Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №260/6500/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/6500/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БАС Тревел" до Державної служби України з безпеки на транспорті та Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК БАС Тревел" (90314, Закарпатська область, Берегівський район, село Широке, вул. Миру, будинок 111, код ЄДРПОУ 44803361) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) та Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Карпатської України, 38 В, код ЄДРПОУ 39816845), яким просить суд: "1. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 019628 від 01.09.2026 року."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальником Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби в Україні з безпеки на транспорті Павлій Н.І. було ухвалено постанову № ОПШ 019628 від 01 вересня 2026 року, якою позивача було притягнуто до відповідальності та накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 гривень. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає, що її ухвалено протиправно, а тому таку необхідно скасувати.

25 вересня 2026 року через Електронний суд представником відповідача надіслано відзив на позовну заяву, яким заперечує позицію позивача, та зазначає, що водій на вимогу не надав копію договору про перевезення пасажирів на замовлення із списком пасажирів, прямо порушивши статтю 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також відповідач вважає, що відповідно до категорії транспортного засобу, його пасажиромісткості - нормативним актом прямої дії встановлені прямі вимоги до необхідності встановлення тахографу, яким має здійснюватися облік робочого часу водія, застосування альтернативних засобів є неможливим. А саме питання розмежування відповідальності за статтею 60 частиною 1 абзацами 6 та 11 Закону України «Про автомобільний транспорт» неодноразово піднімалося в практиці КАС у складі Верховного Суду України. Так, у постанові КАС ВС від 19 березня 2020 року у справі 823/1199/17 зазначено, що в розумінні вказаної норми, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

29 вересня 2026 року позивачем було надіслано відповідь на відзив, у якій намагався спростовувати твердження представника відповідача. Позивач зазначає, що відсутність договору про перевезення вказує не на факт, що перевізник порушує свій обов`язок перевезення, а на те, що дане перевезення має інший характер. Зокрема, що стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить певні різновиди перевезень, відмінність між якими і встановлюється наявністю укладеного письмового або усного, і твердження відповідача, що дію пункту 3 Розділу І Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України з безпеки на транспорті №340 необхідно встановлювати виключно за критерієм пасажиромісткості є хибною та не знаходить свого підтвердження у відповідному нормативно – правовому акті. Щодо розмежування відповідальності, то стаття 60 частина 1 абзац 11 має місце тоді коли транспортний засіб управляється без встановленого тахографу і цей факт є достатнім для застосування штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку позивач зазначає, що фіксувати відсутність будь-яких документів, похідних від тахографу є недоречним і нелогічним.

Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне

04 серпня 2026 року інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу марки Mersedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , який Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК БАС ТРЕВЕЛ» використовує у своїй господарській діяльності для перевезення пасажирів. За результатами такої перевірки складено акт №ОАР 018266, яким встановлено порушення перевізником статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 8).

Начальником Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби в Україні з безпеки на транспорті Павлій Н.І. було винесено постанову № ОПШ 019628 від 01 вересня 2026 року, якою позивача було притягнуто до відповідальності та накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 гривень (а.с. 1 на звороті).

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Приписами статті 19 частини 2 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 абзацу 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року за № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 1, 5 , 27 15 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року за № 103 (далі по тексту – Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» за № 2344-III (далі по тексту – Закон України № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень (стаття 2 Закону України № 2344-III).

Згідно із статтею 5 частиною 1 Закону України № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до положень статті 6 Закону України № 2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі по тесту – Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт(пункт 1 Порядку №1567).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно із пунктами 25 - 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи про порушення на підставі акту перевірки та наданих водієм документів ухвалено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 01 вересня 2026 року за № ОПШ 019628 якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн за порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено статтею 60 частиною 1 абзацом 6 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надаючи правову оцінку цій постанові, суд виходить з наступного.

Актом № ОАП018266 встановлено, що транспортний засіб, який використовував перевізник у своїй господарській діяльності, повинен бути обладнаний контрольним пристроєм (тахографом), згідно Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України з безпеки на транспорті №340 від 07.06.2010 року

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством /частина третя статті 18 Закону №2344-III.

За змістом пункту 1.5 розділу I наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - Положення №340), робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Вимоги цього Положення застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобільного транспортного засобу, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни; внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев`ять з місцем водія включно;міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж п`ять але не більше дев`яти з місцем водія включно.

Так, як відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін.

Натомість, це перевезення не здійснювалось із укладенням письмового договору, а отже можна дійти висновку, що позивач не здійснював такі перевезення які вимагають обов`язковість тахографа.

Щодо притягнення до відповідальності відповідачем за статтею 60 частиною 1 абзацу 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» є таким, що не відповідають фактичним обставинами, які були зафіксовані в акті перевірки, адже відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме статті 60 частини 1 абзацу 11 управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А з цього випливає, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 частин 1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БАС Тревел" (90314, Закарпатська область, Берегівський район, село Широке, вул. Миру, будинок 111, код ЄДРПОУ 44803361) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) та Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Карпатської України, 38 В, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 019628 від 01 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко