Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/5579/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/5579/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не висловлення своєї позиції по суті вимог скарги від 03.11.2025 № 03/11-1 на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 №0000178712404, № 0000178572404, № 0000178622404, №0000178632404, №0000178642404, №0000178682404, №0000178572404, №0000178572404, №0000178772404, №0000178652404, №0000178670904, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 №0000178792404, Вимоги про оплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 №0000178742404, в частині порушень, допущених під час проведення перевірки, які вплинули на висновки, а саме проведення перевірки невиїзної, тобто не за адресою платника податків, замість виїзної як визначено в наказі на проведення перевірки;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 №0000178712404, № 0000178572404, №0000178622404, №0000178632404, №0000178642404, №0000178682404, №0000178572404, №0000178572404, №0000178772404, №0000178652404, №0000178670904, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 №0000178792404, Вимоги про оплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 №0000178742404.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень. Зокрема, на думку позивача, наданими до суду первинними документами підтверджуються обставини дотримання ним вимог податкового законодавства.

Крім того, зазначає про порушення порядку проведення податкової перевірки, що мало наслідком прийняття за її наслідками протиправних рішень.

Окремо зазначає на безпідставній бездіяльності Державної податкової служби України, яка полягає у ненаданні оцінки всім доводам, що містились у скарзі позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданих суду відзивах. Окремо Державна податкова служби України наголошує, що оскаржувана позивачем бездіяльність жодним чином не порушує його права та законні інтереси.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзиви.

Заслухавши у судовому засіданні 25.05.2026 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідачів), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29.07.2025 № 1214-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.08.2025 №1353-п «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та плану - графіка проведення планових виїзних перевірок, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Сулімою Світланою, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Матях Альоною, головним державним інспектором Голованівського сектору контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Кіровоградській області Яворським Романом проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.08.2019 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2019 по 31.12.2024, валютного та іншого законодавства за період 01.08.2019 по 31.12.2024 та встановлені наступні порушення:

1. порушено вимоги пункту 177.2, пункту 177.3, підпунктів 177.4.5, 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, занижено суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1218354,20 грн, в тому числі за 2020 рік - на суму 22527,80 грн за 2021 рік - на суму 23022,19 грн, за 2022 рік - на 21283,43грн, за 2023 рік - на 389199,57грн, за 2024 рік - на 762321,21грн,

2. порушено підпункт 1.1-1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України в частині заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 102717,86 грн, в тому числі занижено за 2021 рік на суму 1996,52 грн за 2021 рік на суму 2068,53грн, за 2022 рік - на суму -1998,62 грн, за 2023 рік на суму 32742,71 грн, за 2024 рік - на суму 63911,48 грн,

3. порушення вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників.

4. порушено пп. 2 п.1 ст. 168, пп.1.4 16-1 підрозд.10 розд. XX Податкового кодексу України - нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється в порядку встановленому розд. IV Податкового кодексу України для податку з доходів фізичних осіб, несвоєчасну сплату в сумі 1144,81 грн., в частині несвоєчасної сплати військового збору до бюджету із заробітної плати найманих працівників.

5. порушення пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, а саме: порушення платником податку граничних термінів складання та реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

6. порушення пункту 128-1.3 Закону України № 2755-VІ від 02.02.2010, а саме: порушення платником податку граничних термінів реєстрації Довідкок про зведені дані (обсяги пального).

7. порушено вимоги підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України в частині заниження суму податкового зобов`язання з екологічного податку на загальну суму 489,56 грн., в тому числі за 1 квартал 2023 року на суму 42,63 грн., за 2 квартал 2023 року на суму 42,92 грн., за З квартал 2023 року на суму 89,73 грн., за 4 квартал 23 року 105,9 грн., за 1 квартал 2024 - 42,63 грн., за 2 квартал 2024 - 61,84 грн., за 3 квартал 2024 - 68,24 грн., за 4 квартал 2024 - 35,67 грн.,

8. порушено п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України - не задекларовано суму штрафної санкції від заниженого податкового зобов`язання за квітень 2024 року відповідно уточнюючого розрахунку в сумі 1799,34 грн,

9. порушено пункт 287,5 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати орендної плати за 2024 рік,

10. порушено пункт 287,5 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати земельного податку за 2024 рік,

11. порушено вимог підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання на перевірку первинних документів оплати придбаних ТМЦ, видаткових накладних, книги обліку доходів і витрат фізичної особи - підприємця, документів, що засвідчують факт повірки рівнемірів та паливороздавальних колонок(витратомірів) та інші.

12. порушено частину 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункт 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності доходу на загальну суму 1468314,30 грн., в тому числі занижено за 2020 рік на суму 19686,85 грн, за 2021 рік на суму 14388,42 грн, за 2021 рік на суму 10878,70 грн., за 2022 рік на суму 12021,08 грн., за 2023 рік на суму 444850,42 грн., за 2024 рік в сумі 896316,34 грн,

13. порушено пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації податкових накладних не в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1607618,60 грн., в тому числі за грудень 2020 року на загальну суму 24123,33 грн., за грудень 2021 року на загальну суму 23607,62 грн., за грудень 2022 року на загальну суму 14139,08 грн., за грудень 2023 року на загальну суму 267767,23 грн., за грудень 2024 року на загальну суму 1277981,80 грн.

14. порушено вимоги пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 «г» статті 198 Податкового кодексу України - занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1436623 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.09.2025 №14372/11-28-24-04/2951900570 про встановлення порушення вимог податкового та іншого законодавства, яким зафіксовано вказані вище порушення, допущені позивачем.

За наслідком проведеної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.10.2025 №0000178712404, № 0000178572404, № 0000178622404, №0000178632404, №0000178642404, №0000178682404, №0000178572404, №0000178572404, №0000178772404, №0000178652404, №0000178670904, №0000178580904, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 №0000178792404, Вимогу про оплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 №0000178742404.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Кіровоградській області позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України від 03.11.2025 № 03/11-1 (вх. ДПС № 5773/С/6 від 05.11.2025).

Державна податкова служба України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 02.01.2026 №73/6/99-00-06-01-02-06 залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 № 0000178712404, № 0000178572404, № 0000178622404, № 0000178632404, № 0000178642404, № 0000178682404, № 0000178572404, № 0000178572404, № 0000178772404, № 0000178652404, № 0000178670904 та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 №0000178580904, частково задовольнивши скаргу позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Щодо позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалі справи, фізична особа - платник податків ОСОБА_1 здійснював діяльність з роздрібної торгівлі пальним, підприємницьку діяльність фізична особа - платник податків ОСОБА_1 здійснював на автозаправній станції за адресою: АДРЕСА_1 .

За період з 01.08.2019 по 31.12.2024 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Кодексу.

Відповідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Мінфіну від 23.06.2017 року №591, зареєстрованого в Мін`юсті України 18.07.2017 року за №871/30739, затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

ОСОБА_1 в порушення вимог підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України книгу обліку доходів і витрат фізичної особи - підприємця (в паперовому та/або електронному вигляді) на перевірку не надано, про що складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений у запиті строк платником податків документів для перевірки № 1150/11-28-24-04 від 01.09.2025.

Щодо доводів позивача про надання книгу обліку доходів і витрат фізичної особи – підприємця до суду, необхідно зазначити таке.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Кодексу визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 44.4 ст. 44 Кодексу якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Пунктом 44.6 статті 44 Кодексу визначено, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.4. ст. 85 Кодексу при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При вирішенні даної справи суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 822/1212/16, яка є обов`язковою для врахування судом в силу імперативних вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів зазначила: «Щодо посилань позивача на неврахування наданих TOB Ванакір документів, які підтверджують показники податкової звітності, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що позивачу контролюючим органом неодноразово зазначалось про положення пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, а тому доводи позивача не спростовують обґрунтованість прийнятих контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.».

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15 зазначено, що «…суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що під час проведення перевірки позивач повинен був надати усі документи, які стосуються її проведення.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів на підтвердження суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним контрагентом на час судового розгляду. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18».

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача про наявність у нього книгу обліку доходів і витрат фізичної особи – підприємця, адже норма пункту 44.6 статті 44 ПК України встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів.

