Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №300/5167/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. справа № 300/5167/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 адвокат Томин Сергій Володимирович звернувся до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до загального стажу усіх періодів роботи позивачки згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 (у тому числі періоду з 15.07.1983 по 15.01.1988 на посаді швеї-мотористки на Івано-Франківській трикотажній фабриці (запис № 1-2);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу усі періоди роботи позивачки згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 (у тому числі період з 15.07.1983 по 15.01.1988 на посаді швеї-мотористки на Івано-Франківській трикотажній фабриці (запис № 1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 09.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, за принципом екстериторіальності, № 092650008394 від 16.04.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період роботи позивачки з 15.07.1983 по 15.01.1988 в зв`язку з тим, що запис про звільнення завірено нечитабельною печаткою, а також через відсутність відомостей про наказ про звільнення у доданій архівній довідці № 1-5/06-07. Зазначено про можливість зарахування стажу лише після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату. За результатами проведення перевірки архівної довідки від 14.02.2025 № 1-5/06-07 розбіжності між даними цієї довідки та даними первинних документів відсутні, про що складено акт № 0900-0902-1/3224 від 30.04.2025 . За результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 28.05.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, про що було прийнято рішення № 092650008394 від 04.06.2025. Вважаючи вказану відмову вважає протиправною представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 21.09.2026 визнано поважними причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено пропущений строк звернення до суду, залучено до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, витребувано докази (а.с. 47-49).

06.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив з обґрунтувань, що заява позивача від 28.05.2025 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення 04.06.2025 № 092650008394 про відмову у призначенні пенсії. Зазначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 162). Відповідно до Інструкції № 162 та Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей, зокрема, про роботу, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, що зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис, робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що її страховий стаж становить 29 років 07 місяців 26 днів, тому у позивача немає права на призначення пенсії за віком у зв`язку із недостатньою кількістю страхового стажу. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

21.09.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 50 зворот). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.04.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та доданими до заяви документами. За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 16.04.2025 № 092650008394, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (32 роки). Враховано страховий стаж 27 років 1 місяць 28 днів. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано: період з 15.07.1983 по 15.01.1988 згідно записів № 1-2 трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1983, оскільки запис про звільнення завірено нечитабельною печаткою; згідно архівної довідки № 1-5/06-07 від 14.02.2025, оскільки відсутній наказ про звільнення; зарахування можливе після надходження акту перевірки довідки про нараховану заробітну плату (а.с. 22).

Відповідно до акту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0902-1/3224 від 30.04.2025 за результатами проведення перевірки архівної довідки від 14.02.2025 № 1-5/06-07 (за період з серпня 1983 року по грудень 1987 року) розбіжностей між даними цієї довідки та даними первинних документів не встановлено (а.с. 15, 24-27).

28.05.2025 позивач повторно звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV та доданими до заяви документами. За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 04.06.2025 № 092650008394, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (32 роки). Враховано страховий стаж 29 років 7 місяців 26 днів (а.с. 20).

Згідно записів №№ 1-2 трудової книжки НОМЕР_1 , архівної довідки від 29.04.2025 № 1-11/06-07 позивач працювала на посаді швачки-мотористки в Івано-Франківській трикотажній фабриці у період з 15.07.1983 по 15.01.1988 (а.с. 12, 17).

Відповідно до архівної довідки від 14.02.2025 № 1-5/06-07 у спірний період позивач отримувала заробітну плату: з серпня 1983р. по грудень 1985 р. та у грудні 1987 р. (а.с. 15).

Згідно стажу для розрахунку права пенсійним органом враховано позивачу страховий стаж 29 років 7 місяців 26 днів, зокрема періоди:

з 01.09.1982 по 20.07.1983 - навчання у вищих/середн. НЗ;

з 21.07.1983 по 15.12.1985;

з 25.06.1986 по 14.12.1987 - догляд за дитин. до 3 років;

з 15.12.1987 по 31.12.1987;

з 01.01.1988 по 07.02.1988 - догляд за дитин. до 3 років;

з 08.02.1988 по 31.12.1989 - робота в колгоспі з 1966р;

з 14.08.1991 по 13.08.1994 - догляд за дитин. до 3 років;

з 01.07.1995 по 31.12.1999 - робота в колгоспі з 1966р.;

з 15.11.2001 по 29.04.2002 - безробіття;

з 30.04.2002 по 31.05.2016; з 01.07.2016 по 30.04.2025 (а.с. 52).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком врегульовані статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, в Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

За змістом статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.26 Інструкції від 20.06.1974 № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 дата звільнення; у графі 3 причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.

Згідно п. 4.1 Інструкції від 20.06.1974 № 162 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як встановлено, за результатами розгляду заяви від 09.04.2025 та наданих до неї документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 16.04.2025 № 092650008394, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (32 роки). Враховано страховий стаж 27 років 1 місяць 28 днів.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано: період з 15.07.1983 по 15.01.1988 згідно записів № 1-2 трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1983, оскільки запис про звільнення завірено нечитабельною печаткою; згідно архівної довідки № 1-5/06-07 від 14.02.2025, оскільки відсутній наказ про звільнення; зарахування можливе після надходження акту перевірки довідки про нараховану заробітну плату (а.с. 22).

Відповідно до акту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0902-1/3224 від 30.04.2025 за результатами проведення перевірки архівної довідки від 14.02.2025 № 1-5/06-07 (за період з серпня 1983 року по грудень 1987 року) розбіжностей між даними цієї довідки та даними первинних документів не встановлено (а.с. 15, 24-27).

За результатами розгляду заяви від 28.05.2025 та наданих до неї документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 04.06.2025 № 092650008394, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (32 роки). Враховано страховий стаж 29 років 7 місяців 26 днів (а.с. 20).

У відповідності до записів №№ 1-2 трудової книжки НОМЕР_1 , архівної довідки від 29.04.2025 № 1-11/06-07 позивач працювала на посаді швачки-мотористки в Івано-Франківській трикотажній фабриці у період з 15.07.1983 по 15.01.1988 (а.с. 12, 17).

Записи трудової книжки №№ 1-2 трудової книжки НОМЕР_1 про прийняття та звільнення з роботи у період роботи з 15.07.1983 по 15.01.1988 містять дати прийому, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посада на якій позивач працювала, а також завірені підписом відповідальної особи, однак вказані записи скріплені не чітким відтиском печатки.

Суд зазначає, що недоліки трудової книжки не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Крім того такі недоліки не спростовують достовірність інших відомостей.

Частиною третьою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до архівної довідки від 14.02.2025 № 1-5/06-07 у спірний період позивач отримувала заробітну плату: з серпня 1983р. по грудень 1985 р. та у грудні 1987 р. (а.с. 15).

Як встановлено, згідно стажу для розрахунку права пенсійним органом враховано позивачу страховий стаж 29 років 7 місяців 26 днів, зокрема періоди:

з 01.09.1982 по 20.07.1983 - навчання у вищих/середн. НЗ;

з 21.07.1983 по 15.12.1985;

з 25.06.1986 по 14.12.1987 - догляд за дитин. до 3 років;

з 15.12.1987 по 31.12.1987;

з 01.01.1988 по 07.02.1988 - догляд за дитин. до 3 років;

з 08.02.1988 по 31.12.1989 - робота в колгоспі з 1966р;

з 14.08.1991 по 13.08.1994 - догляд за дитин. до 3 років;

з 01.07.1995 по 31.12.1999 - робота в колгоспі з 1966р.;

з 15.11.2001 по 29.04.2002 - безробіття;

з 30.04.2002 по 31.05.2016; з 01.07.2016 по 30.04.2025 (а.с. 52).

Згідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Представником позивача не доведено протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до загального стажу саме усіх періодів роботи позивачки згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 (у тому числі періоду з 15.07.1983 по 15.01.1988 на посаді швеї-мотористки на Івано-Франківській трикотажній фабриці (запис № 1-2), крім спірного періоду роботи з 16.12.1985 по 24.06.1986.

З огляду на вищенаведене, оскільки недоліки заповнення трудової книжки позивача при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи тощо), не є достатньою підставою для не зарахування періодів роботи особи до страхового стажу, то за результатом розгляду документів, доданих до заяви позивача, пенсійним органом безпідставно не зараховано позивачу до страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 період роботи на посаді швачки-мотористки в Івано-Франківській трикотажній фабриці з 16.12.1985 по 24.06.1986.

Слід зазначити, що враховуючи до страхового стажу спірний період роботи з 16.12.1985 по 24.06.1986 позивач не має необхідного стажу (не менше 32 років) для призначення пенсії за віком відповідно статті 26 Закону № 1058-ІV.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи згідно записів №№ 1, 2 трудової книжки НОМЕР_1 на посаді швачки-мотористки в Івано-Франківській трикотажній фабриці з 16.12.1985 по 24.06.1986.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно записів №№ 1, 2 трудової книжки НОМЕР_1 на посаді швачки-мотористки в Івано-Франківській трикотажній фабриці з 16.12.1985 по 24.06.1986.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.