щодо придбаної квартири.

Крім того, позивачем не було надано інформації про відсутність частки у спільному майні подружжя, довідки з місць проживання після 1992 року на підтвердження невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а також заяви фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло.

Суд ураховує, що однією з умов звільнення від сплати збору, передбачених Порядком № 1740, є відсутність факту придбання житла, зокрема у вигляді частки у спільному майні подружжя. Відповідно до частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України та частини першої статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Законом України «Про нотаріат» також передбачено можливість видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя або колишнього подружжя, набутому за час шлюбу.

Отже, у разі придбання житла на ім`я одного з подружжя за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі другий з подружжя або колишній чоловік чи дружина має право на частку у праві спільної сумісної власності на таке житло, якщо інше не визначено умовами шлюбного договору. Водночас відповідач не має доступу до відповідних реєстрів, що унеможливлює самостійну перевірку зазначених обставин за відсутності необхідних документів.

За таких обставин суд зазначає, що позивачем під час звернення до Пенсійного фонду України не було подано повного переліку документів, визначених пунктом 15-2 Порядку № 1740, а відтак не було документально підтверджено факт придбання житла вперше.

Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати, що ОСОБА_1 і не звертався до Центру надання адміністративних послуг за місцем проживання, для того, щоб отримати довідку про невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не вчинив всіх необхідних активних дій для отримання належного пакета документів, не надав доказів звернення / не навів обґрунтованих причин, які перешкоджали йому зверненню до відповідних установ

При цьому, оскільки Порядком №1740 передбачено необхідність подання таких документів, а отже відсутні підстави вважати, що неподання таких документів є формальністю та не впливає на прийняття рішення органами пенсійного фонду.

Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку №1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив:

"Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що на день звернення до відповідача із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 не надав усіх документів передбачених, підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.

При цьому, до суду не надано доказів подання до нотаріуса або до пенсійного органу необхідного пакету документів, зазначеного у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку №1740, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки позивачем не доведено дотримання нею передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, у задоволенні позову доцільно відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 не вчинив необхідних активних дій для отримання всіх належних документів, таким чином пакет документів, поданий позивачем, є неповним та недостатнім для прийняття позитивного рішення. Відмова відповідача у формуванні подання про повернення коштів з бюджету є обґрунтованою.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог.

Водночас, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу з відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з усім переліком документів, зазначених у пункті 15-2 Порядку №1740.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ42098368) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.