Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №240/16810/26
Суддя: Окис Тетяна Олександрівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/16810/26
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та сксаування рішення, зобов`язання вчинити дії,
установив:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ухваленого протоколом №49 від 16 квітня 2026 року в частині відмови йому в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання надати таку відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з огляду на те, що Довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №846648 відображає недостовірну інформацію.
Ухвалою суду від 05 травня 2026 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
11 травня 2026 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що правилами пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, єдиним документом, який здобувач освіти додає до заяви про надання відстрочки від призову, і який підтверджує дотримання послідовності здобуття освіти, є довідка про здобувача освіти, сформована у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, форма якої передбачена додатком № 9 цього Порядку. Отже, дотримання особою послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», підтверджується саме цією довідкою. Водночас, надана позивачем довідка містить інформацію про порушення послідовності здобуття освіти заявником. Зауважує, що ТЦК не є органом, який реалізує державну політику у сфері освіти, а комісія при ТЦК з питань надання відстрочки не вправі самостійно ревізувати зміст такої довідки, ставити її під сумнів або не враховувати відомості, що у ній вказані. З доступних для ТЦК реєстрів або баз (банків) даних шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідач має можливість лише перевірити інформацію чи є військовозобов`язаний діючим студентом на момент направлення запиту до цих реєстрів, тобто інформацію про поточне здобуття освіти. Тим часом, можливість самостійно встановити послідовність здобуття освіти військовозобов`язаного у відповідача відсутня.
У період з 13 по 25 травня 2026 року головуюча суддя перебувала у стані тимчасової непрацездатності, з 08 по 10 червня 2026 року – у відрядженні, з 06 по 26 липня 2026 року – у відпустці, з 29 по 31 липня 2026 року, з 13 по 15 серпня 2026 року – у відрядженні, 17 вересня 2026 року та з 28 вересня 2026 року по 12 жовтня 2026 року – у відпустці.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що 01 вересня 2025 року позивач зарахований на денну форму навчання до Приватної установи «Університет «Київська школа економіки», задля здобуття ступеню освітнього рівня Магістр. Термін навчання з 08 вересня 2025 року по 30 червня 2007 року. Вказана обставина підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №585693 від 03.02.2025 року (копія додається).
25 березня 2026 року позивачу виповнилося 25 років, тому він набув статусу військовозобов`язаного. Маючи намір скористатися своїм правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації 13 квітня 2026 року позивач подав через відділ ЦНАП заявою про оформлення такої відстрочки. До заяви долучив довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №585693 від 03 лютого 2025 року.
20 квітня 2026 року на електронну пошту позивача надійшло повідомлення №20260413-616795, яким проінформовано, що рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом №49 від 16 квітня 2026 року заявнику відмовлено в наданні відстрочки, з тих підстав що поточне здобуття освіти заявника порушує послідовність визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Уважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_2 звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Зокрема, останнім Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 2232-XII).
Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №3543-XII).
Відповідно до статті 1 названого Закону мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 1 статті 22 Закону України №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України – за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 5 цієї правової норми передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України – Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України – відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, – відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення
Тим часом, правові підстави, що надають право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені у статті 23 Закону України №3543-ХІІ передбачена.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиню 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
На реалізацію положень частини 5 статті 22 Закону України №3543-ХІІ Урядом 16 травня 2024 року прийнято постанову №560, якою затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі – Порядок №560).
Відповідно до пункту 57 цього Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 – 23 пункту 1 додатка 5) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Пунктом 60 Порядку №560 закріплено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
Пунктом 62 Порядку №560 також закріплено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Відповідно до Додатку 5 Порядку № 560, документами, що підтверджують право на відстрочку за пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України №3543-ХІІ є:
для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів – довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Аналіз наведених положень Порядку №560 дає підстави для висновку, що єдиним документом, який здобувач освіти додає до заяви про надання відстрочки від призову, і який підтверджує дотримання послідовності здобуття освіти, є довідка про здобувача освіти, сформована у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, форма якої передбачена додатком № 9 до Порядку №560. Отже, дотримання особою послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», підтверджується саме цією довідкою.
Як установлено судом та визнається сторонами у справі разом із заявою про надання відстрочки позивач надав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №585693 від 03 лютого 2025 року.
Однак, така довідка у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту» містить запис «Ні, порушує».
Також судом установлено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/176688/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій.
Згідно ухвали суду від 05 травня 2026 року позивач у названій справі просить визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, що виявилися у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації, про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 та зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміненої інформації про відсутність порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» – вказати «Так, не порушує».
Отже на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивачем не було подано довідку про здобувача освіти, сформована у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, яка б підтверджувала права на отримання відстрочки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 16 березня 2026 року у справі № 340/5026/25.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
13.10.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua