Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/3435/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/3435/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

13.02.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кадук Вікторія Вікторівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 0400-010307-8/235564 від 19 грудня 2025 року щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 67718-50932/Д-01/8-0400/25 від 27 листопада 2025 року, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року в Комунальному підприємстві “Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб” Дніпропетровської обласної ради” згідно довідки №1990/25 від 16.10.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

з 13 серпня 2025 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум;

з 01 листопада 2025 року зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року;

з 01 листопада 2025 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу було не належним чином проведено індексацію пенсії, а саме шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 з 13.08.2025 року. Також, на думку позивача, відповідач протиправно відмовив їй у зарахування певних періодів роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 05.03.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.03.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому управління не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Позивачу призначено пенсію 04.11.2019 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки у розмірі 6188,89 грн (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). З метою осучаснення пенсійних виплат, при обчислені розміру пенсії з 01.10.2017 року застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,40 грн). Враховуючи той факт, що пенсію позивачу призначено у 2019 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, проведення з 01.05.2020 року та з 01.03.2021 року перерахунків (індексації) пенсії із середньої заробітної плати відповідно 4888,83 грн та 5426,60 грн було недоцільно, оскільки призвело б до зменшення розміру пенсії позивача. Позивачу вперше призначено 04.11.2019 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки у розмірі 6188,89 грн (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії ), що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, підвищеної на коефіцієнти збільшення (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 6186,32 грн (у 2022 році) = 7405,03 грн. (у 2023 році) = 7994,47 грн (у 2024 році)), а тому до позивача з 01.03.2022 року не можуть бути застосовані положення п. 1 Постанови № 118 (шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 6188,89 грн на коефіцієнт 1,14), для збалансування та утримання зростання нерівності до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 135 грн (з 01.03.2022 року), у межах максимального розміру пенсії. За результатами проведених перерахунків з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення, з 01.03.2023 року в розмірі 7405,03 грн з 01.03.2024 року в розмірі 7994,47 грн та з 01.03.2025 року в розмірі 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн). Щодо вимоги позивача з 01 листопада 2025 року зарахувати до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року зазначає наступне. Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Оскільки, законодавством не передбачено обчислення пенсії в подвійному розмірі з 01.01.2004 року, періоди роботи з 01.01.2004 року по 24.12.2025 року зараховані в одинарному розмірі відповідно до статті 24 Закону № 1058. Звертає увагу, що позивач отримує пенсію за віком, а не пенсію за вислугу років як працівнику сфери охорони здоров`я, в свою чергу, відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача після 01.01.2004 року в подвійному розмірі. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 12.10.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2019 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки (2016-2018) до року виходу на пенсію у розмірі 6188,89 грн.

12.12.2025 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено на коефіцієнти збільшення страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2016-2018 рр.) у розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.12.2025 року №0400-010307-8/235564 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Також 29.10.2025 року представник позивача звернулася до відповідача через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії перерахунку пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зазначеній заяві щодо перерахунку пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач просила:

- зарахувати у подвійному розмірі для обчислення пенсії згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ОСОБА_1 з 01.10.1992 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року в Комунальному підприємстві «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» згідно довідки № 1990/25 від 16.10.2025 року;

- з 01 листопада 2025 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком із зарахуванням для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.10.1992 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року в Комунальному підприємстві «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» згідно довідки № 1990/25 від 16.10.2025 року.

Листом № 67718-50932/Д-01/8-0400/25від 27 листопада 2025 року відповідач повідомив наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) з 04.11.2019 року. Відповідно до статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсій до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота, зокрема, у інфекційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію. Таким чином, періоди пільгової роботи ОСОБА_1 згідно довідки від 16.10.2025 року №1990/25, яку видано КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради», зараховані до страхового стажу наступним чином: з 01.10.1992 року по 31.12.2003 року у подвійному розмірі, з 01.01.2004 року по 29.05.2020 року - в одинарному розмірі.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ+ЗСЗ )х 50% / 100% + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” проводився із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,11 (3764,40, грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн).

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

23 лютого 2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році №185 від 23.02.2024 року (далі по тексту - Постанова №185).

Пунктом 1 Постанови №185 встановлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

З 01.03.2025 року відбулась індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".

Пунктом 1 Постанови КМУ №209 було установлено, що з 01.03.2025 року перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV та Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, від 01 квітня 2020 року № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році”, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Так, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23, ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивачці на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн. у 2022 році та 100 грн. у 2023 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14 та 1,197, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, ураховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні позивачу перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2024 року у справі 620/7211/24.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 13 серпня 2025 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року в Комунальному підприємстві “Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб” Дніпропетровської обласної ради” згідно довідки №1990/25 від 16.10.2025 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що з виписки про періоди страхового стажу для обчислення пенсії убачається не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи після 01.01.2004 року, а саме періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року.

Зокрема виписка про періоди страхового стажу для обчислення пенсії «стаж для розрахунку» позивача містить відомості про те, що періоди роботи позивача з 01.10.1992 року по 30.06.2002 року, з 01.07.2002 року по 31.12.2003 року зараховані відповідачем з позначкою «Мед. Заклад із ст. 60» та у графі «кратність» навпроти зазначених періодів роботи стоїть цифра «2», що говорить про зарахування зазначених періодів у подвійному розмірі відповідно до статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Однак, навпроти періодів з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 02.02.2007 року по 30.06.2007 року, з 01.07.2007 року по 30.09.2007 року, з 01.10.2007 року по 28.02.2011 року, з 01.03.2011 року по 30.0.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.11.2019 року, з 01.12.2019 року по 31.05.2020 року у графі «кратність» стоїть цифра «1», що говорить про те, що періоди з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року зараховані в одинарному розмірі для обчислення пенсії.

При цьому, записами трудової книжки НОМЕР_2 від 17.07.1986 року підтверджується, що позивач працювала:

- з 01.10.1992 року по 30.11.2005 року на посаді санітарки приймального покою в Міському протитуберкульозному диспансері № 4, перейменовано на КЗ «Міський протитуберкульозний диспансер № 4», далі на ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер № 4 м. Кривого Рогу»;

- з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року на посадах молодшої медичної сестри приймального відділення, молодшої медичної сестри приймального відділення № 2 в ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер № 4 м. Кривого Рогу», реорганізовано шляхом приєднання до ОКЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2», перейменований в КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», далі в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», реорганізовано шляхом приєднання до КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР».

Довідкою № 1990/25 від 16 жовтня 2025 року, виданою Комунальним підприємством «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала повний робочий день:

- за період з 01 жовтня 1992 року (наказ від 01.10.1992р. № 71-к) по 30 листопада 2005 року працювала на посаді санітарки приймального покою;

- за період з 09 лютого 2007 року (наказ від 08.02.2007р. № 10-к) по 28 лютого 2011 року працювала на посаді молодшої медичної сестри приймального відділення;

- за період з 01 березня 2011 року (наказ від 01.03.2011р. № 11-к) по 29 травня 2020 року працювала на посаді молодшої медичної сестри приймального відділення № 2;

- як робота в інфекційному закладі зараховується до стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, вищезазначені періоди роботи позивача в КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР», як працівника інфекційного закладу, зараховуються до стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Твердження відповідача про те, що періоди роботи з 01.01.2004 року (а саме періоди з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року згідно довідки № 1990/25 від 16.10.2025 року) не зараховані в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за вислугу років є хибними.

Згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року №1645-III інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами статті 7 цього Закону лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності.

Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

За приписами статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 року № 2586-III (далі Закон № 2586-III):

- протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

- туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закон № 2586-III медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 року № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я. У Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженому Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 року № 385, зокрема містяться Протитуберкульозний диспансер, Шкірно-венерологічний диспансер. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 року № 514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: розділ 1. Лікувально-профілактичні заклади, пункт 1.1 Лікарняні: протитуберкульозний диспансер.

Отже, протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.

Позивач, працюючи на посадах: санітарки приймального покою в Міському протитуберкульозному диспансері № 4, перейменовано на КЗ «Міський протитуберкульозний диспансер № 4», далі на ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер № 4 м. Кривого Рогу» (з 01.10.1992 року по 30.11.2005 року); молодшої медичної сестри приймального відділення, молодшої медичної сестри приймального відділення в ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер № 4 м. Кривого Рогу», реорганізовано шляхом приєднання до ОКЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2», перейменований в КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», далі в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», реорганізовано шляхом приєднання до КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР» (з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року) проводила лікування та обслуговування і безпосередньо контактувала зі збудником туберкульозу.

Тому вона має право на пільговий стаж та зарахування для обчислення пенсії періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року до стажу роботи у подвійному розмірі.

Слід зазначити, що під час визначення права на пенсію за віком та для обчислення зазначеної пенсії, до стажу роботи як до 1 січня 2004 року, так і після цієї дати застосовуються норми ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою робота … у інфекційних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

При цьому редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугою років.

Однак відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тобто конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Тому, періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року безпідставно відповідачем не зараховано у подвійному розмірі для обчислення пенсії до її страхового стажу.

Таким чином, періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року, як робота в інфекційному закладі, мають бути зараховані до страхового стажу позивача у подвійному розмірі для обчислення пенсії, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи в інфекційному закладі охорони здоров`я після 01.01.2004 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 року в справі №420/8637/24, від 27.04.2023 року в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 року в справі №689/1593/16-а.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 листопада 2025 року зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року та з 01 листопада 2025 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2129,92 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 0400-010307-8/235564 від 19 грудня 2025 року щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 67718-50932/Д-01/8-0400/25 від 27 листопада 2025 року, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року в Комунальному підприємстві “Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб” Дніпропетровської обласної ради” згідно довідки №1990/25 від 16.10.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) з 13 серпня 2025 року перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) з 01 листопада 2025 року зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоди роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) з 01 листопада 2025 року перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періодів роботи з 01.01.2004 року по 30.11.2005 року, з 09.02.2007 року по 29.05.2020 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна