Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №280/7865/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7865/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2026 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді двох доган;

визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;

визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо внесення змін до наказу про переміщення ОСОБА_1 після видачі припису від 01.07.2026 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи премії та додаткові винагороди) за червень та липень 2026 року в повному обсязі, без урахування скасованих дисциплінарних стягнень.

В обґрунтування позову посилається на те, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на підставі наказу вищого командування про переміщення (командира військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2026 № 128), її було переведено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_3 . Покликається на те, що 10.07.2026, після зарахування на картковий рахунок грошового забезпечення, отримала виплату грошового забезпечення за останній період служби у військовій частині НОМЕР_1 у значно меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Стверджує, що зі слів колишніх колег по службі їй неофіційно стало відомо, що напередодні переміщення позивачки та безпосередньо в день виключення зі списків частини, а саме 30.06.2026 року та 01.07.2026 року, командиром військової частини НОМЕР_1 стосовно неї було видано накази про накладення дисциплінарних стягнень: 30.06.2026 два дисциплінарних стягнення «догана» та 01.07.2026 «сувора догана» відповідно. Вказує також, що за наявною інформацією, відповідачем вносилися несанкціоновані зміни до документів, пов`язаних із її переміщенням, вже після доведення їй первинного наказу від 01.07.2026 № 184 на переведення. Стверджує, що жодних письмових пояснень від позивачки не відбирали, акти службових розслідувань під підпис не надавались, а з наказами про результати службових розслідувань та накладення стягнень ОСОБА_1 ніхто не ознайомлював. Вважає дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо винесення вказаних дисциплінарних стягнень незаконними, глибоко упередженими, такими, що свідчать про очевидне зловживання службовим становищем, перевищення владних повноважень та є інструментом особистої помсти. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 10.08.2026 вх. № 45350 зазначає, що утримання розміру премії ОСОБА_1 за червень місяць 2026 року здійснювалось військовою частиною НОМЕР_4 (на фінансовому забезпеченні якої перебувала військова частина НОМЕР_1 ) за відповідним наказом військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2026 № 89 відповідно до п. 5 розділу ХVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, отже, в частині зобов`язання саме військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи премії та додаткові винагороди) за червень та липень 2026 року в повному обсязі, позов заявлено до неналежного відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 , необхідно відмовити. Також вказує, що проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Вказує також, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 приймались командиром військової частини НОМЕР_1 на підставі рапортів безпосереднього її командира, в яких зазначались підстави та мотиви прийнятого рішення, а тому зазначені накази винесені являються правомірними. Щодо внесення змін до наказу про переміщення ОСОБА_1 після видачі припису від 01.07.2026 року покликається також на те, що будь-які накази після 01.07.2026, командиром військової частини НОМЕР_1 не приймались. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7865/26. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №280/7865/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,– відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 184 від 01.07.2026 капітана військової служби ОСОБА_1 , начальника групи персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , призначену наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 04.06.2026 № 128 на посаду заступника начальника штабу інженерного батальйону Військової частини НОМЕР_3 з 01.07.2026 виключено із списків військової частини та знято з усіх видів забезпечення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 319 від 30.06.2026, п.2.1. за неналежне ведення штатно-посадового обліку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 ; п.2.2. за порушення порядку подання рапорту (поданий не по команді) та відсутність підготовленого наказу про продовження прийому-передачі посади притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 .

Також, п. 2.3. вказаного наказу визначено Начальнику фінансово-економічної служби керуючись розділом 16 п. 4 Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим особам” виплатити премії у розмірі 60% встановленого розміру щомісячної премії за червень місяць 2026 року даному військовослужбовцю.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 322 від 01.07.2026, за низьку виконавчу дисципліну притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “сувора догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 .

Пунтом 2 вказаного наказу визначено Начальнику фінансово-економічної служби керуючись розділом 16 п. 4 Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим особам” виплатити премії у розмірі 80% встановленого розміру щомісячної премії за липень місяць 2026 року даному військовослужбовцю.

Вважаючи протиправними вказані накази, а також дії відповідача щодо внесення змін до наказу про переміщення ОСОБА_1 , з вимогою вчинити дії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 2 Закону 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону 2232-ХІІ види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положення Статуту поширюються на військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

Згідно з ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку І дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Також, Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтею 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу – також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Згідно з статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ. При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).

Разом з тим, проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Вказана позиція зазначена в постанові Верховного суду від 13.06.2024 у справі №420/9472/23.

Також Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/3710/16 вирішував питання щодо застосування цієї правової норми та, послуговуючись раніше висловленою у постановах від 13.06.2018 у справі №822/2446/17, від 06.12.2019 у справі №1640/2578/18, позицією, зазначив, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №380/12332/20, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

З матеріалів справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2026 № 281 наказано, зокрема, начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 , з 10.06.2026 року приступити до здачі справ та посади командиру інженерно - маскувального відділення - командира машини 1 інженерно - маскувального взводу інженерно - маскувальної роти військової частини НОМЕР_1 штаб- сержанту ОСОБА_2 , термін здачі 10 (десять) діб до 20.06.2026 року.

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2026 № 311 наказано, зокрема, начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 , з 29.06.2026 року приступити до здачі справ та посади офіцеру групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_3 , термін здачі 2 (дві) доби до 01.07.2026 року

Згідно рапорту тимчасово виконуючої обов`язки начальника штабу-заступника командира Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 03.06.2026 адресованого на ім`я командира військової частини за неналежне ведення штатно-посадового обліку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини від 30.06.2026 № 316 оголошене дисциплінарне стягнення внесено до наказу.

Згідно рапорту тимчасово виконуючої обов`язки начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 30.06.2026 адресованого на ім`я командира військової частини нею за порушення порядку подання рапорту (поданий не по команді) та відсутність підготовленого наказу про продовження прийому-передачі посади притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини від 30.06.2026 № 316 оголошене дисциплінарне стягнення внесено до наказу.

Згідно рапорту тимчасово виконуючої обов`язки начальника штабу- заступника командира військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 01.07.2026 адресованого на ім`я командира військової частини нею за низьку виконавчу дисципліну притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “сувора догана” начальнику групи персоналу військової частини капітану ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини від 01.07.2026 № 322 оголошене дисциплінарне стягнення внесено до наказу.

З наведеного суд встановив, що наказами від 30.06.2026 та від 01.07.2026 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без попереднього проведення службового розслідування, на підставі відповідних рапортів, що не суперечить вищенаведеним положенням Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Тож, суд зазначає, що в даному випадку відповідачем обґрунтовано не бути складені акти службових розслідувань, накази про результати службових розслідувань, оскільки службове розслідування не проводилось.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем Порядку № 608.

В свою чергу, позивач будь-яких пояснень по суті виявлених порушень в обгрунтування позовних вимог не наводить, ніяк не спростовує факти вчинення зазначених порушень. Позивач стверджує, що накладення трьох дисциплінарних стягнень є ознакою дискримінації та особистої неприязні. Однак, такі доводи позивача не підтверджуються будь-якими доказами, як не підтверджуються і твердження про упереджене ставлення до позивача з боку командування відповідача, а тому можуть вважатись лише припущеннями.

Таким чином, судом, згідно наданих доказів та доводів сторін не встановлено протиправності оскаржуваних наказів, а відповідно, і підстав для їх скасування.

Щодо посилання позивача на внесення несанкціонованих змін до документів, пов`язаних із переміщенням позивача, то судом не встановлено таких обставин із наданих до матеріалів справи доказів. Крім того, представник відповідача заперечує такі обставини, зазначаючи про те, що будь-які накази після 01.07.2026, командиром військової частини НОМЕР_1 не приймались. Доказів іншого суду не надано.

Тому, такі позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи премії та додаткові винагороди) за червень та липень 2026 року в повному обсязі, без урахування скасованих дисциплінарних стягнень, суд зазначає наступне.

Так, наказами від 30.06.2026 та від 01.07.2026 визначено виплатити премії у розмірі 60% встановленого розміру щомісячної премії за червень місяць 2026 року ОСОБА_1 , а також, виплатити премії у розмірі 80% встановленого розміру щомісячної премії за липень місяць 2026 року даному військовослужбовцю відповідно.

За приписами п. 1 розділу XVI. "Преміювання" Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерство оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260), командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Згідно п.4 Порядку № 260, при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, незадовільному виконанні службових обов`язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше восьми до дванадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше дванадцяти до п`ятнадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

За п. 5 Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема, у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п`ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності,- за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування наказів Військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2026 № 316 та від 01.07.2026 № 322, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині перерахунку та доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за червень та липень 2026 року.

Слід також зазначити, що з розрахункового листа ОСОБА_1 за липень 2026 вбачається, що її позбавлена премії у розмірі 17 178,00 грн. за період квітень 2026 року.

З пояснень відповідача встановлено, що пунктами 3, 8, 11 наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2026 № 89/од капітана ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді “суворої догани”, притягнуто до повної матеріальної відповідальності, а також відповідно до п. 5 розділу ХVI Порядку № 260 вказано про невиплату премії в повному обсязі за квітень 2026 року.

Однак, у даній справі позивач не оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2026 № 89/од чи окремі його пункти, тому суд не досліджує такі обставини в рамках даного спору.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.10.2026.

Суддя Л.Я. Максименко