Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/4589/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/4589/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Поліщук Дмитро Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , законний представник), як законний представник ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 , третя особа) про визнання протиправною відмови в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_4 у розмірі 75 % грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, починаючи із 13.12.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_4 у розмірі 75% грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, починаючи із 13.12.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти із збереженням решти 25 % за малолітнім сином, ОСОБА_3 зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 – із здійсненням відповідного перерахунку, починаючи з 13.12.2025.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є сестрою військовослужбовця ОСОБА_4 , який 13.12.2025 зник безвісти під час виконання бойового завдання, в наслідок артилерійського обстрілу.

Військовослужбовець на ім`я своєї сестри ОСОБА_1 склав довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Пасюк Л. О., яка надає право щодо одержання належного ОСОБА_4 майна, включаючи грошові суми та цінні папери, а також розпорядження рахунками в усіх банківських установах, без винятку, не залежно від того, в якій валюті вони відкриті з правом отримання інформації про рух кошті.

Позивач 28.01.2026 подала до в/ч НОМЕР_1 заяви про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, однак 21.03.2026 відповідач надав відповідь, якою відмовлено в отриманні належних виплат військовослужбовця, ОСОБА_4 , який вважається зниклим безвісти.

Представник ОСОБА_1 зауважує, що підставою для відмови у здійсненні виплати, є той факт, що позивач не перебувала під опікою або піклуванням військового, а також, відповідачем не взято до уваги зміст довіреностей на отримання грошових коштів.

Однак, у випадку наявності особистого розпорядження, право на отримання додаткової винагороди за період перебування у статусі зниклого безвісти має особа, на яку таке особисте розпорядження складене, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-7).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (арк. спр. 27).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.05.2026 представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей , дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Відповідно до відомостей наявних у відповідача грошове забезпечення ОСОБА_4 у розмірі 50% виплачується ОСОБА_2 , як законному представнику ОСОБА_3 на підставі поданої нею заявою.

Крім того, права на отримання виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця набувається рідними братами (сестрами) лише у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 6 Порядку 884 - дружини (чоловіка), законних представників малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітей з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законних представників та батьків військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені).

Тобто зазначення позивачем, що малолітній син ОСОБА_4 – ОСОБА_3 має право на 25% грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти є безпідставним та таким, що ґрунтується на вільному тлумаченні положень чинного законодавства України.

Також зазначає, що довіреності, виданої в порядку визначеному Цивільним кодексом України не можуть скасовувати або суперечити положення чинного законодавства України, зокрема положень пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №884, які встановлюють спеціальний механізм і порядок виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця членам його сім`ї (арк. спр. 30-32).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 залучено в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 (арк. спр. 58-59).

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву від 01.10.2026 представник ОСОБА_2 зазначає, що абзац п`ятий пункту 6 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає виплату рідним братам і сестрам, законним представником яких є військовослужбовець, лише за одночасної відсутності особистого розпорядження та осіб, зазначених в абзаці четвертому. Загальний розмір такої виплати не перевищує 20%, а не становить 75%. У цій справі вже встановлено наявність малолітнього сина, в інтересах якого призначено виплату. Саме споріднення позивачки з військовослужбовцем не усуває цієї законодавчої умови.

Крім того, позивачка не посилається на документ, за яким її брат був її опікуном чи піклувальником. Довіреність, видана братом сестрі для представництва його інтересів, засвідчує інший напрям представництва і не підтверджує, що військовослужбовець був законним представником самої позивачки.

Зауважує, що повноваження управляти рахунком довірителя і право на одержання виплати за особистим розпорядженням мають різні правові наслідки. За правилами статті 213 Цивільного кодексу України зміст волевиявлення встановлюється з тексту документа та його взаємопов`язаних положень. Висновок про призначення сестрі 75% не може ґрунтуватися лише на загальному дозволі одержувати кошти чи припущенні про бажаний для військовослужбовця розподіл (арк. спр. 63-65).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 (арк. спр. 20-22).

ОСОБА_4 25.05.2022 оформлено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного територіального округу Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за №1394 про те, що все належне йому майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, і взагалі, все те, що буде належати йому на день його смерті на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 (арк. спр. 15).

Окрім того, ОСОБА_4 08.08.2025 видано довіреність на громадянку ОСОБА_1 , яка надає право бути його представником з усіма необхідними повноваженнями та усіма правами, передбаченими чинним законодавством по всіх без виключення питаннях управління та розпорядження належним його всім майном, як нерухомим, так і рухомим, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходило, в зв`язку з цим укладено всі дозволені законом угоди, а саме, серед іншого:

одержання належного йому майна, включаючи грошові суми та цінні папери, в тому числі отримання грошових коштів з продажу об`єктів нерухомого майна;

розпорядження рахунками в усіх банківських (фінансових) установах (в тому числі АТ «Укрпошта») без винятку і незалежно від того, в якій валюті вони відкриті з правом отримання інформації про рух грошових коштів по рахунках та з правом підпису усіх належних документів від його імені; в тому числі, але не виключно, поповнювати рахунки, переоформляти рахунки, в разі необхідності отримувати пластикові (електронні) картки та пін-коди до них, активувати картки, купувати будь-яку іноземну валюту;

право представляти інтереси в будь-яких структурних підрозділах органів внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, у відповідній військовій частині, у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з усіх питань, пов`язаних з отриманням необхідних документів виданих на його ім`я, як особи, яка приймає безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, крім зазначеного вище, також надається право, серед іншого, виконувати всі інші дії, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень, які належало б виконувати йому, якби він особисто займався цим питанням, та які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту його прав.

Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Пасюк Л. О. та зареєстрована в реєстрі за №1730 (арк. спр. 13-14).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, грошове забезпечення ОСОБА_4 у розмірі 50% виплачується ОСОБА_2 , як законному представнику ОСОБА_3 , який, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , є його сином (арк. спр. 21).

Позивач 28.01.2026 звернулась до в/ч НОМЕР_1 із заявою у якій просила нараховувати і виплачувати (зараховувати на картковий рахунок) ОСОБА_1 частку грошового забезпечення, виключаючи додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 безвісти відсутнього рідного брата ОСОБА_4 , який зник безвісти 13.12.2025 під час виконання бойових дій (арк. спр. 16).

Відповідач листом від 16.03.2026 №428/фс повідомив, що виплата призначена законному представнику спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 50% від загальної суми, що підлягає виплаті рідним зниклого безвісти військовослужбовця після депонування 50% від усіх виплат на користь самого військовослужбовця (арк. спр. 12).

Додатково листом від 21.03.2026 №484/фс в/ч НОМЕР_1 зауважив, що для підтвердження права на отримання належних виплат військовослужбовця необхідно надати належним чином оформлені копії документів, які підтверджуються факт оформлення опіки/піклування ОСОБА_4 над ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 8 пункту 3 Порядку. В такому випадку, в/ч НОМЕР_1 повторно розгляне заяву, а наразі – відмовлено в отриманні належних виплат військовослужбовця (арк. спр. 11).

Уважаючи відмову відповідача у виплаті позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди безвісти зниклого брата, ОСОБА_1 звернулася із даним позовом до суду.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції:

«За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.».

Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01.02.2025.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно, самовільно залишили військову частину (установу, організацію), місце служби або здійснили дезертирство), а також у разі їх смерті (загибелі), виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій військовослужбовець перебував на грошовому забезпеченні.

Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884).

Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону), та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - визначені особи).

Пунктом 2 Порядку № 884 передбачено, що За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:

виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.

Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_4 08.08.2025 видано довіреність на громадянку ОСОБА_1 , яка надає право бути його представником з усіма необхідними повноваженнями та усіма правами, передбаченими чинним законодавством по всіх без виключення питаннях управління та розпорядження належним його всім майном, як нерухомим, так і рухомим, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходило, в зв`язку з цим укладено всі дозволені законом угоди, а саме, серед іншого: одержання належного йому майна, включаючи грошові суми та цінні папери, в тому числі отримання грошових коштів з продажу об`єктів нерухомого майна; розпорядження рахунками в усіх банківських (фінансових) установах (в тому числі АТ «Укрпошта») без винятку і незалежно від того, в якій валюті вони відкриті з правом отримання інформації про рух грошових коштів по рахунках та з правом підпису усіх належних документів від його імені; в тому числі, але не виключно, поповнювати рахунки, переоформляти рахунки, в разі необхідності отримувати пластикові (електронні) картки та пін-коди до них, активувати картки, купувати будь-яку іноземну валюту; право представляти інтереси в будь-яких структурних підрозділах органів внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, у відповідній військовій частині, у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з усіх питань, пов`язаних з отриманням необхідних документів виданих на його ім`я, як особи, яка приймає безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, крім зазначеного вище, також надається право, серед іншого, виконувати всі інші дії, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень, які належало б виконувати йому, якби він особисто займався цим питанням, та які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту його прав.

На переконання суду, вказана нотаріальна довіреність за своєю правовою природою є цивільно-правовим договором (одностороннім правочином), за якою довіритель уповноважує представника вчиняти від його імені юридичні дії щодо управління та розпорядження майном, і не містить волевиявлення військовослужбовця щодо визначення осіб та розміру часток (у відсотках) належного йому грошового забезпечення, що підлягає виплаті на випадок його полону, захоплення в заручники, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти.

Зі змісту довіреності вбачається, що її предметом є надання представнику повноважень щодо вчинення правочинів та представництва інтересів довірителя перед банківськими установами, органами державної влади та військовими формуваннями. Водночас у ній відсутнє визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця у зазначених у частині шостій статті 9 Закону №2011-XII випадках, не встановлено розміру часток таких осіб, а також не зазначено, що вона складена саме на випадок полону, захоплення в заручники, інтернування або зникнення безвісти.

Повноваження представника, визначені довіреністю, мають похідний характер, діють у межах волі довірителя та спрямовані на реалізацію його прав і обов`язків за його життя та у період, коли він обмежений у можливості вчиняти такі дії особисто. Натомість особисте розпорядження на випадок полону є самостійним волевиявленням військовослужбовця, яким він визначає коло одержувачів належного йому грошового забезпечення та частки кожного з них, і за своєю суттю становить розпорядження щодо належних до виплати коштів на користь третіх осіб, а не доручення щодо вчинення дій від його імені.

Отже, довіреність від 08.08.2025, видана ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , не може уважатися особистим розпорядженням військовослужбовця на випадок полону у розумінні частини шостої статті 9 Закону №2011-XII, а тому не породжує правових наслідків, визначених зазначеною нормою.

Дана позиція узгоджується із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №600/4836/25-а.

Окрім того суд зазначає, що заповіт, який оформлений ОСОБА_4 25.05.2022 не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки правовідносини, що є предметом спору, виникли у зв`язку з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцю, статус якого як живої особи станом на час розгляду справи не припинено, а факт його смерті у встановленому законом порядку не підтверджено. Заповіт є одностороннім правочином, який породжує правові наслідки лише після смерті заповідача (стаття 1233 Цивільного кодексу України) і стосується розпорядження майном, правами та обов`язками, що належали заповідачеві на момент відкриття спадщини. Заповіт не визначає порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовця на випадок його полону, захоплення в заручники, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, тобто за життя військовослужбовця.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що нотаріальна довіреність від 08.08.2025, видана на ім`я позивача, та заповіт від 25.05.2022 не можуть уважатися особистим розпорядженням військовослужбовця на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти у розумінні частини шостої статті 9 Закону №2011-XII, оскільки довіреність є цивільно-правовим договором про представництво, що не містить волевиявлення щодо визначення осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, та розміру їхніх часток, а заповіт є розпорядженням на випадок смерті, який породжує правові наслідки лише після відкриття спадщини та не регулює порядок виплати грошового забезпечення за життя військовослужбовця. Оскільки особисте розпорядження на випадок полону є самостійним, спеціальним за своєю природою волевиявленням, складеним у встановленому законом порядку, а такого розпорядження, як свідчать матеріали справи, військовослужбовцем не складалося, підстави для виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка зазначена у довіреності та заповіті, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович