Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/15576/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/15576/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.11.2025 №033050012240 щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV), та зобов`язання провести призначення та виплату пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV з 07.08.2025, зарахувавши до страхового стажу період навчання та роботи з 01.09.1982 по 11.07.1983 та 25.07.1983 по 10.05.1984.

Позов обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набувши право на пенсію за віком, 04.11.2025 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Проте, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 10.11.23025 №033050012240 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (32 роки). Вказане рішення мотивоване тим, що до загального страхового стажу не враховано: періоди навчання в училищі з 01.09.1982 по 11.11.1983, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії та періоди роботи з 25.07.1983 по 10.05.1984 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1983, оскільки наявне виправлення в записі про прийом на роботу.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача ГУ ПФУ в Харківській області та зазначає, що трудова книжка містить усі необхідні записи про роботу, позивач не може нести негативні наслідки у зв`язку із недотриманням правил ведення трудової книжки, окремі недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу для призначення пенсії. Крім того, період навчання підтверджений належним документом, а тому також має бути зарахований до страхового стажу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 23-24) представник відповідача ГУ ПФУ в Харківській області позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи з 25.07.1983 по 10.05.1984 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 27.07.1983, оскільки номер наказу про прийом на роботу містить виправлення, яке не завірено належним чином, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110; період навчання з 01.09.1982 по 11.07.1983 згідно з дипломом НОМЕР_3 від 11.07.1983, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 04.06.2026 судді Валюха В. М. на підставі наказу голови суду від 19.05.2026 №02-07/7/26 розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2026 №01-87/490/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Андрусенко О. О. для розгляду вказаної справи та ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято дану справу до провадження (а.с. 46).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 60 років, 04.11.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 26).

ГУ ПФУ в Харківській області відповідно до принципу екстериторіальності розглянуло заяву ОСОБА_1 та прийняло рішення від 10.11.2025 №033050012240 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу (32 роки). Рішення обґрунтоване тим, що страховий стаж особи становить 30 років 02 місяці 16 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.07.1983 по 10.05.1984 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 27.07.1983, оскільки номер наказу про прийом на роботу містить виправлення, яке не завірено належним чином, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110; період навчання з 01.09.1982 по 11.07.1983 згідно з дипломом НОМЕР_3 від 11.07.1983, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою, другої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами частин другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 10.11.2025 №033050012240 при обрахунку страхового стажу позивача не взято до уваги періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 27.07.1983, оскільки номер наказу про прийом на роботу містить виправлення, яке не завірено належним чином.

Суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, відповідно до яких підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім того, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №300/816/17, відповідно до якої за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Судом встановлено, що запис № 2 у графі № 4 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.07.1983 містить виправлення у зазначенні номера наказу про прийняття на роботу від 25.07.1983 № 67. Водночас зазначений номер наказу залишається читабельним і чітким, що дає змогу встановити його зміст. За таких обставин наявність відповідного виправлення сама по собі не спростовує достовірності відомостей про період роботи позивача та не може бути достатньою підставою для його неврахування під час обчислення страхового стажу.

З огляду на викладене, враховуючи, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, а наявне виправлення не перешкоджає встановленню змісту відповідного запису, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 25.07.1983 по 10.05.1984. Неналежне оформлення окремого запису в трудовій книжці за відсутності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей про трудову діяльність позивача не може покладати на нього негативні наслідки у вигляді позбавлення права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Із наявних в матеріалах справи копії диплому серії НОМЕР_3 (а. с. 9) та копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.07.1983 (а. с. 10) видно, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1982 по 11.07.1983 навчався в ССПТУ-50 (м. Ленінград).

Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу не зарахували період навчання, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.

Однак суд зазначає, що належне оформлення диплому законодавцем покладено на освітній заклад, а не на позивача, отже, відповідальність за можливе не вчинення такого запису або його неналежне оформлення не може бути перекладена на позивача та призводить до позбавлення його права на зарахування відповідного стажу.

Суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення диплому, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його дипломі.

Неточність в записах в дипломі не може бути підставою не зарахування даного періоду до страхового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки позивач не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення диплому та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Варто звернути увагу, що наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню даного періоду до стажу, однак не можуть позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Таким чином суд дійшов висновку про зарахування до страхового стажу період навчання позивача з 01.09.1982 по 11.07.1983 відповідно до диплому серії НОМЕР_3 .

При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами; далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тобто, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком рішенням від 10.11.2025 №033050012240, яке було прийняте ГУ ПФУ в Харківській області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності, а тому зазначений територіальний орган ПФУ є належним відповідачем за поданим позовом.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 10.11.2025 №033050012240 позивачу було безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком з мотивів не зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи, у позивача наявні умови для призначення пенсії за віком (досягнення необхідно віку та необхідний страховий стаж, за умови зарахування періодів трудової діяльності згідно із трудовою книжкою), тому відповідно до наданих суду статтею 245 КАС України повноважень позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 07.08.2025, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 11.07.1983 та роботи 25.07.1983 по 10.05.1984.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20грн, що був сплачений квитанцією від 06.12.2025 (а. с. 4).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 10.11.2025 №033050012240.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з 07.8.2025, зарахувавши до його страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 11.07.1983 та роботи 25.07.1983 по 10.05.1984.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., м. Харків, пл. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя О. О. Андрусенко