Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №260/6410/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6410/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , через представника – адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Закарпатській області, в якій просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №238/07-16-24-12/ НОМЕР_1 від 30.06.2026 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . 2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області виключити з реєстру платників єдиного податку запис про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відновити відомості про її реєстрацію платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків без реєстрації платником податку на додану вартість з 01.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 червня 2026 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №238/07-16-24-12/ НОМЕР_1 про анулювання її реєстрації платником єдиного податку другої групи з 31 березня 2026 року на підставі акта камеральної перевірки від 23 квітня 2026 року №9107/07-16-24-12/ НОМЕР_1 , яким встановлено наявність податкового боргу в сумі 14788,20 грн. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснено за результатами камеральної, а не документальної перевірки. Крім того, відповідач не вручив і не надіслав їй акт перевірки, позбавивши можливості подати заперечення, а рішення направив із порушенням установленого порядку, унаслідок чого воно повернулося відправнику. Про зміст і підстави прийняття рішення позивач дізналася лише 21 серпня 2026 року з відповіді на адвокатський запит. Також позивач зазначає про суперечність оскаржуваного рішення відомостям реєстру платників єдиного податку, неправильне визначення дати анулювання реєстрації та необґрунтованість висновків щодо розміру податкового боргу. На підтвердження своєї позиції посилається на положення Податкового кодексу України та правові висновки Верховного Суду. З огляду на викладене позивач просить визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення, зобов`язати відповідача виключити з реєстру запис про анулювання її реєстрації та відновити відомості про реєстрацію платником єдиного податку другої групи з 01 липня 2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що за результатами камеральної перевірки встановлено несплату позивачкою єдиного податку за жовтень-грудень 2025 року та січень-березень 2026 року, внаслідок чого податковий борг існував на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. На цій підставі 30 червня 2026 року прийнято рішення про анулювання реєстрації позивачки платником єдиного податку з 31 березня 2026 року. Відповідач вважає проведення камеральної перевірки правомірним, оскільки її предметом була своєчасність сплати узгоджених податкових зобов`язань, а встановлені обставини підтверджувалися даними інформаційних систем контролюючого органу. Також зазначає, що акт перевірки та оскаржуване рішення направлялися позивачу поштовими відправленнями, однак повернулися у зв`язку з її відсутністю за адресою. Крім того, відповідач наголошує, що подальше погашення податкового боргу не спростовує його наявності у відповідний період, а відсутність відомостей про анулювання реєстрації у витягу, сформованому до прийняття оскаржуваного рішення, та окремі технічні неточності в акті перевірки не свідчать про протиправність рішення. Доводи позивачки щодо порушення строків прийняття рішення відповідач також вважає безпідставними. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що 12.06.2026 року сплатила 18247,00 грн. єдиного податку, у зв`язку з чим станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 30.06.2026 року податковий борг був відсутній, що підтверджується також листом відповідача від 21.08.2026 року №14341/6/Адв./07-16-24-02-06. Крім того, позивач наголошує на суперечностях в акті камеральної перевірки від 23.04.2026 року №9107/07-16-24-12/ НОМЕР_1 щодо податкових періодів, строків сплати та розміру податкового боргу, які, на її думку, не дають змоги встановити наявність передбачених законом підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Також позивач посилається на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності проведення документальної перевірки, порушення строків прийняття рішення за результатами перевірки та неправильного визначення дати анулювання реєстрації платника єдиного податку. Вважає, що доводи відзиву не спростовують позовних вимог, просить відмовити у задоволенні клопотань відповідача про витребування платіжних документів і розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надіслав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що сплата позивачкою 12.06.2026 року податкового боргу в сумі 18247,00 грн. не спростовує факту несвоєчасної сплати єдиного податку за попередні періоди, встановленого камеральною перевіркою. Вважає, що відсутність заборгованості станом на дату прийняття оскаржуваного рішення та на час надання відповіді на відзив не впливає на правомірність його прийняття. Також відповідач заперечує істотність зазначених позивачкою неточностей в акті перевірки, вважаючи їх формальними, та стверджує, що вжив усіх необхідних заходів для направлення позивачці акта перевірки й оскаржуваного рішення. Посилаючись на встановлені порушення податкового законодавства та правомірність реалізації своїх повноважень, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, взята на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області, Ужгородській державній податковій інспекції 24.06.2025 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі поданої позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №40174623 від 24.06.2025 року позивач з 01.07.2025 року зареєстрована платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків без реєстрації платником ПДВ.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області 23.04.2026 року проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , про що складено відповідний Акт від 23.04.2026 року за №9107/07-16-24-12/ НОМЕР_1 .

В Акті зафіксовано, що перевіркою встановлено, що платник порушив терміни сплати єдиного податку з фізичних осіб, визначених п.1 ст.29 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI. Перевіркою встановлено наявність податкового боргу у платника на кожне перше число місяця протягом послідовних кварталів.

У висновку зазначено, що відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована органом державної податкової служби шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку у випад визначених абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 у разі наявності податкового боргу у розмірі, перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

На підставі Акту Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято рішення від 30.06.2026 року №238/07-16-24-12/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Рішення мотивоване тим, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, починаючи з 01.10.2025 року по 31.03.2026 року. Відповідно до рішення, днем анулювання платника єдиного податку є 31 березня 2026 року.

Вважаючи рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Так, за положеннями Податкового кодексу України питання, що можуть бути предметом камеральної перевірки, встановлені пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки не може бути дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування або наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Водночас, згідно з положеннями пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Отже, контролюючі органи крім камеральних перевірок, мають право проводити й інші види перевірок, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні).

Таким чином, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`кти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Згідно з пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Положеннями п.299.10 ст.299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Отже, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16, від 10.11.2021 у справі №340/3300/19.

Правовими положеннями ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що у даному випадку, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведених судом мотивів та положень законодавства, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 30.06.2026 року №238/07-16-24-12/ НОМЕР_2 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст.245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, з метою повного захисту та відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 31.03.2026 року (день анулювання платника єдиного податку) шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку, а не з 01.07.2025 року, як того просить позивач.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Натомість, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання ним процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача та наявності законних підстав для анулювання, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду у розмірі 2662,40 грн.

Проте, за подання даного адміністративного позову розмір судового збору становить 1331,20 грн., тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області 30.06.2026 року №238/07-16-24-12/ НОМЕР_2 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку в реєстрі платників єдиного податку з 31 березня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич