Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/14450/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуСправа №160/14450/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/14450/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 №32-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ”.

Позов обґрунтований тим, що 08.04.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ від 08.04.2026 №55-дп про порушення дисциплінарного провадження, що полягає у неврегулюванні потенційного конфлікту інтересів між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Агроінвест". За результатом розгляду дисциплінарного провадження прийнято наказ від 18.05.2026 №32-дс про накладення дисциплінарного стягнення, згідно якого застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України №889-VII та пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України №1700-VII. Вважаючи протиправним наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14450/26 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.06.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що дисциплінарною комісією доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що підтверджується матеріалами дисциплінарної справи №32, а тому відсутні підстави для скасування наказу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №32-дс від 18.05.2026 року «Про притягання до дисциплінарної відповідальності».

20.08.2026 року до суду позивачем направлено додаткові пояснення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03.03.2021 року працює в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області: з 03.03.2021 року - на посаді головного державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів з питань заборгованості та банкрутства управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; з 16.12.2025 року - на посаді заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Позивач з 09.09.2025 року одружений на ОСОБА_2 , якою 01.01.2025 року укладеного договір оренди землі №4 з ТОВ АФ «Агроінвест».

Згідно листа Державної податкової служби України № 7501/7/99-00-14-03-01-07 від 06.04.2026 року вбачається, що першим відділом східного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС встановлено порушення заступником начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сліпцем Сергієм Сергійовичем вимог Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), Кодексу етичної поведінки державних службовців в Державній податковій службі України, затвердженого Наказом від 24.11.2025 № 1119, шляхом неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів, та, відповідно, неузгодження такого конфлікту інтересів з ТОВ Агропромислова фірма «Агроінвест» (код ЄДРПОУ 20202177), яке має наступні реєстраційні данні: код ГУ - 436 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПІ обслуговування - 462 - Дніпровська державна податкова інспекція. Згідно даних щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, поданої заступником начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сліпцем Сергієм Сергійовичем, задекларовано отримання доходу від надання майна в оренду протягом 2025 року його близькою особою — дружиною ОСОБА_3 від ТОВ Агропромислова фірма «Агроінвест» (код ЄДРПОУ 20202177).

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про порушення дисциплінарного провадження» від 08.04.2026 року №55-дп, відповідно до статей 17, 64-69,73 ЗУ «Про державну службу», листа Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України від 06.04.2026 № 7501/7/99-00-14-03-01-07 (вх. № 2255/8 від 06.04.2026), резолюції керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до доповідної записки управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.04.2026 № 3312/04-36-05-04-12 було наказано, зокрема, порушити дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку стосовно заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

В межах проведення дисциплінарного провадження, позивачем були надані пояснення.

За висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, викладеним у поданні Дисциплінарної комісії 4405/04-36-05-ДК від 07.05.2026 року встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність у діях заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», (із змінами), невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а також пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700- VII від 14.10.2014 року, в частині несвоєчасного врегулювання потенційного конфлікту інтересів, обумовленого приватним інтересом.

Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (пункт 2 частини 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (зі змінами). Враховуючи пом`якшуючі обставини вчинення дисциплінарного проступку, а саме: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, стаж роботи на посаді, Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1 менш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (пункт 1 частини 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (зі змінами).

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 18.05.2026 року №32-дс було застосовано до заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення ним дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України № 889-VIII та пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України № 1700-VII. Підстава: подання Дисциплінарної комісії від 07.05.2026 № 4405/04-36- 05-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2026 № 4659/04-36-05-04.

Незгода позивача з наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 року №32-дс, стала підставою звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» закріплено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Службова дисципліна, у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу», це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну службу», державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Також, пункт 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом за №52 від 02.09.2019 передбачає, що працівники зобов`язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватись вимог фінансового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

За правилами статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно частин 1-4, статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з методичними рекомендаціями «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», наданих Національним агентством з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13, роз`яснено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно пункту 1.6. розділу І Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Згідно з пунктом 2.4. розділу ІІ Методології проведення антикорупційної експертизи, дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 16.12.2025 року перебуває на посаді заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно посадової інструкції позивача, метою посади заступника начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є забезпечення дотримання законності в діяльності ГУ ДПС, правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, під час виконання покладених на орган завдань та представництво в установленому законодавством порядку інтересів ДПС, ГУ ДПС у порядку самопредставництва у судах, інших органах.

Також, судом проаналізовано повноваження позивача передбачені пунктом 2.2.5 та пунктом 4.4 Положення про відділ супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які полягають в представництві інтересів в судах та на період відпустки або тимчасової відсутності начальника відділу виконувати його обов`язки.

Проте з встановлених фактичних обставин справи не вбачається, що позивач перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Агроінвест", від яких його близька особа, дружина, отримує дохід.

Також відповідно до пояснення заступника начальника управління - начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анастасії Горбань зазначено, що Сліпець С.С. не має повноважень у сфері договірних відносин між юридичними та/або фізичними особами. У нього відсутні повноваження реалізуючи які, він може змінити або доповнити договір. Відтак, повноваження останнього не впливають на договірний характер правовідносин між його дружиною та юридичною особою.

Надаючи оцінку поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону №1700-VII, суд керується висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №826/15347/17 відповідно до яких поняття потенційного конфлікту інтересів, включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме, наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

У вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент - це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи відповідач не зазначив, в чому полягав потенційний конфлікт інтересів ОСОБА_1 , не проаналізував усі три елементи потенційного конфлікту інтересів, фактично висновок базується на припущеннях суб`єкта владних повноважень, а не реальних доказах.

Крім того, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» обов`язок державного службовця повідомити керівника про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність такого конфлікту, має на меті забезпечення вжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів підлеглої особи шляхом прийняття відповідного рішення у дводенний строк. Момент, коли державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, має бути зумовлений об`єктивними обставинами, за яких у сфері його службових повноважень виникає приватний інтерес або приватні інтереси перетинаються зі службовими повноваженнями. Водночас, Закон прямо не вказує на форму такого повідомлення, у якій державний службовець має донести інформацію про конфлікт інтересів до керівника, та не передбачає порядок обліку таких повідомлень в державному органі.

Так відповідач, приймаючи спірний наказ про застосування дисциплінарного стягнення, а також, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, не зазначив та не навів жодного випадку розгляду та вирішення питання щодо реалізації та здійснення такої реалізації позивачем своїх службових повноважень за посадою стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Агроінвест", також не надав суду будь-яких належних доказів існування таких обставин при проходженні позивачем державної служби в органах податкової служби.

Як наслідок, позивач, виконуючи свої службові повноваження державного службовця, реалізація яких не стосувалася Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Агроінвест", не перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, не перебував в умовах конфлікту інтересів, визначеного Законом України «Про запобігання корупції».

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що виразився в не врегулюванні потенційного конфлікту інтересів по ТОВ АФ «Агроінвест» від яких її близька особа, дружина, отримує дохід, а тому наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 №32-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ” є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1064,96 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 27.05.2026 року.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 №32-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська