Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №260/5308/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5308/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 -не з`явилася

відповідача: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Пушкаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

23 липня 2026 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просить:

- Визнати поважними причини пропуску процесуальних строків звернення до суду та поновити їх прийнявши до розгляду адміністративний позов.

- Визнати протиправними та скасувати ППР форми "Ф" № 0456731-2408-0718- UA21020090110090200 від 30.06.2026.

- Стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 30 червня 2026 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0456731-2408-0718-UA21020090110090200, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) за 2025 податковий період у розмірі 24 443,20 грн. Згідно з детальним розрахунком до Оскаржуваного ППР, підставою для нарахування податку стало володіння об`єктом нерухомого майна — нежитловою будівлею загальною площею 1527.70 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (дата державної реєстрації права власності: 11.03.2019 р.).

З 21.02.2023 року позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування (2 група). Згідно Виписки з ЄДР №182116275030 від 22.02.2023 р. Позивач проводить наступні господарські операції : Основний КВЕД : 01.47 розведення свійської птиці, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві. Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року N 457, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.

Позивач є власником чотирьохрядного корівника літ. А., загальною площею 1 527, 7 кв.м., за АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці 1 га, кадастровий номер : 2121286800:11006:0009, цільове призначення : 01.03. Для ведення особистого селянського господарства. Дане приміщення є особистою власністю Позивача та належить до класу 1271.1 (будівлі с/г призначення, будівлі тваринництва, свиноферми). Даний факт підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу : ТІ01:7756-5665-4025-667) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №159327667 від 13.03.2019. Вищенаведена будівля відноситься до будівель сільськогосподарського призначення за кодом – 1271.1 згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здається в оренду, лізинг, позичку. Окрім того, даний факт підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 21.11.2025р. №07-04/1773

Заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форми 20-ОПП) платник податків подав. В додатках до даної позовної заяви, позивачем надано письмові докази та фотографії, які додатково підтверджують використання ним як сільськогосподарським товаровиробником чотирьохрядного корівника літ. А., загальною площею 1 527, 7 кв.м., за №24 по вул. Келемена М., в с. Шаланки, Виноградівського р-ну, клас 1271.1 (будівлі с/г призначення, будівлі тваринництва, свиноферми) для здійснення сільськогосподарської діяльності, а саме: вирощування та розведення свійської птиці, зберігання сільгосппродукції та кормів, тощо. За вказаних обставин оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню повністю.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з

27 липня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зобов`язано Головне управління ДПС у Закарпатській області надати суду в термін 7 днів з дня отримання ухвали всі письмові докази зазначені в Детальному розрахунку суми та на які є посилання у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

04 серпня 2026 року від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшли витребовувані судом докази.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області 11 серпня 2026 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначає, що на підставі баз даних Головного управління ДПС у Закарпатській області в автоматизованому режимі обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФОП ОСОБА_1 , яка є власником об`єкту нерухомості з 11.03.2019, та сформовано податкове повідомлення-рішення щодо об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1527,7 кв.м, а саме: - податкове повідомлення-рішення від 30.06.2026 №0456731-2408-0718- UA21020090110090200, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2025 рік у розмірі 24 443,20 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням вказує на те, що вона є власником будівлі, яка відноситься до класу 1271.1 (будівлі с/г призначення, тваринництва, свиноферми) та здійснює діяльність пов`язану з розведенням свійської птиці.

Відповідач звертає увагу, що позивач не надала жодних первинних документів, які б підтверджували факт здійснення сільськогосподарської діяльності, реалізації/постачання сільськогосподарської продукції та наявність зазначених умов у їх сукупності, зокрема, звітів про обсяги вирощеної продукції, видаткових та товарно-транспортних накладних, договорів постачання, купівлі-продажу продукції, актів виконаних робіт, підтвердження руху коштів, пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю.

При цьому, надана позивачем як доказ у справі накладна №12 не заслуговує на увагу, оскільки вона датована 10.05.2024, тоді як спірний податковий період стосується виключно 2025 року.

Також вказує, що ОСОБА_1 не зверталася до Головного управління ДПС у Закарпатській області в порядку п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, щодо проведення звірки даних, зокрема, стосовно права на користування пільгою зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за оскаржуваний звітній період.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 44, 47 КАС України, ГУ ДПС у Закарпатській області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

25 серпня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Призначено справу до судового розгляду по суті на 29 вересня 2026 року на 15:00 год.

Позивач та її у судове засідання не з`явилися. Однак у заяві від 29 вересня 2026 року, представник позивача просила суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Просила суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ГУ ДПС в Закарпатській області у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Обставини встановлені судом

З 21.02.2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснюю підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування (2 група). Згідно Виписки з ЄДР №182116275030 від 22.02.2023 р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проводить наступні господарські операції: Основний КВЕД : 01.47 розведення свійської птиці, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві.

Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року N 457, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником чотирьохрядного корівника літ. А., загальною площею 1 527, 7 кв.м., за АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці 1 га, кадастровий номер : 2121286800:11006:0009, цільове призначення : 01.03. Для ведення особистого селянського господарства.

Дане приміщення належить до класу 1271.1 (будівлі с/г призначення, будівлі тваринництва, свиноферми).

Даний факт підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу : ТІ01:7756-5665-4025-667) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №159327667 від 13.03.2019.

Вищенаведена будівля відноситься до будівель сільськогосподарського призначення за кодом – 1271.1 згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здається в оренду, лізинг, позичку.

Даний факт підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 21.11.2025р. №07-04/1773.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області в автоматизованому режимі обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФОП ОСОБА_1 , яка є власником об`єкту нерухомості з 11.03.2019, та сформовано податкове повідомлення-рішення щодо об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1527,7 кв.м, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 30.06.2026 №0456731-2408-0718- UA21020090110090200, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2025 рік у розмірі 24 443,20 грн.

До позову додано фото копії без зазначення на них обєкту ., а також накладні від 26 червня 2025 року на кільця бетонні, накладні від 19.04.2025, від 02.05.25, без зазначення реквізитів постачальника та покупця, видаткова накладна від 17 червня 2025 щодо постачання ящиків .

Копія документ а на аркуші справи 48 - неналежної якості.

В заяві від 30.07.2025 року про реєстрцію книги обліку розрахункових операцій позивач зазначила дані господарської одиниці за адресою АДРЕСА_1 .

Мотиви та норми права застосовані судом

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток ( п.п.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПK України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПK України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується нормами п.266.7 ст.266 ПК України. Так, пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/ об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Так, підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Так, згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції чинній з 23.02.2024) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі №820/3707/17 зазначив, що правовий аналіз підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з них – власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга – об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Так, загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського товаровиробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року у справі №820/6752/16, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу ХІV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у вказаній нормі, застосовується для цілей глави розділу ХІV ПК України «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розд. ХІІ «Податок на майно).

Разом з тим, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 -2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської та її реалізацію.

Більше того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції – це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремленні підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно-виготовленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №140/2700/19.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №507 від 17.08.2000 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018- 2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023 затверджено і введено в дію Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель та споруд» (далі - НК 018:2023), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в НК 018:2023 є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо).

НК 018:2023 є складовою частиною національної системи класифікації. Згідно з НК 018:2023 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.

Згідно з НК 018:2023, розробленим на заміну ДК 018-2000, до групи «Інші нежитлові споруди» (код 127) віднесено клас «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271), до якого належать будівлі, що за своїм функціональним призначенням можуть використовуватися у сільськогосподарській діяльності, зокрема корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Відповідно до НК 018:2023 до групи «Інші нежитлові споруди» (код 127) включено клас «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271).

Визначення належності об`єкта нерухомого майна до відповідного класу будівель здійснюється на підставі правовстановлюючих документів з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта відповідно до НК 018:2023.

Ведення Національного класифікатора НК 018:2023 здійснюється уповноваженою установою — Державним науково-дослідним інститутом автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України, який уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об`єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об`єкта нерухомості згідно з НК 018:2023.

Разом з тим, віднесення будівлі до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) має виключно класифікаційний характер, зокрема при встановленні правового режиму оподаткування такого об`єкта, і саме по собі не є достатньою та самостійною підставою для застосування податкової пільги, передбаченої абзацом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, без доведення інших обов`язкових умов, установлених законом.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі від 21.05.2024 №600/5153/23 « встановлення законодавцем певних пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю суттю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справлення податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних і юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарського призначення. …

Тобто, ключовим питанням в цій справі є встановлення факту функціонального використання будівлі в сільськогосподарській діяльності Позивача». Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2023 №380/18104/21, «лиш сам по собі факт наявності у власності позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника.

…Фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку».

Повертаючись до обставин справи, на підставі баз даних Головного управління ДПС у Закарпатській області в автоматизованому режимі позивачу було обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власником об`єкту нерухомості з 11.03.2019, та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2026 №0456731-2408-0718- UA21020090110090200, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2025 рік у розмірі 24 443,20 грн.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних первинних документів, які б підтверджували факт здійснення сільськогосподарської діяльності, реалізації/постачання сільськогосподарської продукції та наявність зазначених умов у їх сукупності, зокрема, звітів про обсяги вирощеної продукції, видаткових та товарно-транспортних накладних, договорів постачання, купівлі-продажу продукції, актів виконаних робіт, підтвердження руху коштів, пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю.

При цьому, долучена позивачем до матеріалі справи як доказ у справі накладна №12 не вважається належним доказом, оскільки така датована 10.05.2024 року, тоді як спірний податковий період стосується виключно 2025 року.

Крім того, відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомленнярішення вважається скасованим (відкликаним)

Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 520/6531/19 та від 29 червня 2023 року у справі №520/342/21 застосовуючи наведену вище норму податкового законодавства, виснував, що « платник податків не позбавлений можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподатковуваних будівель для правильного розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом застосування відповідних коефіцієнтів для обчислення такого податку.

У випадку нереалізації платником податків права на проведення звірки даних відсутні підстави для посилань в подальшому на відомості, що можуть мати вплив або на віднесення належного йому нерухомого майна до об`єкта оподаткування взагалі, або ж на розмір ставки податку.» Подібний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 09 серпня 2022 року (справа №819/1339/16).

Позивачем на надано суду доказів звернення до Головного управління ДПС у Закарпатській області в порядку п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, щодо проведення звірки даних, зокрема, стосовно права на користування пільгою зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за оскаржуваний звітній період.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №520/3742/21 «з урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, положення КАС України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення».

Одгнак, належні та допустимі докази фактичного здійснення сільськогосподарської діяльності у спірні податкові періоди позивачем не надані, з огляду на що відсутні правові підстави для застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 0456731-2408-0718- UA21020090110090200 від 30.06.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання бездіяльності протиправною не відповідає вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 жовтня 2026 року.