Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/5294/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №300/5294/26

Суддя: Панікар І.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. справа № 300/5294/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Марчук Світлана Василівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач-2), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо постановлення ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити ОСОБА_1 з обліку військовозобов`язаних у Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2022 позивач пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої постановою ВЛК від 19.05.2022 № 18/19096 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 39а, 41в графи ІІ Розкладу хвороб. Відповідні відомості внесено до військового квитка позивача. Зазначає, що у 2025 році позивачу стало відомо про перебування його в розшуку як військовозобов`язаного, а також про взяття 17.06.2025 на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 . З метою усунення зазначених порушень позивач неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявами про внесення до Реєстру відомостей щодо його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку. Однак, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_7 не отримав, водночас, ІНФОРМАЦІЯ_8 запропонував йому особисто прибути для вирішення відповідного питання. Позивач вказує, що після прибуття позивача до територіального центру комплектування відомості про його виключення з військового обліку внесені не були, натомість йому повідомлено про можливість оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як особі з інвалідністю ІІІ групи. Представник позивача вважає такі дії та бездіяльність відповідачів протиправними, оскільки постанова ВЛК від 19.05.2022, якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною, у встановленому порядку не скасовувалася та не відмінялася. Наголошує, що відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, перегляд, скасування або відміна постанов ВЛК здійснюються уповноваженими військово-лікарськими комісіями, а не територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Крім того, зазначає, що підстава для виключення з військового обліку у зв`язку з визнанням особи непридатною до військової служби збереглася і після внесення змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З огляду на викладене представник позивача вважає, що відповідачами не забезпечено належного відображення військово-облікового статусу позивача, а його повторне взяття на військовий облік суперечить чинній постанові ВЛК.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.32).

ІНФОРМАЦІЯ_9 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.07.2026, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Натомість, за твердженням відповідача-1, відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів свідчать, що позивач ніколи не перебував на військовому обліку в зазначеному територіальному центрі. Вказує, що наявність відповідного запису у військовому квитку позивача сама по собі не підтверджує здійснення ІНФОРМАЦІЯ_11 його військового обліку або невиконання обов`язку щодо внесення відомостей до Реєстру. Відтак, вважає, що у відповідача-1 не виникало обов`язку щодо виключення позивача з військового обліку чи зміни його військово-облікового статусу. Крім того, наголошує на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_7 і взяттям позивача на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 у 2025 році, оскільки відповідне рішення прийнято іншим суб`єктом владних повноважень. З огляду на викладене вважає, що позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача-1 та обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. У зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовної заяви (а.с.36-37).

ІНФОРМАЦІЯ_12 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.08.2026, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що 03.05.2025 позивача автоматично взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі відомостей Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932. При цьому, відомості про виключення позивача з військового обліку та результати проходження ним військово-лікарської комісії у Реєстрі були відсутні. Вказує, що 17.06.2025 позивача доставлено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку з виявленням ознак адміністративного правопорушення. Взяття позивача на військовий облік у зазначеному територіальному центрі здійснено виключно з метою забезпечення технічної можливості оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в ІКС «Оберіг». За результатами розгляду справи винесено постанову від 17.06.2025 № 09/1349, якою провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. Наголошує, що дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття позивача на військовий облік були правомірними та відповідали вимогам чинного законодавства. Водночас, вважає, що повноваження щодо внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку належать територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарською комісією якого прийнято відповідне рішення про непридатність до військової служби та який володіє необхідною медичною документацією. У зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовної заяви (а.с.41-42).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії за № 18/19096 ОСОБА_2 на підставі статті 39а, 41в графи ІІ Розділу хвороб був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку (зворотна сторона а.с.19).

На підставі вказаної довідки внесено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 19.05.2022, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.15-18).

08.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення його з військового обліку з урахуванням відомостей про визнання непридатним до військової служби (зворотний бік а.с.20-21).

Листом від 08.07.2025 № 11/1059 ІНФОРМАЦІЯ_12 повідомив позивача, що для вирішення питання про виключення його з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» йому необхідно особисто прибути до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки з відповідними документами (а.с.26).

Відповідно до змісту витягу з ЄДПВР графі 37 «Відмітки про взяття, знаття або виключення з обліку» ОСОБА_1 було взято на військовий облік 24.02.2009 у ІНФОРМАЦІЯ_14 на підставі абзацу 11 пункту 2 частини 1 статті 37, 17.06.2025 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_15 на підставі абазу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 (військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей України або з-за кордону на нове місце проживання) (а.с.43).

Окрім того, міститься запис про знаття з військового обліку 17.06.2025 на підставі абзацу 2 пункту 2 частини 5 статті 37 (які вибули в іншу місцевість України і стали на військовий облік за новим місцем проживання).

У позовній заяві зазначено, що позивач не погоджується з діями та бездіяльністю відповідачів, оскільки вважає, що він ще у 2022 році був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії, про що міститься відповідний запис у військовому білеті.

На думку позивача, повторне взяття його на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_12 є безпідставним та здійсненим без наявності передбачених законом підстав, а також без врахування відомостей щодо його виключення з військового обліку, внаслідок чого, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-ХІІ).

Статтею Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частин 8 статті 4 Закону № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до частини 10 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до приписів вищевказаної частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення № 402 в редакції, чинній на час проходження позивачем медичного огляду ВЛК 22.03.2022).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відносини, що стосуються медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовані главою 3 розділу II Положення № 402.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ № 94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі – Порядок № 94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

- ведення військового обліку громадян України;

- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;

- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Основними засадами ведення Реєстру є:

- обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;

- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.

Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У відповідності до пункту 12 Порядку № 94, отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Поряду № 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі – Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Як визначено пунктом 9 Порядку № 94 та пунктом 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Таким чином, з аналізу положень Порядку № 94 та Порядку № 559 встановлено, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки військово-лікарської комісії від 19.05.2022 № 18/19096 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про це також відображені у військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Доказів скасування, перегляду або визнання нечинною зазначеної постанови військово-лікарської комісії відповідачем-2 суду не надано.

Так, як встановлено судом, 08.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення його з військового обліку з урахуванням відомостей про визнання непридатним до військової служби (зворотний бік а.с.20-21).

До заяви долучено копію довідки військово-лікарської комісії за № 18/19096 та військового квитка серії НОМЕР_1 .

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що згідно інформації з ЄДПВР ОСОБА_1 з 17.06.2025 перебуває на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, саме ІНФОРМАЦІЯ_12 як орган, у якому згідно актуальних відомостей Реєстру позивач перебуває на військовому обліку, є належним органом для розгляду заяви позивача про виправлення відомостей Реєстру.

Окрім того, за змістом інформації з ЄДПВР ОСОБА_1 автоматично взято на облік згідно змін від 01.04.2025 до Постанови КМУ № 932 (а.с.43).

При цьому, сам факт автоматичного взяття позивача на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 не свідчить про скасування раніше прийнятої постанови військово-лікарської комісії та не спростовує відомостей, зазначених у військово-облікових документах позивача.

Суд зазначає, що відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повинні відображати достовірну інформацію про військово-обліковий статус особи, відтак, виявлення розбіжностей між відомостями Реєстру та документами, наданими особою, зумовлює необхідність перевірки таких розбіжностей уповноваженим органом, а не безумовного надання переваги відомостям, які містяться в Реєстрі.

Отже, отримавши таку заяву, відповідач-2 повинен був перевірити викладені в ній обставини, з`ясувати правове значення наданих документів та вирішити питання щодо наявності підстав для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі недостатності наданих документів відповідач-2 мав з`ясувати, які саме відомості необхідні для вирішення порушеного питання, та вжити передбачених законодавством заходів для їх отримання.

Натомість, зі змісту листа 08.07.2025 № 11/1059 встановлено, що відповідач-2 фактично обмежився посиланням на особисте прибуття з відповідними документами, не надавши належної оцінки доводам заявника, викладеним у заяві від 08.07.2025 та доданим до заяви документам.

Суд звертає увагу, що саме по собі повідомлення позивача про необхідність особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може вважатися належним вирішенням порушеного у заяві питання, оскільки не свідчить про здійснення відповідачем-2 перевірки обставин, на які посилався заявник.

Суд зазначає, що відсутність певних відомостей у Реєстрі не звільняє орган ведення Реєстру від обов`язку перевірити доводи особи щодо недостовірності таких відомостей, оскільки саме для виправлення недостовірних або неповних даних законодавством передбачено право особи на звернення з відповідною мотивованою заявою.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази про стан здоров`я позивача, суд вважає, що в межах даного спору не здобуто доказів того, що медичні документи, якими позивач визнаний непридатним до проходження військової служби, були розглянуті відповідачем при вчиненні дій, що оскаржуються.

У свою чергу законодавство, яке регулює порядок взяття громадян на військовий облік не наділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повноваженнями ревізувати висновки ВЛК щодо придатності чи непридатності особи до військової служби.

При цьому, слід зауважити, що за правовими висновками Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402.

Суд наголошує, що предметом судового контролю в цій частині є не правильність медичного висновку щодо ступеня придатності позивача до військової служби, а належність виконання відповідачем-2 своїх повноважень під час розгляду заяви про внесення змін до відомостей Реєстру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не забезпечив повного та належного розгляду заяви позивача від 08.07.2025, оскільки не перевірив викладених у ній обставин та не надав належної оцінки документам, які підтверджують прийняття стосовно позивача постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем-2 допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача від 08.07.2025 про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окрім того, суд бере до уваги наявність у витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозоб`язаних та резервістів запису про зняття ОСОБА_1 з військового обліку 17.06.2025 на підставі абзацу другого пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Водночас, суд звертає увагу, що зазначений запис стосується зняття особи з військового обліку у зв`язку з вибуттям в іншу місцевість України та взяттям на військовий облік за новим місцем проживання, а не виключення з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатною до військової служби.

При цьому, наявні у матеріалах справи довідка військово-лікарської комісії від 19.05.2022 № 18/19096 та військовий квиток серії НОМЕР_1 містять відомості про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, відображений у Реєстрі запис про зняття позивача з військового обліку 17.06.2025 не відповідає підставі виключення з військового обліку, зазначеній у поданих позивачем документах, та не свідчить про належне врахування відповідачем-2 відомостей щодо прийнятої стосовно позивача постанови військово-лікарської комісії.

Таким чином, сама по собі наявність у Реєстрі запису про зняття позивача з військового обліку не підтверджує вирішення питання про його виключення з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії та не спростовує доводів позивача щодо необхідності перевірки і приведення військово-облікових відомостей у відповідність до наданих ним документів.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ОСОБА_1 з обліку військовозобов`язаних у Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає, що вказана вимога є такою, що заявлена передчасно, оскільки така дія має бути вчинена відповідачем за результатами належного розгляду заяви позивача, перевірки поданих документів та встановлення всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення вказаного питання.

На час розгляду справи судом не встановлено, що відповідач-2 приймав остаточне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 08.07.2025 про внесення змін до Реєстру. Відповідно, суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень та вирішувати питання, яке первинно належить до компетенції органу ведення Реєстру.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо неналежного розгляду заяви позивача від 08.07.2025 та зобов`язання розглянути заяву позивача від 08.07.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про його виключення з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 , за результатами розгляду якої прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням наданих позивачем документів та перевірки викладених у заяві обставин.

Щодо позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з 17.06.2025 позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_15 .

При цьому, матеріали справи не містять належних доказів того, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_16 або що зазначений територіальний центр здійснював ведення його військового обліку та був відповідальним за внесення відповідних відомостей до Реєстру.

За таких обставин суд не встановив правових підстав для покладення на ІНФОРМАЦІЯ_9 обов`язку щодо виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних змін до Реєстру, оскільки не підтверджено наявності у відповідача-1 відповідного обов`язку стосовно позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 22.07.2026 підтвердив сплату судового збору на суму 1331,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 частину сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.07.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) від 08.07.2026 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 , за результатами розгляду якої прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням наданих ОСОБА_1 документів та перевірки викладених у заяві обставин.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесятпять шість гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_12 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua