Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №280/6088/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2026 року (14:00)Справа № 280/6088/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Здорове майбутнє» до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Здорове майбутнє» (далі – позивач, ТОВ «Здорове майбутнє») до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДПСС в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 02.06.2026 №11.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в той же самий проміжок часу щодо ТОВ «Здорове майбутнє» було розпочато планову перевірку ГУ ДПСС у м. Києві, яка охоплює діяльність підприємства в цілому, включаючи його структурні підрозділи (аптеки) по всій Україні, у тому числі й аптеку за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144. Проведення позапланової перевірки за тим самим предметом та у той самий період, коли триває масштабна планова перевірка всього підприємства, суперечить принципу неприпустимості дублювання заходів контролю та створює надмірний, непропорційний тягар для суб`єкта господарювання. При цьому, оскільки одночасно вже проводилися два планові заходи державного контролю різними територіальними органами ДПС то адміністративний та бухгалтерський персонал підприємства був повністю задіяний у забезпеченні цих заходів та не міг у встановлений відповідачем строк надати запитуваний об`єм документів. Звертає увагу, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Відтак, витребування документів щодо товарів, ціни на які не підлягають державному регулюванню, або які виходять за межі предмета скарги (підстави перевірки), є неправомірним. Стверджує, що Акт перевірки, на котрий посилається оскаржуване Рішення, був складений без врахування детальних пояснень позивача. Все вищезазначене, на думку позивача, свідчить про грубе порушення нормативно-правових актів України та не ґрунтується на реальних обставинах ведення господарської діяльності. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№38576) в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що уповноваженою директором ТОВ «Здорове майбутнє» особою створено перешкоди для здійснення перевірки дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби) шляхом ненадання у встановлений термін і на останній день здійснення перевірки (07.04.2026) в повному обсязі документів та інформації, зазначених у вимогах про надання інформації №142/1 від 25.03.2026 та №142/2 від 25.03.2026 необхідних для здійснення перевірки, що унеможливило здійснення перевірки щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. В зв`язку з чим, за результатами розгляду матеріалів справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області 02.06.2026 прийнято рішення №11 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, яким до ТОВ «Здорове майбутнє» застосовані адміністративно-господарські санкції у виді штрафу за створення перешкод для виконання відповідачем покладених на нього функцій у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн. Вважає, що позовні вимоги ТОВ «Здорове майбутнє» є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.07.2026 засобами системи «Електронний суд», на спростування тверджень відповідача, від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Вважає, що викладені у відзиві є доводи безпідставними, такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, зокрема принципам, закріпленим у Законі України «Про адміністративну процедуру». Підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Відповідно до вимог абз.8 ч.1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, п.4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07.01.2026 (витяг з протоколу №4 засідання Кабінету Міністрів України від 07.01.2026 (зареєстрований 07.01.2026 за №1-4/1/26-8/5), рішення (лист) Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра енергетики України від 25.02.2026 №7101/1/1-26) доручено:

- завідувачу сектору контролю за регульованими цінами управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Дзигало А.В. здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби ТОВ «Здорове майбутнє» (код ЄДРПОУ 39204954) за адресою провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання: пр. Соборний, буд. 144. м. Запоріжжя, 69095 (місцезнаходження суб`єкта господарювання, юридична адреса: вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, м. Київ, 04080) у термін з 25.03.2026 по 07.04.2026.

Отже, позапланову перевірку ТОВ «Здорове майбутнє» за адресою провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання: просп. Соборний, буд. 144, м. Запоріжжя, 69095 було розпочато на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07.01.2026 (витяг з протоколу №4 засідання Кабінету Міністрів України від 07.01.2026 та рішення (лист) Першою віце-прем`єр-міністра України - Міністра енергетики України від 25.02.2026 №7101/11-26 долучено до матеріалів справи) за перевіряємий період з 01.03.2025 по 25.03.2026.

Уповноваженій директором ТОВ «Здорове майбутнє» особі за довіреністю від 25.03.2026 за №25/03/26-01 ОСОБА_1 вручено копію направлення від 25.03.2026 за №142 щодо здійснення позапланової перевірки, про отримання якого нею здійснено відповідний запис на оригіналі направлення.

До журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання внесено запис про здійснення ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області перевірки.

Також, посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області уповноваженій особі ТОВ «Здорове майбутнє» Жидких Н.М. о 16 год. 32 хв. 25.03.2026 було вручено вимогу №142/1 про надання інформації від 25.03.2026 у термін до 15 год. 00 хв. 27.03.2026 та вимогу №142/2 про надання інформації від 25.03.2026 у термін до 15 год. 00 хв. 27.03.2026.

Відповідач зазначає, що 27.03.2026 станом на 15 год. 00 хв. ТОВ «Здорове майбутнє» було надано лише документи та інформацію, зазначені у п.1-п.8 та у п.12-п.13 вимоги №142/1 про надання інформації від 25.03.2026.

Протягом періоду з 15 год 01 хв. 27.03.2026 по 17 год. 00 хв. 07.04.2026 ТОВ «Здорове майбутнє» було додатково надано документи та інформацію, зазначені у п.14 (частково), п.15 вимоги №142/1 про надання інформації від 25.03.2026, а також документи та інформацію, зазначені у п.1 (частково), п.3 (частково), п.7, п.8 (частково), п.11 (частково), п.12 вимоги №142/2 про надання інформації від 25.03.2026.

Відповідач стверджує, що станом на 17 год. 00 хв. 07.04.2026 ТОВ «Здорове майбутнє» не надано у встановлений термін і на останній день перевірки (07.04.2026) в повному обсязі інші документи та інформацію, зазначені в п.9-п.11, в п.14 (частково) вимоги №142/1 про надання інформації від 25.03.2026, а також інші документи та інформацію, зазначені в п.1 (частково), п.2, п.3 (частково), п.8 (частково), п.11 (частково) вимоги №142/2 про надання інформації від 25.03.2026, необхідні для здійснення перевірки, а саме не надано:

- наказ щодо призначення посадової особи суб`єкта господарювання як відповідальної посадової особи суб`єкта господарювання за формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби;

- наказ щодо призначення відповідальної посадової особи суб`єкта господарювання за формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби на займану посаду у суб`єкта господарювання;

- посадову інструкцію посадової особи суб`єкта господарювання, відповідальної за формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби;

- інформацію про надходження та роздрібну реалізацію суб`єктом господарювання лікарських засобів та медичних виробів (усіх форм випуску та доз) у повному обсязі (в електронному вигляді, у форматі EXCEL, на електронну пошту zpcontrolpricew.ukr.net та у паперовому вигляді з підписом керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи та печаткою підприємства) за перевіряємий період з 01.03.2025 по 25.03.2026 за перевіряємим місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання помісячно (кожний місяць реалізації лікарських засобів та медичних виробів окремий файл (документ)) відповідно до додатку 1 вимоги №142/1 про падання інформації від 25.03.2026;

- усі інші фіскальні чеки, внутрішні товарні чеки з пам`яті РРО/ПРРО/модемів/системи обліку реалізації аптек/особистого електронного кабінету суб`єкта господарювання на веб-сайті Державної податкової служби України щодо реалізації споживачам лікарських засобів та медичних виробів протягом перевіряємого періоду в повному обсязі (крім фіскальних чеків: Чек ФЛ-Чк-0012091 від 11.07.2025 14:25:10, Чек ФЛ-Чк-0023485 від 07.12.2025 19:21:20, Чек ФЛ-Чк-0016761 від 23.09.2025 08:28:56, Чек ФЛ-Чк-0008147 від 25.03.2026 13:41:28, Чек ФЛ-Чк-0002016 від 24.01.2026 11:17:33, Чек ФЛ-Чк-0004122 від 01.03.2025 12:54:07, Чек ФЛ-Чк-0020979 від 08.11.2025 14:13:52, Чек ФЛ-Чк-0005029 від 24.02.2026 12:57:14, Чек ФЛ-Чк-0023464 від 07.12.2025 15:36:23, Чек ФЛ-Чк-0006083 від 26.03.2025 18:01:22, Чек ФЛ-Чк-0019041 від 19.10.2025 10:34:03, Чек ФЛ-Чк-0019934 від 28.10.2025 15:33:49, Видаткова накладна ФЛ-Рн-0000046 від 25.02.2026 22:01:00, Видаткова накладна ФЛ-Рн-0000125 від 01.05.2025 10:02:42, Чек ФЛ-Чк-0012155 від 14.07.2025 13:14:59);

- реєстр фіскальних чеків щодо реалізації споживачам лікарських засобів та медичних виробів протягом перевіряємого періоду (у т.ч. із зазначенням фіскального номера РРО/ПРРО, номера фіскального чека, дати фіскального чека (для традиційних РРО і часу), суми фіскального чека);

- усі інші видаткові накладні постачальників лікарських засобів та медичних виробів у повному обсязі, за якими було поставлено лікарські засоби та медичні вироби ТОВ «Здорове майбутнє» для їх реалізації (крім видаткових накладних СП Оптіма-Фарм, ЛТД 95680832 від 28.03.2025, БАДМ 01-U148148356-1 від 24.11.2025, Вента 1255214 від 22.05.2025, Конекс 419310 від 20.03.2026, Долфі-Україна ДУ1317572 від 02.10.2025, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 93533415 від 14.02.2025, Конекс 123118 від 07.02.2025, Аметрин ФК, ТОВ 00423594 від 14.07.2025, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 98220974 від 20.05.2025, БАДМ 01-U121334347-2 від 03.05.2024, Вента 1486596 від 05.12.2024, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 105153402 від 03.10.2025, Долфі-Україна ДУ1264040 від 22.09.2025, Діатом ТОВ 0000-002296 від 29.12.2025, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 93675496 від 18.02.2025, Амікум Фарма ТОВ АС-Рн-0000905 від 04.04.2025, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 110058734 13.01.2026, Долфі-Україна ДУ869702 30.06.2025, Аметрин ФК, ТОВ 00042891 від 19.01.2026, СП Оптіма-Фарм, ЛТД91970329 від 14.01.2025, СП Оптіма-Фарм, ЛТД 98435623 від 23.05.2025), а також у повному обсязі прибуткові, податкові, товарно-транспортні, внутрішні накладні, у т.ч. із сформованими та встановленими роздрібними цінами па лікарські засоби та медичні вироби, що стосуються реалізації споживачам лікарських засобів та медичних виробів протягом перевіряємого періоду;

- оборотно-сальдові відомості по рахунках: 281, 282, 285, 361, 631, 702 (частково) - з розшифровками в розрізі постачальників лікарських засобів і медичних виробів, покупців лікарських засобів і медичних виробів, а також лікарських засобів і медичних виробів за перевіряємий період;

- первинні бухгалтерські документи, бухгалтерські звіти з програмного комплексу суб`єкта господарювання по веденню бухгалтерського обліку надходження та реалізації лікарських засобів та медичних виробів (звіт про рух товарів (лікарських засобів та медичних виробів) протягом перевіряємого періоду, картки товарів (лікарських засобів та медичних виробів), товарні звіти про реалізацію товарів (лікарських засобів та медичних виробів) протягом перевіряємого періоду, внутрішні накладні, інші документи тощо, і по підтверджують взаємозв`язок між накладними, за якими отримано лікарські засоби та медичні вироби, та фіскальними чеками, накладними тощо, за якими реалізовано ці лікарські засоби та медичні вироби, а також підтверджують обсяг реалізації лікарських засобів та медичних виробів, роздрібну ціну/закупівельну ціну лікарських засобів та медичних виробів та суму фактичної виручки від реалізації лікарських засобів та медичних виробів за перевірне мий період.

Вищезазначені дії зафіксовано засобом відеотехніки.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що уповноваженою особою ТОВ «Здорове майбутнє» створено перешкоди для здійснення перевірки дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (державних регульованих цін на лікарські засоби та медичні вироби) шляхом ненадання у встановлений термін і на останній день здійснення перевірки (07.04.2026) в повному обсязі документів та інформації, зазначених у вимогах про надання інформації №142/1 від 25.03.2026 та №142/2 від 25.03.2026 необхідних для здійснення перевірки, що унеможливило здійснення перевірки щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Позивач не заперечуючи, що ним не в повному обсязі надано запитувані документи, проте зазначає, що витребуваний обсяг документів був дуже великим і частину з цих документів відповідач мав змогу отримати в органах ДПС України. Також вказує на те, що паралельно проводились планові перевірки ТОВ «Здорове майбутнє» в м.Сумах та м.Києві. З посиланням на постанову Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №320/3856/20 стверджує, що паралельне проведення кількох перевірок з одного й того самого предмета різними територіальними підрозділами одного органу (Держпродспоживслужби) є прямим порушенням принципу неприпустимості дублювання контрольних заходів.

07.04.2026 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено акт за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування регульованих цін №142/05, яким зафіксовано створення перешкод ТОВ «Здорове майбутнє» шляхом ненадання повному обсязі документів та інформації, зазначених у вимогах про надання інформації для здійснення позапланової перевірки.

Листом про розгляд справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення за №вих-5.3-08.1-10/1060 від 08.04.2026 запрошено керівника ТОВ «Здорове майбутнє» та/або уповноваженого представника для участі у розгляді справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення на 23.04.2026 о 14-00 год. у приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Листом про розгляд справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення за №вих-5.3-08.1-10/1256 від 23.04.2026 повторно запрошено керівника ТОВ «Здорове майбутнє» та/або уповноваженого представника для участі у розгляді справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення на 02.06.2026 о 14-00 год. у приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

02.06.2026, за результатами розгляду матеріалів справи про порушення законодавства про ціни та ціноутворення, відповідачем прийнято рішення №11 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, яким до ТОВ «Здорове майбутнє» застосовані адміністративно-господарські санкції у виді штрафу за створення перешкод для виконання ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області покладених на нього функцій у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади цінової політики визначено Законом України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон України «Про ціни і ціноутворення», в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який урегульовує відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (преамбула до Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» терміни у цьому Законі вживаються в такому значенні: формування ціни - це механізм визначення рівня ціни товару; встановлення ціни - це затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - це продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; товаром є продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації); ціноутворення - процес формування та встановлення цін.

Дія Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідно до частини першої його статті 2 поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Державна цінова політика відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення: 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності; 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; 3) розширення сфери застосування вільних цін; 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості; 5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін; 6) необхідних економічних гарантій для виробників; 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено види цін, а саме - встановлено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;

інші органи, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Основними функціями уповноважених органів відповідно до статті 17 зазначеного Закону є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Уповноважені органи згідно з пунктами 1, 3-8 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб.

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За приписами частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, зокрема, за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки; за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам (частина друга статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпрордспоживслужбу), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667, за змістом пункту 1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, та який реалізує державну політику, зокрема з контролю за цінами.

Реалізація державної політики з контролю за цінами, а також здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін є одними із завдань Держпродспоживслужби, визначених у підпунктах 1, 2 пункту 3 Положення про цей орган.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);

надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (підпункт 11 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу).

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення про Держпродспоживслужбу).

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 08.09.2025 №958. Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області є територіальним органом Держпродспоживслужби.

Підпунктом 14 пункту 4 цього Положення визначено, що ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Аналіз відповідних норм законодавства, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить, що державна цінова політика в Україні регулюється Законом України «Про ціни і ціноутворення».

Відповідно до преамбули та статті 1 зазначеного Закону державна цінова політика охоплює кілька взаємопов`язаних елементів: формування цін (механізм визначення їх рівня), встановлення цін (фіксація їх рівня), застосування цін (реалізація товарів чи послуг за відповідною ціною), здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

При цьому державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення поширюються не лише на процес встановлення цін, а охоплюють всі етапи механізму ціноутворення. Таким чином, державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення є самостійним та невід`ємним елементом державної цінової політики.

Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» є центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику з контролю за цінами, а також інші органи, визначені законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з контролю за цінами.

Підпунктами 1 і 2 пункту 3 та підпунктом 11 пункту 4 цього Положення, передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та надає суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, закон покладає на Держпродспоживслужбу функцію державного контролю (нагляду) та спостереження за всіма етапами ціноутворення.

Варто зазначити, що Закон України «Про ціни і ціноутворення» не містить застережень або виключень щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ціноутворення залежно від галузевої належності суб`єктів господарювання. Відтак повноваження Держпродспоживслужби щодо державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення поширюються на всіх суб`єктів господарювання, які застосовують державні регульовані ціни.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Держпродспоживслужба має право застосувати адміністративно-господарські санкції, зокрема накладати штрафи, передбачені статтею 20 цього ж Закону.

Підпунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, зокрема, за створення перешкод уповноваженим органам для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що для здійснення позапланової перевірки ТОВ «Здорове майбутнє» уповноваженій особі позивача було вручено вимоги №142/1 та №142/2 про надання інформації, у яких було перелічено документи та інформацію, необхідні для здійснення перевірки, які необхідно було надати суб`єкту господарювання.

Позивачем зазначені вимоги посадової особи, що здійснювала захід державного нагляду (контролю) були отримані.

Інформації про неможливість надати інформацію або відтермінування надання інформації на зазначені вимоги матеріали справи не містять.

При цьому, протягом періоду перевірки запитувані документи надані не в повному обсязі.

Ненадання первинних документів також не дало можливості відповідачу встановити закупівельні ціни реалізації усіх лікарських засобів, які було реалізовано суб`єктом господарювання протягом перевіряємого періоду, щодо яких запроваджено державне регулювання цін.

При цьому з відомостей зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив, підтверджується факт надання не в повному обсязі запитуваних документів.

Позивач в позовній заяві також зазначає, що відповідно до ч.10.ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.

Проте, вилучення документів - одна з процесуальних дій у кримінальному провадженні. Вона може здійснюватися під час обшуку, виїмки, тимчасового доступу до речей і документів чи огляду.

Надання документів на запит контролюючого органу - це офіційна процедура, під час якої суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючому органу оригінали (для огляду) та завірені копії документів та інформацію у відповідь на їхній письмовий запит або під час перевірки.

У вимогах відповідача для здійснення вищезазначеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) зазначено саме - надати оригінали та завірені належним чином (підписом керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи та печаткою підприємства) копії нижчезазначених документів, а також іншу інформацію (з підписом керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи та печаткою підприємства), вимоги стосовно вилучення документів відсутні.

У відповіді на відзив позивач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №320/3856/20 стверджує, що паралельне проведення кількох перевірок з одного й того самого предмета різними територіальними підрозділами одного органу (Держпродспоживслужби) є прямим порушенням принципу неприпустимості дублювання контрольних заходів.

Проте, у вказаній постанові йде мова про неприпустимість дублювання повноважень НКРЕКП та Держпродспоживслужби.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №320/3856/20 зазначено, що «Кожен орган державного контролю може діяти виключно в межах повноважень, прямо визначених законом, а зміст його контрольних функцій обумовлюється характером виключно тієї сфери, у якій він здійснює нагляд.

Системний аналіз відповідного законодавства вказує на те, що НКРЕКП є спеціальним галузевим регулятором у сфері комунальних послуг, зокрема у сфері послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення суб`єктами природних монополій: вона формує тарифну політику, здійснює ліцензування та контролює дотримання ліцензійних умов і галузевого законодавства.

Держпродспоживслужба є органом загального державного контролю (нагляду) у сфері ціноутворення: вона здійснює контроль за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, у тому числі у сфері комунальних послуг, зокрема у сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення суб`єктами природних монополій.

Тобто, повноваження НКРЕКП та Держпродспоживслужби мають різну правову природу та різний предмет регулювання.

НКРЕКП забезпечує галузеве регулювання та контроль за діяльністю суб`єктів природних монополій, тоді як Держпродспоживслужба здійснює загальний державний контроль за дотриманням ними вимог щодо встановлення, формування та застосування державних регульованих тарифів».

Чинним законодавством не передбачено заборони одночасного проведення перевірок суб`єктів господарювання (їх підрозділів) у різних містах

Позивач у позовній заяві також зазначає, що він суб`єктом малого підприємництва, тому строк проведення позапланового заходу не може перевищувати двох робочих днів. Проте, відповідна довідка про показники господарської діяльності була надана позивачем разом заперечення на акт позапланової перевірки ТОВ «Здорове майбутнє» №142/05 від 07.04.2026, тільки – 20.04.2026. Тоді як позаплановий захід проведено з 25.03.2026 по 07.04.2026.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Решта доводів позивача висновків суду не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору по суті.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не доведено обґрунтованість як вищезазначених тверджень, так і заявлених вимог.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Здорове майбутнє» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, код ЄДРПОУ 39204954) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, бул. Примаченко Марії, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник