Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/9956/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9956/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дзісь Андрій Романович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахуванням довідок про заробітну плат в зоні відчуження, а саме: довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні ЧАЕС в 1986-1990 роках б/н та без дати видачі; довідку про заробітну плату №24 від 23.10.2025 за період з 29.04.1987 по 14.07.1987, чим самим зменшивши основний розмір пенсії;

визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення про відмову у перерахунку пенсії від 06.04.2026 №914580137428;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 на підставі довідок про заробітну плат в зоні відчуження а саме: довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні ЧАЕС в 1986-1990 роках б/н та без дати видачі; довідку про заробітну плату №24 від 23.10.2025 за період з 29.04.1987 по 14.07.1987, виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 16,21622.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та з 05.10.2009 отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник позивача вказує, що раніше пенсія позивача обчислювалася виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986–1990 роках, із середньомісячним заробітком 144 548,63 грн та основним розміром пенсії 115 638,90 грн (80 % від середнього заробітку). Однак із 01.09.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області зменшило розмір його пенсії, здійснивши її обчислення на рівні п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (із середнім коефіцієнтом 2,90126). Як роз`яснено відповідачами, це було зроблено у зв`язку із відсутністю в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за встановленою формою та первинних документів.

27.03.2026 позивач звернувся через до органів ПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії, надавши додаткові документи: довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні ЧАЕС у 1986–1990 роках (б/н та без дати); довідку про заробітну плату від 23.10.2025 №24 за період роботи з 29.04.1987 по 14.07.1987.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло ГУ ПФУ у Волинській області та рішенням від 06.04.2026 №914580137428 відмовило у перерахунку пенсії у зв`язку з непідтвердженням достовірності відомостей первинними документами та проведенням перевірки.

Позивач вважає дії та рішення відповідачів протиправними.

Вказує, що сумніви пенсійного органу чи затримка перевірки первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення громадян права на належне пенсійне забезпечення та зменшення вже призначеної пенсії.

Стверджує, що відповідачі порушили принцип «належного урядування» та принцип правової визначеності, оскільки помилки органу влади або неналежне збереження (оцифрування) матеріалів паперової пенсійної справи не повинні мати негативних наслідків для пенсіонера.

Вважає, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 16,21622 (обчисленого виходячи із середньомісячного заробітку 144 548,63 грн та показника середньої заробітної плати в Україні станом на 01.03.2025 у розмірі 8 913,83 грн).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 (ГУ ПФУ в Донецькій області) заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . У поданому до суду відзиві вказав, що розмір пенсії позивача з 01.09.2025 приведено у відповідність до пункту 9 Порядку №1210 (5-кратного розміру мінімальної заробітної плати), оскільки під час міграції/перевірки електронної пенсійної справи виявлено відсутність довідки про заробітну плату встановленої форми та первинних документів, що підтверджують складові заробітку.

Подана позивачем довідка від 23.10.2025 №24, видана ГУ ДСНС України у Донецькій області, на думку відповідача, не відповідає форменим вимогам (відсутні відомості про зони небезпеки, годинність, тарифні ставки, кратність оплати тощо) та не підтверджена первинними документами.

Крім того вказує, органом ПФУ направлено запит на перевірку достовірності довідки.

Відповідач-2 (ГУ ПФУ у Волинській області ) у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням від 06.04.2026 №914580137428 відмовив у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 за заявою №1183 від 27.03.2026, оскільки надані довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження не підтверджені первинними документами (особовими рахунками, платіжними відомостями), а акт перевірки на момент прийняття рішення був відсутній.

Дії органів ПФУ та своє рішення від 06.04.2026 №914580137428 вважає правомірними та вчиненими у межах чинного законодавства.

Інших заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.6).

З 05.10.2009 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України №796-XII, що не заперечується сторонами спору.

Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що ОСОБА_1 призначалася та виплачувалася пенсія, обчислена з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1987 році. Згідно з розрахунками/протоколом від 22.04.2025 середньомісячний заробіток Позивача для обчислення пенсії станом на 01.03.2025 становив 144 548,63 грн (а.с.19).

З 01.09.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області в односторонньому порядку зменшило розмір пенсії Позивача, перевівши його на розрахунок з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (із застосуванням середнього коефіцієнта 2,90126), мотивуючи це відсутністю в електронній пенсійній справі первинних документів та довідки про заробіток за належною формою.

27.03.2026 через вебпортал ПФУ позивач звернувся із заявою №1183 про перерахунок (призначення) пенсії, долучивши довідку про заробітну плату за роботу в зоні ЧАЕС у 1986–1990 роках (б/н) та довідку про заробітну плату від 23.10.2025 № 24 за період з 29.04.1987 по 14.07.1987 (а.с.15-16).

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло ГУ ПФУ у Волинській області та прийняло рішення від 06.04.2026 №914580137428 про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з необхідністю перевірки достовірності поданих довідок та відсутністю актів перевірки первинних документів (а.с.14).

Не погоджуючи із діями ГУ ПФУ в Донецькій області, рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 06.04.2026, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі також – Закон №796-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №796-XII Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 10 Закону №796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 7 Порядку№ 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 у справі №560/3499/18.

Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачеві пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату, відомості у якій підтверджуються первинними документами.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ з 05.10.2009.

Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що ОСОБА_1 призначалася та виплачувалася пенсія, обчислена з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1987 році. Згідно з розрахунками/протоколом від 22.04.2025 середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії станом на 01.03.2025 становив 144 548,63 грн (а.с.19).

Однак під час перерахунку пенсії з 01.09.2025 пенсія позивачу перерахована без урахування вказаного вище середньомісячного заробітку, у зв`язку із відсутністю в матеріалах пенсійної справи довідок про заробіток.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи Позивача ОСОБА_1 встановлено, що розмір пенсії особи обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, враховуючи те, що з 01.09.2025 розмір пенсії приведено у відповідність, оскільки в електронній пенсійній справі відсутня довідка про нарахування заробітної плати в зоні відчуження.

Суд підкреслює, що право особи на отримання раніше призначеної пенсії підлягає захисту.

Жодною нормою Закону №796-XII або Закону №1058-IV не передбачено права органів Пенсійного фонду в односторонньому порядку зменшувати розмір раніше призначеної та виплачуваної пенсії лише з підстав міграції даних, оцифрування пенсійної справи або виявлення відсутності окремих документів у матеріалах електронної пенсійної справи. Збереження матеріалів пенсійної справи, належне оцифрування та ведення обліку є безпосереднім обов`язком органів Пенсійного фонду.

Недбале ведення діловодства або втрата/неповне передання документів між підрозділами ПФУ не можуть створювати негативних наслідків для пенсіонера.

У постанові від 27.06.2018 у справі №294/220/14-ц Верховний Суд зазначив, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 08.11.2019 у справі №815/1226/18 Верховний Суд зазначив, що принцип належного урядування без сумніву є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування».

В ухвалі від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а Верховний Суд також зазначив про порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов`язків.

Щодо тверджень відповідачів про невідповідність поданих позивачем довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні ЧАЕС в 1986-1990 роках та довідки про заробітну плату №24 від 23.10.2025 за період з 29.04.1987 по 14.07.1987, суд зазначає, що відсутність первинних документів, що стали підставою для видачі довідки, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Крім того, суд зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Належних доказів, які б підтверджували безпідставність видачі довідок про заробітну плату позивачу відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року, без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Таким чином, зменшення позивачу основного розміру пенсії з вересня 2025 року без належних підстав та подальша відмова у перерахунку/відновленні виплат рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 06.04.2026 №914580137428 є протиправними й такими, що порушують право позивача на соціальний захист за ст. 46 Конституції України.

Відтак, рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 06.04.2026 №914580137428 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про застосування індивідуального коефіцієнта 16,21622.

Згідно до протоколу від 22.04.2025 із матеріалів пенсійної справи середньомісячний заробіток для визначення розміру пенсії позивача станом на 01.03.2025 становив 144 548,63 грн.

Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. З

гідно до ч. 9 Порядку №1210 Пенсію обчислюють за такою формулою:

П = Зс x Кзс x Кв / 100% ,

де:

П — розмір пенсії;

Зс — середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки), збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124;

Кзс — середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв — розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Відповідно до даних, розміщених на веб-сайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки яка становила 3764,40 грн., та збільшена на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, 1,115 станом на 01.03.2025 складає 8913,83 грн.

Таким чином Кзс = 144548,63000 грн / 8913,83 грн = 16,21622.

З урахуванням вищезазначеного саме індивідуальний коефіцієнт 16,21622 має бути врахований для визначення розміру пенсії позивача по інвалідності із врахуванням довідки про заробітку в зоні відчуження.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Вимоги про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2025 на підставі довідок про заробітну плат в зоні відчуження заявлені до ГУ ПФУ в Донецькій області.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналізуючи зазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що:

сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляду заяви позивача від 27.03.2026, не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов`язку щодо проведення перерахунку пенсії позивача .

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ в Донецькій області визначено як суб`єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).

Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії заявлені безпідставно.

Рішення щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 має вирішувати ГУ ПФУ у Волинській області, яке за принципом екстериторіальності вирішувало подану заяву з документами, та приймало оскаржуване рішення.

Відповідне рішення щодо перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду не винесене, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача в частині виплати перерахованої пенсії після здійснення такого призначення будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат до суду не подано, а тому питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення про відмову у перерахунку пенсії від 06.04.2026 №914580137428.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 на підставі довідок про заробітну плат в зоні відчуження, а саме: довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні ЧАЕС в 1986-1990 роках б/н та без дати видачі; довідки про заробітну плату №24 від 23.10.2025 за період з 29.04.1987 по 14.07.1987, виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 16,21622.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 14 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Україна, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, м. Луцьк, 43027; код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик