Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/17188/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/17188/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, бездіяльність, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття ОСОБА_1 військову службу під час мобілізації на особливий період, винесення наказу про його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його до місця проходження військової служби;

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена довідкою (висновком) від 27.12.2025р., щодо медичного огляду ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії та бездіяльність солідарно ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та до системи «Оберіг» недостовірної інформації про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та особою, призваною чи прийнятою на військову службу, а також у невнесенні достовірної інформації про те, що він є військовозобов`язаним і не є особою, призваною чи прийнятою на військову службу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військову частину НОМЕР_2 як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виключити з цього Реєстру та системи «Оберіг» недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та особою, призваною чи прийнятою на військову службу, і внести достовірну інформацію про те, що він є військовозобов`язаним та не особою, призваною чи прийнятою на військову службу;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 з особового складу Військову частину НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.12.2025 був незаконно мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Медичний огляд ОСОБА_1 був проведений формально, без фактичного огляду пацієнта. На підставі зазначеного Позивач вважає: постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2025 року, наказ про призов його на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому є підстави для зобов`язання військову частину НОМЕР_2 виключити Позивача зі особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 - 08.07.2026 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що групою оповіщення разом з працівниками поліції Позивач був доставлений (супроводжений) до Відповідача 27.12.2025 року, що підтверджується відповідною Довідкою про доставлення (супроводження) громадина (ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.12.2025 року, як порушника правил військового обліку. Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 27.12.2025 року визнала Позивача придатним до військової служби за гр. ІІ, що підтверджується відповідною довідкою від 27.12.2025 року № 2025-1227-0430-5546-0. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.12.2025 року № 2863 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач з 27.12.2025 року призваний відповідно до мобілізаційного призначення і направлений до військової частини НОМЕР_3 .

Відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_2 - 10.07.2026 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.12.2025 №1363-ОС «Про особовий склад» зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення. Згідно наказу начальника загону від 30.12.2025 №1369-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду. Рапортом від 08.01.2026 №03.5/4071/26-Вн здійснена доповідь начальника загону про відсутність на локації солдата ОСОБА_2 , який 28.12.2025 прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого проходження служби та направлення на БЗВП. Згідно наказу начальника загону від 08.01.2026 №208-АГ «Про призначено службового розслідування» призначено службове розслідування фактом самовільного залишення місця служби ( АДРЕСА_1 ) 07.01.2026 солдатом ОСОБА_3 та відсутності без поважних причин по теперішній час. За результатами проведено службового розслідування складений висновок від 18.01.2026 №28/79/26-Вн, згідно якого факт самовільного залишення місця служби ( АДРЕСА_1 ) 07.01.2026 солдатом ОСОБА_3 та відсутності на службі без поважних причин по теперішній час підтвердився. Згідно наказу начальника загону від 19.01.2026 №557-АГ «Про результати службового розслідування» матеріали службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві для прийняття правового рішення та Відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону Головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Державної прикордонної служби України для відома. Листом від 20.01.2026 №28/1476-26-Вих направлені матеріали службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві. В подальшому на адресу загону надійшло повідомлення про початок досудового розслідування, разом з Витягом з ЄРДР. Одночасно, позивачу припинена виплата грошового, здійснення продовольчого та речового, інших видів забезпечення, поширення пільг та інших соціальних гарантій, з 08.01.2026. Наказом начальника загону від 16.01.2026 №54-ОС «Про особовий склад», згідно пункту 127 підпункту 9 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України зарахований у розпорядження начальника загону, з 16.01.2026.

14.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та 27.12.2025 року його взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.12.2025 був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.12.2025 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого видано довідку ВЛК № 2025-1227-0430-5546-0 від 27.12.2025 року.

Згідно зазначеної Довідки встановлено діагноз Z02.3 «Обстеження призовників під час набору на військову службу», опис діагнозу — «Здоровий».

На підставі статті ІІ розкладу хвороб, графа ТДВ Придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті. Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" № 2863 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач з 27.12.2025 року призваний відповідно до мобілізаційного призначення і направлений до військової частини НОМЕР_3 .

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.12.2025 №1363-ОС «Про особовий склад» Позивач зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно наказу начальника загону від 30.12.2025 №1369-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду.

Рапортом від 08.01.2026 №03.5/4071/26-Вн здійснена доповідь начальника загону про відсутність на локації солдата ОСОБА_2 , який 28.12.2025 прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого проходження служби та направлення на БЗВП.

Згідно наказу начальника загону від 08.01.2026 №208-АГ «Про призначено службового розслідування» призначено службове розслідування фактом самовільного залишення місця служби ( АДРЕСА_1 ) 07.01.2026 солдатом ОСОБА_3 та відсутності без поважних причин по теперішній час.

За результатами проведено службового розслідування складений висновок від 18.01.2026 №28/79/26-Вн, згідно якого факт самовільного залишення місця служби ( АДРЕСА_1 ) 07.01.2026 солдатом ОСОБА_3 та відсутності на службі без поважних причин по теперішній час підтвердився.

Згідно наказу начальника загону від 19.01.2026 №557-АГ «Про результати службового розслідування» матеріали службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві для прийняття правового рішення та Відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону Головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Державної прикордонної служби України для відома.

Листом від 20.01.2026 №28/1476-26-Вих направлені матеріали службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві.

В подальшому на адресу загону надійшло повідомлення про початок досудового розслідування, разом з Витягом з ЄРДР. Одночасно, позивачу припинена виплата грошового, здійснення продовольчого та речового, інших видів забезпечення, поширення пільг та інших соціальних гарантій, з 08.01.2026.

Наказом начальника загону від 16.01.2026 №54-ОС «Про особовий склад», згідно пункту 127 підпункту 9 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України Позивач зарахований у розпорядження начальника загону, з 16.01.2026.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов`язує із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в примусовій мобілізації, неналежному медичному огляді під час призову на військову службу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Відповідно до пункту 2.5 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 “Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу I Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України “Про звернення громадян” (пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402).

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_13 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 Розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

В свою чергу, медичний огляд позивача проведено військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 , що не є ані ВЛК регіонів, ані ЦВЛК (іншого матеріалами справи не встановлено).

У даному випадку ефективним і дієвим правовим механізмом захисту права (інтересу), який заявник сприймає за порушені є ініціювання процедури перегляду управлінського волевиявлення відповідної військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: військово-лікарською комісією при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.

Спірним у даному випадку заявлено постанову ВЛК за результатами якої складена Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 ВЛК № 2025-1227-0430-5546-0 від 27.12.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Суд враховує, що підставою заявленої позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою про придатність позивача до військової служби, позивач визначає неналежне, поверхневе проведення медичного огляду.

Оцінюючи аргументи представника позивача про неналежне врахування відповідачем захворювань позивача, внаслідок чого сформовано неправильний висновок про його придатність до військової служби, суд вказує таке.

Відповідно до даних довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 ВЛК № 2025-1227-0430-5546-0 від 27.12.2025 року, проведено медичний огляд ОСОБА_1 Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно зазначеної Довідки встановлено діагноз Z02.3 «Обстеження призовників під час набору на військову службу», опис діагнозу — «Здоровий».

На підставі статті ІІ розкладу хвороб, графа ТДВ Придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті. Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Таким чином, дані щодо захворювання, про які позивач зазначає у позові, були враховані відповідачем та встановлено відповідний діагноз - Z02.3. Отже, висновок про придатність позивача був зроблений з урахуванням встановленого діагнозу.

Також суд зазначає, що перевірка правильності рішення військово-лікарської комісії виключно з точки зору медичних показників не належить до компетенції адміністративних судів. Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 року у справі № 160/31586/23, у постанові від 10.02.2022 року у справі № 160/7153/20.

Також аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16, від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18, де зазначив про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду при вирішенні подібних спорів суд, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, має повноваження перевірити законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття. Проте суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості певного висновку ВЛК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Тому суд не оцінює доводи про наявність у позивача певних захворювань, що на йому думку неналежно оцінені ВЛК при прийнятті оскарженої постанови.

Також матеріали справи не містять даних про встановлені позивачу діагнози, окрім тих, що відображені у довідці військово-лікарської комісії № 2025-1227-0430-5546-0 від 27.12.2025 року.

За встановлених у справі обставин та з урахуванням вимог законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд не встановив порушень процедури прийняття оскаржуваного висновку військово-лікарської комісії, які б вплинули на зміст прийнятого рішення або призвели до порушення прав позивача.

Щодо вимоги протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття ОСОБА_1 військову службу під час мобілізації на особливий період, винесення наказу про його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його до місця проходження військової служби - суд зазначає наступне.

Частиною дев`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:

зміну правового його правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного;

протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (надалі по тексту також Інструкція №40), рапорт (заява) це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Суд зазначає, що позивачем не доведено обставин наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Крім того, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" № 2863 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач з 27.12.2025 року призваний відповідно до мобілізаційного призначення і направлений до військової частини НОМЕР_3 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.12.2025 №1363-ОС «Про особовий склад» Позивач зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Таким чином з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

ВС КАС у Постанові від 05.02.2025 року (справа №160/2592/23) розглядаючи аналогічну справу зазначив, що – «…процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. (п. 56)».

При цьому, оскаржуваний позивачем наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" № 2863 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 27.12.2025 та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.12.2025 №1363-ОС «Про особовий склад» є виконаними з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття ОСОБА_1 військову службу під час мобілізації на особливий період, винесення наказу про його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його до місця проходження військової служби є правомірними, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" № 2863 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивач з 27.12.2025 року призваний відповідно до мобілізаційного призначення і направлений до військової частини НОМЕР_3 та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.12.2025 №1363-ОС «Про особовий склад» - винесені з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПН НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дії, бездіяльність, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков