Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/3582/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 160/3582/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Сітало Євгенії Вікторівни про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (далі - Департамент, відповідач-1), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора №82573512 від 23.12.2025;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 31.10.2025 подала заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка перебуває на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви позивачем подані наявні в неї правовстановлюючі документи, а саме: договір купівлі-продажу від 25.04.2001 та технічний паспорт. 23.12.2025 державним реєстратором Департаменту прийнято рішення №82573512 про відмову у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що державний реєстратор позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки Волноваська міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією російською федерацією та доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є ТОВ «ВОЛНОВАСЬКЕ БТІ», - відсутній. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки нею подано необхідні правовстановлюючі документи, а відсутність доступу державного реєстратора до архівів БТІ, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не є передбаченою законом підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.04.2026 до суду від представника Департаменту надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно стало те, що позивач не надав всіх необхідних документів для вчинення відповідної реєстраційної дії. Крім того, позивач не надав будь-яких пояснень з цього приводу (заперечення щодо необхідності подати витребувані документи або ж доводи про неможливість отримати останні). Водночас, нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) встановлений наслідок невиконання заявником зазначених у рішенні про зупинення розгляду заяви вимог - прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав. За таких обставин рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №82573512 від 23.12.2025 прийняте на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України. Також, відповідач-1 з посиланням на частину першу статті 11 Закону №1952-IV вказав, що належним відповідачем у спірних правовідносинах має виступати саме державний реєстратор, яким прийнято спірне рішення.

Ухвалою суду від 07.09.2026 залучено співвідповідачем у справі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (далі – державний реєстратор Сітало Є.В., відповідач-2).

Відповідач-2 відзив на позов не надала, що не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних доказів.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 придбала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,87 кв.м., житлова площа – 34,8 кв.м., корисна площа – 54.5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріально 25.04.2001 та зареєстрованого в реєстрі за №282048.

Матеріали справи також містять копію технічного паспорту на зазначену квартиру, який підтверджує її технічні характеристики та ідентифікує об`єкт нерухомого майна.

31.10.2025 позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради із заявою щодо проведення реєстраційних дій на вказане нерухоме майно.

До заяви були додані: договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,87 кв.м., житлова площа – 34,8 кв.м., корисна площа – 54.5 кв.м., посвідчений нотаріально 25.04.2001 та зареєстрований в реєстрі за №282048 та технічний паспорт на зазначену квартиру.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В. від 23.12.2025 №82573512 позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій. В огрунтування підстав для відмови в проведені реєстраційних дій в оскаржуваному рішенні зазначено, що під час розгляду заяви, державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про зареєстровані права в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є невід`ємною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором прийнято рішення про залишення без руху заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У зв`язку з цим, державним реєстратором направлено запит до відповідної установи щодо надання інформації про зареєстровані права, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013. До державного реєстратора надійшла відповідь на запит від Відділу «ЦНАП» Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, в якій повідомлялось, що державну реєстрацію прав до 01.01.2013 щодо об`єктів нерухомого майна у межах с-ще Донське Волноваського району Донецької області проводило КП «Волноваське БТ». ТОВ «Волноваське БТ», яке було утворене внаслідок реорганізації та є правонаступником КП «Волноваське БТІ», не підпорядковане, не підзвітне та підконтрольне Волноваській міській військово-цивільній адміністрації. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 28.02.2025 №376 Волноваська міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією російською федерацією. Наразі доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є ТОВ «Волноваське БТІ», - відсутній. Інформація щодо діяльності підприємства та документації, яка перебуває у його віданні, - невідома. Таким чином, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 5 цього Закону визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Крім того, за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (частини четверта, п`ята статті 11 Закону №1207-VII).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом №1952-IV.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина четверта стаття 3 Закону №1952-IV).

За правилом абзацу 4 частини п`ятої статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Частиною першою статті 6 Закону №1952-IV визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Так, частиною третьою статтею 10 Закону №1952-IV врегульовано, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Частиною першою 1 статті 20 Закону №1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 13-3) договору про передачу страхового портфеля; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно

Статтею 24 Закону №1952-IV передбачені умови для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункти 4, 5 частини першої статті 24 Закону).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Згідно із пунктом 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Пунктом 14 Порядку №1127 визначено, що у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, яка включає в себе перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Судовим розглядом встановлено, що 31.10.2025 позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру.

До заяви позивачкою були додані документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності, а саме: договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,87 кв. м, житловою площею 34,8 кв. м, корисною площею 54,5 кв. м, посвідченого нотаріально 25.04.2001 та зареєстрованого в реєстрі за № 282048, а також технічний паспорт на зазначену квартиру.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В. від 23.12.2025 №82573512 позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови стало те, що під час розгляду заяви державним реєстратором не було встановлено відомостей про зареєстроване право власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з цим державний реєстратор прийняв рішення про залишення заяви без руху та направив запит до відповідної установи з метою отримання інформації щодо державної реєстрації прав, які виникли до 01.01.2013.

На вказаний запит Відділ «ЦНАП» Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області повідомив, що державну реєстрацію прав на нерухоме майно, розташоване в межах смт Донське Волноваського району Донецької області, до 01.01.2013 здійснювало КП «Волноваське БТІ». При цьому зазначено, що ТОВ «Волноваське БТІ», утворене внаслідок реорганізації та яке є правонаступником КП «Волноваське БТІ», не підпорядковується, не є підзвітним та не підконтрольне Волноваській міській військово-цивільній адміністрації.

Крім того, у відповіді зазначено, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 Волноваська міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, у зв`язку з чим доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є ТОВ «Волноваське БТІ», відсутній, а інформація щодо діяльності підприємства та документації, яка перебуває у його віданні, є невідомою.

Посилаючись на зазначені обставини, державний реєстратор дійшов висновку про неможливість проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та прийняв рішення про відмову у державній реєстрації.

При оцінці дій державного реєстратора суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.06.2026 у справі №200/5158/25, в якій Суд зазначив, що обов`язок державного реєстратора запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, не є безумовними.

За змістом пункту 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV такий обов`язок у державного реєстратора виникає лише в разі, якщо заявником не було подано документів, які містять інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли у встановленому порядку до 01.01.2013.

Судом встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності позивач надала: договір купівлі-продажу квартири, посвідчений нотаріально 25.04.2001 та зареєстрований в реєстрі за № 282048 та технічний паспорт на зазначену квартиру.

Однак, в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV та частини 1 статті 24 Закону №1952-IV державний реєстратор не надав оцінку поданим позивачем документам; не з`ясував чи містять вони інформацію необхідну для державної реєстрації прав, що виникли у встановленому порядку до 01.01.2013, чи відповідають вони встановленим вимогам, чи існують суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження; чи дають змогу подані позивачем документи встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Натомість, державний реєстратор Сітало Є.В. прийняла рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій, не зазначивши при цьому підстав для такої відмови.

Суд критично оцінює доводи відповідача-1, що підставою для відмови в державній реєстрації прав було ненадання позивачем документів після зупинення розгляду заяви.

Суд з цього приводу зазначає, що в долучених до матеріалів справи документах та в оскаржуваному рішенні державного реєстратора відсутнє будь-яке посилання на вчинення державним реєстратором такої дії як зупинення розгляду заяви. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, що державним реєстратором прийнято рішення про залишення без руху заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв`язку з чим, державним реєстратором направлено запит до відповідної установи щодо надання інформації про зареєстровані права, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В. про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.12.2025 №82573512, прийняте передчасно, без врахування усіх обставин та наданих заявником документів, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, оскільки документи позивача належним чином не оцінені державним виконавцем, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання державного реєстратора ОСОБА_2 повторно розглянути заяву позивача від 31.10.2025 за реєстраційним номером 69709781 про здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, з урахуванням висновків суду.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №5UR2-3FMK-F6RE від 15.02.2026.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб`єкта владних повноважень в структурі якого здійснює діяльність державний реєстратор Сітало Є.В.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (адреса: пр-т В. Стуса, 10/12, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20268696), державного реєстратора прав на нерухоме майно Сітало Євгенії Вікторівни про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Євгенії Вікторівни №82573512 від 23.12.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Євгенію Вікторівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2025 №69709781 про державну реєстрацію права власності, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради судові витрати у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар