Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №260/260/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/260/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) та/або НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової винагороди в розмірі за останньою займаною посадою з липня 2025 року та додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після отриманого поранення.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та/або НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду в розмірі за останньою займаною посадою з липня 2025 року враховуючи фактично виплачені кошти.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та/або НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень за період стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення пов`язаного зі захистом Батьківщини, з липня 2025 року.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та/або НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошової винагороди в розмірі за останньою займаною посадою з липня 2025 року з урахуванням виплачених сум, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та/або НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень за період стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з липня 2025 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та/або НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з отриманою 15.04.2025 травмою, перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення, пов`язаного зі захистом Батьківщини. Водночас з липня 2025 року позивач не отримає гарантовану грошову винагороду в розмірі за останньою займаною посадою визначеному на момент отримання поранення (15.04.2025) – 21475, 31 грн та додаткову грошову винагороду збільшену до 100 000 гривень. Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідачів, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Відповідачем 1 було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання Директив Міністерства Оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 з вересня 2023 року. В рамках виконання Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 №Д-321/78/ДСК, Директиви командира військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.07.2025 №Д-41/ДСК було здійснено ліквідацію військової частини НОМЕР_4 , особовий склад військової частини НОМЕР_4 25.07.2025 переданий до військової частини НОМЕР_2 . У зв`язку з неможливістю швидко опрацювати значний об`єм додаткових документів, які були передані військовою частиною НОМЕР_4 до військовій частини НОМЕР_2 , виникли технічні перепони з терміном розгляду та опрацюванням рапортів щодо виплати належного грошового забезпечення позивачу. З метою недопущення порушення права на виплату додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після поранення у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії та інших видів грошового забезпечення, позивачу, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 з утриманням у списках особового складу мотопіхотного батальйону у військовій частині НОМЕР_2 , призначено проведення службової перевірки для встановлення підстав щодо законності перерахунку грошового забезпечення. За результатами проведення службової перевірки, командиром військової частини НОМЕР_2 буде прийняте рішення, щодо наявності або відсутності виплати грошового забезпечення позивачу. Після завершення проведення службової перевірки, матеріали службової перевірки та рішення прийняте за результатами службової перевірки, будуть надані суду в найкоротші терміни.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач проходив військову службу у складі Збройних Сил України на посаді водія 2 міномету мінометного взводу військової частини НОМЕР_4 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 з вересня 2023 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №219 від 25.07.2025 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з утриманням у списках мотопіхотного батальйону у зв`язку з перебуванням на тривалому лікуванні.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2270 від 30.04.2025 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 одержав травму: «ВОСП обличчя, параорбітальних ділянок, ВОП лівої в/к, правої кисті». Беручи до уваги сукупність документальних підтверджень, поранення (травмування) старший солдат ОСОБА_1 , 2 міномету мінометного взводу військової частини НОМЕР_4 . Внаслідок бойового ураження, пов`язане із захистом Батьківщини, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час дії воєнного стану, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричиненого собі тілесного ушкодження, неправомірних дій не допускав, всі вимоги безпеки були виконаними.

У зв`язку з отриманою травмою позивач перебував на тривалому лікуванні.

Довідкою військово-лікарської комісії №2025-0704-1305-0602-7 від 04.07.2025 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд «Гарнізонна ВЛК №1 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь». Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 14.07.2007 №370): травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка №2649/2518 від 07.07.2025 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку за станом здоров`я на 30 днів з 05.07.2025 по 03.08.2025.

Відповідно до направлення військової частини НОМЕР_2 №1848/29/1756/ВЛК від 23.08.2025 старший солдат ОСОБА_1 направлений на оперативне лікування.

З 25 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» з діагнозом акубаротравма, вибухова травма (від 15.04.2025), перфорація лівої барабанної перетинки.

Довідкою військово-лікарської комісії №965 від 01.09.2025 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) вибухова травма, акубаротравма (від 15.04.2025), перфорація лівої барабанної перетинки (операція – 27.08.2025 – тимпанопластика трансканальна на лівому вусі). За наказом МОЗ України від 14.07.2007 №370 - травма тяжка. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка №3345 від 03.09.2025 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування на 30 діб та одну добу на дорогу з 02.09.2025 по 02.10.2025.

Довідкою військово-лікарської комісії №2025-1006-1417-3523-0 від 06.10.2025 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) стан після тимпанопластики зліва з приводу травматичної перфорації лівої барабанної перетинки внаслідок акубаротравми. За наказом МОЗ України від 14.07.2007 №370 - травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка від 06.10.2025 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування на 30 діб та одну добу на дорогу з 07.10.2025 по 06.11.2025.

Довідкою військово-лікарської комісії №2025-1107-1455-1736-0 від 07.11.2025 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) стан після тимпанопластики зліва з приводу травматичної перфорації лівої барабанної перетинки внаслідок акубаротравми. Неомембрана неповністю епідермізована. За наказом МОЗ України від 14.07.2007 №370 - травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка від 10.11.2025 №4356 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування на 30 діб та одну добу на дорогу з 08.11.2025 по 08.12.2025.

Довідкою військово-лікарської комісії №2025-1209-1450-0306-7 від 09.12.2025 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) – Z98.8 стан після тимпанопластики зліва (27.08.2025) з приводу травматичної перфорації лівої барабанної перетинки внаслідок акубаротравми (15.04.2025). Гострий лівобічний середній отит. Потребує лікування у ЛОР клініці НВМКЦ ГВКГ.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17120 від 02.01.2026 позивач з 19 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні в отоларингологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Довідкою військово-лікарської комісії №2026-0107-1017-2130-7 від 07.01.2026 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Z54.0 Стан після операції (29.12.2025) ревізії бурси лівої ліктьового суглоба, видалення стороннього тіла (осколка), з приводу наслідків ВОСП (15.04.2025) м`яких тканин лівого ліктьового суглоба, з наявною п/о раною під швами, больовим синдромом при тимчасовому порушенні функції. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб – потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка від 10.01.2026 №163 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування на 30 діб та одну добу на дорогу з 08.01.2026 по 07.02.2026.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 про доходи (грошове забезпечення) №1848/5/446 від 02.02.2026 позивачу у липні 2025 року нараховано 276159,01 грн, у серпні-листопаді 2025 року нараховано 0,00 грн, у грудні 2025 року – 3283,55 грн.

У зв`язку з неотриманням позивачем грошового забезпечення та додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці з липня 2025 року представником позивача 25.09.2025 було подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_2 для з`ясування причин порушення прав військовослужбовця. Відповіді на такий не надходило.

Позивачем було направлено засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до Військової частини НОМЕР_2 рапорти про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, що не заперечується відповідачем 1. Доказів розгляду поданих рапортів військовою частиною НОМЕР_2 матеріали справи не містять.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати грошового забезпечення, додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 9-2 Закону №2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 ч. 11 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (Центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі військові частини) визначені також Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та. одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом МВС України від 15.03.2018 № 200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857 (далі - Інструкція № 200), якою, зокрема, визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується і виплачується за місцем проходження служби.

Згідно з п. 13 розділу І Інструкції № 200 військовослужбовцям, які відповідно до чинного законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні основні відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки у зв`язку з хворобою для лікування, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, що надаються в особливий період, інші додаткові відпустки, визначені чинним законодавством України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

У силу п. 10 розділу XXV Інструкція № 200 за військовослужбовцями, виведеними в розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою в тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), але не більше 12 місяців поспіль.

Відповідно до п. 1 розділу XXVI Інструкції № 200 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні, за весь період безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я чи у відпустці для лікування згідно з висновком військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з військової частини (крім випадків, коли чинним законодавством України передбачено триваліші строки перебування на лікуванні) виплачується грошове забезпечення за останніми основними посадами, які вони обіймали.

При цьому, абзацом 2 п. 1 розділу XXVI Інструкції № 200 передбачено, що військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні у зв`язку з пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання службових обов`язків, грошове забезпечення виплачується за весь час перебування на лікуванні до дня вступу до виконання обов`язків за посадою або звільнення з військової служби.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено станом і на теперішній час.

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168) установлено, що період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами п. 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні виплачується військовослужбовцям, зокрема тим, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2270 від 30.04.2025 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 одержав травму: «ВОСП обличчя, параорбітальних ділянок, ВОП лівої в/к, правої кисті». Беручи до уваги сукупність документальних підтверджень, поранення (травмування) старший солдат ОСОБА_1 , 2 міномету мінометного взводу військової частини НОМЕР_4 . Внаслідок бойового ураження, пов`язане із захистом Батьківщини, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час дії воєнного стану, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричиненого собі тілесного ушкодження, неправомірних дій не допускав, всі вимоги безпеки були виконаними.

У зв`язку з отриманою травмою позивач перебував на тривалому лікуванні.

Судом встановлено вище, що відповідно до направлення військової частини НОМЕР_2 №1848/29/1756/ВЛК від 23.08.2025 старший солдат ОСОБА_1 направлений на оперативне лікування. З 25 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» з діагнозом акубаротравма, вибухова травма (від 15.04.2025), перфорація лівої барабанної перетинки.

Крім того, згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17120 від 02.01.2026 позивач з 19 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні в отоларингологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відтак матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою тяжкою травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, за період з 25.08.2025 по 01.09.2025 та з 19.12.2025 по 02.01.2026.

При цьому доказів виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою тяжкою травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, матеріали справи не містять.

Водночас судом встановлено перебування позивача у відпустці для лікування після тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за наступні періоди:

- з 05.07.2025 по 03.08.2025, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2025-0704-1305-0602-7 від 04.07.2025 та відпускним квитком №2649/2518 від 07.07.2025;

- з 02.09.2025 по 02.10.2025, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №965 від 01.09.2025 та відпускним квитком №3345 від 03.09.2025;

- з 07.10.2025 по 06.11.2025, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2025-1006-1417-3523-0 від 06.10.2025 та відпускним квитком від 06.10.2025;

- з 08.11.2025 по 08.12.2025, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №2025-1107-1455-1736-0 від 07.11.2025 та відпускним квитком від 10.11.2025 №4356.

При цьому доказів виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за перебування позивача у відпустці для лікування після тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, матеріали справи не містять.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем 1, позивачу з липня 2025 року по 19 січня 2026 року (день звернення позивача до суду з даним позовом) не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення за проходження військової служби.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин, відповідачу 1 було достеменно відомо, що позивач із липня 2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування внаслідок тяжкого поранення, що підтверджено висновками військово-лікарських комісій. Водночас, відповідач 1 не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу за період з липня 2025 року по 19.01.2026 року, а також не надав додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 25.08.2025 по 01.09.2025 та з 19.12.2025 по 02.01.2026, та часу перебування у відпустці для лікування за періоди з 05.07.2025 по 03.08.2025, з 02.09.2025 по 02.10.2025, з 07.10.2025 по 06.11.2025, з 08.11.2025 по 08.12.2025, передбачену Постановою №168.

В контексті спірних правовідносин Постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у п. 1 та 1-1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також відповідно до приписів Постанови №168 нарахування і виплата додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні здійснюється особам, зазначеним у п.1-1 такої Постанови, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних). В той же час, наведені приписи не виокремлюють випадки перебування на стаціонарному лікуванні більше як 4 місяці, як обставину, коли виплата додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні не здійснюється.

Крім того, право позивача на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн відповідачі фактично не ставлять під сумнів.

Жодних доказів, які б спростовували зазначене, відповідачами до суду не надано, доводи позивача відповідачі не спростували.

Так, позивач оскаржує бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення та щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування з липня 2025 року.

Докази нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з липня 2025 року по 19.01.2026 та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні (з 25.08.2025 по 01.09.2025 та з 19.12.2025 по 02.01.2026) та у відпустці для лікування (з 05.07.2025 по 03.08.2025, з 02.09.2025 по 02.10.2025, з 07.10.2025 по 06.11.2025, з 08.11.2025 по 08.12.2025), яка передбачена Постановою №168, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позивач має право на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування, яка передбачена Постановою №168, а тому бездіяльність відповідача 1 (на фінансовому забезпеченні якої перебувала військова частина НОМЕР_4 з вересня 2023 року та у розпорядженні якої перебуває позивач відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №219 від 25.07.2025) щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення та винагороди у відповідні періоди є протиправною.

Щодо поданих позивачем доказів перебування у відпустці для лікування за період з 08.01.2026 по 07.02.2026, то суд вказує про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування, оскільки відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2026-0107-1017-2130-7 від 07.01.2026 старшому солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Z54.0 Стан після операції (29.12.2025) ревізії бурси лівої ліктьового суглоба, видалення стороннього тіла (осколка), з приводу наслідків ВОСП (15.04.2025) м`яких тканин лівого ліктьового суглоба, з наявною п/о раною під швами, больовим синдромом при тимчасовому порушенні функції. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких. Натомість приписами постанови №168 чітко визначено право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. В даному випадку травма позивача за ступенем тяжкості відноситься до легких.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2025 року по день її фактичної виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 №159, суд виходить з такого.

Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до Закону №2050-ІІІ компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затримані строки їх виплати.

Оскільки нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, а також додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 ще не було, зазначене не свідчить про затримання строків виплати грошових доходів.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 жовтня 2022 року при розгляді справи № 140/862/19, від 23 березня 2023 року при розгляді справи № 520/2020/19.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідачів із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, відповідачі не відмовляли позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.

За змістом статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З огляду на те, що право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень, то звернення його до суду з цим позовом є передчасним, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена Верховним Судом у постанові від 04 травня 2022 у справі №200/14472/19-а.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, суд вказує наступне.

Відповідно до п.п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

У п.п.3 п.5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядком № 260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, в тому числі, одноразову грошову допомогу для оздоровлення та одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги для оздоровлення регламентовано розділом XXIII Порядку №260, п.1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 розділу XXIII Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань регламентовано розділом XXIV Порядку №260, п.1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.2 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

При цьому, за правилами п.9 розділу XXIV Порядку №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту визначає Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за №1214/42559 (далі Порядок №531).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

На підставі п.2 розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №531 визначено, що усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку №531 забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку №531 початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Порядку №531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Відповідно до п.п.3.11.6 п.3.11 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувачем Збройних Сил України №40 від 30.01.2024, документи, в яких строк виконання не зазначено, які не є документами інформаційного характеру або не містять контрольних завдань, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 днів з моменту реєстрації документа в Міністерстві оборони України, в органі військового управління, військовій частині (установі), структурному підрозділі, до яких надійшов документ.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було направлено засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до Військової частини НОМЕР_2 рапорти про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, що не заперечується відповідачем 1. Доказів розгляду поданих рапортів військовою частиною НОМЕР_2 матеріали справи не містять.

Відтак, позивачем подано рапорти для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання (по команді) та проставлення відповідних резолюцій.

Право військовослужбовця на реалізацію свого права зазначеному у рапорті, так і права на інформацію - кореспондує з обов`язком відреагувати на рапорт.

Суд зауважує, що жодного доказу на підтвердження опрацювання та надання відповіді по суті порушеного в рапорті позивача питання щодо грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік матеріали справи не містять.

Так, за результатами розгляду рапорту та доданих до нього документів відповідач 1 повинен прийняти відповідний наказ про нарахування та виплату грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а за відсутності правових підстав для цього повідомити про це заявника.

Таким чином, у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

При цьому, оскільки відповідач 1 належним чином по суті не надав відповідь на рапорти позивача щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд, в даному випадку, в контексті спірних правовідносин, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не розгляду рапортів позивача в частині нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та зобов`язати відповідача розглянути зазначені рапорти по суті, та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Водночас вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не підлягає задоволенню, як передчасна, оскільки питання за поданим рапортам по суті не вирішено відповідачем 1.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягується.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у тому числі щомісячних основних та додаткових, одноразових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)), за останньою займаною посадою з липня 2025 року по 19.01.2026.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (у тому числі щомісячних основних та додаткових, одноразових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)), за останньою займаною посадою з липня 2025 року по 19.01.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою тяжкою травмою (пораненням) під час захисту Батьківщини за період з 25.08.2025 по 01.09.2025 та з 19.12.2025 по 02.01.2026.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою тяжкою травмою (пораненням) під час захисту Батьківщини за період з 25.08.2025 по 01.09.2025 та з 19.12.2025 по 02.01.2026.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування у зв`язку із отриманою тяжкою травмою (пораненням) під час захисту Батьківщини за період з 05.07.2025 по 03.08.2025, з 02.09.2025 по 02.10.2025, з 07.10.2025 по 06.11.2025, з 08.11.2025 по 08.12.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування у зв`язку із отриманою тяжкою травмою (пораненням) під час захисту Батьківщини за період з 05.07.2025 по 03.08.2025, з 02.09.2025 по 02.10.2025, з 07.10.2025 по 06.11.2025, з 08.11.2025 по 08.12.2025.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нерозгляду рапортів ОСОБА_1 , направлених засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 розглянути по суті рапорти ОСОБА_1 , направлених засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, та за результатами розгляду прийняти відповідні рішення.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович