Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №280/8876/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8876/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код за ЄДРПОУ: 13486010) реєстраційний номер 083950020922 від 14.08.2026, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у подовженні виплати пенсії по інвалідності;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у поновленні виплати пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) поновити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 01.04.2025;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) щодо нарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплати пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025 у розмірі 42 966,60 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят копійок);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) скасувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплату пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025 у розмірі 42 966,60 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят копійок);

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 257,66 грн (двісті п`ятдесят сім гривень шістдесят шість копійок) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нарахування переплати пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є пенсіонером по інвалідності 2 групи, встановленої довічно, на підставі чого він отримував пенсію, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. З квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України пенсійні виплати було припинено з посиланням на невстановлення попередньо встановленої за результатом огляду медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності. Позивач вказує, що йому необґрунтовано нараховано переплату пенсії, стягнуто частину виплачених коштів та в подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно відмовлено в поновленні пенсійних виплат. З огляду на вищевикладене, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.09.2026 відкрито провадження у справі № 280/8876/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти задоволення позовних вимог викладені у відзивах відповідачів на позовну заяву. Зокрема, відповідач 1 у своєму відзиві від 10.09.2026 зазначає, що виплата позивачу пенсії призупинена з 01.04.2025 згідно листа Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 02.09.2025 № 0400-011101-9/165394 у зв`язку з невстановленням з 28.02.2024 групи інвалідності за довідкою МСЕК ЦО - 1666/242 від 17.02.2025, інформація від Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про встановлення позивачу інвалідності до територіальних органів Пенсійного фонду України не надходила. Вказує, що позов є необґрунтованим, оскільки позивачем не доказано, що відповідачем 1 прийнято рішення про стягнення надміру виплачених сум пенсії. Звертає увагу, що на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не покладено будь-яких зобов`язань згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 280/9803/25, яким скасовано рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи щодо невстановлення ОСОБА_1 попередньо встановленої групи інвалідності, у зв`язку з якою останньому була призначена та виплачувалась пенсія.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві від 15.09.2026 на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, також посилається на те, що інформація від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування рішення від 17.02.2025 № ЦО-1666/242 та встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 до територіальних органів Пенсійного фонду України не надходила. Відповідач 2 стверджує, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про поновлення пенсії. Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Не погоджуючись з доводами відповідачів, позивач у відповідях на відзиви проти наведеного вище заперечує, наголошує на тому, що призначення йому пенсії відбулось на підставі попередньо встановленої за результатом огляду МСЕК діючої (нескасованої) групи інвалідності довічно, а також що він не мав обов`язку проходити та не проходив оцінювання повсякденного функціонування особи за новими правилами. Вказує, що пенсія вже призначена, тому має право на поновлення її виплати, оскільки воно здійснюється за документами, які є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства що діяло на дату призначення пенсії, незалежно від наявності або відсутності факту інформування органів Пенсійного фонду України з боку Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про невстановлення попередньо встановленої групи інвалідності. З метою поновлення пенсії звертався до Головного управління Пенсійного фонду України із відповідною заявою згідно затвердженої форми.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як пенсіонер, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , номер особового рахунку - № НОМЕР_2 , вид пенсії: по інвалідності 2 гр., загальне захворювання, термін дії: довічно, дата видачі: 24.04.2024, серія ААН № 614716. Групу інвалідності встановлено відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 461241 від 28.02.2024.

У зв`язку зі встановленою інвалідністю, позивач отримував пенсію, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, виплату якої було припинено через рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, затверджене ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» від 17.02.2025 № ЦО-1666/242, яким позивачу було не встановлено попередньо встановлену групу інвалідності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 280/9803/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код за ЄДРПОУ: 03191673, далі – «ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України») вищезазначене рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визнано протиправним та скасовано в частині невстановлення позивачу групи інвалідності.

З метою поновлення пенсійних виплат після набрання законної сили рішенням суду, позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою № б/н від 22.04.2026 з проханням поновити виплату пенсії, призначеної йому у зв`язку з 2 групою інвалідності, встановленою на підставі акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Листом № 23491-22344/Г-02/8-0800/26 від 20.05.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило, що на останнє жодних зобов`язань не покладено, а також що повернутись до питання нарахування пенсійної виплати буде можливо після надходження до нього від ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» рішення про встановлення ОСОБА_1 інвалідності.

06.09.2026 позивачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено заяву від 04.08.2026 про призначення/перерахунок пенсії за формою згідно з додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.1 розділу І), затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, яка застосовується для призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

За результатом розгляду заяви позивача від 04.08.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято оскаржуване рішення за реєстраційним номером 083950020922 від 14.08.2026, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у подовженні виплати пенсії по інвалідності.

Окрім викладеного, матеріали справи містять повідомлення щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії, яка виникла в період дії незаконного рішення про скасування (невстановлення) йому попередньо встановленої групи інвалідності. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом № 0800-0404-8/118398 від 30.09.2025 повідомило про виникнення переплати пенсії в розмірі 42 966,60 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят копійок) за період виплати з 28.02.2024 по 31.03.2025, у зв`язку з чим до відділення АТ «Ощадбанк» направлявся лист для повернення коштів у вищенаведеній сумі, внаслідок чого банком було перераховано наявний залишок з пенсійного рахунку позивача в сумі 257,66 грн (двісті п`ятдесят сім гривень шістдесят шість копійок). На думку відповідача 1, переплата пенсії, яка підлягає поверненню з урахуванням здійсненого повернення частини коштів, становить 42 708,94 грн (сорок дві тисячі сімсот вісім гривень дев`яносто чотири копійки).

З метою підтвердження наявності нарахованої ОСОБА_1 переплати пенсії, після набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі № 280/9803/25, яким було скасовано оскаржене в судовому порядку рішення експертної команди з оцінки функціонування особи, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в інтересах позивача було направлено адвокатський запит № б/н від 12.06.2026, у відповіді на який за № 0800-0904-8/52895 від 17.06.2026 повідомлено, що виплата пенсії призупинена з 01.04.2026 згідно листа ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» від 02.09.2025 № 0400-011101-9/165394 у зв`язку з не встановленням з 28.02.2024 групи інвалідності, через що виникла переплата пенсії у сумі 42 966,60 грн, з якої повернуто 257,66 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачами протиправно відмовлено в поновленні пенсії та необґрунтовано нараховано її переплату з подальшим стягненням частини коштів нарахованої переплати, звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Призначення позивачу пенсії відбулось на підставі документів, наявних в матеріалах пенсійної справі станом на момент її призначення. Припинення пенсійних виплат зумовлене прийняттям рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-1666/242 від 17.02.2025, визнаного протиправним та скасованого в частині невстановлення позивачу попередньо встановленої групи інвалідності в судовому порядку, в межах адміністративної справи № 280/9803/25, про що винесено відповідне рішення від 23.12.2025, яке набрало законної сили. Тобто, скасування підстави у вигляді оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень, внаслідок якого ОСОБА_1 фактично було припинено та не поновлено виплату пенсії, відбулось в межах іншої адміністративній справи, в якій останній виступав позивачем.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що протиправність скасованого в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з яким позивачу припинено виплату пенсії, доведена та не підлягає доказуванню в наявній адміністративній справі.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта, про що, зокрема, йдеться в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

З моменту набрання судовим рішенням про скасування індивідуального акта законної сили такий індивідуальний акт втрачає юридичне значення і не породжує будь-яких юридичних наслідків, за виключенням тих, що пов`язані з його скасуванням. Чинність індивідуального акта, скасованого рішенням суду, яке набрало законної сили, не залежить від волі суб`єкта владних повноважень, який його прийняв, чи волі інших осіб. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 320/17940/24, від 19.11.2024 у справі № 280/5449/24.

Посилання відповідачів на відсутність інформування Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» органів Пенсійного фонду України як на підставу відмови у поновленні ОСОБА_1 пенсії створює перешкоди в реалізації останнім його права на державне соціальне забезпечення у вигляді пенсії.

Звернення позивача із заявою про поновлення пенсії не стосувалось питання призначення йому пенсії, а мало на меті відновлення попередньо призначених пенсійних виплат, що випливає зі змісту зазначеного документа, оформленого з відповідною метою. До заяви про поновлення пенсії від 04.08.2026 року, оформленої згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (додаток 1 «Заява про призначення/перерахунок пенсії»), було долучено належним чином засвідчені копії наступних документів: паспорта та коду ОСОБА_1 , пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 24.04.2024, довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 461241 від 28.02.2024, витягу з рішення експертної команди № ЦО-1666/242 від 17.02.2025, судового рішення від 23.12.2025 у справі № 280/9803/25.

Отже, позивач разом із заявою від 04.08.2026 про поновлення пенсії надав належним чином засвідчені копії документів на підтвердження обставин, з`ясування яких саме по собі є достатньою умовою для відновлення незаконно припинених виплат. При цьому, він як заявник при поданні заяви на поновлення пенсії не мав обов`язку долучати разом із нею будь-які документи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для інформування органів Пенсійного фонду України про скасування оскарженого в судовому порядку протиправного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідні відомості містяться в судовому рішенні, належним чином засвідчену копію якого було долучено до поданої заяви.

У свою чергу, відмовляючи позивачу поновити виплату пенсії через невиконання Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» своїх обов`язків з інформування органів Пенсійного фонду України, відповідачі без законних на те підстав фактично перекладають на позивача відповідальність за поведінку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.01.2012 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 71), ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Наведене узгоджується з аналогічними висновками у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058- IV), особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності.

Згідно зі статтею 34 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Частиною 2 статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Згідно з п. 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, далі - Порядок № 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. При поновленні виплати пенсії до наявних документів особа може додати й інші документи, що є правом особи, а не її обов`язком.

Відповідач 1 у листі № 0800-0904-8/52895 від 17.06.2026 «Про надання інформації на запит в інтересах ОСОБА_1 » та відзиві від 10.09.2026 зі свого боку підтверджує, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до Закону України № 1058-IV. Разом з тим, відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що матеріали пенсійної справи не містять копій документів, на підставі яких було призначено пенсію, що вказує на обґрунтованість її призначення та відсутність заперечень з цього приводу.

Таким чином, суд погоджується з доводами позовної заяви про те, що відмова з посиланням на необхідність надходження довідки від ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» та ігнорування поданих із заявою про поновлення виплати пенсії діючих документів (довідки МСЕК та рішення Суду про скасування Рішення про скасування інвалідності) є протиправними, оскільки перешкоджають реалізації ОСОБА_1 його права на отримання вже призначеної пенсії за відсутності в останнього обов`язку зі свого боку надавати додаткові відомості, в тому числі, ті, за передачу яких відповідальною є державна установа.

Суд також звертає увагу на те, що ані Порядком № 22-1, ані положеннями Закону № 1058-IV не заборонено подання документів щодо поновлення виплати пенсії поштою. Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1, заява про поновлення пенсії подається у формі, визначеній додатком 1 до Порядку «Заява про призначення/перерахунок пенсії». Днем звернення за поновленням виплати пенсії, згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Матеріалами справи підтверджується факт отримання органами Пенсійного фонду України 07.08.2026 заяви позивача від 04.08.2026 про поновлення пенсії з додатками.

Таким чином, суд не погоджується в висновками відповідача 2, наведеними у його відзиві на позовну заяву про те, що позивач звертався до відповідача із заявою довільної форми та змісту, замість звернення із заявою по формі згідно з Порядком № 22-1, оскільки заяву надіслано засобами поштового зв`язку з долученням копій документів, засвідчених заявником особисто.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі статтею 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України», заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

В рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41-43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства. Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та №71378/10, пункт 35).

Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» («Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland», заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви «S. v. the United Kingdom», заява № 10741/84).

Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що будь-які матеріальні претензії до позивача у зв`язку з нарахуванням йому переплати пенсії є безпідставними.

На сьогоднішній день відповідачами не підтверджено чинних підстав, за яких відмова у поновленні позивачу пенсії була б обґрунтованою. Натомість, відповідач 1 у своєму відзиві вказує на наявність нарахованої переплати пенсії, що, на його думку, підлягає поверненню, та робить висновок про те, що позивач не довів існування рішення органів Пенсійного фонду України, згідно з яким допускається стягнення відповідних сум.

З матеріалів справи вбачається, що на поданий в інтересах позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області адвокатський запит № б/н від 12.06.2026 відповідач 1 у відповіді № 0800-0904-8/52895 від 17.06.2026 не надав копії документів, зокрема, рішення, на підставі якого таке стягнення відбувалось. Відповідачем 1 копію рішення, на підставі якого нараховано переплату пенсії та стягнуто частину її сум, ані представнику позивача за адвокатським запитом, ані суду та іншим учасникам справи під час судового розгляду даної адміністративної справи надано не було.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії, приймає рішення про стягнення за формою згідно з додатком 1 до вказаного Порядку.

Таким чином, оскільки рішення експертної команди в частині невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності скасовано та матеріали наявної адміністративно справи не містять доказів на підтвердження чинних правових підстав для нарахування позивачу переплати пенсії, суд дійшов висновку, що таке нарахування та стягнення з позивача попередньо виплачених сум пенсії є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 6 статті 5 КАС України, кожна особа має право просити про захист своїх порушених прав, зокрема, шляхом стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України). Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ: 20490012), та до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код за ЄДРПОУ: 13486010) реєстраційний номер 083950020922 від 14.08.2026, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у подовженні виплати пенсії по інвалідності.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у поновленні виплати пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) поновити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 01.04.2025.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) щодо нарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплати пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025 у розмірі 42 966,60 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят копійок).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) скасувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплату пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025 у розмірі 42 966,60 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень шістдесят копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 257,66 грн (двісті п`ятдесят сім гривень шістдесят шість копійок) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нарахування переплати пенсії за період з 28.02.2024 по 31.03.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 14 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький