Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/12239/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Київ справа №320/12239/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, 2) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи, позиція учасників.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 134650026419 від 09.09.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та навчання згідно довідки від 28.11.1979 року.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначила, що 02 вересня 2024 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 134650026419 від 09 вересня 2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю страхового стажу, який визначено в розмірі 2 роки 29 днів.

Підставою для відмови стало незарахування періодів роботи, підтверджених трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , та періоду навчання, підтвердженого довідкою від 28 листопада 1979 року, у зв`язку з наданням копії документа про зміну прізвища.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та необґрунтованим, оскільки відповідачем не враховано подані документи, які підтверджують відповідні періоди роботи та навчання, що призвело до неправильного визначення страхового стажу та порушення права позивача на пенсійне забезпечення.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.03.2025 відкрив провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Від відповідачів витребувано докази.

На виконання вимог ухвали, до суду направлено витребувані документи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечує, вважає рішення № 134650026419 від 09.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком правомірним та обґрунтованим. Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку № 22-1. За результатами розгляду поданих документів страховий стаж позивача визначено в розмірі 2 роки 29 днів. Періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та навчання згідно з довідкою від 28.11.1979 року не зараховано у зв`язку з недоліками документального підтвердження зміни прізвища. Відповідно до статей 24, 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком залежить від наявності необхідного страхового стажу. Оскільки визначений стаж є недостатнім для призначення пенсії, а тому відповідач вважає прийняте рішення правомірним.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечує, зазначаючи, що заява позивача про призначення пенсії опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, яке прийняло рішення № 134650026419 від 09.09.2024 року. За результатами розгляду документів страховий стаж Позивача визначено в розмірі 2 роки 29 днів. Періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та навчання згідно з довідкою від 28.11.1979 року не зараховано у зв`язку з поданням копії документа про зміну прізвища, що не відповідала вимогам пункту 2.23 Порядку № 22-1.

Відповідно до статей 24, 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком залежить від наявності необхідного страхового стажу. Оскільки визначений страховий стаж є недостатнім, Відповідач вважає відмову в призначенні пенсії обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам законодавства.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

02.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсі за віком.

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області

Рішенням № 134650026419 від 09.09.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та зазначено:

«Вік заявника – 64 роки 06 місяців.

Страховий стаж особи становить: 02 роки 29 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за віком, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , навчання згідно довідки від 28.11.1979, оскільки надано копію документа про зміну прізвища позивача.

Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки позивач надала копію (а не оригінал) документа про зміну прізвища».

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , первинний запис від 02.03.1978 внесено на ім`я ОСОБА_2 .

На титульній сторінці трудової книжки міститься запис про зміну прізвища на « ОСОБА_3 » на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.05.1983, а 10.08.2023 прізвище змінено на « ОСОБА_4 » на підставі паспорта серії НОМЕР_3 .

Крім того, довідкою від 28.11.1979 підтверджується, що ОСОБА_2 навчалася у Сумському профтехучилищі облпобутуправління з 01.09.1978 по 27.11.1979 за спеціальністю «кравець верхнього одягу».

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся з цим позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спірні правовідносини унормовано Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що у разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч.1 ст. 26 Закону, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах (абз. 2 п. 2.23 Порядку № 22-1).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях у відповідні періоди визначався Інструкцією, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція № 162) та Інструкцією, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року (надалі - Інструкція № 58).

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо неврахування періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та навчання згідно довідки від 28.11.1979.

Відповідач при розгляді документів позивача, наданих для призначення пенсії, не надав належну оцінку записам трудової книжки позивача, в яких відображено, власне, періоди трудового (страхового) стажу, не проаналізовано відомості трудової книжки позивача на предмет врахування періодів її роботи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком надано, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , первинний запис від 02.03.1978 внесено на ім`я ОСОБА_2 .

На титульній сторінці трудової книжки міститься запис про зміну прізвища на « ОСОБА_3 » на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.05.1983, а 10.08.2023 прізвище змінено на « ОСОБА_4 » на підставі паспорта серії НОМЕР_3 .

Суд звертає увагу, що записи наявні в трудовій книжці виконані розбірливим почерком, містять підставу їх внесення та прослідковуваний слід печатки суб`єкта господарювання, вказано посаду та підпис уповноваженої особи.

Згідно з п. 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п.2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 року) записується "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Згідно з п.2.12 Інструкції № 162 зміни записів у трудових книжках щодо прізвища, імені, по батькові та дати народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові тощо) із зазначенням номера та дати цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Попереднє прізвище, ім`я, по батькові або дату народження закреслюють однією рискою, а поруч записують нові дані.

Посилання на відповідні документи зазначаються на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи й печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Тобто інформація про зміну прізвища позивача внесена його роботодавцем відповідно до правил визначених зазначеними Інструкціями. Аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 440/4164/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інформація про зміну прізвища позивача внесена його роботодавцем відповідно до правил визначених Інструкціями № 162 та № 58.

Стосовно доводів про те, що трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідку про навчання від 28.11.1979 до уваги не взято, оскільки позивач надала копію документа про зміну прізвища, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у рішенні № 134650026419 від 09.09.2024 послалося на те, що документи про стаж, вік та заробітну плату повинні подаватися в оригіналах, тоді як позивач надала копію документа про зміну прізвища.

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах (абз. 2 п. 2.23 Порядку № 22-1).

Проте, зміст наведеної норми не дає підстав для висновку, що оригінал кожного документа, який стосується підтвердження особи заявника, є обов`язковою умовою для зарахування періодів роботи до страхового стажу.

Зокрема, зазначена норма не встановлює окремої вимоги щодо обов`язкового подання саме оригіналу документа про зміну прізвища за наявності відповідних записів у трудовій книжці.

У цій справі документом, який безпосередньо містить відомості про трудову діяльність позивача, є трудова книжка серії НОМЕР_1 .

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відмова у врахуванні трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки про навчання від 28.11.1979 з мотивів подання копії документа про зміну прізвища є необґрунтованою.

Відповідач не надав належної оцінки відомостям, які містяться безпосередньо у трудовій книжці, та не навів переконливих аргументів, які б спростовували належність цього документа позивачу.

Щодо способу захисту порушеного права.

За приписами ч.ч. 2, 3 КАС у разі задоволення позову суд, зокрема, може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Насамперед суд відзначає, що неврахування трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки про навчання від 28.11.1979 зафіксовано в рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії.

Висновок відповідача щодо відсутності у позивача достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, суд вважає передчасним.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 134650026419 від 09.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Отже суд констатує відсутність у відповідача дискреційних повноважень у питанні, що є предметом спору.

Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Суд відзначає, що відповідач в цілому не досліджував записи трудової книжки позивача, а тому спір щодо зарахування тих чи інших періодів по суті на даний час відсутній.

Оскільки питання щодо зарахування спірних періодів роботи та навчання потребує дослідження поданих документів і визначення загальної тривалості страхового стажу позивача, суд на цьому етапі не має достатніх підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком.

Водночас установлена судом необхідність повторного розгляду поданих документів не звільняє відповідача від обов`язку врахувати правову оцінку суду щодо належності та доказового значення трудової книжки серії НОМЕР_1 і довідки про навчання від 28.11.1979.

Дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.

За таких умов, суд вважає зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до заяви від 02.09.2024 з урахуванням правої оцінки наданої судом.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі. Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 134650026419 від 09.09.2024 про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до заяви від 02.09.2024 з урахуванням правої оцінки наданої судом.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. 10; код ЄДРПОУ 22933548).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.