Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №260/5961/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5961/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Зеленяка Сергія Петровича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить суд: 1. Визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові у виплаті позивачці недоодержаної її чоловіком ОСОБА_2 суми пенсії за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року по справі №260/2513/20, від 30 вересня 2021 року по справі 260/3883/21 та від 09 листопада 2023 року по справі №260/8602/23. 2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 недоодержану внаслідок смерті ОСОБА_2 суму пенсії у розмірі 326631,69 грн. (триста двадцять шість тисяч шістсот тридцять одну гривню 69 копійок), яка утворилась внаслідок ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішень від 09 вересня 2020 року по справі №260/2513/20, від 30 вересня 2021 року по справі №260/3883/21 та від 09 листопада 2023 року по справі №260/8602/23.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не здійснило йому виплату нарахованих сум пенсії в розмірі 326631,69 грн., у зв`язку із частковим виконанням рішень суду. Позивач посилається на норми статті 61 Закону №2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлого чоловіка, нарахованих на виконання рішень суду, але не виплачених своєчасно, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Разом з тим, звернення щодо отримання недоотриманої пенсії померлого надійшло від позивача з пропуском 6 місячного строку, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №260/2513/20 (з урахуванням впесених виправлень в рішення суду), зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 , відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №260/3883/21, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 04 червня 2020 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-335 від 31.05.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи виплачені суми.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі №260/8602/23, зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії без обмеження її максимального розміру у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення з 01 грудня 2021 року на підставі довідки №33/27-335 від 31 травня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області», з урахуванням виплачених сум та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування і виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з врахуванням проведених виплат.

На виконання вищевказаних рішень суду здійснено перерахунки пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 326631,69 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно свідоцтва про смерть від 20.12.2025 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 22.02.2022 року, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

13 лютого 2026 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, у якій просила: 1) повідомити якою є заборгованість ГУ ПФУ в Закарпатській області перед ОСОБА_2 згідно рішень суду; 2) здійснити їй виплату нарахованої за рішеннями суду і недоодержаної пенсії (заборгованості), як дружині, яка проживала разом з ОСОБА_2 на день смерті.

Листом від 16 березня 2026 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що заборгованість за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі №260/2513/20 складає 94625,70 грн., за рішенням суду від 30.09.2021 року по справі №260/3883/21 складає 156196,14 грн. та за рішенням суду від 09.11.2023 року по справі №260/8602/23 складає 170540,25 грн. Заборгованість по виплаті пенсії на виконання рішення судів становить 326631,69 грн. Однак, відповідачем відмовлено у виплаті заборгованості позивачу.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 травня 2026 року у справі №308/5319/26, яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання разом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07 липня 2026 року позивач повторно звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про виплату нарахованої за рішеннями суду і недоодержаної ОСОБА_2 пенсії (заборгованості) на день смерті включно у розмірі 326631,69 грн., як дружині, яка проживала разом з ОСОБА_2 на день смерті, з урахуванням рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2026 року по справі №308/5319/26.

Листом №9084-9396/С-02/8-0700/26 від 04 серпня 2026 року ГУ ПФУ в Закарпатській області на звернення повідомило позивача про відсутність законних підстав для виплати недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, мотивуючи тим, що з дати смерті ОСОБА_2 минуло 6 місяців та враховуючи норми статті 61 Закону, питання виплати недоодержаної пенсії, нарахованої на виконання рішення суду здійснюється в судовому порядку.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця.

У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, згідно частин 1 та 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, частиною 1 статті 61 Закону №2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У свою чергу, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до пункту 9 Порядку №3-1 (у редакції, чинній з 02.03.2023) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено пакет документів, які подаються особою до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.

Згідно з абзацом першим частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про одруження від 22.02.2022 року, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Факт постійного проживання разом на день смерті підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 травня 2026 року у справі №308/5319/26, яке набрало законної сили, про встановлення юридичного факту.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про виплату нарахованих, але недоотриманих сум пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (тобто в межах шестимісячного строку після смерті чоловіка).

Листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 16.03.2026 року підтверджено, що заборгованість пенсії за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду складає 326631,69 грн.

Ухвалами Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 року та від 05.10.2026 року було витребувано від відповідача копію заяви ОСОБА_1 про виплату неодержаної суми пенсії з додатками та інформацію про розбіжності в сумі пенсії, яка належала пенсіонерові ОСОБА_2 , та залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем було надано витребувані докази, з яких встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року по справі №260/3883/21 різниця в пенсії складає 155821,44 грн., оскільки в жовтні та листопаді 2025 року було виплачено частину боргу в сумі 374,70 грн. із загальної різниці в пенсії 156196,14 грн. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року по справі №260/8602/23 різниця в пенсії складає 170540,25 грн. А різниця в пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року по справі №260/2513/20 у розмірі 94625,70 грн. була виплачена ОСОБА_2 20.07.2023 року у повному обсязі.

Відтак залишок боргу за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду складає 326361,69 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач згідно ст.61 Закону №2262-ХІІ має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у загальному розмірі 326361,69 грн., а не 326631,69 грн., як просить позивач у позовній заяві.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаної її чоловіком суми пенсії, за рішеннями суду, є протиправними.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача недоодержану суму пенсії, суд зазначає наступне.

У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Тож, судом не може бути застосований такий спосіб захисту як стягнення суми пенсії на користь позивача, враховуючи те, що у відповідача існує обов`язок виплати такої пенсії.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаної її чоловіком суми пенсії, за рішеннями суду, та зобов`язання виплатити позивачу недоодержану внаслідок смерті ОСОБА_2 суму пенсії у розмірі 326361,69 грн., нарахованої на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №260/3883/21, від 09 листопада 2023 року у справі №260/8602/23.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, згідно ст.139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3266,50 грн.

Керуючись ст.ст.5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної її чоловіком ОСОБА_2 суми пенсії за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №260/3883/21 та від 09 листопада 2023 року у справі №260/8602/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану внаслідок смерті ОСОБА_2 суму пенсії у розмірі 326361,69 грн. (триста двадцять шість тисяч триста шістдесят одна гривня шістдесят дев`ять копійок), нарахованої на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №260/3883/21 та від 09 листопада 2023 року у справі №260/8602/23.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 3266,50 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість гривень п`ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич