Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/23900/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/23900/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непризначення та непроведення службового розслідування, з метою встановлення обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 16.12.2023 року, передбаченого окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 16.12.2023 року, передбачене окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 16.12.2023 року, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатом службового розслідування надати ОСОБА_1 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 16.12.2023 року, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , у період з 14.12.2023 по 31.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а 16.12.2023 під час евакуації поранених отримав травму спини та контузію. На підтвердження заявлених вимог позивач посилається на довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, власні пояснення, пояснення іншого військовослужбовця, первинні медичні документи та подану 19.06.2025 року заяву про видачу довідки про обставини травми.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що наявність у позивача довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, свідчить лише про його перебування та участь у відповідних заходах у визначений період. Разом із тим така довідка сама по собі не підтверджує факту отримання конкретної травми саме 16.12.2023 року, не встановлює обставин її отримання, не визначає характеру ушкодження здоров`я, не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між заявленим ушкодженням та виконанням конкретного бойового завдання, а також не замінює собою довідку про обставини травми, матеріали розслідування чи первинну медичну документацію щодо безпосереднього отримання травми. У первинній медичній документації форми 100 № 17409 від 27.12.2023 року вказано, що ОСОБА_1 захворів 26.12.2023 року, а діагноз «остеохондроз ПВХ» був підтверджений на наступних етапах евакуації. Крім того, Військова частина НОМЕР_2 у відповіді від 26.06.2025 року № 54/2258 повідомила представника позивача, що «цефалгічний синдром» не є пораненням або травмуванням під час ведення бойових дій.

Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 190/223 від 03.02.2024, виданої в/ч НОМЕР_2 позивач дійсно в період з 14.12.2023 року по 31.01.2024 рік брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він 16.12.2023 у ході бойових дій отримав травму спини та контузію.

Відповідно до первинної медичної карти Форми 100 від 19.12.2023 позивачу було надано медичну допомогу та зафіксовано діагноз «цефалгічний синдром».

Відповідно до первинної медичної карти Форми 100 від 27.12.2023 позивачу було зафіксовано загострення наслідків травми спини, зокрема: «Остеохондроз ПВХ. Виражений больовий синдром. Гостра вертеброгенна люмбалгія зліва. Порушення функції ходи та ін.»

Відповідно до Перевідного епікризу №2031/17п перебував на стаціонарному лікуванні з 28.12.2023 по 31.12.2023 з діагнозом екструзія з синдромом вертеброгенного радикуліту з переважним ураженням на рівні L5-S1 з вираженим больовим та м`язево тонічним синдромами, порушенням статикодинамічної функції.

Відповідно до Виписки №46/18 перебував на стаціонарному лікуванні з 05.01.2024 по 13.02.2024 з діагнозом: дискогенна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч, в фазі затяжного загострення, на фоні дегенеративно-дистрофічного ураження поперекового відділу хребта у вигляді остеохондрозу, спондилоартрозу, кили міжхребцевого диску L5-S1, з різко вираженим больовим та м`язево тонічним синдромами.

Відповідно до Виписки №24П04264 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.02.2024 по 27.02.2024 з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта. Кила диску L5-S1 з латеральним стенозом. Радикулопатія S1 ліворуч. Легкий парез лівої стопи. Стійкий корінцевий больовий синдром. Операція 15.02.2024.

19.06.2025 року представником позивача було подано до Військової частини НОМЕР_2 через Міністерство оборони України заяву про отримання довідки про обставини травми.

Відповідь від 02.09.2025 було надано військовою частиною НОМЕР_1 , якою повідомлено, що дані первинної медичної документації (Форма 100) №17409 від 27.12.2023, де зазначено, що ОСОБА_1 захворів 26.12.2023, діагноз: остеохондроз ПВХ, даний діагноз підтверджений на наступних етапах евакуації – ЗМЗ ДПСУ, військова частина НОМЕР_3 , 28.12.2023 р., можу повідомити, що підстави для видачі додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непризначення та непроведення службового розслідування за фактом отримання травми, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно ч. 2-4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє до теперішнього часу.

Оцінюючи доводи позивача про бездіяльність військової частини щодо непроведення службового розслідування за фактом отримання 16.12.2023 травми під час виконання обов`язків військової служби, суд зазначає таке.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 року (далі по тексту Порядок №608), визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (надалі - Інструкція № 332).

Згідно пункту 1 розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Отже, Інструкцією чітко визначено, що відноситься до травм одержаних від нещасного випадку, а "дії з боку противника" в даному переліку відсутні як такі.

Суд враховує, що представник позивача у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 отримав травму у ході бойових дій.

Суд зазначає, що травми отримані внаслідок бойових дій обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Як встановлено з матеріалів справи, обставини, про які стверджує позивач та при яких отримав травму, пов`язані з діями з боку противника в районі ведення бойових дій, про що й зазначає сам позивач у позовній заяві.

Відповідно, такі обставини отримання травми не підпадають під сферу регулювання Інструкції № 332, в якій чітко зазначено, що ця Інструкція не поширюється на військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Відтак, підстави для проведення службового розслідування згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків №332 відсутні, тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення.

Крім цього суд зазначає, що в розумінні положень Інструкції № 332 нещасний випадок настає в разі виникнення обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, унаслідок чого нанесено шкоду його здоров`ю, зокрема, шкоду від сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), а також утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням. Про кожний нещасний випадок потерпілий негайно повідомляє безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт, а останній терміново організовує надання домедичної та медичної допомоги, за потреби забезпечує доставку потерпілого до закладу охорони здоров`я та негайно повідомляє про нещасний випадок командира військової частини. Заклад охорони здоров`я, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, надає екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий, а також залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо). Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), протягом доби надсилає повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомляє Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері та протягом доби призначає комісію з розслідування нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку обстежує місце нещасного випадку; з`ясовує обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробляє заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначає вид події, що призвела до нещасного випадку; складає акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надає їх командиру військової частини на затвердження. У разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до Інструкції № 332 проводиться службове розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371. За результатами розслідування нещасного випадку командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження настання з позивачем нещасного випадку (в розумінні Інструкції № 332), що було б підставою для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332. Натомість, згідно матеріалів справи позивач стверджує, що отримав травму, внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Інструкції № 332.

В контексті викладеного, слід зазначити, що за відсутності настання нещасного випадку відсутні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332, а також складання акта про нещасний випадок. Також відсутні правові підстави для призначення та проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, оскільки призначення та проведення службового розслідування здійснюється у разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в оскаржуваних діях відповідачів ознак протиправності щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно травми позивача.

Щодо позовних вимог про видачу довідки про обставини травми за формою, визначеною додатком 5 до наказу №402, то суд вважає за необхідно зауважити, що відповідно до п.21.2 наказу причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення, встановлює ВЛК.

Форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), закріплена у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Положення №402).

Глава 21 Положення №402 визначає порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

При цьому, відповідно до ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такими положеннями ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України доповнена Законом № 3080-IX від 02.05.2023, який, відповідно до пояснювальної записки до Закону, прийнятий у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які отримали травму (каліцтво, поранення, контузію) під час ведення бойових дій або виконання обов`язків військової служби, з метою удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров`я.

Відповідно до п.2.18 наказу №402, показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузія, каліцтва), яка спричинена діями противника, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається без проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) та надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням або за зверненням ВЛК.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення надається для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).

У даних спірних правовідносинах відповідно до первинної медичної карти Форми 100 від 19.12.2023 позивачу було надано медичну допомогу та зафіксовано діагноз «цефалгічний синдром».

Відповідно до первинної медичної карти Форми 100 від 27.12.2023 позивачу було зафіксовано Остеохондроз ПВХ. Виражений больовий синдром. Гостра вертеброгенна люмбалгія зліва. Порушення функції ходи та ін.».

Суд зауважує, що цефалгічний синдром, остеохондроз ПВХ, виражений больовий синдром, гостра вертеброгенна люмбалгія зліва, порушення функції ходи не є пораненням або травмуванням під час ведення бойових дій.

Таким чином, по-перше, вимоги позивача про видачу довідки про обставини травми за формою, визначеною додатком 5 до наказу №402 задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в оскаржуваних діях відповідача ознак протиправності щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно травми позивача та ненадання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем не доведено протиправну бездіяльність відповідача, натомість відповідачем надано докази відсутності підстав для проведення такого службового розслідування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

14.10.26