Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/8332/23 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №300/8332/23

Суддя: Остап'юк С.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. справа № 300/8332/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печеніженської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2023 та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Печеніженської селищної ради (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2023 про відмову в призначенні компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі за своєю матір`ю та зобов`язання призначити і виплачувати компенсацію за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 .

11.12.2023 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в порушення норм Закону України «Про соціальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» за № 859 від 23.09.2020 відмовив в призначенні та виплаті компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Тому просить зобов`язати відповідача призначити йому компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що 26.05.2023 до відділу соціальної роботи Печеніжинської селищної ради поступила заява позивача щодо призначення догляду та компенсації як фізичній особі, яка бажає надавати соціальні послуги за особою похилого віку з необхідними документами. 29.05.2023 комісією здійснено обстеження сім`ї щодо підтвердження спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та встановлення факту догляду, про що складено акт обстеження, заповнено шкали оцінки можливості виконання елементарних дій та шкали оцінки виконання складних дій ОСОБА_2 . 30.05.2023 відбулося засідання комісії, якою складено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з досліду. Сума балів становить 93, що і стало підставою не призначення компенсації позивачу.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, зазначає наступне.

Предметом даного адміністративного позову є правомірність наявності підстав у ОСОБА_1 для призначення та виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Суд, відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до цих правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» (далі - Закон №2671-VІІІ).

Пунктом 17 статті 1 Закону № 2671-VIII передбачено, що соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

За приписами абзаців першого, четвертого, п`ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 859 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Згідно з пунктом 7 Порядку №859 уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви із пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час подання заяви або надсилається їй протягом одного робочого дня із дати подання заяви на поштову або електронну адресу заявника.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, структурний підрозділ протягом трьох днів з дати отримання заяви надсилає на поштову або електронну адресу заявника повідомлення про те, які документи потрібно подати. Якщо їх буде подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день її прийняття структурним підрозділом або відправлення поштою.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

Показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (додаток до Порядку) визначаються на підставі вивчення питання щодо можливості виконання особою, яка потребує надання соціальних послуг, різних видів життєдіяльності здійснюється за допомогою анкетування, яке проводиться з використанням шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (таблиця 1) та шкали оцінки можливості виконання складних дій (таблиця 2) з метою визначення: залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду); можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; ступеня залежності та передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причини, що її викликають.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Водночас, згідно висновку, якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 63 бали, особа не потребує надання індивідуальних соціальних послуг з догляду, що не дає право на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Отже, із аналізу вказаних правових приписів Порядку №859 слідує, що для призначення виплати компенсації заявник подає відповідну заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та вичерпний перелік документів, передбачених пунктом 7 Порядку №859.

При цьому, уповноважений орган має обов`язок прийняти та розглянути подані фізичною особою документи з визначенням ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Суд встановив, що 01.03.2023 подав до Печеніженської селищної ради заяву щодо отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі.

З метою визначення рухової активності матері позивача комісією для комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг 29.05.2023 було здійснено виїзди по місцю проживання позивача та проведено комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг.

За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженими особами складено висновки про те, що ОСОБА_2 не потребує надання постійних індивідуальних соціальних послуг з догляду у зв`язку з тим, що сума балів за шкалами оцінки можливості виконання елементарних та складних дій склала 76 та 17 балів, відповідно, що в сукупності становить 93 бали. Таким чином не має права на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

З огляду на те, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, сума балів за шкалами оцінки виконання елементарних та складних дій склала 93 бали, тому комісією зроблено висновок, що матір позивача не потребує надання індивідуальних соціальних послуг з догляду, що не дає право на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали.

Як наслідок рішення відповідача від 30.05.2023 є правомірним, прийнятим у спосіб, визначений вказаним Порядком, а суд, з наведених позивачем в позовній заяві обґрунтувань щодо його протиправності, не встановив підстав для його скасування, що є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Печеніженської селищної ради (індекс 78274, вулиця Незалежності, будинок 15, смт Печеніжин, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40157159) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2023 та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua