Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №280/8276/26
Суддя: Сіпака Андрій Васильович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8276/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача, що полягають у внесенні та відображенні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку;
зобов`язати відповідача внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 шляхом виключення таких відомостей про всі порушення позивачем правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до електронного військово-облікового документа «Резерв+» позивача, сформованого 20.07.2026 року, відображено інформацію: «Порушення правил військового обліку». При цьому у вказаному документі одночасно зазначено категорію обліку позивача — «не військовозобов`язаний», підставу зняття/ виключення — «інше», а також причину звернення до Національної поліції — «не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань». Датою звернення до Національної поліції зазначено 24.04.2026 року. Позивач вважає, що він є виключений з військового обліку, у електронному військово-обліковому документі значиться - невійськовозобов`язаний, а тому, на переконання позивача, на нього не можуть покладатися обов`язки військовозобов`язаного щодо дотримання правил військового обліку. Представник позивача звернувся із адвокатським запитом вих. б/н від 27.07.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання необхідної інформації задля належного захисту прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 . У відповідь на вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надав лист № ю/5134 від 06.08.2026 року, в якому повідомив, зокрема: «…Відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18.05.2006 року по 20.01.2012 року (виключений з військового обліку відповідно до п.6 ч.5 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок в військову службу»). В той же час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є порушником правил військового обліку з 24.04.2026 року, як особа, яка після відбування покарання не повідомила ТЦК та СП про своє повернення протягом семи днів (стаття 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»). На підставі вищевикладеного, 24.04.2026 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був визначений як особа яка скоїла адміністративне порушення та був поданий у розшук органами Національної поліції. Також повідомлено, що адміністративний протокол на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася. Представник позивача зазначає, що відповідач фактично не зазначив конкретного рішення, дати та підстави належного взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних, а лише повідомив, що ОСОБА_1 підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних. При цьому саме по собі твердження відповідача про те, що позивач підлягає взяттю на військовий облік, не підтверджує факту його належного перебування на військовому обліку військовозобов`язаних та не може свідчити про наявність у його діях порушення правил військового обліку. Позивач є виключеним з військового обліку та має статус «не військовозобов`язаний», а тому не є ні призовником, ні військовозобов`язаним, ні резервістом. За таких обставин внесення до Реєстру відомостей щодо порушення ним правил військового обліку є незаконним та не відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Відповідачем не доведено, що позивач належить до категорії призовників, військовозобов`язаних або резервістів. Позивач має статус «не військовозобов`язаний» та є виключеним з військового обліку, а тому на нього не можуть поширюватися правила військового обліку та відповідальність за їх порушення, встановлені для зазначених категорій осіб. Окрім того, оскільки факт притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутній, протокол про адміністративне правопорушення згідно з КУпАП відносно позивача не складався, а відтак, відомості до Реєстру внесені безпідставно. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18 серпня 2026 року відповідач через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд” подав до суду відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову та в обґрунтування якого вказано, що відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.05.2006 по 20.01.2012 (виключений з військового обліку відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”). Громадянин ОСОБА_2 є порушником правил військового обліку з 24.04.2026 як особа, яка після відбування покарання не повідомила ТЦК та СП про своє повернення протягом семи днів (стаття 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”). Твердження Позивача про те, що факт його попереднього виключення з військового обліку повністю звільняє його від обов`язків військовозобов`язаного надалі, є помилковим та базується на довільному тлумаченні норм законодавства. Законодавство встановлює чіткий 7-денний строк з дня звільнення з установи виконання покарань для прибуття до районного (міського) ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік. Факт звільнення ОСОБА_1 з установи виконання покарань виключив юридичні підстави для його подальшого перебування у статусі особи, що не підлягає обліку через відбування покарання, та створив новий імперативний обов`язок - з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження облікових процедур. На підставі вищевикладеного 24.04.2026 громадянин ОСОБА_1 був визначений як особа, яка скоїла адміністративне правопорушення та був поданий у розшук органами Національної поліції. Згідно з вимогами чинного законодавства протокол складається у присутності особи, на яку складається протокол після підтвердження особистості документально. Тому адміністративний протокол на позивача не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася. Посилання позивача та його представника на те, що за відсутності складеного протоколу за частиною третьою статті 210 КУпАП відповідач не мав права вносити відомості про порушення, є юридично неспроможним. Відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку проведення призову громадян на військову службу, звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції щодо затримання та доставлення особи направляється саме з метою забезпечення присутності особи для складання протоколу. В задоволенні позову просить відмовити.
Представником позивача 22.08.2026 подано до суду відповідь на відзив, де вказано, що ОСОБА_1 є виключений з військового обліку, у електронному військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_6 +» зазначається як «не військовозобов`язаний», а тому, на переконання позивача, на нього не можуть покладатися обов`язки військовозобов`язаного щодо дотримання правил військового обліку. Факт звільнення з установи виконання покарань не змінює автоматично встановлений військово-обліковий статус особи. Відповідач фактично виходить із припущення, що сам факт звільнення позивача з установи виконання покарань автоматично припинив його статус особи, яка є «не військовозобов`язаною», та автоматично створив для нього обов`язок стати на військовий облік. Проте відповідачем не наведено жодного нормативного положення, відповідно до якого сам факт звільнення особи з установи виконання покарань автоматично припиняє статус «не військовозобов`язаний», автоматично поновлює особу на військовому обліку та без прийняття відповідного рішення змінює її військово-обліковий статус. Твердження відповідача про порушення позивачем правил військового обліку є необґрунтованими та недоведеними, а відтак були відсутні будь-які правові підстави для звернення до органів Національної поліції та внесення відповідних відомостей до Реєстру щодо нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Просить позов задовольнити.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зазначено у відомостях військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+».
Окрім того, згідно із відомостями військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+», ОСОБА_1 , категорія обліку – невійськовозобов`язаний, підстава знаття/виключення – інше, звання рядовий, номер в реєстрі Оберіг 120720231429426600120, ВОС 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, дата уточнення даних 20.07.2026, адреса проживання: АДРЕСА_3 . Також наявний запис про звернення до Нацполіції 24.04.2026, причина звернення до Нацполіції – не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання та наявна відмітка “Порушення правил військового обліку”.
Згідно із відомостями Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 21.04.2020 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 03.07.2006. з 03.07.2006 виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ст. 37 п. 6 п.п. 6 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.
Представник позивача 27.07.20226 звернувся із адвокатським запитом до відповідача з проханням надати інформацію чи перебуває гр. ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та який його статус та чи містяться відомості стосовно позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» зокрема, але не виключно: щодо його обліку; щодо його виключення з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 п.п. 6 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (в редакції Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 04.04.2006), а також чи може мати порушення правил військового обліку особа, ка не є військовозобов`язаною.
Відповідач листом від 29.07.2026 № ю/4843 повідомив представника позивача про те, що відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18.05.2006 року по 20.01.2012 року (виключений з військового обліку відповідно до п.6 ч.5 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок в військову службу»). В той же час ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 24.04.2026 року, як особа, яка після відбування покарання не повідомила ТЦК та СП про своє повернення протягом семи днів (стаття 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»). На підставі вищевикладеного, 24.04.2026 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був визначений як особа яка скоїла адміністративне порушення та був поданий у розшук органами Національної поліції. Також повідомлено, що згідно з вимогами чинного законодавства протокол складається у присутності особи, на яку складається протокол після підтвердження особистості документально. Тому адміністративний протокол на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася.
Представником позивача 31.07.2026 до відповідача були надіслані адвокатські запити з проханням розглянути матеріали без складання протоколу, закрити адміністративне провадження, а також внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів про порушення правил військового обліку позивачем.
Відповідач листами від 06.08.2026 № ю/5134, від 04.08.2026 № ю/5081, від 04.08.2026 № ю/5082 повідомив інформацію, аналогічну інформації, викладеній у листі від 29.07.2026 № ю/4843.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, що полягають у внесенні та відображенні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; сприяють особам, звільненим з військової служби, а також членам їх сімей в оформленні документів для надання визначених законодавством пільг та допомог; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Таким чином, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, звільнення з військової служби, покладено, зокрема, на відповідача.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно з п.1 Порядку №1487, він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з п.81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.
Пунктом 21 Порядку №1487 встановлено, що взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно з п. 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Отже відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього врегульовано статтею 37 Закону №2232-XII.
Згідно з пп.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ), редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
За змістом частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом на 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
18.05.2024 також набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).
Згідно із пунктом 1 Порядку №560 він визначає:
- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Пунктом 4 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Таким чином, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку, визнавався тяжким.
У зв`язку з цим, позивача було виключено з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024).
Однак, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
З огляду на наведені вище положення Закону №2232-XII та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд також зазначає, що відповідно до статей 1, 5, 6 та 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» внесення, актуалізація та відображення відомостей, що містяться у Реєстрі, здійснюються на підставі інформації, отриманої у встановленому законом порядку органами ведення Реєстру.
При цьому позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів недостовірності відповідних відомостей, а також доказів того, що такі відомості були внесені відповідачем без передбачених законом підстав або всупереч інформації, яка міститься у відповідних державних інформаційних ресурсах.
Фактично доводи позовної заяви в цій частині ґрунтуються виключно на власному тлумаченні позивачем свого правового статусу як особи, яка, на його думку, була виключена з військового обліку.
Окрім того, суд враховує, що підставою для відображення у застосунку «Резерв+» інформації про порушення позивачем правил військового обліку стали відомості, наявні в органу військового управління щодо невиконання ним вимог частини третьої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, у своїх листах, у відповідь на адвокатські запити, відповідачем зазначено, що позивач після відбування покарання не повідомив ТЦК та СП про своє повернення у семиденний строк, у зв`язку з чим облікований як особа, яка порушила правила військового обліку.
Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені відомості або підтверджували виконання ним обов`язку щодо своєчасного взяття на військовий облік після відбування покарання станом на 24.04.2026.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що відомості про порушення позивачем правил військового обліку були внесені до Реєстру безпідставно або всупереч наявній у відповідача інформації, а тому вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення таких відомостей та їх відображення в електронному військово-обліковому документі є необґрунтованими.
Так само не знайшли свого підтвердження доводи щодо протиправності дій відповідача, пов`язаних із направленням інформації до органів Національної поліції України для вирішення питання щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.
Сам по собі факт направлення відповідного звернення не свідчить про порушення прав позивача та не є доказом притягнення його до юридичної відповідальності. Матеріали справи не містять доказів того, що таке звернення було здійснене за відсутності передбачених законом підстав або з перевищенням наданих відповідачу повноважень. Водночас відповідач діяв виходячи з наявних у нього відомостей щодо можливого порушення позивачем правил військового обліку.
Таким чином, проаналізувавши доводи позовної заяви в сукупності з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вони фактично зводяться до незгоди позивача з наданою судом оцінкою доказів і власного тлумачення ним норм законодавства, які регулюють порядок ведення військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Покликання позивача на практику розгляду подібних спорів судами першої та апеляційної інстанції суд до уваги не приймає, з огляду на те, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України суди мають враховувати лише висновки щодо застосування конкретних норм права, викладених виключно у постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.10.2026.
Суддя А.В. Сіпака
Оригінал: reyestr.court.gov.ua