Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №260/5958/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5958/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення № 2101.4.4-8098/2101.3-26 від 03.08.2026 ГУ ДМС у Закарпатській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, згідно з яким Відповідач відмовився здійснити обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон для моєї доньки, малолітньої ОСОБА_2 («Рішення»).

зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути заяву-анкету №33459399 від 31.07.2026 про оформлення/обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та всієї сукупності документів і відомостей державних реєстрів, що стосуються ідентифікації особи та її персональних даних.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2026 року ГУ ДМС у Закарпатській області винесено Рішення № 2101.4.4-8098/2101.3-26 про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, згідно з яким Відповідач відмовився здійснити обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон для доньки, малолітньої громадянки України ОСОБА_2 . Підставою відмови, наведеною у Рішенні, є встановлена «розбіжність у персональних даних», а саме у написанні власного імені, а тому неможливість підтвердити тотожність відомостей, що містяться у поданих документах, зокрема у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 01.10.2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Ніредьгаза відповідно до законів Угорщини («Свідоцтво»), відомостям, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі («Реєстр») і паспорті громадянина України для виїзду за кордон («Паспорт») серії НОМЕР_2 , виданому 04.10.2022 року органом 2101. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.08.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що малолітня особа - ОСОБА_2 - народилася за межами України. Її народження зареєстроване компетентним органом іноземної держави, що

підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.10.2013, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану міста Ньїредьгаза (Угорщина). У зазначеному іноземному свідоцтві визначено прізвище « ОСОБА_3 » та ім`я дитини « ОСОБА_4 ». Окрема графа щодо зазначення по батькові у свідоцтві про народження відсутня, що є характерною особливістю актових документів цивільного стану, виданих компетентними органами Угорської Республіки. На підтвердження належності малолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до громадянства України Генеральним консульством України в місті Ньїредьгаза видано довідку про реєстрацію особи громадянином України № НОМЕР_3 /19-536-791 від 05.08.2013. Зазначена довідка має виключно правовстановлююче значення щодо

встановлення належності особи до громадянства України та не є актовим документом цивільного стану. Відтак вона не підтверджує складові імені фізичної особи (зокрема розділення на власне ім`я та по батькові) та не можу слугувати підставою для самостійного виділення «по батькові» суб`єктом владних повноважень.

31.08.2026 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відзив прямо визнає обставини, від яких залежить оцінка оскаржуваного рішення. Зокрема, Відповідач не заперечує, що йдеться про одну й ту саму малолітню громадянку України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; що 31.07.2026 на її ім`я сформовано заяву-анкету № 33459399; що подано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 01.10.2013, видане компетентним органом м. Ніредьгаза; а також що в іноземному документі в одному полі наведено словесні компоненти « ОСОБА_4 » й окремої графи для по батькові немає. Відповідач також сам перелічує чотири паспорти громадянина України для виїзду за кордон, оформлені цій дитині: НОМЕР_4 від 06.03.2015, НОМЕР_5 від 16.08.2017, НОМЕР_6 від 21.12.2018 та НОМЕР_2 від 04.10.2022. У кожному випадку у власному імені використовувалося «АРІНА» / «ARINA». Відзив додатково визнає, що така сама структура персональних даних міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі: ім`я - «АРІНА».

Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю та законним представником малолітньої ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 народилася в Угорщині.

Компетентним органом Угорщини видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 (видане 01.10.2013 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Ніредьгаза). В угорському документі персональні дані відтворено за правилами іноземної системи актів цивільного стану, тобто у графі «ім`я» зазначено « ОСОБА_6 », оскільки іноземна форма не містить окремої графи «по батькові» (патронім).

01.10.2023 року складено офіційний переклад Свідоцтва з угорської на українську мову начальником відділу іноперекладів Закарпатської торгово-промислової палати.

У графі, що перекладена як «ім`я», зазначено « ОСОБА_6 ».

Генеральне консульство України у Ніредьгазі 05.08.2013 року видало довідку про реєстрацію особи громадянином України № НОМЕР_8 , у якій дитину ідентифіковано як ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 06.03.2015 року ОСОБА_7 видано паспорт № НОМЕР_4 , у якому в полі GIVEN NAMES зазначено ARINA (а.с 15); 16.08.2017 року ОСОБА_7 видано паспорт № НОМЕР_9 , у якому в полі GIVEN NAMES зазначено ARINA (а.с 16); 21.12.2018 року ОСОБА_7 видано паспорт № НОМЕР_10 , у якому в полі GIVEN NAMES зазначено ARINA (а.с 17); 04.10.2022 року ОСОБА_7 видано паспорт № НОМЕР_2 , у якому в полі GIVEN NAMES зазначено ARINA (а.с 18).

27.02.2015 року ОСОБА_2 присвоєно РНОКПП: НОМЕР_11 (а.с. 19).

31.07.2026 року позивач подала до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - відповідач, Головне управління ДМС у Закарпатській області) заяву-анкету №33459399, сформовану на ім`я неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем, 03.08.2026 року відмовлено в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, про що свідчить лист № НОМЕР_12 (а.с. 9).

Із вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови у видачі паспорта слугувало те, що під час перевірки встановлено розбіжність у персональних даних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у написанні власного імені:

у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 01.10.2013 роук віділом реєстрації актів цивільного стану м. Ніредьгаза відповідно до законів Угорщини, у графі "ім`я" зазначено " ОСОБА_6 ", при цьому окрема графа для по батькові (патронім) відсутня;

у паспорті громадянина для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданому 04.10.2022 органом 2101 та у Єдиному державному демографічному реєстрі власне ім`я зазначено " ОСОБА_9 ", що суперечить даним у свідоцтві про народження.

Вирішуючи правомірність винесеного відповідачем рішення про відмову у видачі паспорту, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Згідно з ч. 1, 2 ст.21 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»: документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до статей 3, 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина має бути зареєстрована відразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до статті 6 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-ІІІ) громадянство України набувається, зокрема, за народженням.

Згідно із статтею 7 Закону № 2235-ІІІ особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини 3, 4 статті 49 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Суд вказує на те, що право особи на ім`я захищається ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

При цьому ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, в розумінні цивільного законодавства України є сукупним поняттям, що складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 28 Цивільного кодексу України передбачено, що ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Вказане узгоджується з нормами Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Статтею 146 Сімейного кодексу України передбачено, що визначення імені дитини здійснюється за згодою батьків.

Зазначене в свідоцтві про народження ОСОБА_2 в графі «ім`я» « ОСОБА_4 » є не подвійним іменем дитини, натомість є власним іменем та по батькові дитини в розумінні норм ст. 28 Цивільного кодексу України, що відповідає волевиявленню батьків та підтверджується відомостями виданої Генеральним консульством України в Ніредьгазі 05.08.2013 року довідки №61324/19-536-791 про реєстрацію особи громадянином України.

Додатково варто зазначити, що у довідці про реєстрацію ОСОБА_2 громадянином України написане ім`я та по батькові дитини роздільно.

При цьому, свідоцтво про народження дитини не є єдиним документом, який дає змогу ідентифікувати та верифікувати особу для цілей видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Поняття «громадянство України» являє собою правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Реєстрація громадянства України передбачає внесення інформації про особу до відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Наказом Міністерства закордонних справ України від 15.09.2006 №185 (чинним на момент реєстрації дитини громадянином України) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, серед яких форма довідки про реєстрацію особи громадянином України.

Затверджена наказом Міністерства закордонних справ України форма довідки вимагає зазначення прізвища, імені та по батькові особи, яка зареєстрована громадянином України.

Так, відповідно до відомостей виданої Генеральним консульством України в Ніредьгазі 05.08.2013 року довідки №61324/19-536-791 про реєстрацію особи громадянином України (форма якої відповідає Наказу Міністерства закордонних справ України від 15.09.2006 №185), громадянином України зареєстровано саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Отже, видане реєстратором актів цивільного стану м. Ніредьгаза, Угорщина свідоцтво про народження ОСОБА_2 , де зазначено прізвище " ОСОБА_3 ", ім`я " ОСОБА_4 ", належить громадянину України прізвище " ОСОБА_3 ", власне ім`я " ОСОБА_11 " по батькові " ОСОБА_12 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки №61324/19-536-791 від 05.08.2013 року, що видана Генеральним консульством України в Ніредьгазі про реєстрацію особи громадянином України, тобто не має подвійного імені «Аріна Михайлівна».

Суд зазначає, що такі розбіжності виникли виключно у зв`язку з тим, що в угорських формулярах реєстрації народжень відсутня окрема графа такого компонента імені особи, як «по батькові», що є характерним для цивільного законодавства України.

Водночас, сама по собі наявність відмінностей у графічному відображенні складових імені особи у документах, виданих компетентними органами різних держав, не свідчить про не підтвердження персональних даних заявника у розумінні підпункту 3 пункту 100 Порядку № 302.

Для застосування зазначеної підстави відмови необхідно встановити, що надані заявником відомості не відповідають дійсності або не дозволяють ідентифікувати конкретну особу. Натомість у даному випадку ім`я, прізвище, дата та місце народження, відомості про батьків, громадянство України, раніше оформлені паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші ідентифікаційні відомості у своїй сукупності підтверджують належність усіх поданих документів одній і тій самій особі.

Таким чином, відповідач фактично ототожнив розбіжність у способі зазначення власного імені та по батькові у документах, складених відповідно до законодавства Угорщини, із розбіжністю у самих персональних даних особи, що не є тотожними поняттями.

При цьому особливої уваги заслуговує обставина, що у 2015, 2017, 2018, 2022 роках компетентним органом держави Україна вже було здійснено ідентифікацію ОСОБА_2 та оформлено на її ім`я паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а саме: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_2 .

Дані паспорти були оформлені саме на підставі документів, які містилися у розпорядженні державних органів та які, як вбачається з оскаржуваного рішення, є предметом перевірки і під час звернення позивачки 31.07.2026 року. Крім того, ОСОБА_2 отримала реєстраційний номер облікової картки платника податків на зазначене ім`я.

Разом з тим, 11.06.2024 року ЦНАП виконавчого комітету Оноківської сільської ради була проведена реєстрація місця проживання саме ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що довідка, видана 05.08.2013 року Генеральним консульством України в Ніредьгазі №61324/19-536-791 про реєстрацію особи громадянином України, та якою «підтверджується що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована громадянкою України» і являється документом відповідно до якого присвоюється та реєструється особа громадянином України з відповідним прізвищем, ім`ям та по батькові.

Таким чином, висновок відповідача про непідтвердження персональних даних ґрунтується фактично лише на формальному зіставленні написання імені в одному документі без належної оцінки їх змісту та взаємного зв`язку.

За таких обставин відмова в оформленні паспортного документу є надмірним заходом порівняно з характером встановленої відповідачем розбіжності, тим більше що відповідач не навів обґрунтування неможливості усунення такої розбіжності шляхом належного врахування інших документів та відомостей, наявних у розпорядженні державних органів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті такі рішення, зокрема, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову в оформленні паспорта для виїзду за кордон таким вимогам не відповідає, оскільки відповідач, встановивши відмінність у написанні імені у документах, не надав належної оцінки природі такої відмінності, не врахував особливості оформлення документів про народження компетентними органами іноземної держави, не оцінив у сукупності інші документи, які підтверджують особу ОСОБА_2 та її громадянство України, а також не обґрунтував, чому зазначена відмінність перешкоджає ідентифікації особи. А відтак вказане рішення підлягає скасуванню.

З метою належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву-анкету №33459399 від 31.07.2026 про оформлення/обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін, стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1064,96 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене листом за №2101.4.4-8098/2101.3-26 від 03.08.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ: 37809328) повторно розглянути заяву-анкету №33459399 від 31.07.2026 року про оформлення/обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_13 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ: 37809328) судовий збір у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш