Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №280/11532/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 280/11532/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою з метою безоплатного відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області провести дії по безоплатному відведенню у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка звернулась до Полянської сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки у власність. Проте відповіддю Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області було відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Водночас, позивачка зазначає, що положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України. Вважаючи такі дії відповідача протиправними просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 02.01.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.01.2026 за вх. № 1811 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків. Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 02.01.2026, у встановлений строк.

Ухвалою суду від 28.01.2026 було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка подала заяву №1184/0304 від 07.05.2025 до Полянської сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки у власність.

Відповіддю Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №754/03-05 від 09.05.2025 зазначається, що згідно з пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України під час воєнного стану в Україні діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також заборона на отримання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі.

26.06.2025 позивачкою подано заяву до Виконавчого комітету Кольчинської сілищної ради Мукачівського району Закарпатської області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою безоплатного відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте відповідачем також було відмовлено у задоволенні заяви позивачки.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 121 ЗК України врегульовано норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно положень частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зазначені повноваження органів місцевого самоврядування кореспондуються також з питаннями, що віднесені до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбаченими ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон), та вирішуються виключно на пленарних засіданнях таких, серед яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, для отримання у власність спірної земельної ділянки позивачка звернулась у законодавчо встановленому порядку до уповноваженого на те органу місцевого самоврядування Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, передача земельних ділянок передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, а відтак, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

Судом встановлено, що підставою оскарженої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність стали положення пп. 5 п. 27 розділу Х Перехідних положень ЗК України.

Оцінюючи правомірність такої відмови із зазначених в рішенні мотивів, суд враховує наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та не скасовано станом на час розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

06 квітня 2022 року опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-IX від 24 березня 2022 року (далі Закон №2145), який набув чинності 07 квітня 2022 року.

Законом №2145 Розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктами 27 і 28, які урегульовують питання щодо земельних відносин під час дії воєнного стану.

Підпунктом 5 пункту 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України встановлено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, Закон №2145, який доповнив ЗК України, встановлює заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій стосовно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.

В свою чергу, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення від про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою на час запровадження воєнного стану Виконавчий комітет Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області діяла в порядку, встановленому законодавством, а тому таке рішення скасуванню не підлягає.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2023 року по справі №300/3771/22.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає, що позивач після закінчення воєнного стану в Україні не позбавлений можливості отримати у встановленому порядку дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (89636, Закарпатська область, Мукачівський район, смт Кольчино, вул. Корятовича, 13, код ЄДРПОУ 44309893) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено у повному обсязі 14 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький