Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/7383/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/7383/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Розма» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Розма» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2025 року №10808024022, прийняте щодо ТОВ «ТД «РОЗМА» на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №90849/Ж5/26-15-07-01-06-20/32910943 від 22 жовтня 2025 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2025 року №10808424022, прийняте щодо ТОВ «ТД «РОЗМА» на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №90849/Ж5/26-15-07-01-06-20/32910943 від 22 жовтня 2025 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2025 року №01087380701, прийняте щодо ТОВ «ТД «РОЗМА» на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №90849/Ж5/26-15-07-01-06-20/32910943 від 22 жовтня 2025 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2025 року №01087360701, прийняте щодо ТОВ «ТД «РОЗМА» на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №90849/Ж5/26-15-07-01-06-20/32910943 від 22 жовтня 2025 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки, за наслідком якої були прийняті оскаржувані рішення. Крім того, зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушень вимог податкового законодавства, встановлення відповідачем яких стало підставою прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог закону.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 28.05.2026 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 21 липня 2025 року №5167-п з 28 серпня 2025 року по 08 жовтня 2025 року проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТД «РОЗМА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2025 року, валютного - за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2025 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2014 року по 30 червня 2025 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами такої перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «РОЗМА» складено акт №90849/ Ж5/26-15-07-01-06-20/32910943 від 22 жовтня 2025 року.

Відповідно до вказаного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА»:

- п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 263 023 грн., в тому числі по періодах: травень 2023 року - 4 140 378 грн., червень 2023 року - 122 645 грн.;

- п. 198.5 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.10 Податкового кодексу України в частині відсутності складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПП за травень 2023 року;

- п.49.2 пп.49.18.2, п.49.18 ст.49, ст. 51, п.70.16 ст.70, пп. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 4 квартал 2022 року (термін подання до 09 лютого 2023 року, фактично подано 15 лютого 2023 року);

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст.176, з урахуванням пп.164.2.4, пп. «е» пп.164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. «а» п. 171.2 ст.171, п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 536564,90 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2025 року - 536564,90 грн.;

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст.176, з урахуванням пп.164.2.4, пп. «е» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. «а» п. 171.2 ст.171, п. 173.1 ст. 173, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6, пп.16-1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 122 217,78 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2025 року 122 217,78 грн.;

- ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування», в результаті несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на з державне страхування;

- п. 4 ч. 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за червень 2016 року;

- п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, встановлено не нарахування транспортного податку за період з 27 червня 2019 року по 31 грудня 2019 року у сумі 14583,33 грн.;

- пп. 267.6.4 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України - встановлено неподання декларації з транспортного податку за 2019 рік;

- ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 59 172 дол. США (еквівалент 2220281,37 грн.) за імпортним контрактом від 19 грудня 2023 року №1912-2023 з компанією- нерезидентом SHANDONG HUASU PLASTIC TECHNOLOGY CO.LTD (Китай) та ненадходження товару на суму 22650 дол. США (еквівалент 951096,15 грн.) за імпортним контрактом від 16 грудня 2024 року №HR1612-2024 з компанією- нерезидентом TAIZHOU HUANGYAN HUIDA PLASTIC MACHINERY CO.LTD (Китай) станом на 30 червня 2025 року.

На підставі вказаного вище акта, відносно ТОВ «ТД «РОЗМА» було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2025 року №10808024022, з якого вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст.176, з урахуванням пп.164.2.4, пп. «е» пп.164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. «а» п. 171.2 ст.171, п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 536 564,90 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2025 року 122 217,78 грн. Крім того, податковим органом нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 134 141,23 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2025 року №10808424022, з якого вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» пп.168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 з урахуванням пп. 164.2.4, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167, пп. «а» п.171.2 ст. 171, п. 173.1 ст. 173, пп.1.1, пп.1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, пп.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 122 217,78 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2025 року - 122 217,78 грн. Крім того, податковим органом нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30554,45 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2025 року №01087380701, з якого вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» п.189.1, ст. 189, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 4 263 023 грн. та штрафні санкції (пеня) від суми недоплати по податку сукупно за весь строк недоплати у розмірі 1 065 756 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення від ; 25 листопада 2025 року №01087360701, з якого вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА», а саме: встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 4263023 грн. Внаслідок чого, до Товариства застосовано штраф у розмірі 3400 грн.;

5) податкове повідомлення-рішення без дати та без номеру, з якого вбачається порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» пп. 267.6.4 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: не подано податкову декларацію з транспортного податку за 2019 рік, внаслідок чого на підставі пп. 54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн.;

6) податкове повідомлення-рішення без дати та без номеру, з якого вбачається порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» пп. 261.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов`язань по транспортному податку з юридичних осіб за період 27 червня 2019 року по 31 грудня 2019 року;

7) рішення №10808924022 від 24 листопада 2025 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн.;

8) рішення №10809424022 від 24 листопада 2025 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

9) податкове повідомлення-рішення №10807724022 від 24 листопада 2025 року, з якого вбачається порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» п.49.2 пп.49.18.1 п.49.18 ст. 49, пп «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн.;

10) податкове повідомлення-рішення №01052380708 від 13 листопада 2025 року, з якого вбачається порушення ТОВ «ТД «РОЗМА», а саме: несвоєчасне надходження товару, застосовано штрафні санкції у розмірі 318 756,74 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 24.11.2025 №10808024022, №10808424022 від 25.11.2025 №01087380701 та №01087360701, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні,, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (далі також - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюю1 органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1,6 пункту 17,1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, у контексті доводів позивача, суд зазначає, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Як свідчать обставини справи, відповідно до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» позивача станом на 31.05.2023 обліковується кредиторська заборгованість по ТОВ «РОЗМА» (код 34573814) на суму 25 578 136,97 грн, в розрізі наступних договорів:

від 02.03.2016 № 16-11 на продаж обладнання на суму 2 779 680 грн;

від 03.0.1.2013 № 13-2, від 20.06.2018 № 18-20 - каналізація, ТМЦ на суму, 18 596 189,49 грн;

від 01.12.2022 № 22-19 на оренду обладнання на суму 1 363 000 грн;

від 30.12.2022 № 22-22 на оренду приміщення на суму 2 839 267,48 гривень.

В бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ТД «РОЗМА» було відображено податковий кредит з ПДВ у відповідних звітних періодах на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних ТОВ «РОЗМА».

Судом встановлено, що 31.05.2023 відбулося приєднання ТОВ «РОЗМА» до ТОВ «ТД «РОЗМА».

Відповідно до Протоколу №31/05 загальних зборів учасників ТОВ «ТД «РОЗМА», від 31.05.2023 затверджено баланс ТОВ «ТД «РОЗМА» складений на основі передавального.

Позивачем надано передавальний акт, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «РОЗМА» 31.05.2023 (протокол № 118) та загальних зборів учасників ТОВ «ТД «РОЗМА» 31.05.2023 (протокол № 31/05), відповідно до якого внаслідок реорганізації, шляхом приєднання ТОВ «РОЗМА» правонаступником всього комплексу майна, усіх прав та обов`язків є ТОВ «ТД «РОЗМА».

В рядку 1125 Активу (розділ 11. Оборотні активи) значиться сума дебіторської, заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рах. 361) 28 225,0 тис. гривень.

В додатку до передавального акту розшифровано рядок 1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги» в розрізі контрагентів на загальну суму 28 225 119,97 грн, в тому числі ТОВ «ТД «РОЗМА» на загальну суму 25 578 136,97 грн по наступним договорам: від 02.03.2016 № 16-11 на продаж обладнання на суму 2 779 680 гривень.

За даними картки рах. 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» станом на 31.05.2023 здійснено наступні проводки: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 16-11) Кт 361 (договір _№ 22-22) на суму 304 977 грн. Дт 631 (договір № 16-11) Кт 361 (договір № 18-20) на суму 2 474 703 грн;

від 03.01.2013 № 13-2. від 20.06.2018 № 18-20 - каналізація, ТМЦ на суму 18 596 189,49 гривень.

За даними картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» станом на 31.05.2023 здійснено наступні проводки: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 18-20) Кт 361 (договір № 18-20. № 13-2) на суму 17 484 486,49 грн, Дт 631 (договір № 13-2) Кт 361 (договір № 16-11) на суму 111 1 703 гривень.

Крім того, 01.01.2024 в бухгалтерському обліку картки рах. 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» здійснено проводку: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 18-20) Кт 631 (договір № 18-20) на суму 17 484 486,49 грн; Дт 631 (договір № 13-2) Кт 631 (договір № 13-2) на суму 1 111 703 грн; від 01.12.2022 № 22-19 на оренду обладнання на суму 1 363 000 грн, з даними картки pax. 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» станом на 31.05.2023 здійснено наступні проводки: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 22- 19) Кт 361 (договір № 16-11) на суму 1 363 000 гривень.

Крім того 01.01.2024 в бухгалтерському обліку картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» здійснено проводку: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 22-19) Кт 631 (договір № 22-19) на суму 1 363 000 грн; від 30.12.2022 № 22-22 на оренду приміщення на суму 2 839 267,48 гривень.

За даними картки рах. 631 по контрагенту ТОВ «РОЗМА» станом на 31.05.2023 здійснено наступні проводки: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (договір № 22-22) Кт 361 (договір № 16-11) на суму 304 977 грн; Дт 631 (договір №22- 22) Кт 361 (договір № 22-22) на суму 869 354 грн; Дт 631 (договір № 22-22) Кт 361 (договір № 22-22) на суму 1 664 935,84 грн.

Крім того 01.01.2024 в бухгалтерському обліку картки рах. 631 по контрагент ТОВ «РОЗМА» здійснено проводку: взаємозалік (коригування боргу) Дт 631 (догові; № 22-22) Кт 631 (договір № 22-22) на суму 2 839 267,48 гривень.

Таким чином, ТОВ «ТД «РОЗМА» в бухгалтерському обліку проведено списання кредиторської заборгованості по рах. 631 з ТОВ «РОЗМА» на загальну суму 25 578 136,97 грн по вищезазначеним договорам.

Враховуючи вищезазначене компанія-правонаступник ТОВ «ТД «РОЗМА» виступає і дебітором і кредитором для самої себе, це означає, що вона успадкувала заборгованість, де обидва боки (і боржник, і той хто має отримати гроші) належать до однієї юридичної особи. У такому випадку дебіторську заборгованість взаємно погашають, відображаючи це в бухгалтерському обліку як списання без руху, без впливу на фінансовий результат компанії.

Якщо компанія-правонаступник має дебіторську заборгованість перед самою собою, то для податкових наслідків важливо, чи була ця заборгованість пов`язана з оподатковуваними операціями. Якщо так, то при списанні (або переведенні) такої дебіторської заборгованості, слід нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, оскільки це прирівнюється до компенсації вартості поставлених товарів, робіт чи послуг.

При списанні кредиторської заборгованості покупець, який отримав товари/послуги, але не сплатив, має нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за правилами п. 198.5 ст. 198 ПК України, якщо списання призводить до безоплатної поставки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані, відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, на порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України позивачем не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість (шляхом виписки податкової накладної) при списанні кредиторської заборгованості по отриманим, але не оплаченим товарам/послугам, на загальну суму 4 263 023 гривень.

Таким чином, контролюючим органом правомірно встановлено заниження ТОВ «ТД «РОЗМА» податку на додану вартість за період з 01.10.2018 по 30.06.2025 встановлено його заниження на загальну суму на загальну суму 4 263 023 грн, в тому числі по періодам: травень 2023 року -4 140 378 грн; червень 2023 року - 122 645 гривень.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищезазначене, контролюючим органом обґрунтовано встановлено порушення ТОВ «ТД «РОЗМА» п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 201.10 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині відсутності складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що

забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абз. 1-2, 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на і операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/ розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Крім того, при перевірці, на підставі первинних документів, встановлено порушення позивачем вимог пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.1, абз. «е» пп. 164.2.17, п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 168.1 ст. 168, та п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК України, а саме: не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми, отриманої як додаткове благо у вигляді реалізації фізичним особам транспортних засобів за ціною, нижче середньо ринкової вартості на загальну суму 2 444 355,59 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 536 564,90 грн, з урахуванням п. 164.5 ст. 164 ПК України, та військового збору на суму 122 217,78 гривень.

Так, ТОВ «ТД «РОЗМА» здійснено продаж транспортних засобів. Надано договори купівлі-продажу, а саме:

AUDI Q7, 2021 року випуску, фізичній особі ОСОБА_1 , згідно з договору купівлі-продажу № 8048/2025/5115300 транспортного засобу від 04.02.2025. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 1 153 500 грн;

PORSCHE CAYENNE, 2018 року випуску, фізичній особі ОСОБА_2 , згідно з договору купівлі-продажу № 7341/2025/5117153 транспортного засобу від 05.02.2025. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 1 646 549,27 гривень.

Звіти про оцінку транспортних засобів не надано.

Як з`ясовано в ході вивчення матеріалів справи, ТОВ «ТД «РОЗМА» надано звіт про оцінку майна AUDI Q7, 2021 року, PORSCHE CAYENNE, 2018 року, а саме:

- Звіт складений 15.01.2025 ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Дрібнич, Новосьол та Партнери» (код згідно з СДРПОУ 35910113) на AUDI Q7, 2021 року. Замовник - ТОВ «ТД «РОЗМА». В звіті зазначено, що на основі даних, наданих Замовником, даних ринку подібного майна та розрахунків, проведених з використанням порівняльного методичного підходу, величина вартості об`єкта оцінки на дату оцінки склала 1 132 200 гривень.

- Звіт складений 04.02.2025 ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Дрібнич, Новосьол та Партнери» (код згідно з СДРПОУ 35910113) на PORSCHE CAYENNE, 2018 року. Замовник - ТОВ «ТД «РОЗМА». В звіті зазначено, що на основі даних, наданих Замовником, даних ринку подібного майна та розрахунків, проведених з використанням порівняльного методичного підходу, величина вартості об`єкта оцінки на дату оцінки склала 1 588 600 гривень.

Між тим, не надано договір щодо проведення експертної оцінки з ТОВ «ТД «РОЗМА» та платіжні доручення щодо сплати за проведення оцінки.

Відповідно оборотно-сальдових відомостей ТОВ «ТД «РОЗМА» розрахунки з ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Дрібнич, Новосьол та Партнери» відсутні.

Відповідно до звітів про оцінку майна, підходом оцінки є порівняльний підхід.

Порівняльний підхід - це метод оцінки, що визначає вартість об`єкта, порівнюючи його з аналогічними об`єктами, які були продані або виставлені на продажу. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 14/5/2092 Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Наказ) «усі дані, наведені у звіті про оцінку або висновку експерта, зазначаються з посиланням на джерело їх отримання».

Між тим, у звіті при порівняльному методі відсутні порівняння з аналогічними авто.

Також згідно Наказу звіт повинний містити «показник одометра». Проте у звіті відсутній показник одометра. Стосовно факторів що впливали на процент зміни вартості автомобіля коефіцієнт скрізь зазначений 0.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах- виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

У разі визначення ціни нового транспортного засобу, допускається використання інформації про ціни нових транспортних засобів, зазначеної у спеціалізованих періодичних виданнях для продажу транспортних засобів, комп`ютерних програмах та Інтернеті тощо.

Як вказує відповідач, середньоринкова вартість автомобіля AUDI Q7, 2021 року випуску, складає 1 710 462,92 грн. Вартість, за якою вчинено продаж автомобіля AUDI Q7, 2021 року випуску, згідно до договору купівлі-продажу складає 1 153 500 гривень.

Також, середньоринкова вартість автомобіля PORSCHE CAYENNE, 2018 року випуску, складає 3 533 941,94 гривень. Вартість, за якою вчинено продаж автомобіля PORSCHE CAYENNE. 2018 року випуску, згідно з договором купівлі- продажу складає 1 646 549,27 гривень.

У зв`язку з вищезазначеним та інформацією Міністерства економіки України щодо розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів, судом встановлено продаж автомобіля фізичним особам нижче середньоринкової вартості.

Різниця між ціною продажу та середньоринковою вартістю (сума знижки) становить по автомобілю AUDI Q7 - 556 962,92 грн, та автомобілю PORSCHE CAYENNE - 1 887 392,67 гривень. Податок на доходи фізичних осіб ТОВ «ТД «РОЗМА» із суми знижки фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не утримано та до бюджету не сплачено.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна визначено статтею 173 ПК України.

Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування (п. 173.8 ст. 173 ПК України).

Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПК України дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки:

Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сер = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації;

Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (абз. «а» п. 171.2. ст. 171 ПК України).

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 164.2 ст. 164 ПК України встановлено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з пп. 164.3 ст. 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (абзац «є»).

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Г1К України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Статтею 168 ПК України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.

Пунктом 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Підпунктом 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу.

Відповідно до пп. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України (пп. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок,- ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з п. 125-1.1 ст. 125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті, до бюджету.

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.3. ст. 125-1 ПК України).

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені протягом 1095 днів втретє Та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.4. ст. 125-1 ПК України).

При цьому, п. 109.1 ст. 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 — 1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Як свідчать фактичні обставини справи, невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. 16, 36 ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обгрунтованість доводів відповідача про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про безпідставність позовних вимог позивача про їх скасування.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Розма» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.