Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/16450/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року справа № 320/16450/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЕН УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЕН УКРАЇНА" до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.08.2023 №549460411.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В подальшому від представника відповідача надійшов відзив, у якому той заперечував проти задоволення позову та посилався на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15036/18, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2018 №0382991206 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 31751,09 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За результатами камеральної перевірки Відповідачем складено акт від 31.05.2018 №7164/26-15-12-06-16/40118125, згідно висновків якого ТОВ «Вісен Україна» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період за період лютий-грудень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 560426,45 грн., в тому числі:

від 1 до 15 календарних днів на суму податку на додану вартість 3337056,43 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 277197,62 грн.;

від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 3337056,43 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 140803,44 грн.;

від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 164249,99 грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 142425,36 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15036/18, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021, позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2018 №0382991206 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 31751,09 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В подальшому, на підставі акту від 31.05.2018 №7164/26-15-12-06-16/40118125 та Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15036/18 від 22.10.2021 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 25.08.2023 №549460411.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 25.08.2023 №549460411 протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу другого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 на виконання вимог статті 5 ПК України затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254 (далі - Порядок 1204).

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Отже, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тобто, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено у судовому або в адміністративному порядку, то у разі зменшення за наслідками останнього грошового зобов`язання, визначеного платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, платникові податків направляється окреме податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

У цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень у зв`язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов`язання.

В той же час законодавство визначає, що первинне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним саме з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.11.2021 року в справі №805/1701/16-а та у постанові від 16.03.2023 року у справі №640/6129/20.

За обставинами справи, яка розглядається, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 25.08.2023 №549460411, відбувалось за окремої процедури, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206.

Суд зазначає, що за результатами оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0382991206, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15036/18, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021, позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2018 №0382991206 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 31751,09 грн.

В іншій частині, що є предметом позову у справі, що розглядається, зазначене податкове повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 31751,09 грн. не скасовано, є чинними, і правомірність визначення зазначених податкових зобов`язань вже розглянута судами і надано їм відповідну оцінку.

При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 січня 2023 року у справі №815/5702/16, в якій суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначив, що суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення у справі, фактично повторно розглянули порушення податкового законодавства, встановлені актом перевірки, які вже були предметом судового дослідження у справі, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності, оскільки факти і обставини щодо установлених правопорушень не підлягали доказуванню при розгляді цієї справи.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте в результаті судового оскарження попереднього (відкликаного) податкового повідомлення-рішення, що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої ПК України, та не може розглядатися окремо від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов`язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов`язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили, що не враховано судами попередніх інстанцій.

Крім того, суд наголошує, що підстави звільнення від доказування визначені статтею 78 КАС України, відповідно до частини четвертої цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Приписами статей 8, 129 та 147 Конституцією України гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06.09.2022 року у справі №640/10625/21, від 31.01.2023 року у справі №815/5702/16 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 року у справі №640/14314/22.

Отже, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами судового оскарження, є завершальним етапом процедури узгодження податкових зобов`язань та не підлягає повторному оскарженню в частині, що була предметом розгляду суду. Повторне дослідження вже встановлених фактів порушує принципи преюдиції та правової визначеності, які гарантують стабільність судових рішень і забороняють повторний розгляд тих самих обставин між тими самими сторонами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте на підставі закону, у межах наданих повноважень та з дотриманням установленої процедури. У зв`язку з цим підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.