Таким чином, судом визнаються правомірними висновки акту перевірки щодо відсутності у позивача книгу обліку доходів і витрат фізичної особи – підприємця.

Судом з матеріалів справи встановлено, що за 2021 рік платником податків задекларовано вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, або використані у виробництві продукції (пальне) на загальну суму 705000,00 грн. Відповідно сплачених на користь постачальників з придбані паливно мастильні матеріали 702136,12 грн. (без ПДВ). Таким чином за 2021 рік платник податків завищив витрати на придбання паливно мастильних матеріалів, які в подальшому були реалізовані на 2863,88 грн. (відсутні документальні підтвердження щодо оплати ТМЦ).

За 2023 рік платником податків задекларовано вартість придбаних товарно- матеріальних цінностей, що реалізовані, або використані у виробництві продукції (пальне) на загальну суму 34479160,70 грн. Встановлено, що відповідно сплачених на користь постачальників за придбані паливно мастильні матеріали 33071961,62 грн. (без ПДВ). Таким чином за 2023 рік платник податків завищив витрати на придбання паливно мастильних матеріалів, які в подальшому були реалізовані на 1407199,08 грн. (відсутні документальні підтвердження щодо оплати ТМЦ).

За 2024 рік платником податків задекларовано вартість придбаних товарно- матеріальних цінностей, що реалізовані, або використані у виробництві продукції (пальне) на загальну суму 12433179,00 грн. Встановлено, що відповідно сплачених на користь постачальників за придбані паливно мастильні матеріали 9346965,80 грн. (без ПДВ). Таким чином за 2024 рік платник податків завищив витрати на придбання паливно мастильних матеріалів, які в подальшому були реалізовані на 3086213,20 грн. (відсутні документальні підтвердження щодо оплати ТМЦ).

Отже, встановлено завищення витрат на придбання паливно мастильних матеріалів, по яким відсутні документальні підтвердження щодо оплати ТМЦ (паливомастильних матеріалів), які в подальшому були реалізовані на загальну суму без ПДВ 4496276,16 грн., чим порушено підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

За результатами проведеного аналізу під час перевірки було виявлено залишки паливомастильних матеріалів, які станом на кінець перевіряємого періоду не реалізовано (дохід від реалізації не отримано), та які використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, і як наслідок завищення витрат за рахунок вартості товару, чим порушено підпункт 177.4.1, пп. 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України:

- бензину в кількості 18440,66 літрів на загальну суму без ПДВ 1019596,80 грн (протягом 2019-2024 року придбано відповідно ЄРАН - 347104,22 літрів бензину, протягом 2019-2024 року реалізовано відповідно РРО- 365544,88 літрів бензину).

- скрапленого газу в кількості 1571 літрів на загальну суму без ПДВ 55644,82 грн (протягом 2019-2024 року придбано відповідно ЄРАН - 549938,00 літрів, протягом 2019-2024 року реалізовано відповідно РРО - 548367 літрів).

- дизельного палива в кількості 2669,00 літрів на загальну суму без ПДВ 98308,07 грн (протягом 2019-2024 року придбано відповідно ЄРАН - 1160379 літрів дизельного на протягом 2019-2024 року реалізовано відповідно РРО - 1157710,48).

Отже перевіркою встановлено залишки бензину в кількості 18440,66 літрів на загальну суму без ПДВ 1019596,80 грн., скрапленого газу в кількості 1571 літрів на загальну суму без ПДВ 55644,82 грн та дизельного палива в кількості 2669,00 літрів на загальну суму без ПДВ 98308,07 грн, які станом на кінець перевіряємого періоду не реалізовано (дохід від реалізації не отримано), чим порушено підпункт 177.4.1, пп. 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Згідно наявних документів, а саме: виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) перевіркою обраховано витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом по виду діяльності - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах та встановлено їх завищення на загальну суму 1098808,53 грн., в тому числі за звітні податкові періоди: 2021 рік на суму 135038,06 грн., 2023 рік на суму 775648,28 грн., 2024 рік на суму 10169,3 грн.

2021 рік - встановлено придбання платником ТМЦ (насіння соняшника, кукурудзи, добрива), які використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, і як наслідок завищення витрат за рахунок вартості товару, який фактично не реалізований та не рахується в залишках на суму 135038,06 грн.

2023 рік - встановлено придбання платником ТМЦ (насіння соняшника кукурудзи, добрива), які використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, і як наслідок завищення витрат за рахунок вартості товару, який фактично не реалізований та не рахується в залишках на суму 775648,28 грн.

2024 рік - встановлено придбання платником ТМЦ (насіння соняшника, кукурудзи, добрива), які використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, і як наслідок завищення витрат за рахунок вартості товару, який фактично не реалізований та не рахується в залишках на суму 10169,30 грн.

Таким чином, встановлено завищення витрат на загальну суму 6581514,90 грн., в т.ч за 2021 в сумі 137901,90 грн., за 2023 рік в сумі 2182848,00 грн., за 2024 рік в сумі 4260765,00 грн., чим порушено вимоги підпункту 177.4.1, 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та п.п. 1, п. 3 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

За 2020 рік фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 занижено чистий дохід на загальну суму 133100,70 грн. (вартість придбанних ТМЦ (паливо), безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу в сумі 95833,33 грн. + витрати на оплату праці в сумі 168025,34 грн -одержаний дохід в сумі 167358 грн (графа (5+6) - графа 7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи).

За 2021 рік фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 занижено чистий дохід на загальну суму 135038,05 грн, (вартість придбаних ТМЦ (добрива, насіння кукурудзи, соняшника, ріпака), безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу в сумі 462466,00 грн. + витрати на оплату праці в сумі 52172,28 грн - одержаний дохід в сумі 379600,23 грн (графа (5+6)- графа 7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи).

За 2022 рік фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 занижено чистий дохід на загальну суму-133241,25 грн, (вартість придбанних ТМЦ (паливо), безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу задекларована в сумі 21847018,25 грн. + витрати на оплату праці задекларовані в сумі 202804,00 грн.- одержаний дохід в сумі 21916581,00 грн (графа (5+6) - графа 7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи).

За 2023 рік фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 занижено чистий дохід на загальну суму 775648,28 грн, (вартість придбанних ТМЦ (добрива, насіння кукурудзи, соняшника, ріпака), безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу з сумі 1147017,3 грн.- одержаний дохід в сумі 371369,02 грн (графа (5 + 6) - графа 7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи).

За 2024 рік фізичною особою -- платником податків ОСОБА_1 занижено чистий дохід на загальну суму 10169,30 грн, (вартість придбанних ТМЦ (добрива, насіння кукурудзи, соняшника, ріпака), безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу сумі 19336,30 грн,- одержаний дохід в сумі 9167,00 грн (графа (5+6) - графа 7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи).

Відповідно до п.п.1 п. 3 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 від`ємне значення за збитковим видом економічної діяльності не зазначається, а рядок прокреслюється. При цьому значення рядка усього графи 9 розділу 1 додатку Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 помилково розраховано суму чистого доходу, чим порушено, вимоги п.п. 1 п. 3 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

.

Відповідно до вимог пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка' у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що в результаті допущених порушень в зв`язку з заниження отриманого доходу, завищенням понесених витрат, помилкового заповнення звітності фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму помилкового заповнення звітності 6847856,43 грн, в тому числі занижено за 2020 рік - на суму 133100,70 грн за 2021 рік - на суму 137901,93 грн, за 2022 рік - на 133241,25 грн, за 2023 рік - на 2182847,36 грн, та завищено за 2024 рік - на 4260765,19 грн, чим порушено вимоги пункту 177.2, підпункту 177.4.1, 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, п.п.1 п.3 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку,-

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимог" такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи, призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно наявних банківських виписок, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за перевіряємий період встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2020 року на суму (без ПДВ) 91666,67 грн. за рахунок невключення до податкових зобов`язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника 15.07.2020 року від СТОВ «ДРУЖБА» 30029647 (оплата насіння, добрив згідно договору №04/07- 2020 від 04.07.2020 року у т.ч. ПДВ 20% у сумі 18333,33 грн.), чим порушено вимоги пункту 185.1, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Так, згідно наданих на перевірку документів, а саме: виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено нестачу придбаних товарно-матеріальних цінностей відповідно Таблиці №1, Таблиці №2, відсутня їх реалізація, не рахуються в залишках ТМЦ та включені до складу податкового кредиту на загальну суму 1425388,00 грн в тому числі грудень 2020 року на суму (без ПДВ) 24123,33 грн., грудень 2021 року на суму (без ПДВ) 23607,62 грн., грудень 2022 року на суму (без ПДВ) 14139,08 грн, грудень 2023 року на суму (без ПДВ) 239489,08 грн., квітень 2024 року на суму (без ПДВ) 291705,67 грн, грудень 2024 року на суму (без ПДВ) 832323,21 грн., чим порушено вимоги пункту 198.5 «г» статті 198 Податкового кодексу України.

Позивачу було надано запит №1818/12/11-28-24-04-06 від 11.08.2025 щодо використання у господарській діяльності відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Отримано відповідь №б/н від 19.08.2025 (вх. ТУ ДПС №28517/6 від 19.08.2025 року) в якій зазначено, що придбані:

-автозапчастини, шини, автомасла використовуються ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження (акт встановлення автозапчастин на автомобіль із зазначенням марки автомобіля/техніки, пробіг, причина заміни, хто виконав роботи, маршрутні листи, акти списання) використання вищевказаних ТМЦ в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 до пояснення не надано,

- інші товарно-матеріальні цінності використані ФОП ОСОБА_1 за домашньою адресою АДРЕСА_2 .

Згідно актів списання товарів наданих ФОП ОСОБА_1 інвертор мережевий згорів від перепаду напруги (акт № 1 від 01.09.2024), блок живлення монітор, піч мікрохвильова, холодильник, плата згоріли від перепаду напруги (акт № 2 від 02 вересня 2024 року), перетворювач вийшов з ладу (акт №3 від 23.09.2024).

Відповідно договору купівлі - продажу № б/н від 25.04.2024, ФОП ОСОБА_1 продано 25.04.2024 автозаправочну станцію, де здійснював свою підприємницьку діяльність ТОВ «Аста актив» код ЄДРПОУ 45365655.

Оскільки платником ПДВ здійснено операції зі списання товарно-матеріальних цінностей (у тому числі зіпсованих), та відчужено майно (приміщення) разом з ТМЦ необхідними для роботи автозаправочної станції, які були включені платником до податкового кредиту, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

На підставі даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) та даних Системи обліку РРО (почекова реалізація), перевіркою проведено аналіз придбання та реалізації паливно-мастильних матеріалів в перевіряємому періоді.

За результатами проведеного аналізу виявлено залишки бензину в кількості 18440,66 літрів на загальну суму без ПДВ 1019596,80 грн., скрапленого газу в кількості 1571 літрів на загальну суму без ПДВ 55644,82 грн. та дизельного палива в кількості 2669,00 літрів на загальну суму без ПДВ 98308,07 грн, які станом на кінець перевіряємого періоду не реалізовано, відповідно використані в операціях, що не є господарською діяльністю, чим порушено вимоги пункту 198.5 «г» статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно наданих документів, а саме: виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено нестачу придбаних товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшника, кукурудзи, добрива), відсутня їх реалізація, не рахуються в залишках ТМЦ та включені до складу податкового кредиту на загальну суму 1098809,00 грн., в тому числі за звітні податкові періоди: грудень 2021 року на суму 135038,05 грн., грудень 2023 року на суму 775648,28 грн., грудень 2024 року на суму 10169,3 грн., чим порушено вимоги пункту 198.5 «г» статті 198 Податкового кодексу України.

Отже, ФОП ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 198.5 «г» ст.198 Податкового кодексу України занижено базу оподаткування, в зв`язку з використанням товарів в операціях, що не є господарською діяльністю на загальну суму 3519793,31 грн (без ПДВ), в тому числі за грудень 2020 року - 24123 грн. (без ПДВ), за грудень 2021 року - 158646 грн. (без ПДВ), за 2022 року - 14139 грн. (без ПДВ), за грудень 2023 року - 1015137 грн. (без ПДВ), за квітень 2024 року - 291706 грн. (без ПДВ), за грудень 2024 року - 2016042 грн. (без ПДВ), чим порушено вимоги пункту 198.5 «г» статті 198 Податкового кодексу України.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи та не спростовуються доводами позивача, наданими під час розгляду справи судом.

Відтак, судом підтверджуються визначені актом перевірки допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, що обґрунтовано стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючого органу.

Щодо вказаного позивачем порушення порядку проведення перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено, що у платника податків станом на початок перевірки було відсутнє офісне приміщення, Відповідно, пред`явлення направлень здійснювалось за домашньою адресою: АДРЕСА_3 .

У зв`язку з відсутністю офісного приміщення, позивач надав первинні документи для перевірки до готелю «Конкорд». Документи повернуті позивачу контролюючим органом у повному обсязі після проведення перевірки.

Вказані обставини не свідчать про допущені контролюючим органом порушення порядку проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , як на цьому наполягає останній.

При цьому, судом враховано, що, як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Суд зазначає, що за час розгляду справи не було встановлено обставин, які б вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки позивача та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Щодо питання визнання бездіяльності Державної податкової служби України щодо розгляду поданої позивачем скарги на рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області, суд зазначає таке.

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що платник податків, який подав скаргу на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу, вправі очікувати від контролюючого органу вищого рівня розгляду його скарги у порядку та строки, встановлені ПК України. При цьому у відповідності до пункту 55.1 статті 55 ПК України повноваження на скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-якого іншого рішення контролюючого органу надано контролюючому органу вищого рівня.

Як вже зазначалось вище, що ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2025 № 0000178580904 за формою «ПС», згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог ПК України, що, як встановлено ДПС України, суперечить приписам п. 58.2 ст. 58 ПК України та Наказу № 1204, зокрема, застосовано штрафні санкції за порушення п.п.230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України та п. 85.2 ст. 85 ПК України.

ДПС України за результатами розгляду скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень прийнято рішення від 02.01.2026 № 73/6/99-00-06-01-02-06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 №№ 0000178712404, 0000178572404, 0000178622404, 0000178632404, 0000178642404, 0000178682404, 0000178572404, 0000178572404, 0000178772404, 0000178652404, 0000178670904, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2025 № 0000178580904, а скарга у зазначеній частині - частково задоволена.

ДПС зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області на підставі матеріалів перевірки та цього рішення винести нові (окремі) дві податкові повідомлення-рішення відповідно до вимог чинного законодавства за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України та п.85.2 ст. 85 ПК України.

Згідно з п. 8 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податки на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, гщ підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, яке містить виправлені показники з урахуванням рішення контролюючого органу. У разі необхідності до такого податкового повідомлення-рішення додається новий розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 № Ф-0000178742404 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 № 0000178792404, суд окремо зазначає таке.

Розгляд скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу проводиться відповідно до Порядку розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, зі змінами (далі - Порядок 1124).

Поряд з цим, згідно з пунктом 1 розділу III Порядку 1124 скарга подається у паперовій та/або електронній формі, у тому числі через електронний кабінет, до апарату ДПС протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги та/або рішення податкового органу, що оскаржується.

Апарат ДПС залишає скаргу без розгляду повністю або частково в разі, зокрема, якщо скаргу подано з пропущеним строком для подачі такої скарги, крім випадків, передбачених пунктом 3 розділу III цього Порядку (пункт 4 розділу VIII Порядку 1124).

З матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 № Ф-0000178742404, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 № 0000178792404 ГУ ДПС у Кіровоградській області отримані позивачем 23.10.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор 2500600934325), а скаргу, зокрема, на вищезазначені виконавчі документи подано 04.11.2025 через електронний кабінет, отримано та зареєстровано ДПС 05.11.2025, тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для її подання.

За таких обставин, судом встановлено, що скарга в частині оскарження зазначених виконавчих документів не підлягала розгляду ДПС України.

На підставі пункту 4 розділу VIII Порядку № 1124 ДПС рішенням від 24.11.2025 №33690/6/99-00-06-02-01-06 залишено без розгляду скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 03.11.2025 № 03/11-1 в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.10.2025 № Ф-0000178742404, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.10.2025 № 0000178792404 ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Окремо, в аспекті позовних вимог позивача до ДПС України, суд наголошує, що Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування