Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/19116/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року № 320/19116/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ТОВ "Прапорщик Груп" до ГУ ДПС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прапорщик Груп" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00258460708.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на неврахування фактичних обставин виконання валютних зобов`язань, а також наявність об`єктивних перешкод у виконанні зовнішньоекономічних контрактів. Зокрема, щодо експортного договору позивач стверджує, що валютна виручка надійшла у повному обсязі, оскільки умовами контракту передбачено оплату третьою особою, а уповноважений банк підтвердив відсутність порушень строків розрахунків. Щодо імпортного договору позивач вказує, що непоставка товару зумовлена обмеженнями та обставинами, пов`язаними з воєнним станом та неможливістю нерезидента отримати дозвільні документи на експорт товару до України, а також посилається на вжиті ним дії щодо досудового та судового врегулювання спору з нерезидентом, у тому числі звернення до суду іноземної держави про стягнення заборгованості. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

У зв`язку з звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/19116/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 справу прийнято до провадження судді Діски А.Б., продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 відкладено розгляд справи № 640/19116/23.

Відповідач у поданому відзиві проти задоволення позову заперечує, вважає податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00258460708 законним і обґрунтованим. Щодо експортного договору від 05.01.2021 №01/21 відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, оскільки валютна виручка у сумі 39240,00 євро від нерезидента ООО «Стандарт-трейд» у встановлений строк не надійшла. Відповідач вказує, що позивачем не надано документів, які підтверджують звернення до суду або міжнародного арбітражу з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента, не надано висновку центрального органу виконавчої влади щодо продовження строків розрахунків, а також не подано довідки уповноваженого органу про наявність форс-мажорних обставин. Щодо імпортного договору від 30.03.2022 №2022/120 відповідач зазначає, що позивачем здійснено передплату після 05.04.2022, а отже до спірної операції застосовується граничний строк розрахунків у 180 календарних днів. У межах зазначеного строку товар на територію України не надійшов, кошти нерезидентом не повернуті. Відповідач вважає, що лист ТПП України від 28.02.2022 має загальний характер та не підтверджує наявність форс-мажорних обставин саме за конкретним імпортним договором, а електронне листування з контрагентом не є належним доказом звільнення від валютної відповідальності. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 29.04.2024, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 витребувано у Державної податкової служби України належним чином засвідчену копію листа Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК), в частині, що стосується ТОВ «Прапорщик Груп».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі наказу та направлень проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 05.01.2021 №01/21, укладеним з нерезидентом ООО «Стандарт-трейд» (Республіка Білорусь), та імпортному контракту від 30.03.2022 №2022/120, укладеним з нерезидентом «TINCK inzeniring d.o.o POSLOVNA ENOTA CERKNO» (Словенія), за період з 05.01.2021 по 03.03.2023.

За результатами перевірки складено акт від 10.03.2023 №17473/Ж5/26-15-07-08-04/38966394, в якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог частин 2 та 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, а саме:

– ненадходження валютних коштів у сумі 39 240,00 євро за експортним договором від 05.01.2021 №01/21,

– ненадходження товару на суму 16 600,00 євро за імпортним контрактом від 30.03.2022 №2022/120.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00258460708, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (пеню) у загальному розмірі 841 886,52 грн.

Не погодившись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі – Закон № 2473-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із ч. 2 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац 1 частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України затверджено Постанову про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18 (далі Постанова № 18).

Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом зроблено висновок про допущене порушення ч. 2 статті 13 Закону № 2473-VIII в частині ненадходження валютних коштів в сумі 39240,00 євро (еквівалент 1 193 935,86 грн.), оскільки згідно з наданими до перевірки документів, валютна виручка не надійшла на рахунок ТОВ «Прапорщик Груп» від компанії-нерезидента ТОВ «Стандарт-трейд» (Білорусь) по контракту від 05.01.2021р. № 01/21.

Проте, як вбачається з копії договору від 05.01.2021 №01/21, оплата за договором проводиться в порядку, визначеному в Специфікаціях (Додатках) до цього договору та інвойсах, наданих Продавцем (п. 4.1).

Пунктом 4.4 Договору передбачено можливість здійснення оплати за товар третьою особою за згодою сторін.

Згідно наданої позивачем копії Додатка до договору № 01/21 від 05.01.2021, ТОВ «Прапорщик Груп», ТОВ «Стандарт-трейд» та LLC «Lipari Limited» узгодили, що за всіма замовленнями за договором № 01/21 від 05.01.2021, платником є LLC «Lipari Limited», отримувачем - ТОВ «Стандарт-трейд». Строк дії Додатку 1 рік.

Позивачем надано банківські документи (виписка та платіжна інструкція), з яких убачається, що 05.03.2021 на валютний рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 40000,00 євро від LLC «Lipari Limited» із призначенням платежу на виконання умов експортного договору та інвойсу.

Інвойсом №05 від 13.01.2021 визначено перелік товарів на суму 39 240,00 євро, а також витрати на доставку 760,00 євро.

Витрати на доставку підтверджуються договорами транспортно-експедиторських послуг та митно-брокерського обслуговування, рахунками й платіжними документами, наданими позивачем.

Крім того, позивачем надано довідку/лист уповноваженого банку – АТ КБ «ПриватБанк» – про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями за експортним договором №01/21 та про зняття відповідної заборгованості з валютного нагляду.

За таких обставин суд доходить висновку, що в частині експортного договору №01/21 контролюючий орган дійшов помилкового висновку про ненадходження валютних коштів.

Фактичне надходження валютної виручки на рахунок резидента, у тому числі від третьої особи за умовами договору, свідчить про виконання валютного зобов`язання в обсязі, який охоплює суму, визначену в акті перевірки як «не надійшла».

Доводи відповідача про відсутність у позивача документів щодо звернення до суду/арбітражу, висновку центрального органу щодо подовження строків або документів про форс-мажор суд відхиляє, як безпідставні, оскільки такі документи мають значення саме у випадку наявності прострочення та невиконання валютного зобов`язання, тоді як у цій справі судом встановлено факт надходження коштів у межах виконання експортного договору та відсутність порушення строків за підтвердженням уповноваженого банку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00258460708 у частині нарахування пені 593469,98 грн за експортним договором №01/21 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того відповідачем нараховано пеню у сумі 248416,54 грн у зв`язку з ненадходженням товару/неповерненням коштів у сумі 16 600,00 євро за імпортним договором №2022/120.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 30.03.2022 було укладено імпортний договір №2022/120 з нерезидентом «TINCK inzeniring d.o.o POSLOVNA ENOTA CERKNO» (Словенія) на поставку товару.

Позивачем було здійснено передплату на користь нерезидента в квітні 2022 року, проте поставка товару в межах строку, встановленого валютним законодавством, не відбулася; кошти на момент перевірки та на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не були повернуті. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Позивач вказує на відсутність своєї вини у непоставці товару, посилаючись на воєнну агресію рф, введення воєнного стану, обмеження експорту/сертифікації у Словенії та загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 як на підтвердження форс-мажорних обставин. При цьому з приводу правильності обрахунку пені позивачем будь-яких заперечень не вказується.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає, що частиною 6 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15))

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

При цьому відомості, які зазначені Листі Торгово-промислової палати, носять загальний інформаційний характер та констатують абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні/обов`язку.

Неможливість виконання зобов`язання/обов`язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов`язання/обов`язку.

Надане позивачем листування (WhatsApp) та пояснення, що продавець не отримав дозвіл на експорт до України як причина не поставки у зв`язку із забороною продажу приватним компаніям певного виду товарів, судом відхиляються як безпідставні, оскільки станом на час укладання сторонами імпортного договору та перерахування позивачем на виконання договору передплати 18.04.2022 сторонам було відомо про обставини введення в Україні воєнного стану.

Позивач також посилається на те, що ним вжито заходів щодо стягнення коштів з нерезидента.

Варто зазначити, що частина 7 статті 13 Закону №2473-VIII дійсно передбачає юридичний наслідок у вигляді зупинення строку та ненарахування пені з дня прийняття позовної заяви до розгляду судом (арбітражем).

Однак, у цій справі оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 11.04.2023, акт перевірки складено 10.03.2023, тобто задовго до дат, на які посилається позивач як на момент звернення до суду Словенії (кінець січня 2024 року).

За таких обставин, навіть підтверджене прийняття позову до розгляду іноземним судом у 2024 році не може свідчити про протиправність нарахування пені за періоди, які передували такому зверненню та які охоплені оскаржуваним рішенням податкового органу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в частині імпортного договору №2022/120 позивач не надав належних і достатніх доказів наявності підстав, які відповідно до статті 13 Закону №2473-VIII зупиняють перебіг граничних строків та унеможливлюють нарахування пені за період, охоплений актом перевірки, а тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у цій частині відсутні.

Отже, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00258460708 в частині нарахування пені 248 416,54 грн за імпортним договором №2022/120 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а підстави для його скасування в цій частині – відсутні.

Відповідно до пункту 2 статті 5 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо можливості скасування податкового повідомлення-рішення в частині суми неправомірно визначеного грошового зобов`язання чи штрафу, зокрема у постановах від 20.05.2021 у справі №806/788/17, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21, від 19.04.2024 у справі №580/5283/23.

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення за встановлених обставин не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12628,30 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на подання позивачем позовної заяви через підсистему «Електронний суд», на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 8092,21 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прапорщик Груп» до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 року №00258460708 в частині нарахування пені за експортним договором від 05.01.2021 №01/21 у сумі 593 469,98 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прапорщик Груп» (09301, Київська область, Білоцерківський район, смт. Володарка, вул. Зарічна, 100, код ЄДРПОУ 03744215) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) сплачений судовий збір у розмірі 8092 (вісім тисяч дев`яносто дві) грн 21 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.