Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/2207/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. справа № 300/2207/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними бездіяльності та дій, а також зобов`язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Котик Р.В., в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 і, як наслідок, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби як особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та дії про внесення в цей реєстр щодо розшуку позивача органами поліції, виниклі питання про адмінправопорушення закрити;

зобов`язати службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, в т.ч. з підстави інвалідності ІІІ групи з дитинства, а також зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 скасувати інформацію про розшук позивача органами поліції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 15.10.2020 ОСОБА_1 на підставі ст. 49-в Розкладу хвороб за наказом МО України №2-94 військовим комісаріатом ІНФОРМАЦІЯ_8 виключений з військового обліку, в т.ч. і тому, що позивач є особою з ІІІ групою інвалідності з дитинства. В той же час, в офіційному мобільному застосунку «Резерв+» позивача появилась інформація, що відповідач 1 звернувся до Нацноліції. щоб доставити позивача для складання протоколу, через те, що ОСОБА_1 не став на військовий облік. За доводами представника позивача, особи з інвалідністю на проходження ВЛК не направляються, тому бездіяльність та дії відповідача щодо позивача є протиправними, адже дії щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку належило вчинити районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначає, що виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов`язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 через систему «Електронний суд» скеровано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що згідно норм чинного законодавства у органів адміністрування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відсутні повноваження щодо виключення з військового обліку. Крім того, наголошено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не порушено права та законні інтереси позивача, а також у ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні відомості щодо визнання непридатним позивача до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 49-в Розкладу хвороб, затверджених Наказом МОУ №402. Також зазначено, що ст. 49-в вказаного Розкладу хвороб в редакції, що діяла на 15.10.2020, передбачає придатність громадян до військової служби. Окрім цього, представник ІНФОРМАЦІЯ_10 зазначає про відсутність доказів про визнання позивача непридатним до військової служби, а наявність інвалідності у позивача передбачає лише надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а не виключення з військового обліку (а.с. 25-29).

ІНФОРМАЦІЯ_5 також через систему «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_11 , час взяття на облік 05.03.2009. Позивач перебуває у статусі військовозобов`язаних, вільних залишках, які підлягають призову на військову службу по мобілізації. Також наявні відомості про порушення військового обліку з 09.01.2026 по 08.01.2027, причина: не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу») Доступу до інших відомостей та інформації реєстру стосовно позивача в ІНФОРМАЦІЯ_12 немає. Відповідно до відомостей ЄДРПВР позивач не стоїть на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , тому перевірка інформації та внесення будь яких відомостей до реєстру стосовно позивача є неможливою. Таким чином, оскільки в розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_12 немає жодних відомостей, документів та даних, на які посилається позивач в своїй позовній заяві, а також станом на даний час позивач не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , вказане унеможливлює внесення будь-яких відомостей до реєстру з технічних причин, оскільки можливість вносити відомості про особу наявна тільки в ТЦК та СП, в якому особа перебуває на військовому обліку. Зазначено, що позивач до ІНФОРМАЦІЯ_12 для постановки на військовий облік не прибував. Наявність у позивача довідки переселенця в системі Резерв+ не звільняє його від обов`язку особистого прибуття до ТЦК та СП за місцем проживання. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 36-39).

29.04.2026 представник позивача подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що у випадку виключення особи з військового обліку за станом здоров`я, її не можуть притягнути до відповідальності за порушення військового обліку. Також відмічено, що особам з інвалідністю без переогляду примусова ВЛК не передбачена. Окрім цього, зазначено, що відповідачем було визначено ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_13 немає відповідного коду ЄДРПОУ. Однак, враховуючи заперечення відповідача 1, представник позивача просить залучити до справи співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 50-53).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 залучено до участі в адміністративній справі №300/2207/26 співвідповідача – ІНФОРМАЦІЯ_14 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_13 , відповідач 3) (а.с. 57-60).

Іншою ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 витребувано в позивача докази на підтвердження обставин справи, зокрема, але не виключно, належним чином засвідчені копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.10.2020 та документа про підтвердження встановлення позивачу інвалідності без переогляду (а.с. 65-67).

03.09.2026 представник позивача подав клопотання про долучення доказів, до якого долучив довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №696635, згідно з яким інвалідність (ІІІ група) встановлена з 24.05.2023 до 01.06.2025 (дата чергового огляду – 24.05.2025) (а.с. 74) та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1854/25/1189/В, згідно з яким встановлено інвалідність (ІІІ групу) з 01.06.2025 по 25.06.2028, не безстроково (а.с. 72-73).

11.09.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив від ІНФОРМАЦІЯ_15 , у якому представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що ТЦК та СП не наділений повноваженнями самостійно змінювати відомості Реєстру без належних правових підстав та без отримання документів, які є підставою для внесення відповідних змін. Повідомлено, що згідно алфавітної книги призовників 1983 року народження, які проживають на території Московського (Салтівського) району, значиться запис під №7 ( ОСОБА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , дата приписки до призовної дільниці 31.01.2000 року, протокол №19, знятий з військового обліку Наказ МОУ №2-1994 за ст. 49в, протокол №43 від 13.03.2000. В картотеці ІНФОРМАЦІЯ_15 , системі АО «Оберіг» рахується як такий що перебуває на військовому обліку з 04.12.2000 в ІНФОРМАЦІЯ_11 , на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (абз. 5, ч. 10, ст. 14), непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних. Інша інформації про виключення з військового обліку військовозобов`язаних відсутня. Таким чином, представник відповідача 3 наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_13 не був суб`єктом прийняття рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, а тому у діях відповідача 3 відсутні будь-які ознаки протиправної бездіяльності, що, в свою чергу, свідчить про відсутність передбачених законом підстав для вчинення відповідачем будь-яких дій щодо зміни військово-облікових даних (а.с. 75-78).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву (а.с. 9, 81).

Окрім цього, згідно алфавітної книги призовників 1983 року народження, які проживають на території Московського (Салтівського) району, ОСОБА_1 приписаний до призовної дільниці 31.01.2000, протокол №19, знятий з військового обліку згідно з Наказом МОУ №2-1994 року за ст. 49в, протокол №43 від 13.03.2000 (зв. ст. а.с. 79-а.с. 80).

Також згідно з картотекою ІНФОРМАЦІЯ_15 , системі АО «Оберіг» позивач числиться як такий що перебуває на військовому обліку з 04.12.2000 в ІНФОРМАЦІЯ_11 , на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (абз. 5, ч. 10, ст. 14), непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних (а.с. 81).

Однак, як стверджує представник позивача та не заперечують відповідачі, позивач став ВПО та оновив дані про місце проживання (а.с. 10-11).

Як вбачається з відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+», у позивача наявний статус «ТЦК та СП 09.01.2026 звернувся до Нацполіції, щоб доставити для складання протоколу. Причина: не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО» (а.с. 9).

У зв`язку із цим, позивач з звернувся до відповідача 3 та до Міністерства оборони України із заявою-скаргою, у якій просив вилучити з його військово-облікового документа внесену інформацію щодо порушення правил військового обліку (зв. ст. а.с. 11).

Листом від 13.03.2026 №1608/ВОБ ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що для скасування в реєстрі порушення військового обліку позивачу необхідно через застосунок Резерв+ у розділі «штраф онлайн» подати заяву, в якій зазначити, що позивач не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності для подальшого розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем перебування на обліку і вирішення питання по суті звернення з урахуванням ст. 38 КУпАП, після чого органом ведення реєстру ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) буде здійснено актуалізацію бази персональних даних позивача в Реєстрі (а.с. 12).

Вважаючи, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_10 допустили протиправну бездіяльність щодо не внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до військової служби як особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до приписів статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі – Закон №1932-ХІІ), у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Так, у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не скасований.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі – Закон №2232-XII).

За змістом частин 1, 3 та 9 статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Статтею 2 Закону України №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України №2232-ХІІ, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Згідно з приписами статті 33 Закону України №2232-XI, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 37 Закону України №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, а також військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі – Положення №154).

Так, відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно із пунктом 2 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Відповідно до пункту 9 Положення №154 (у редакції від 17.04.2025), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі підприємства, установи та організації).

У пункті 23 Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Так, статтею 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом другим частини першої статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини першої статті 14 Закону України №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону №1951-VIII).

Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (далі – Порядок №94).

Пунктом 12 розділу III «Відомості, що вносяться до Реєстру» Порядку №94, передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок «Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

Згідно зі статтею 141 Закону №1951-VІІІ, електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».

З наведених вище норм Положення про ТЦК та СП і Порядку №1487 убачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №2232-ХІІ, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;

які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;

які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників;

які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаним вимогам відповідає ОСОБА_2 .

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції від 11.04.2024 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, Закон визначає перелік підстав, за яких військовозобов`язаний підлягає виключенню з військового обліку, однак щодо позивача докази наявності таких підстав не надані.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , як військовозобов`язаний, що непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, на підставі ст. 49в, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних (а.с. 81).

При цьому, у військово-обліковому документі «Резерв+» міститься інформація щодо порушення позивачем правил військового обліку з підстав «не став на військовий облік», у зв`язку із чим органи ТЦК та СП звернулися до Нацполіції, щою доставити позивача для складання протоколу (а.с. 9).

Водночас, суд відхиляє доводи представника позивача про те, що 15.10.2020 позивач на підставі ст. 49 «В» Розкладу хвороб за наказом МО України №2-94 військовим комісаріатом ІНФОРМАЦІЯ_8 виключений з військового обліку у зв`язку із тим, що позивач є особою з ІІІ групою інвалідності з дитинства, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу вказаному, в тому числі і тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.10.2020, на яке посилався представник позивача та яке було витребувано судом.

Більше того, суд зазначає, що ст. 49 «В» Розкладу хвороб, затверджених наказом МОУ №402, як в редакції, що діяла на 15.10.2020, так і в редакції станом на сьогодні, передбачає придатність громадян до військової служби, а тому доводи представника позивача, що ОСОБА_1 є виключений чи має бути виключений з військового обліку по вказаній підставі є помилковими та не підтвердженими.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь які докази про визнання позивача непридатним до військової служби, а відтак, позивач є військовозобов`язаним, на якого поширюються правила військового обліку, зокрема й постановлення на облік за новим місцем проживання як ВПО.

В той же час, доказів, що позивач став на облік за новим місцем проживання як ВПО у суду відсутні, а тому наявні всі підстави вважати, що позивачем вчинено адміністративний проступок, а відтак, наявне передбачене законодавством право на звернення до територіального органу Національної поліції, відомості про що правомірно органами ТЦК та СП внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З огляду на викладене, суд констатує про відсутність протиправної бездіяльності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби як особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Як наслідок, не підлягає до задоволення і похідна вимога про зобов`язання службових осіб ТЦК та СП внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, в т.ч. з підстави інвалідності ІІІ групи з дитинства, а також зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 скасувати інформацію про розшук позивача органами поліції.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних доказів, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса як ВПО: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними бездіяльності та дій, а також зобов`язання до вчинення певних дій – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Представнику позивача та відповідачам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.