Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №260/6584/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/6584/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 53, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88017, код ЄДРПОУ 26529130) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, в якому просить:

1) визнати протиправною відмову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026;

2) зобов`язати Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася 07.09.2026 до відповідача із запитом про надання публічної інформації, однак відповідач відповіддю від 11.09.2026 відмовив у наданні протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду, пославшись на те, що протоколи зборів суддів належать до службової інформації з обмеженим доступом відповідно до ст.ст. 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». На переконання позивача, інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів та якою зафіксовані вже прийняті рішення, не може вважатися службовою інформацією у розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки відповідне рішення вже прийнято, а такі протоколи та рішення не становлять внутрівідомчої службової кореспонденції. З посиланням на правову позицію Верховного Суду у постановах від 23.12.2020 у справі №826/15472/18, від 27.08.2021 у справі №640/9835/20, від 19.10.2023 у справі №380/19225/21, позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без виклику сторін).

Відповідач 29.09.2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що запитувані позивачем протоколи зборів суддів є документами, що фіксують діяльність органу суддівського самоврядування, який відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснює самостійне колективне вирішення питань внутрішньої діяльності суду та є службовою інформацією. При цьому позивач не зазначила та не довела жодних фактичних обставин, підстав чи доказів, які би свідчили про наявність реального суспільного інтересу до запитуваної інформації, як станом на дату звернення до відповідача із запитом на отримання інформацію, так і станом на дату звернення до суду. Вказує, що діяльність позивача та її негативне ставлення до представників судової системи, зокрема суддів, свідчить про намагання збору інформації на суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з метою подальшого тиску на них.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 07.09.2026 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) подала до відповідача запит на отримання публічної інформації, а саме просила надати: копії протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період часу з 01.01.2018 по дату надання відповіді на запит; копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за період часу з 01.01.2018 по дату надання відповіді на запит; копії рішень зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про обрання на посаду голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за період часу з 01.01.2018 по дату надання відповіді на запит.

Листом №01--08/81/2026, 01-08/82/2026 від 11.09.2026 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області повідомив ОСОБА_1 щодо протоколів зборів суддів, що запитувані протоколи містять інформацію, яка за своїм змістом пов`язана з внутрішньою діяльністю зборів суддів, перебігом обговорення та реалізацією суддями своїх повноважень. При цьому необхідність захисту відповідної інформації оцінювалася судом з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та із застосуванням передбаченого законом трискладового тесту. Обмеження доступу до відповідної інформації спрямоване на захист легітимних інтересів, передбачених законом, насамперед: забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя; забезпечення незалежності суддів та самостійності суду; недопущення зовнішнього впливу на суддів; захисту інформації про внутрішню організацію роботи суду; захисту персональних даних та іншої інформації з обмеженим доступом; у відповідних випадках - забезпечення безпеки суду, суддів та працівників апарату. Особливе значення у цьому випадку має те, що протокол зборів суддів відповідно до пункту 4.46 Типового положення відображає не лише остаточний результат голосування чи факт прийняття відповідного рішення, а перебіг зборів у цілому, зокрема питання, що розглядалися, їх обговорення, виступи та доповіді, результати голосування та інші обставини проведення зборів.

Також повідомлено запитувача, що наказом голови суду від 12.04.2018 № 22/01-06 (зі змінами) затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах і на носіях інформації з організації діяльності суду. Пунктом 10 зазначеного Переліку прямо передбачено, що до відповідної категорії належать відомості щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду, зокрема протоколи зборів суддів, рішення зборів суддів, протоколи оперативних нарад тощо.

Крім того, вказаним листом зазначено, що за результатами розгляду запиту не встановлено обставин, які б свідчили про наявність переважаючого суспільного інтересу в отриманні запитуваної інформації та необхідність її розкриття попри встановлені законом підстави для обмеження доступу. У зв`язку з цим підстав для висновку про переважання суспільного інтересу в доступі до запитуваної інформації над інтересами, що підлягають захисту шляхом обмеження доступу, не встановлено.

Листом №01--08/81/2026, 01-08/82/2026 від 11.09.2026 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області також повідомив позивача про відсутність правових підстав для надання документів в частині вимоги про надання копій рішень зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про обрання на посаду голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за період часу з 01.01.2018 по дату надання відповіді на запит. При цьому відповідачем було надано позивачу запитувані копії наказів про призначення/вступ на посаду голови суду, починаючи з 2018 року по дату надання відповіді.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні копій протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до вимог ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Ч. 1 ст. 6 Закону № 2939-VI передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Ст. 12 Закону №2939-VІ визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною другою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

За правилами, встановленими у частинах 1 і 4 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-71 визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті б цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 22 Закону № 2939-VІ у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Так, системний аналіз приписів Закону №2939-VІ дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Також, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 2 ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.

Відповідно до ч. 11 с. 128 Закону № 1402-VIII збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Згідно частини 3 статті 20 Закону № 1402-VIII голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Пунктом 4.46 Типового Положення про збори суддів, затверджене Рішенням Ради суддів України 04.06.2015 № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31.01.2020 № 4, далі - Типове Положення про збори суддів) визначено, що на зборах суддів секретарем зборів ведеться протокол, в якому письмово фіксується перебіг засідання. Одночасно може здійснюватися фіксування зборів технічними засобами.

Протокол зборів складається в повному обсязі в п`ятиденний термін з дня проведення зборів і підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. До нього додається відповідний носій інформації з даними фіксування зборів технічними засобами.

Протокол зборів та додані до нього матеріали зборів секретарем зборів передаються до архіву суду та зберігаються в архіві суду постійно.

Відповідно до п. 5.15 Типового Положення про збори суддів, за результатами голосування збори суддів відкритим голосуванням більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, приймають одне з наступних рішень:

оголошують обраним на відповідну посаду суддю, який отримав необхідну кількість голосів (більшість від кількості суддів відповідного суду), та зазначають строк його обрання;

ухвалюють рішення про проведення повторного голосування.

Рішення зборів про обрання суддів на адміністративні посади підписується головуючим на зборах та секретарем зборів, скріплюється гербовою печаткою суду (п. 5.18 Типового Положення про збори суддів).

Такі ж за змістом норми містяться і в Положенні про збори суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, затвердженому рішенням зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №1 від 17.02.2020.

Як вже встановлено судом, позивач звернулася до відповідача із запитом про надання інформації в порядку, визначеному Законом № 2939-VI, а саме: позивач просила надати, серед іншого, копії протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026.

Із змісту запитуваної позивачем інформації вбачається, що така інформація є публічною, оскільки отримана чи мала б бути отримана відповідачем в процесі виконання повноважень щодо організаційного забезпечення роботи суду, а також у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом.

Натомість із змісту відповіді відповідача на запит ОСОБА_1 вбачається, що запитувані документи, що створюються під час процедури обрання голови суду (протоколи зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2939-IV належать до службової інформації, доступ до якої обмежено.

У контексті обставин цієї справи слід урахувати, що протоколи зборів суддів, копії яких запитуються позивачем, є документами, що містять інформацію, створену шляхом прийняття рішення про обрання судді на адміністративну посаду та зафіксовану оформленням протоколу.

Разом з тим, суд констатує, що ч. 8 ст. 6 Закону №2939-VI передбачено, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що встановлені обставини справи свідчать про те, що у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом та повинен надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у поданому запиті на отримання інформації.

З матеріалів справи вбачається, що наказом голови суду від 12.04.2018 № 22/01-06 (зі змінами) затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах і на носіях інформації з організації діяльності суду. Пунктом 10 зазначеного Переліку передбачено, що до відповідної категорії належать відомості щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду, зокрема протоколи зборів суддів, рішення зборів суддів, протоколи оперативних нарад тощо.

Так, нормами статті 9 Закону № 2939-VI визначено характер інформації, яка відноситься до службової, та сукупність ознак, які дозволяють кваліфікувати таку інформацію як службову.

Така інформація, зокрема: 1) має міститися в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; а) розробкою напряму діяльності установи; б) здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади; в) процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Питання віднесення інформації до категорії службової неодноразово досліджувалися Великою Палатою Верховного Суду. Так, у постанові від 22 травня 2018 року у справі №800/592/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, відповідно до якої, відмовляючи в доступі до інформації з підстави того, що вона є службовою, розпорядник повинен вказати, до якої з визначених частиною першою статті 9 Закону №2939-VI категорій належить ця інформація. Якщо інформація не належить до жодної з визначених цією нормою категорій, доступ до неї не може обмежуватись на підставі того, що вона є службовою.

Велика Палата Верховного Суду в означеній справі також указала на те, що обмеження доступу до конкретної інформації допускається, якщо в розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI вона належить до службової та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 цього Закону.

Надаючи оцінку відповіді відповідача, суд вказує, що останнім не вказано у листі №01--08/81/2026, 01-08/82/2026 від 11.09.2026 року, до якої з визначених частиною першою статті 9 Закону №2939-VI категорій належить протокол зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду.

При цьому з такої відповіді вбачається, що, відмовляючи позивачу у наданні протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду, відповідач вказує на застосування ним трискладового тесту, тобто застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI.

Надаючи оцінку наведеному, слід зазначити, що при аналізі відповідних справ Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) та вітчизняні суди застосовують «трискладовий тест», щоб визначити, чи було обґрунтованим обмеження в доступі до інформації.

Так, хоча «трискладовий тест» прямо не згадується в українському законодавстві, водночас за усталеною правозастосовчою практикою він є засобом перевірки наявності необхідних умов для обмеження доступу до інформації. Тобто обмеження доступу до публічної інформації без застосування «трискладового тесту» є незаконним і порушує право особи на інформацію. При цьому «трискладовим» тест названо тому, що він передбачає три умови, наявність яких (усіх разом), вимагається для обмеження доступу до інформації.

Для визначення можливості обмеження доступу до інформації застосовується «трискладовий тест» за частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI. Якщо розпорядник інформації встановив, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, такий розпорядник інформації має встановити вид інформації з обмеженим доступом, за якою звернувся запитувач (конфіденційна, таємна або службова).

Наступний крок - потрібно визначити, чи запитувана інформація стосується інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, чи можливі заворушення або злочини при наданні доступу до запитуваної інформації, чи в інтересах охорони здоров`я населення може обмежуватись доступ до цієї інформації, чи не постраждають репутація або права інших людей у результаті надання доступу до цієї інформації, чи отримано запитувану інформацію конфіденційно, чи стосується така інформація питання авторитету й неупередженості правосуддя.

Якщо на всі поставлені питання відповідь негативна, розпорядник інформації надає доступ до запитуваної інформації.

Якщо хоча б на одне з поставлених вище питань є позитивна відповідь, розпорядник інформації має визначити, чи не буде розголошенням запитуваної інформації завдана істотна шкода зазначеним інтересам, наявність яких у запитуваній інформації він встановив.

Якщо відповідь на це питання негативна, розпорядник інформації надає запитувачу доступ до зазначеної інформації. Якщо відповідь на це питання позитивна, розпорядник інформації визначає, чи переважає шкода від оприлюднення такої інформації над суспільним інтересом у її отриманні. При позитивній відповіді на питання запитувачу інформації буде відмовлено в наданні доступу до запитуваної інформації. При негативній відповіді розпорядник інформації надає запитувачу доступ до запитуваної інформації.

Тобто в такому разі відбувається зіставлення публічних та приватних інтересів і завданням суду є з`ясування того, який інтерес переважає.

Як було встановлено судом вище, відповідачем визначено, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, а саме: службовою інформацією, при цьому відповідачем не конкретизовано, до якої з визначених частиною першою статті 9 Закону №2939-VI категорій належить протокол зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду.

Суд враховує, що питання застосування обмежень у доступі до інформації, яка міститься у протоколах зборів суддів на підставі положень Закону № 2939-VI, досліджувалося Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, спір у якій виник у зв`язку з відмовою Окружного адміністративного суду міста Києва надати позивачу на його запит про отримання публічної інформації копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року з підписами суддів, які взяли участь у таких зборах.

Так, у постанові 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, якими зафіксовані ухвалені рішення, не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VІ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 826/15472/18 та від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем визначено, що обмеження доступу до запитуваної інформації спрямоване на захист: забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя; забезпечення незалежності суддів та самостійності суду; недопущення зовнішнього впливу на суддів; захисту інформації про внутрішню організацію роботи суду; захисту персональних даних та іншої інформації з обмеженим доступом; у відповідних випадках - забезпечення безпеки суду, суддів та працівників апарату.

За пунктом 1 частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється, крім іншого, для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Так, суд враховує, що запитувана позивачем інформація стосується саме обрання на адміністративну посаду голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яка в свою чергу є публічною посадою, а тому обставини щодо обрання, призначення, набуття та припинення повноважень тощо не може бути інформацією з обмеженим доступом, і в даному випадку вказана адміністративна посада не пов`язана безпосередньо зі здійсненням правосуддя, така не випливає на неупередженість, ефективність вирішення спорів чи ступінь довіри до судової влади під час здійснення правосуддя.

Відтак доводи відповідача в цій частині, на переконання суду, є помилковими.

Більше того, суд враховує, що у відповіді на запит відповідачем не наведено жодного обґрунтування того, яким чином може зашкодити розголошення запитуваної інформації, у чому полягає істотність такої шкоди та чому шкода від оприлюднення інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Щодо посилання відповідача, як на підставу для відмови у наданні запитуваної інформації на відсутність підстав стверджувати, що інформація, яку просить надати позивач, становить суспільний інтерес, що запитувана інформація становить інтерес виключно для позивача, зокрема, з метою тиску та зовнішнього впливу на суддів, то суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Право на доступ до публічної інформації гарантується кожному незалежно від мотивів отримання такої інформації та без необхідності доведення спеціального чи індивідуального інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2026 (КАС) - № 990/251/25 звернула увагу на висновки Великої Палати, викладені у її постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 9901/249/19 (провадження № 11-845заі19). Зокрема, у цьому судовому рішенні йдеться про те, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження в доступі, встановлених шляхом застосування трискладового тесту, передбаченого частиною другою статті 6 цього Закону. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох вимог означає, що відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні копій протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду діяв не у відповідності до вимог Закону № 2939-VI, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

Суд зазначає, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо забороняє розпоряднику інформації відмовляти у доступі до документу, натомість наділяючи розпорядника інформації правом визначення обсягів інформації, що надається.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не надано запитуваних позивачем протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду голови суду в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Закону № 2939-VI, яким встановлено обов`язок розпорядника інформації, яким є відповідач, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну публічну інформацію.

Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.

При цьому суд враховує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про протиправність відмови відповідача у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026, то з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 53, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88017, код ЄДРПОУ 26529130) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026.

Зобов`язати Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо обрання на посаду голови суду за період з 01 січня 2018 року по дату надання відповіді на запит від 07.09.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 53, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88017, код ЄДРПОУ 26529130) судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович