Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/21167/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/21167/26

категорія 108020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" до Одеської митниці про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко") звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Одеської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 30.04.2026 № б/н за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 та щодо не подання його до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України;

- зобов`язати Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 1012271,23 грн (один мільйон дванадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня 23 копійок) за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур, зокрема і ріпаку. В межах здійснення своєї господарської діяльності було укладено контракт на поставку з компанією «Cargill International SA» (Швейцарія), за умовами якого ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" (Продавець) зобов`язується поставити покупцю товар, а саме: українське насіння ріпаку, харчового, вищого і 1-го класів, насипом.

У позові зазначається також, що декларантом, який діяв в інтересах експортера "Український Харчовий Альянс Еко", до Одеської митниці подано ЕМД №25UA500090011006U0 з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку харчового, 1-го класу, врожаю 2025 року, не для сівби, насипом, до якої були додані документи відповідно до Митного кодексу України, в тому числі, документи ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко", що підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак) та має право на звільнення від сплати митних платежів.

Як вказує у позові позивач, Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні (випуску) товару у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують статус «сільськогосподарського товаровиробника» та відсутністю даних щодо виробника товару.

Представником позивача у позові зауважується, що незважаючи на те що, 04.09.2025 набрав чинності Закон України від 16.07.2025 №4536-ІХ та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким було доповнено Закон № 1033-XIV статтею 1-1, якою передбачено звільнення сільськогосподарських товаровиробників, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак), від сплати вивізного (експортного) мита, та беручи до уваги те, що митним органом не проводилося митне оформлення товару без сплати експертного мита у розмірі 10% його митної вартості, оскільки у митниці відсутні відповідні роз`яснення, "Український Харчовий Альянс Еко" було вимушено здійснити оплату експертного мита з метою належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом - компанією «Cargill International SA» (Швейцарія). При цьому, виходячи з заявленої митної вартості товару в розмірі 10120326,94 грн, з метою розблокування експорту власної сільськогосподарської продукції та належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом - компанією «Cargill International SA» (Швейцарія) за контрактом на поставку від 06.08.2025 № JHP114900, ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" сплатив митні платежі, загальний розмір яких склав 1012271,23 грн, що підтверджується копіями платіжної інструкції від 19.09.2025 №361 та платіжної інструкції від 26.09.2025 №403.

У позові зазначається також, що 30.04.2026 позивач звернувся із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів до держбюджету за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025, однак відповідач листом за вих. №7.10-4/15-01/13/6715 від 06.05.2026 Одеською митницею було повідомлено, що підстави для повернення сум вивізного (експертного) мита, сплачених при митному оформленні сільськогосподарської продукції за митною декларація №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 – відсутні.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що здійснюючи експорт товару з території України позивач, як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД був звільненим від сплати вивізного (експортного) мита.

Суддя своєю ухвалою від 09.06.2026 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження в адміністративній справі та призначила судове засідання.

Відзив на позовну заяву надійшов через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 23.06.2026 (вх. від 24.06.2026). Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує, що підстави для повернення сум вивізного (експортного) мита, сплачених при митному оформленні сільськогосподарської продукції за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 - відсутні. Відповідач у відзиві вказує, що на момент вивезення товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою № 1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надіслав до суду письмові пояснення у яких зазначає, що 02.09.2025 підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Розділом II Прикінцеві та перехідні положення даного Закону внесено зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10% від митної вартості товарів. Починаючи з 1 січня 2030 року, ставка вивізного (експортного) мита на зазначені олійні культури щороку зменшуватиметься на 1% до значення 5%. Також у даному законі зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.

На переконання представника відповідача, відсутність відповідного порядку на момент вивезення товару, який би визначав перелік документів, якими підтверджується факт власного вирощування позивачем ріпаку, не може відміняти встановлені законом преференції (звільнення позивача від сплати вивізного (експортного) мита). Представник позивача вважає, що наявність у платника податку на день подання для митного оформлення митної декларації та сплати відповідних митних платежів права на звільнення від сплати таких митних платежів є окремою підставою для повернення цих платежів і не залежить від встановлення факту їх помилкової та/або надмірної сплати. Відповідно до частини шостої статті 301 МК України таке повернення здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Однак умови повернення митних платежів, сплачених у період дії Закону який звільняє платника податків від їх сплати, визначаються частиною п`ятою статті 301 МК України, а не частиною 1 цієї норми.

У судовому засіданні 10.07.2026 суд, за згодою представників сторін, перейшов до розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження.

У період із 13.07.2026 по 27.07.2026 та із 11.08.2026 по 27.08.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.04.2017.

Зареєстрованими видами економічної діяльності позивача (основний), є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" у 2025 році є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (а.с. 88).

Товариство має у користуванні землі с/г призначення загальною площею 6485,10га, з яких посівна площа ріпаку озимого 1326,20 га, про що зазначено у звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми № 4-сг, який міститься в матеріалах справи.

Посів ріпаку озимого під урожай 2025 року був здійснений на площі 1321,00 га. Зібрано врожаю 42942,60 ц (валовий збір), про що свідчить інформація зазначена у Звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 вересня 2025 року (форми №37-сг), яку додано до позову позивачем (а.с. 29).

В межах здійснення своєї господарської діяльності ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" (продавець) 06.08.2025 укладено контракт на поставку № JHP114900 з компанією «Cargill International SA» (Швейцарія) (покупець), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити товар, а саме: українське насіння ріпаку, харчового, вищого і 1-го класів, насипом, без ГМО, врожаю 2025 р., загальна кількість – 1200 метричних тонн (метрична тонна - 1000 кг) +/- 5% за вибором Продавця і за контрактною ціною, а Покупець зобов`язується його оплатити на умовах, визначених Контрактом.

За умовами контракту, всі податки і мита, пов`язані з експортом товару, сплачуються за рахунок продавця. Якщо будь-які експортні податки/мита на експорт товару будуть прийняті датою експортного митного оформлення, такі додаткові експортні мита та/або інші податки, пов`язані з експортом товару, будуть сплачені за рахунок продавці. Якщо продавець не здійснює митне оформлення товару, покупець має право відмовитись від незамитненого товару (п. 6,3 Контракту).

Декларантом ТОВ «Новір порт сервіс» в інтересах експортера ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко", з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку харчового, 1-го класу, врожаю 2025 року, не для сівби, насипом. Виробник: ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко", до Одеської митниці подано ЕМД №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 (а.с. 77)

Позивач у позові зазначає та відповідачем не заперечувалось, що до митної декларації були додані, зокрема, документи, що підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак) та має право на звільнення від сплати митних платежів.

Сторонами визнається, що Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні (випуску) товару у зв`язку з відсутністю документів що підтверджують статус «сільськогосподарського товаровиробника» та відсутністю даних щодо виробника товару.

Товариством було сплачено митні платежі у розмірі 1012271,23 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до позову (а.с. 89, 90)

ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" звернулось до Одеської митниці із заявою, що зареєстрована за вх. №9575/13/7.10-4 від 30.04.2026 у якій просить здійснити повернення митних платежів з тих підстав, що станом на день подання митної деклараціях Товариство мало право на звільнення від сплати митних платежів так як є сільськогосподарським товаровиробником, який експортує власно вирощену продукцію (ріпак).

Одеська митниця листом №7.10-4/15-01/13/6715 від 06.05.2026 повідомила про відсутність підстав для повернення Товариству сум ввізного (експортного) мита, сплаченого за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025.

Вважаючи таку відмову протиправною, Товариство звернулось до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі -МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

За правилами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно із частиною 1 статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Нормами частини восьмої статті 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Випадки, коли митні платежі не сплачуються визначені статтею 292 Митного кодексу України.

Так, відповідно до статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, ПК України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Згідно з ст. 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

У разі якщо для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 298 Митного кодексу України передбачено, що суми митних платежів, нараховані декларантом або митним органом, підлягають перерахуванню безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Статтею 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Положеннями статті 4 МК України визначено, що до складу митних платежів, серед іншого, входить мито.

Відповідно до статті 273 МК України вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі - Закон №1033-XIV) затверджено ставки вивізного (експортного) мита на окремі види олійних культур.

Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі Закон №4536-ІХ) внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», які набрали чинності 04.09.2025.

Зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з КТЗЕД) у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів.

Статтею 1-1 Закону № 1033-XIV (в редакції Закону № 4536-IX станом на 04.09.2025) передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.

Термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Наказом Міністерства фінансів від 05.09.2025 №455 «Про внесення зміни до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита» доповнено Класифікатор звільнень від сплати вивізного мита, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, новою позицією такого змісту: /11 / Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів / 063 / Закон України від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", стаття 1-1.

Визначення терміну «сільськогосподарський товаровиробник» наведено в Податковому кодексі України.

Приписами статті 14.1.235 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарський товаровиробник це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до положень пункту 291.4 статті 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

У довідці Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.03.2025 №9476/6/06-30-04-05 вказано, що ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" у 2025 році є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (а.с. 88)

У звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми №4-сг зазначено, що Товариство має у користуванні землі с/г призначення загальною площею 6485,10га, з яких посівна площа ріпаку озимого 1326,20 га (а.с. 19-20).

Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культу, плодів і ягід у 2025 році ( форма №29-сг) міститься інформація, що посівна площа ріпаку озимого 1326,20 га, площа зібрана 1326,20 грн, обсяг виробництва 42942,60 ц (а.с. 22-27).

Посів ріпаку озимого під урожай 2025 року був здійснений на площі 1321,00 га. Зібрано врожаю 42942,60 ц (валовий збір), про що свідчить інформація зазначена у Звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 вересня 2025 року (форми №37-сг), яку додано до позову позивачем (а.с. 29).

У ЕМД №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 вказано, що виробником товару (код товару 1205 10 90) є ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" (а.с. 77)

Отже, з викладеного слідує, що ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" є сільськогосподарським товаровиробником, який в силу набрання чинності Законом №4536-ІХ з 04.09.2025 звільнений від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого статтею 1-1 Закону 1033-XIV, а тому, здійснюючи експорт товару з території України, позивач, як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТЗЕД, мав право на відповідну митну пільгу.

Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем було сплачено митні платежі, а у відповідь на заяву Товариства про їх повернення, відповідач повідомив про відсутність підстав для такого повернення.

При цьому, зміст листа Одеської митниці від 06.05.2026 вбачається, що підставою для відмови у поверненні Товариству сплачених митних платежів за ЕМД №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 містить посилання на Закон України від 16.07.2025 №4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», яким внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів.

Вказані зміни набрали чинності 04.09.2025.

Тобто, станом на дату здійснення експорту товару з території України 26.09.2025 року, позивач ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко", як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТЗЕД, в силу приписів чинного законодавства мав право на пільгу зі сплати вивізного (експортного) мита.

Суд зауважує, що на момент запровадження ставки мита та пільг по її звільненню, ні законодавцем, ні Урядом, ні Державною митною службою України не було передбачено механізму реалізації вказаних новел законодавства.

Дійсно, тільки 03.10.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою установлено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі - експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур".

Водночас, експортери - сільськогосподарські виробники, які експортували сою та ріпак впродовж вересня 2025 року, забезпечували подання документів, які підтверджують його статус сільгоспвиробника та факт власного виробництва, з метою отримання законного права на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

При цьому суд наголошує, що в силу вимог Конституції України норми закону є такими, що підлягають безумовному виконанню, в тому числі і Одеською митницею. Відсутність підзаконного нормативного акту, який конкретизує умови та порядок застосування пільг, що передбачені законом - не є підставою не застосовувати закон і не може слугувати виправданням відмови в реалізації законного права. Реалізація права на пільгу, закріпленого в Законі, не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності підзаконного регулювання та затвердженого механізму підтвердження походження товару, адже відсутність порядку реалізації права на звільнення від сплати вивізного мита не анулює саму пільгу.

Отже, право на пільгу існувало на рівні Закону, що є фактичною підставою для відповідних дій позивача щодо вивезення ріпаку у цих правовідносинах без сплати вивізного (експертного) мита, відсутність станом на 26.09.2025 (подання ЕМД №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку « 00» генетично немодифікованого, продовольчого, вищого класу, врожаю 2025 року, українського походження насипом, виробник: ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко") затвердженого Урядом механізму підтвердження походження товару, не скасовує такого права, та не створює додатковий тягар для позивача у формі сплати митних платежів, від сплати яких він звільнений Законом, оскільки бездіяльність держави (неприйняття Кабінетом Міністрів необхідних підзаконних актів або порядків) не може бути підставою для обмеження прав громадян чи накладення на них додаткових обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Частинами другою, третьою статті 301 МК України визначено, що у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нормами пункту 6 частини п`ятої статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 43.1. статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктами 43.4-43.5 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із пунктом 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454 ) (далі - Порядок №643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Відповідно до пунктів 3-5, 8 Розділу III Порядку № 643 у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:на депозитний рахунок 3734;на депозитний рахунок 3734 іншої митниці; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митний орган у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків про повернення сум митних платежів та документів, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання власних договірних зобов`язань перед контрагентом щодо поставки товару та уникнення застосування штрафних санкцій, Товариство сплатило митні платежі у розмірі 1012271,23 грн (платіжні інструкції: від 19.09.2025 № 361 та від 26.09.2025 №403), які не мало сплачувати та, в межах строку, визначеного Порядком №643, звернулось до Одеської митниці з заявою про повернення сплачених платежів, до якої надало документи, які підтверджують наявність у ТОВ "Український Харчовий Альянс Еко" на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, чим підтвердив факт сплати коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана у цій справі відмова відповідача щодо підготовки та подання висновку про повернення позивачу сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви Товариства вх. №9575/13/7.10-4 від 30.04.2026 не відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, при цьому відповідачем не доведено правомірність своїх дій (рішень), з огляду на що позовна заява підлягає задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За приписами ч. 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 12147,26 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

При цьому суд зазначає, що у п. 4 прохальної частин п озову вказано, що докази понесення судових витрат буде надано протягом пяти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" (вул. Шевченка 8/15,м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501, ЄДРПОУ: 41310445) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною відмову Одеської митниці у підготовці та поданні до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від (вх. №9575/13/7.10-4 від 30.04.2026) за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025.

Зобов`язати Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 1 012 271 (один мільйон дванадцять тисяч двісті сімдесят одна) гривня 23 копійки за митною декларацією №25UA500090011006U0 від 26.09.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс Еко" документально підтверджені судові витрати у сумі 12147 ( дванадцять тисяч сто сорок сім) гривень 26 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

14.10.26