Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №240/4573/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №240/4573/26

Суддя: Романченко Євген Юрійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/4573/26

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнення номеру рішення) просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 11.11.2024 № 773/06-30-24-10/ НОМЕР_1 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що хоч ним і здійснюється діяльність за КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку, однак такі послуги не наведені в підпункті 8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу (далі - Кодекс), відтак позивач не порушує умови перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування. Також позивач стверджує, що вищевказане рішення не могло бути прийнятим на підставі акту камеральної перевірки. З огляду на зазначене позивачка вважає, що оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавство, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву за змістом якого щодо задоволення позову заперечує, зазначаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту камеральної перевірки є такими, що прийняті на підставі та у межах повноважень, а отже є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки наявний факт перебування на спрощеній системі оподаткування не у відповідності до норм чинного законодавства.

Також заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтовуючи подане клопотання тим, що вважає її складною та важливою для держави і суспільства. На думку відповідача, предмет доказування потребує безпосереднього дослідження доказів, надання сторонами пояснень та участі в судовому засіданні, що забезпечить повне й всебічне з`ясування обставин справи та реалізацію принципу змагальності.

Суд зазначає, що за приписами частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При вирішенні заявленого клопотання, суд враховує характер спірних правовідносин та предмет доказування, які не свідчать про її складність і не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, та дійшов висновку, що розгляд цієї справи не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Представником позивача подано відповідь на відзив за змістом якого позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст. ст. 12, 257 КАС справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач перебуває на обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області (код ДПІ 625), як платник податків за основним місцем обліку з 20.08.2018р. Згідно поданих заяв про застосування спрощеної системи оподаткування платник перебувала на 2 групі єдиного податку з 01.09.2018 р. по 31.12.2021 р., на 3 групі єдиного податку за ставкою 5 % з 01.01.2022р. по 31.03.2022р., на 3 групі за ставкою 2 % з 01.04.2022 р. по 31.07.2023 року. ФОП з 01.08.2023 р. по 30.09.2024 року перебувала на 3 групі єдиного податку за ставкою 5 %.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 17.05.2025 САА0106965 після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 .

Згідно реєстраційних даних та даних реєстру платників єдиного податку ІКС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 обрано види діяльності за КВЕД:

85.59 Iншi види освiти, н.в.i.у.

63.99 Надання iнших iнформацiйних послуг, н.в.i.у.

61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку

74.30 Надання послуг перекладу

На підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування.

За результатами перевірки складено акт №20181/06-30-24-10/3489714745 від 02.10.2024, на підставі якого зроблено висновок, що відповідно до абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб`єкти господарювання юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють) діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Згідно реєстраційних даних та даних реєстру платників єдиного податку ІКС Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 , обрано вид діяльності КВЕД: _61.90 - Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку.

Рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області ФОП ОСОБА_5 виключено з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024 за порушення, встановлені актом перевірки №20181/06-30-24-10/ НОМЕР_1 від 02.10.2024.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ключовим питанням у справі є те, чи може податковий орган прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі порушень, встановлених в ході камеральної, а не документальної перевірки відповідного платника податку.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).

Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

За правилами пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З огляду на викладене, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17, від 11.02.2026 № 260/8313/24.

Суд встановив, що оцінку питанню правомірності перебування позивачки як платника єдиного податку другої групи на спрощеній системі відповідач надав під час проведення камеральної перевірки. Враховуючи, що контролюючим органом оскаржуване рішення прийнято не на підставі документальної перевірки та встановлених в ході неї порушень, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку і єдиним можливим наслідком вказаного порушення є визнання неправомірним та скасування відповідного рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 260/8313/24, розглядаючи подібні правовідносини.

Отже, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_6 як платника єдиного податку підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 11.11.2024 № 773/06-30-24-10/ НОМЕР_1 щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_7 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

13.10.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua