Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №280/7129/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7129/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зарахуванні до страхового стажу позивача періоди його роботи з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2026 №23033-25741/П-07/8-0800/26;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021 і внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 в період з 07.06.2002 по 13.08.2012 проходив службу в ГУ МВС України в Запорізькій області, а з 13.08.2012 по 24.09.2021 проходив службу в органах податкової міліції. Проте, відповідно до довідки форми ОК-7 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу) встановлено, що у Реєстрі відсутні відомості про виплачене позивачу грошове забезпечення та сплачені страхові внески за період з червня 2002 по січень 2015, а відомості з січня 2015 по вересень 2021 не відповідають реально отриманим сумам грошового забезпечення. Позивач зазначає, що він звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області із заявою щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, проте відомості внесено не було. Позивач зазначає, що у подальшому він звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про зарахування до страхового стажу періодів проходження служби в ОВС України та органах податкової міліції та внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб про роботу за вказані періоди, проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить вимогам законодавства, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що позивачу правомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів. Відповідач зазначає, що станом на сьогодні в Реєстрі застрахованих осіб дійсно відсутні відомості щодо страхового стажу позивача за період з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021. Відповідач вказує на те, що законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких. При цьому зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду лише у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника. Відповідач зазначає, що позивачем не дотримано передбачену законодавством процедуру внесення змін до реєстру застрахованих осіб, оскільки він повинен в першу чергу звернутися з таким питанням до страхувальника (або ж його правонаступника), а в разі отримання відмови, оскаржити таку до суду. Відповідач вказує на те, що на ГУ ПФУ в Запорізькій області покладено повноваження щодо звіряння поданого страхувальником або уповноваженим органом звіту з відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення, а у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб - повідомити страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей. Відповідач зазначає, що ним у спірних правовідносинах жодним чином не порушено права позивача, а тому заявлені позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу період роботи в ОВС України і ГУ ДФС та внести відповідні відомості зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з урахуванням даних зазначених в довідках №62 від 29.01.2026, №228/1 від 29.09.2021 відповідно.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 15.05.2026 №23033-25741/П-07/8-0800/26 позивачу відмовлено у задоволенні позивача та вказано на те, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у зарахування до страхового стажу спірних періодів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що в Реєстрі застрахованих осіб дійсно відомості щодо страхового стажу позивача за період з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (далі - Положення №10-1).

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення №10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення №10-1, джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені статтею 18 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від:

Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

платників єдиного внеску;

застрахованих осіб;

Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

Єдиного державного демографічного реєстру та розпорядників відомчих інформаційних систем, визначених Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

податкових органів;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти та науки;

державної служби зайнятості;

підприємств, установ, організацій та військових частин;

територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;

установ (закладів), осіб, які засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому законодавством порядку;

інших джерел, передбачених законодавством.

Отже, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» джерелами формування Державного реєстру є зокрема відомості, що надходять до ПФУ від застрахованих осіб.

Суд зазначає, що відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 встановлено, що з 07.06.2002 по 13.08.2012 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 13.08.2012 по 24.09.2021 проходив службу у податковій міліції.

Також, під час звернення до ГУ ПФУ в Запорізькій області позивачем було подано Довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 29.01.2026 №62 та Довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 29.09.2021 №228/1, в яких зазначено відомості про виплату ОСОБА_1 за період червень 2002 року - лютий 2004 року, січень 2005 року - грудень 2005 року, жовтень 2012 року - вересень 2021 року.

Зазначені довідки видані уповноваженими особами, містять необхідні реквізити, зокрема посилання на особові рахунки на підставі яких такі довідки були видані.

За таких обставин, відповідач мав змогу перевірити та підтвердити періоди роботи позивача протягом спірних періодів, проте фактично формально відмовив у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу IV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Суд зазначає, що відповідач після отримання звернення позивача та доданих документів мав можливість встановити, що в Реєстрі застрахованих осіб містяться розбіжності з трудовою книжкою та довідками про заробітну плату щодо інформації про страховий (трудовий) стаж позивача.

Відповідачем не було вжито жодних дій щодо усунення невідповідностей у Реєстрі застрахованих осіб, зокрема не надіслано звернення до страхувальників щодо необхідності усунення розбіжностей у Реєстрі застрахованих осіб, не здійснено відповідних змін самостійно, тощо.

Водночас, судом встановлено, що позивач звертався до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області та ліквідаційної комісії ГУ ДФС у Запорізькій області з питання уточнення відомостей Реєстру застрахованих осіб, проте зазначеними органами не було вжито заходів щодо подання звітності для уточнення відомостей Реєстру застрахованих осіб, у зв`язку із перебуванням таких органів на стадії ліквідації та передачею документів до архіву.

За таких обставин, позивач вжив всіх залежних від нього заходів спрямованих на відновлення власних прав в частині зарахування до страхового стажу спірних періодів, проте такі заходи не призвели до відновлення порушених прав.

Також, суд зазначає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2026 №23033-25741/П-07/8-0800/26 не є рішенням суб`єкта владних повноважень ані за формою, ані за змістом. За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними саме дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоди його роботи з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 07.06.2002 по 31.03.2005 та з 13.08.2012 по 24.09.2021, та внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова