Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №280/6083/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6083/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_2 (далі – позивач) (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року включно із застосуванням базового місяця березень 2018 року;

- зобов`язати відповідачу нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року включно із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу.

Також, просить суд судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року в неповному обсязі є протиправними.

У зв`язку з виявленими недоліками в оформленні позовної заяви, ухвалою судді від 22 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху.

23 червня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду із позовом, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від відповідача докази по справі.

13 липня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову та в обґрунтування якого вказано, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року виключно із застосуванням базового місяця березень 2018 року є необґрунтованими. Окрім того представник відповідача вказує, що з огляду на необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації, вимога щодо зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року включно із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу є похідною та відповідно задоволенню не підлягає. В задоволенні позову просить відмовити.

Також, у прохальній частині відзиву представником відповідача заявлено клопотання про перевірку позовної заяви на дотримання процесуальних строків звернення до суду із позовом та за результатами розгляду залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 280/6083/26 відмовлено.

28 липня 2026 року представником відповідача повторно заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що медичні документи, надані позивачем до суду, видані йому до закінчення спливу строку звернення до суду із даним позовом. Висновки суду щодо поважності причин пропуску строку звернення позивачем до суду із даним позовом, на думку представника відповідача, не відповідають встановленим критеріям поважності.

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року у задоволенні повторно поданого клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 280/6083/26 відмовлено.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 та на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що у період з 23 червня 2023 року по 27 жовтня 2025 року йому не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року.

Таку бездіяльність відповідача в частині нарахування індексації у 2023 – 2025 роках позивач вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положень статті 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

У подальшому пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений в новій редакції постановою КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, згідно з якою внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи положення Порядку №1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Водночас, Прикінцевими положеннями Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік зупинено на 2023 рік дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Відтак, з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період червня 2023 року по грудень 2023 року.

Разом з тим, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт, зокрема Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 вказаного Закону, також не діяв протягом 2023 року.

Натомість, статтею 39 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати у зв`язку з її індексацією повинно здійснюватися у серпні 2024 року.

Отже, за період з січня по липень 2024 року індексація не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період січня-липня 2024 року.

Водночас, сторонами не заперечується, що з серпня по грудень 2024 року, позивачу нарахована індексація грошового забезпечення.

За статтею 34 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Таким, чином, індексація грошових доходів населення в Україні у 2025 році базується на січневому рівні як базовому (встановлено на 100%), з обчисленням наростаючим підсумком починаючи з лютого.

Згідно з опублікованими даними Держстату за наростаючим підсумком лютого, березня, квітня та травня 2025 року в червні індекс споживчих цін становить 104,4 %, тобто поріг індексації перевищений лише в цьому місяці. Отже, право на індексацію виникло вперше у липні 2025 року, коли кумулятивний індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Таким чином, суд зазначає, що за період січень-червень 2025 року індексація грошового забезпечення не проводилась, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Водночас, сторонами не заперечується, що з липня 2025 року позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення (а.с. 89).

Враховуючи наведені норми, та оскільки стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тому відсутні підстави для нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення у 2024 та 2025 роках із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Враховуючи викладене, оскільки відсутні підстави для виплати позивачу індексації за спірний період, то позовні вимоги про виплату індексації грошового забезпечення із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність з урахуванням положень статті 139 КАС України підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов