Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/10543/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10543/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” (далі – ТОВ “ДОК-АГРО”, позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі – митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2025 №20251107, укладеного з компанією JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай), позивач здійснив ввезення на митну територію України товару – бікарбонату натрію харчового загальною вагою нетто 81 000 кг, вартістю 13 608,00 доларів США.

Для митного оформлення зазначеного товару декларантом ТОВ “Глорія-Імпекс Плюс” подано до Рівненської митниці електронну митну декларацію від 11.05.2026 №26UA204150002517U8, за якою митну вартість товару визначено за основним методом – за ціною договору, з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону України.

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, зокрема зовнішньоекономічний контракт, специфікацію, проформу-інвойс, комерційний інвойс, банківські платіжні документи, транспортні документи, рахунок за перевезення, довідку про транспортні витрати, митну декларацію країни відправлення та інші товаросупровідні документи.

На думку позивача, зазначені документи у своїй сукупності містили достатні відомості для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом, дозволяли ідентифікувати товар, його кількість, продавця, покупця, умови поставки, фактично сплачену ціну та витрати на транспортування.

Однак під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган виявив у поданих документах розбіжності, на підставі яких витребував додаткові документи, а надалі прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Позивач вважає, що наведені митницею розбіжності стосуються окремих реквізитів документів, порядку здійснення розрахунків та оформлення транспортних документів, однак не впливають на правильність визначення числових значень складових митної вартості товару.

Зокрема, неправильне зазначення року оформлення комерційного інвойсу та пакувального листа було пояснено продавцем, а оплата вартості товару підтверджується банківськими документами на загальну суму 13 608,00 доларів США.

Також позивач заперечує висновки митного органу щодо непідтвердження транспортних витрат, оскільки вартість перевезення товару до митного кордону України визначена на підставі договору транспортного експедирування, заявки, рахунку на оплату та довідки експедитора.

Крім того, позивач вважає необґрунтованим застосування резервного методу визначення митної вартості, оскільки відповідач не довів неможливості використання основного методу та не навів належного обґрунтування застосування відомостей іншої митної декларації як джерела інформації для коригування заявленої митної вартості.

У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення митного органу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву Рівненська митниця проти задоволення позову заперечила. Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару виявлено розбіжності у документах, поданих декларантом, а також відсутність окремих відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом.

Зокрема, митний орган звернув увагу на невідповідність дати оформлення комерційного інвойсу та пакувального листа даті виготовлення товару, здійснення другої частини оплати після відвантаження товару, розбіжності в реквізитах транспортних документів та непідтвердження окремих ділянок маршруту перевезення.

Також відповідач зазначив про невідповідність банківських реквізитів експедитора у договорі та рахунку за перевезення, відсутність відомостей про можливі додаткові транспортні витрати, неподання окремих документів, зазначених у товаросупровідних документах, та перекладу митної декларації країни відправлення.

На думку митниці, зазначені обставини викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а тому декларанту було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Оскільки всі витребувані документи надано не було, а подані документи, за твердженням відповідача, не усунули виявлених розбіжностей, митниця дійшла висновку про неможливість визначення митної вартості за основним методом.

Відповідач зазначив, що після проведення консультацій з декларантом та встановлення неможливості застосування інших другорядних методів митну вартість визначено за резервним методом на підставі інформації про раніше оформлений товар.

З огляду на викладене митниця вважає оскаржувані рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши, що сам факт наявності неточностей у документах не є достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо такі неточності не впливають на ціну товару або числові значення її складових.

Позивач наголосив, що відповідач не встановив, які саме складові митної вартості залишилися непідтвердженими, не навів їх числових значень та не довів, що подані документи не дозволяли визначити митну вартість товару за ціною договору.

Також позивач зазначив, що митниця не надала належної оцінки письмовим поясненням і документам, поданим у відповідь на повідомлення про необхідність підтвердження митної вартості, та безпідставно застосувала резервний метод.

Ухвалою суду від 14.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Дослідивши письмові докази та оцінивши доводи учасників справи, суд встановив такі обставини.

11 листопада 2025 року між ТОВ “ДОК-АГРО” (покупець) та компанією JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №20251107, предметом якого є поставка продавцем та придбання покупцем товарів на погоджених сторонами умовах.

Контрактом визначено загальні умови поставки товару, порядок погодження його найменування, кількості та вартості, умови оплати, а також інші права й обов`язки сторін, пов`язані з виконанням зовнішньоекономічної операції. Конкретні найменування, кількість, ціну товару та умови поставки окремих партій сторони визначають у відповідних специфікаціях до контракту.

Відповідно до специфікації №2 від 19.01.2026 до контракту від 11.11.2025 №20251107 сторонами погоджено поставку бікарбонату натрію харчового (Sodium Bicarbonate Food Grade) у кількості 81 метрична тонна за ціною 168,00 доларів США за тонну, загальною вартістю 13 608,00 доларів США.

Умовами поставки визначено FOB QINGDAO, Китай, відповідно до Правил використання торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс 2020”. Умовами оплати передбачено 50% передоплати та 50% залишку вартості товару до його відвантаження.

Вартість товару визначена у проформі-інвойсі від 19.01.2026 №T/Y260119 та комерційному інвойсі №T/Y260119, у яких зазначено товар – бікарбонат натрію харчовий, кількість – 81 тонна, ціну – 168,00 доларів США за тонну, загальну вартість – 13 608,00 доларів США.

При цьому в комерційному інвойсі №T/Y260119 зазначено дату 19.01.2025, тоді як проформа-інвойс із таким самим номером датована 19.01.2026.

З метою оплати товару позивач здійснив два платежі: 1) 22.01.2026 у сумі 6 804,00 доларів США; 2) 09.02.2026 у сумі 6 804,00 доларів США, що підтверджується відповідними банківськими документами SWIFT №260122/003038859 та №260209/003051615.

Загальна сума здійснених платежів становить 13 608,00 доларів США та відповідає вартості товару, визначеній у специфікації №2 від 19.01.2026 та інвойсі №T/Y260119.

Морське перевезення товару здійснювалося з порту Ціндао (Китай) до порту Гданськ (Польща), що підтверджується коносаментом від 06.02.2026 №ZJSM26020344. Подальше переміщення товару залізничним транспортом територією Польщі та України підтверджується накладними УМВС від 28.04.2026 №02901 та №02913.

11 травня 2026 року декларантом ТОВ “Глорія-Імпекс Плюс” в інтересах ТОВ “ДОК-АГРО” подано до Рівненської митниці електронну митну декларацію №26UA204150002517U8 для митного оформлення товару – бікарбонату натрію харчового, у вигляді білого кристалічного порошку, чистою вагою нетто 81 000 кг, розфасованого у 3240 поліпропіленових мішків по 25 кг, індивідуальна хімічна сполука NaHCO3, CAS номер 144-55-8, номер партії HHXSD20260125.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД – 2836300000 (графа 33 митної декларації).

У графі 20 митної декларації зазначено умови поставки FOB CN QINGDAO, у графі 22 – фактурну вартість товару 13 608,00 доларів США.

Митну вартість товару визначено за основним методом – за ціною договору (контракту), з додаванням витрат на транспортування до митного кордону України.

Заявлена митна вартість товару становить 1 045 511,54 грн, з яких 596 778,84 грн – фактурна вартість товару, перерахована за курсом Національного банку України 43,855 грн за 1 долар США, та 448 732,70 грн – витрати на транспортування і транспортно-експедиторське обслуговування до митного кордону України.

До митної декларації від 11.05.2026 №26UA204150002517U8 додано такі документи: 1) сертифікат аналізу (якості) товару Lot HHXSD20260125 від 25.01.2026; 2) пакувальний лист до інвойсу №T/Y260119 від 19.01.2025; 3) рахунок-проформу №T/Y260119 від 19.01.2026; 4) комерційний інвойс №T/Y260119 від 19.01.2025; 5) коносамент від 06.02.2026 №ZJSM26020344; 6) накладну УМВС від 28.04.2026 №02901; 7) накладну УМВС від 28.04.2026 №02913; 8) супровідний документ Т1 від 20.04.2026 №26PL322080NSCPZWM7; 9) супровідний документ Т1 від 19.04.2026 №26PL322080NSCKC7M5; 10) супровідний документ Т1 від 19.04.2026 №26PL322080NSCKEDM8; 11) сертифікат про походження товару від 09.03.2026 №26C3701B0336/00010; 12) відомості про статус особи, яка подає митну декларацію, код 1001, значення 2; 13) митну декларацію від 08.05.2026 №26UA204150002466U4, за якою раніше було відмовлено у випуску товару; 14) акт про проведення митного огляду від 11.05.2026 №26UA204150002466U4; 15) картку відмови від 11.05.2026 №UA204150/2026/000100; 16) банківський платіжний документ від 09.02.2026 б/н; 17) банківський платіжний документ від 22.01.2026 б/н; 18) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2026 №721; 19) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, від 05.05.2026 №4238; 20) зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2025 №20251107; 21) специфікацію №2 від 19.01.2026 до зовнішньоекономічного контракту; 22) договір про надання послуг митного брокера від 16.12.2025 №12/25; 23) договір про перевезення від 24.11.2025 №PML-241125.1; 24) електронний сертифікат про непреференційне походження товару від 09.03.2026 №26C3701B0336/00010; 25) заявку на перевезення від 23.01.2026 №4238 до договору №PML-241125.1; 26) довіреність від 08.05.2026; 27) лист №20/08 від 11.05.2026; 28) копію митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925.

Таким чином, разом із митною декларацією декларантом подано зовнішньоекономічні, розрахункові, транспортні та інші товаросупровідні документи, які містили відомості про оцінюваний товар, його вартість, умови поставки та витрати на перевезення.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом встановлено розбіжності в поданих документах, у зв`язку з чим 12.05.2026 декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

У повідомленні митниця зазначила, що подані документи містять неточності та розбіжності щодо дат оформлення інвойсу і пакувального листа, строків оплати товару, реквізитів коносамента та рахунку за транспортно-експедиційні послуги, банківських реквізитів експедитора, маршруту перевезення, а також відомостей про окремі документи, зазначені в сертифікаті походження товару та митній декларації країни відправлення.

Митний орган вказав, що зазначені обставини свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості.

У зв`язку з наведеним митниця запропонувала декларанту надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця; 2) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща); 3) прайс-лист від виробника; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення; 5) каталог від виробника товару; 6) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному товару; 7) коносамент №ZJSM26020343; 8) інвойс №T/Y260119-2 від 19.01.2026; 9) документ №QGD2592834, реквізити якого зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925.

На зазначене повідомлення ТОВ “ДОК-АГРО” подало додаткові письмові пояснення від 12.05.2026 №12/05, у яких навело заперечення щодо виявлених митницею розбіжностей та обґрунтувало правильність визначення митної вартості за основним методом.

Зокрема, позивач зазначив, що неправильне зазначення року оформлення комерційного інвойсу та пакувального листа є технічною помилкою продавця, на підтвердження чого надано лист компанії JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, у якому підтверджено правильність дати 19.01.2026.

Щодо здійснення другої частини оплати після відвантаження товару позивач зазначив, що така обставина не впливає на фактично сплачену ціну товару, оскільки загальна вартість товару оплачена повністю, що підтверджується банківськими документами.

Стосовно транспортних витрат позивач послався на договір транспортного експедирування, заявку на перевезення, рахунок за транспортно-експедиційні послуги та довідку експедитора, які, на його думку, підтверджують фактичний маршрут перевезення товару і вартість транспортування до митного кордону України.

Також позивач надав пояснення щодо відмінностей у банківських реквізитах експедитора, номера коносамента в рахунку за перевезення, невідповідності назви порту призначення у заявці та коносаменті, а також значення номера №QGD2592834, зазначеного в митній декларації країни відправлення.

Проте 13.05.2026 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000026/2.

У графі 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” цього рішення відповідач зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не подано всіх витребуваних додаткових документів, а документи, подані до митного оформлення, містять такі розбіжності:

1) дата пакувального листа від 19.01.2025 та інвойсу від 19.01.2025 №T/Y260119 передує даті виготовлення товару (25.01.2026), що ставить під сумнів достовірність поданих документів та можливість їх віднесення до оцінюваної партії товару;

2) відповідно до умов оплати 50% суми інвойсу підлягає сплаті як передоплата за товар, а решта 50% – до моменту відвантаження товару. Разом з тим оплата залишку (50%) вартості товару згідно з платіжним документом б/н від 09.02.2026 здійснена після відвантаження товару, яке відповідно до коносамента №ZJSM26020344 відбулося 06.02.2026, що свідчить про невідповідність умовам оплати;

3) документ, зазначений як коносамент №ZJSM26020343, реквізити якого вказані в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2026 №721, не поданий до митного оформлення;

4) банківські реквізити, зазначені в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2026 №721, містять розбіжності з банківськими реквізитами, зазначеними в договорі про перевезення від 24.11.2025 №PML-241125.1, що, на думку митного органу, свідчить про наявність можливих додаткових угод, не поданих до митного оформлення;

5) відповідно до коносамента від 06.02.2026 №ZJSM26020344 маршрут перевезення оцінюваного товару визначено як порт Ціндао (Китай) – порт Гданськ (Польща), тоді як згідно з накладними УМВС від 28.04.2026 №02901 та №02913 маршрут перевезення становить Шебжешин – Хрубешов (Польща) – Ізов (Україна). Таким чином, до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща);

6) рахунок від 20.04.2026 №721 не містить відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів у порту призначення тощо;

7) інвойс №T/Y260119-2 від 19.01.2026, реквізити якого зазначені в сертифікаті про походження товару від 09.03.2026 №26C3701B0336/00010, не поданий до митного оформлення;

8) дані щодо порту призначення, зазначені в заявці від 23.01.2026 №4238 до договору №PML-241125.1, не відповідають даним, зазначеним у коносаменті від 06.02.2026 №ZJSM26020344;

9) документ №QGD2592834, реквізити якого зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925, не поданий до митного оформлення;

10) переклад копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925 не поданий до митного оформлення.

На думку митного органу, зазначені обставини свідчать про ризики заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо умов придбання товару, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості.

У графі 33 рішення відповідач також зазначив, що володіє інформацією про митну вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 10.10.2025 №25UA209230095928U8, на рівні 3,77 доларів США за кілограм.

Митниця вказала, що митна вартість може бути визнана за умови надання витребуваних додаткових документів, перелік яких наведено у графі 33 оскаржуваного рішення.

Крім того, у цьому рішенні зазначено, що за результатами проведеної відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, інформації щодо ціни одиниці товару для застосування методу віднімання вартості, а також інформації виробника щодо складових вартості товару для застосування методу додавання вартості, митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Джерелом інформації для визначення митної вартості за резервним методом митний орган використав відомості митної декларації від 13.02.2026 №26UA500110000983U5, за якою митну вартість товару визначено на рівні 0,3570 доларів США за кілограм.

На підставі зазначених відомостей митну вартість оцінюваного товару визначено в сумі 28 917,00 доларів США (81 000 кг Ч 0,3570 доларів США/кг), що за курсом Національного банку України 43,855 грн за 1 долар США на дату декларування становить 1 268 155,04 грн.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 Рівненською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102.

У зазначеній картці відмови митний орган повідомив про відмову в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією від 11.05.2026 №26UA204150002517U8 у зв`язку з тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності й розбіжності.

Як підставу для відмови митниця також зазначила прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2.

У подальшому товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 13.05.2026 №26UA204150002562U5 із застосуванням передбаченого митним законодавством механізму випуску товарів у разі незгоди декларанта з рішенням про коригування митної вартості.

У графі 43 цієї митної декларації зазначено коди методів визначення митної вартості 1 та 6.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі – МК України) та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості можливе за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а неподання всіх витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують обґрунтованих сумнівів митного органу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до пунктів 5– 7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема: 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Наведені норми свідчать про те, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості має встановити не лише факт наявності розбіжностей у документах, а й з`ясувати, чи впливають такі розбіжності на правильність визначення митної вартості товару, чи є документально підтвердженими її числові значення та чи існують об`єктивні підстави для відмови у застосуванні основного методу.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності коригування митної вартості товару, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом декларантом подано зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2025 №20251107, специфікацію №2 від 19.01.2026, проформу-інвойс та комерційний інвойс №T/Y260119, банківські платіжні документи, митну декларацію країни відправлення, транспортні документи, рахунок за перевезення, довідку про транспортні витрати та інші документи.

Зазначені документи дозволяють встановити сторони зовнішньоекономічної операції, найменування, кількість і вартість товару, умови його поставки, факт здійснення оплати та розмір витрат на транспортування до митного кордону України.

Зокрема, відповідно до специфікації №2 від 19.01.2026 та проформи-інвойсу від 19.01.2026 №T/Y260119 вартість бікарбонату натрію харчового в кількості 81 тонна становить 13 608,00 доларів США за ціною 168,00 доларів США за тонну.

Аналогічні відомості щодо кількості та вартості товару містяться у комерційному інвойсі №T/Y260119.

Крім того, відповідно до митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925 загальна вартість експортованого товару в кількості 81 000 кг становить 13 608,00 доларів США.

Вказана вартість товару повністю відповідає відомостям специфікації, проформи-інвойсу та комерційного інвойсу.

Факт оплати товару підтверджується банківськими платіжними документами (SWIFT перекази) від 22.01.2026 №260122/003038859 та від 09.02.2026 №260209/003051615 на загальну суму 13 608,00 доларів США.

При цьому у призначенні платежів зазначено реквізити зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2025 №20251107, специфікації №2 від 19.01.2026 та інвойсу №T/Y260119, що дозволяє віднести здійснені платежі саме до оцінюваної партії товару.

Таким чином, відомості про ціну товару, зазначені у зовнішньоекономічних та банківських документах, узгоджуються між собою та відповідають фактурній вартості, заявленій у графі 22 митної декларації від 11.05.2026 №26UA204150002517U8.

З приводу розбіжностей у документах, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Однією з підстав для коригування митної вартості відповідач визначив те, що комерційний інвойс №T/Y260119 та пакувальний лист датовані 19.01.2025, тоді як товар виготовлено 25.01.2026.

На думку митниці, така невідповідність ставить під сумнів достовірність зазначених документів та можливість їх віднесення до оцінюваної партії товару.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом, у проформі-інвойсі №T/Y260119 зазначено дату 19.01.2026, тоді як у комерційному інвойсі та пакувальному листі з цим самим номером зазначено дату 19.01.2025.

Водночас у відповідь на повідомлення митного органу позивач надав письмові пояснення та лист компанії JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, у якому продавець повідомив про допущення помилки в комерційному інвойсі та пакувальному листі й підтвердив, що правильною датою цих документів є 19.01.2026.

Суд враховує, що відомості комерційного інвойсу та пакувального листа щодо продавця, покупця, найменування товару, його кількості та інших істотних показників відповідають відомостям специфікації, проформи-інвойсу та інших документів, поданих до митного оформлення.

Зокрема, у всіх зазначених документах ідентифіковано товар – бікарбонат натрію харчовий, у кількості 81 тонна, а його загальна вартість відповідно до специфікації та інвойсів становить 13 608,00 доларів США.

Крім того, митна декларація країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925 також містить відомості про експорт зазначеного товару в кількості 81 000 кг, загальною вартістю 13 608,00 доларів США.

Отже, помилкове зазначення року оформлення комерційного інвойсу та пакувального листа не супроводжується розбіжностями щодо фактурної вартості товару, його кількості, найменування або сторін зовнішньоекономічної операції.

При цьому митним органом не встановлено, яким чином неправильне зазначення року оформлення зазначених документів вплинуло на числові значення заявленої митної вартості товару чи перешкоджало його ідентифікації за сукупністю поданих документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначена розбіжність має характер технічної помилки в оформленні документів, яка була пояснена продавцем та не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості товару.

Щодо здійснення другої частини оплати після відвантаження товару суд зазначає таке.

Відповідно до специфікації №2 від 19.01.2026 сторони погодили оплату 50% вартості товару як передоплату, а решти 50% – до його відвантаження.

Як вбачається з банківських документів, першу частину вартості товару в сумі 6 804,00 доларів США сплачено 22.01.2026, а другу частину в такій самій сумі – 09.02.2026.

Відповідно до коносамента від 06.02.2026 №ZJSM26020344 товар відвантажено 06.02.2026.

Таким чином, друга частина вартості товару фактично сплачена після його відвантаження, що не відповідає погодженому сторонами строку здійснення розрахунків.

Однак суд звертає увагу, що невідповідність фактичної дати платежу строку, визначеному сторонами у специфікації, сама по собі не свідчить про недостовірність ціни товару або неправильність визначення його митної вартості.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, є загальна сума платежів, здійснених або таких, що повинні бути здійснені покупцем за оцінювані товари.

З огляду на зазначене для цілей визначення митної вартості правове значення має, зокрема, встановлення фактичної ціни товару, її документального підтвердження та наявності інших платежів, які можуть впливати на митну вартість.

У розглядуваному випадку загальна сума платежів, здійснених позивачем на користь продавця, становить 13 608,00 доларів США та повністю відповідає вартості товару, погодженій у специфікації №2 від 19.01.2026 і визначеній у комерційному інвойсі №T/Y260119.

Митним органом не встановлено, що здійснення другої частини оплати після відвантаження товару спричинило зміну його ціни, виникнення додаткових платежів або інші обставини, які вплинули на числове значення митної вартості.

Отже, недотримання погодженого строку оплати може стосуватися виконання сторонами договірних зобов`язань, однак не спростовує факту повної оплати вартості товару за погодженою ціною та не свідчить про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо доводів відповідача про неподання коносамента №ZJSM26020343, зазначеного в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2026 №721, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до коносамента від 06.02.2026 №ZJSM26020344 морське перевезення оцінюваного товару здійснювалося з порту QINGDAO (Китай) до порту GDANSK (Польща).

У зазначеному коносаменті відображено товар – харчовий бікарбонат натрію, кількість пакувань – 3240 мішків, масу брутто – 81 648 кг, а також номери контейнерів XHCU2869318, XHCU2869350 та XHCU2869621.

Водночас у рахунку за транспортно-експедиційні послуги від 20.04.2026 №721 зазначено номер коносамента №ZJSM26020343, який відрізняється від номера поданого коносамента останньою цифрою.

Разом з тим у цьому рахунку, крім номера коносамента, наведено номери контейнерів XHCU2869318, XHCU2869350 та XHCU2869621, які повністю відповідають номерам контейнерів, зазначеним у коносаменті від 06.02.2026 №ZJSM26020344.

Аналогічні номери контейнерів містяться у митній декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925 та довідці про транспортні витрати від 05.05.2026 №4238.

Отже, сукупність відомостей поданих документів дозволяє ідентифікувати перевезення оцінюваного товару та встановити належність рахунку від 20.04.2026 №721 до відповідної поставки.

Митним органом не наведено доказів того, що зазначення іншої останньої цифри в номері коносамента свідчить про здійснення іншого перевезення, надання додаткових транспортно-експедиційних послуг або виникнення витрат, не врахованих декларантом при визначенні митної вартості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведена розбіжність у номері коносамента не впливає на можливість встановлення вартості перевезення оцінюваного товару та не може бути достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Щодо розбіжностей у банківських реквізитах, зазначених у договорі транспортного експедирування від 24.11.2025 №PML-241125.1 та рахунку на оплату від 20.04.2026 №721, суд зазначає таке.

24 листопада 2025 року між ТОВ “ДОК-АГРО” (замовник) та ТОВ “ПОРТА МАРІС ЛОДЖИСТІКС” (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №PML-241125.1, предметом якого є організація експедитором транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів замовника відповідно до погоджених сторонами заявок.

Згідно з умовами цього договору експедитор організовує перевезення вантажів різними видами транспорту, а замовник зобов`язується оплатити відповідні послуги в погодженому сторонами порядку.

На виконання зазначеного договору сторонами погоджено заявку на перевезення вантажу від 23.01.2026 №4238, яка містить відомості про товар, маршрут перевезення, кількість контейнерів та інші організаційні умови доставки.

Для оплати транспортно-експедиційних послуг експедитором виставлено рахунок від 20.04.2026 №721.

Як вбачається з цього рахунку, постачальником послуг зазначено ТОВ “ПОРТА МАРІС ЛОДЖИСТІКС”, код ЄДРПОУ 44884524, тобто ту саму юридичну особу, яка є експедитором за договором від 24.11.2025 №PML-241125.1.

Водночас у верхній частині рахунку від 20.04.2026 №721 міститься повідомлення про використання експедитором нового банківського рахунку в АТ “ВСТ БАНК”.

Отже, розбіжність у банківських реквізитах зумовлена зазначенням у рахунку інших реквізитів для здійснення оплати послуг, ніж ті, що були наведені під час укладення договору.

Суд зазначає, що зміна банківського рахунку суб`єкта господарювання сама по собі не свідчить про зміну обсягу чи вартості послуг, укладення додаткових договорів або виникнення інших витрат, які повинні враховуватися при визначенні митної вартості товару.

При цьому митницею не встановлено, що внаслідок використання інших банківських реквізитів змінилася вартість транспортно-експедиційних послуг за рахунком від 20.04.2026 №721 або позивачем понесено додаткові витрати, не включені до заявленої митної вартості.

Посилання відповідача на можливе існування додаткових угод за відсутності доказів їх укладення та впливу на вартість перевезення ґрунтується на припущенні.

Тому зазначена розбіжність не свідчить про недостовірність транспортних витрат та не є належною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Щодо тверджень митного органу про непідтвердження витрат на транспортування товару за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща) суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, поставка оцінюваного товару здійснювалася на умовах FOB QINGDAO, Китай, відповідно до Правил використання торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс 2020”.

За такими умовами поставки витрати на транспортування товару від порту відвантаження до митного кордону України не включаються до фактурної вартості товару та підлягають врахуванню при визначенні його митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

Як зазначалося вище, 24.11.2025 між ТОВ “ДОК-АГРО” та ТОВ “ПОРТА МАРІС ЛОДЖИСТІКС” укладено договір транспортного експедирування №PML-241125.1, відповідно до якого експедитор зобов`язався за заявками замовника організовувати транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів на території України і за її межами.

На виконання цього договору сторонами погоджено заявку на перевезення вантажу від 23.01.2026 №4238, у якій визначено найменування товару – бікарбонат натрію харчовий, місце завантаження – порт Ціндао (Китай), місце вивантаження – м. Локачі (Україна), кількість контейнерів – три 20-футові контейнери, а також інші умови організації перевезення.

Відповідно до коносамента від 06.02.2026 №ZJSM26020344 морське перевезення товару здійснювалося за маршрутом порт Ціндао (Китай) – порт Гданськ (Польща).

Подальше залізничне перевезення товару підтверджується накладними УМВС від 28.04.2026 №02901 та №02913, відповідно до яких вантаж перевозився зі станції Шебжешин через Хрубешів та Ізов до станції Клевань.

Суд враховує, що зазначені залізничні накладні самі по собі не містять окремих відомостей про перевезення товару на ділянці від порту Гданськ до станції Шебжешин.

Водночас для підтвердження вартості транспортування оцінюваного товару декларантом також подано рахунок на оплату від 20.04.2026 №721 та довідку про транспортні витрати від 05.05.2026 №4238, видані експедитором ТОВ “ПОРТА МАРІС ЛОДЖИСТІКС”.

Відповідно до рахунку від 20.04.2026 №721 вартість транспортно-експедиційних послуг складається з: 1) морського фрахту за межами України за маршрутом Ціндао (Китай) – Гданськ (Польща) у сумі 236 073,87 грн; 2) міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) – державний кордон Польщі (Хрубешів) – пункт пропуску Ізов у сумі 171 993,84 грн; 3) залізничного перевезення за маршрутом Ізов – Клевань у сумі 8 001,90 грн; 4) додаткових послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, у сумі 35 459,95 грн без ПДВ; 5) автотранспортних послуг за маршрутом Клевань – Локачі у сумі 36 303,21 грн без ПДВ; 6) транспортно-експедиторського обслуговування за межами України у сумі 40 664,99 грн; 7) експедиторської винагороди на території України у сумі 833,33 грн без ПДВ.

Загальна вартість послуг за цим рахунком становить 543 850,39 грн, у тому числі ПДВ – 14 519,30 грн.

Разом з тим до митної вартості оцінюваного товару декларантом включено витрати на транспортування та транспортно-експедиторське обслуговування до митного кордону України, а саме: 1) морський фрахт за маршрутом Ціндао – Гданськ у сумі 236 073,87 грн; 2) міжнародне перевезення за межами України за маршрутом Гданськ – Ізов у сумі 171 993,84 грн; 3) транспортно-експедиторське обслуговування поза межами України у сумі 40 664,99 грн.

Загальна сума зазначених витрат становить 448 732,70 грн.

Аналогічні відомості містяться у довідці про транспортні витрати від 05.05.2026 №4238, відповідно до якої витрати на морське перевезення, залізничне перевезення за межами України та транспортно-експедиторське обслуговування поза межами України становлять 448 732,70 грн.

Отже, рахунок від 20.04.2026 №721 та довідка від 05.05.2026 №4238 містять відомості про вартість транспортування товару за маршрутом від порту Гданськ до митного кордону України, який охоплює також ділянку Гданськ – Шебжешин.

При цьому суд враховує, що визначення митної вартості товарів передбачає підтвердження числових значень відповідних витрат, а відсутність окремого транспортного документа на певну ділянку маршруту повинна оцінюватися з урахуванням усієї сукупності документів, поданих для підтвердження вартості перевезення.

У розглядуваному випадку вартість міжнародного перевезення за маршрутом Гданськ – Ізов визначена у рахунку та підтверджена довідкою експедитора.

Водночас відомості щодо фактичного переміщення оцінюваного товару підтверджуються коносаментом, накладними УМВС, заявкою на перевезення та іншими товаросупровідними документами.

Суд також враховує, що зазначені документи містять відомості, які дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар, зокрема його найменування, кількість, масу, відправника, одержувача та номери контейнерів.

При цьому митним органом не наведено доказів того, що перевезення товару на ділянці Гданськ – Шебжешин здійснювалося за окрему плату, яка не була включена до рахунку від 20.04.2026 №721, або що заявлена декларантом вартість транспортування є неповною.

Також відповідач не встановив конкретної суми витрат на перевезення цією ділянкою маршруту, яка не була врахована при визначенні митної вартості товару.

За таких обставин відсутність окремого перевізного документа за маршрутом Гданськ – Шебжешин не спростовує відомостей рахунку та довідки експедитора про вартість міжнародного перевезення товару до митного кордону України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують числове значення заявлених транспортних витрат, а наведені митницею зауваження не свідчать про їх недостовірність.

Щодо посилань відповідача на відсутність у рахунку від 20.04.2026 №721 відомостей про інші додаткові витрати, які можуть виникати при інтермодальному перевезенні товарів, суд зазначає наступне.

У графі 33 оскаржуваного рішення митний орган вказав, що рахунок від 20.04.2026 №721 не містить відомостей про розмір витрат на оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів у порту призначення та інші послуги, які зазвичай можуть бути пов`язані з інтермодальним перевезенням.

Водночас суд зазначає, що сама по собі можливість виникнення певних витрат при транспортуванні товарів не свідчить про їх фактичне понесення під час здійснення конкретної господарської операції.

Відповідно до договору транспортного експедирування від 24.11.2025 №PML-241125.1 експедитор організовує перевезення та пов`язані з ним послуги на умовах, погоджених із замовником.

При цьому рахунок від 20.04.2026 №721 містить деталізований перелік наданих транспортно-експедиційних послуг із зазначенням їх вартості.

Зокрема, у ньому окремо визначено вартість морського фрахту, міжнародного перевезення за межами України, транспортно-експедиторського обслуговування поза межами України, а також інших послуг, пов`язаних з доставкою товару.

Відомості щодо витрат до митного кордону України також підтверджуються довідкою експедитора від 05.05.2026 №4238.

Суд звертає увагу, що митницею не встановлено конкретних додаткових послуг, фактично наданих у зв`язку з транспортуванням оцінюваного товару до митного кордону України, вартість яких не була включена до заявленої митної вартості.

Також відповідачем не наведено доказів існування окремих рахунків за такі послуги, здійснення позивачем відповідних платежів або наявності зобов`язань щодо їх сплати.

При цьому вказівка митниці на те, що певні витрати зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні, не підтверджує їх фактичного існування та не дозволяє встановити будь-яке конкретне числове значення витрат, не врахованих декларантом.

Крім того, у довідці про транспортні витрати від 05.05.2026 №4238 зазначено, що вантаж не був застрахований, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що декларантом не враховано витрати на страхування оцінюваного товару.

За таких обставин доводи відповідача про можливе існування інших додаткових витрат ґрунтуються на припущеннях та не спростовують документально підтвердженої суми транспортних витрат у розмірі 448 732,70 грн.

Щодо посилань митного органу на неподання інвойсу №T/Y260119-2 від 19.01.2026, реквізити якого зазначені в сертифікаті про походження товару від 09.03.2026 №26C3701B0336/00010, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, у сертифікаті про походження товару від 09.03.2026 №26C3701B0336/00010 зазначено інвойс №T/Y260119-2 від 19.01.2026, тоді як до митного оформлення подано комерційний інвойс №T/Y260119.

Отже, між зазначеними документами існує розбіжність у номері інвойсу, яка полягає у наявності додаткового індексу “-2” у сертифікаті про походження товару.

Водночас суд враховує, що в сертифікаті про походження товару зазначено експортера JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, одержувача DOK-AGRO LLC, найменування товару – бікарбонат натрію, кількість – 81 тонна та кількість паковань – 3240 мішків.

Зазначені відомості відповідають даним специфікації №2 від 19.01.2026, комерційного інвойсу №T/Y260119, пакувального листа, коносамента від 06.02.2026 №ZJSM26020344 та митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925.

При цьому сертифікат про походження товару за своїм призначенням є документом, який підтверджує країну походження товару, та не є самостійним документом, що визначає його договірну ціну.

Суд зазначає, що сам факт зазначення у сертифікаті про походження іншого номера інвойсу не свідчить про наявність іншої поставки, зміну ціни товару чи здійснення додаткових платежів.

Митним органом не встановлено, що інвойс №T/Y260119-2 містить відомості про іншу кількість або вартість товару чи відображає інші умови зовнішньоекономічної операції.

Натомість вартість оцінюваного товару підтверджується специфікацією, проформою-інвойсом, комерційним інвойсом, банківськими документами та митною декларацією країни відправлення.

Отже, наведена розбіжність у номері інвойсу не доводить недостовірності заявленої митної вартості та не може бути самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу її визначення.

Щодо невідповідності даних про порт призначення, зазначених у заявці від 23.01.2026 №4238 та коносаменті від 06.02.2026 №ZJSM26020344, суд зазначає наступне.

Як вбачається із заявки від 23.01.2026 №4238, у ній зазначено місце завантаження – Port Qingdao, China, порт призначення – Port Qingdao, Poland, місце вивантаження – м. Локачі, Україна.

Водночас у коносаменті від 06.02.2026 №ZJSM26020344 портом завантаження визначено QINGDAO, а портом вивантаження – GDANSK.

Суд враховує, що зазначення в заявці “Port Qingdao, Poland” містить очевидну географічну невідповідність, оскільки порт Qingdao знаходиться в Китайській Народній Республіці, а не в Республіці Польща.

При цьому фактичний маршрут морського перевезення товару з порту Ціндао до порту Гданськ підтверджується коносаментом №ZJSM26020344.

Аналогічний маршрут зазначено в комерційному інвойсі №T/Y260119 та пакувальному листі.

Крім того, зазначені документи узгоджуються між собою щодо відправника, одержувача, найменування товару, його кількості та інших ідентифікуючих відомостей.

Зокрема, у заявці від 23.01.2026 №4238 передбачено перевезення трьох 20-футових контейнерів, а у коносаменті від 06.02.2026 №ZJSM26020344 зазначено номери контейнерів XHCU2869318, XHCU2869350 та XHCU2869621, які також відображені в інших поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що наявність помилки в найменуванні порту призначення у заявці на перевезення не свідчить про здійснення іншої поставки чи зміну фактичного маршруту перевезення товару.

Митницею не встановлено, що зазначена неточність вплинула на вартість транспортних послуг, призвела до виникнення додаткових витрат або унеможливила ідентифікацію оцінюваної партії товару.

Таким чином, розбіжність у найменуванні порту призначення має характер технічної помилки в оформленні заявки та не спростовує документально підтвердженої митної вартості товару.

Щодо неподання документа №QGD2592834 суд зазначає наступне.

Відповідно до митної декларації країни відправлення від 02.02.2026 №425820260000163925 у відомостях про перевезення товару зазначено номер QGD2592834.

Водночас у заявці на перевезення від 23.01.2026 №4238 цей самий номер зазначено в графі “Букінг”.

Таким чином, із поданих документів вбачається, що зазначений номер використано для ідентифікації бронювання перевезення товару.

При цьому фактичне здійснення морського перевезення оцінюваного товару підтверджується коносаментом від 06.02.2026 №ZJSM26020344, який містить необхідні відомості про відправника, одержувача, товар, його кількість, масу, номери контейнерів та маршрут перевезення.

Суд враховує, що митним органом не встановлено, які саме відомості про ціну товару або числові значення транспортних витрат не можуть бути підтверджені без подання окремого документа з номером №QGD2592834.

Також відповідач не навів доказів того, що зазначений документ містить відомості про іншу вартість товару, інші умови поставки або додаткові транспортні витрати.

За таких обставин саме по собі неподання окремого документа з номером бронювання перевезення не свідчить про непідтвердження заявленої митної вартості товару.

Щодо неподання перекладу митної декларації країни відправлення суд зазначає таке.

Як встановлено судом, до митного оформлення подано митну декларацію Китайської Народної Республіки від 02.02.2026 №425820260000163925.

Відповідно до цього документа експортовано бікарбонат натрію в кількості 81 000 кг, загальною вартістю 13 608,00 доларів США, на умовах FOB.

У зазначеній митній декларації також відображено одержувача DOK-AGRO LLC, кількість паковань – 3240 мішків, а також номери контейнерів, які відповідають відомостям інших товаросупровідних документів.

Отже, числові значення щодо кількості та вартості товару, наведені у митній декларації країни відправлення, відповідають даним специфікації №2 від 19.01.2026, проформи-інвойсу, комерційного інвойсу та банківських платіжних документів.

Суд зазначає, що відповідно до положень митного законодавства митний орган має право вимагати переклад документів, складених іноземною мовою, якщо відомості, які містяться в них, необхідні для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Водночас у розглядуваному випадку митницею не конкретизовано, які саме відомості митної декларації країни відправлення неможливо було перевірити без її перекладу, яким чином така обставина вплинула на достовірність заявленої митної вартості та які числові значення залишилися непідтвердженими.

Крім того, відомості щодо ціни товару в сумі 13 608,00 доларів США підтверджуються не лише митною декларацією країни відправлення, а й іншими документами, поданими декларантом, які містять ідентичні числові значення.

За таких обставин неподання перекладу митної декларації країни відправлення саме по собі не спростовує документально підтвердженої вартості товару та не свідчить про неможливість застосування основного методу її визначення.

Окремо суд надає оцінку правомірності витребування митним органом додаткових документів.

Як встановлено судом, у повідомленні від 12.05.2026 митниця вимагала надати, зокрема, виписку з бухгалтерської документації продавця, прайс-лист і каталог виробника, довідкову інформацію щодо вартості ідентичних або подібних товарів у країні експорту, а також інші документи.

Суд зазначає, що передбачене частиною третьою статті 53 МК України право митного органу витребувати додаткові документи пов`язується з наявністю визначених законом обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у правильності заявленої митної вартості товару.

При цьому митний орган повинен зазначити, які саме відомості не підтверджені поданими документами та яким чином витребувані додаткові документи можуть усунути відповідні сумніви.

Суд враховує, що позивачем подано документи, які підтверджують договірну ціну товару, факт її оплати, кількість товару та вартість транспортування до митного кордону України.

Зокрема, вартість товару в сумі 13 608,00 доларів США підтверджується специфікацією, проформою-інвойсом, комерційним інвойсом, банківськими платіжними документами та митною декларацією країни відправлення.

Водночас транспортні витрати в сумі 448 732,70 грн підтверджуються договором транспортного експедирування, заявкою, рахунком на оплату та довідкою експедитора.

При цьому відповідач не встановив конкретних розбіжностей між числовими значеннями зазначених документів, які вплинули на правильність визначення митної вартості.

Щодо вимоги про надання виписки з бухгалтерської документації продавця суд зазначає, що такі документи належать до документації іншого суб`єкта господарювання, а можливість їх отримання покупцем залежить, зокрема, від наявності відповідних документів та можливості їх надання контрагентом.

Водночас митний орган не обґрунтував, які саме відомості про ціну товару не можуть бути перевірені без подання такої виписки з урахуванням наявних документів, що підтверджують повну оплату вартості товару.

Щодо витребування прайс-листа та каталогу виробника суд враховує, що такі документи можуть містити інформацію про характеристики і ціну товару, однак самі по собі не визначають фактичної ціни конкретної зовнішньоекономічної операції.

У розглядуваному випадку ціна оцінюваного товару встановлена сторонами у специфікації, зазначена в інвойсах та підтверджена банківськими документами.

При цьому митницею не наведено обставин, які б свідчили про недостовірність погодженої сторонами ціни або неможливість її перевірки на підставі наданих документів.

Щодо вимоги про надання довідкової інформації стосовно вартості ідентичних або подібних товарів у країні експорту суд звертає увагу, що такий документ передбачений частиною четвертою статті 53 МК України для випадків, коли митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товару.

Водночас відповідач не навів обставин, які б свідчили про наявність такого взаємозв`язку між ТОВ “ДОК-АГРО” та компанією JINAN ZZ INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, а також про його вплив на ціну оцінюваного товару.

Отже, витребування зазначеної інформації без встановлення відповідних передумов не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх витребуваних документів саме по собі не є безумовною підставою для коригування митної вартості, якщо подані документи у своїй сукупності дозволяють встановити її числові значення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, відповідно до яких митний орган повинен зазначити конкретні обставини, що викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих документів, а також обґрунтувати необхідність подання додаткових документів.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити їх числові значення та які конкретні документи необхідні для підтвердження відповідних показників.

Проте у розглядуваному випадку митний орган не встановив конкретних складових митної вартості, які залишилися непідтвердженими, та не довів неможливості визначення митної вартості оцінюваного товару за ціною договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подані декларантом документи у своїй сукупності підтверджують фактурну вартість товару та витрати на його транспортування до митного кордону України, а наведені відповідачем розбіжності не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Водночас застосування резервного методу не звільняє митний орган від обов`язку належним чином обґрунтувати визначене ним числове значення митної вартості товару та зазначити джерела інформації, використані для такого визначення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, і фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, Рівненська митниця визначила митну вартість оцінюваного товару за резервним методом на підставі митної декларації від 13.02.2026 №26UA500110000983U5 на рівні 0,3570 доларів США за кілограм.

У результаті митну вартість товару визначено в сумі 28 917,00 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату декларування становить 1 268 155,04 грн.

Водночас у графі 33 оскаржуваного рішення митниця не навела належного порівняння характеристик товару, митну вартість якого взято за основу, з характеристиками оцінюваного товару.

Зокрема, митним органом не наведено достатніх відомостей щодо виробника товару, його якісних характеристик, умов поставки, комерційного рівня продажу, обсягу партії та інших обставин, які можуть впливати на формування ціни.

Також у спірному рішенні відсутнє обґрунтування того, чи потребувала митна вартість товару, взятого для порівняння, відповідних коригувань з урахуванням відмінностей у характеристиках товарів та умовах їх поставки, а в разі відсутності необхідності таких коригувань – з яких причин.

Суд зазначає, що саме по собі посилання на номер митної декларації, дату її оформлення та числовий рівень митної вартості товару без належного обґрунтування порівнюваності товарів та умов їх поставки не дає можливості перевірити об`єктивність застосованого митницею розрахунку.

При цьому наявність у митного органу інформації про вищий рівень митної вартості раніше оформлених товарів може бути підставою для перевірки правильності заявленої декларантом митної вартості, однак сама по собі не доводить її недостовірності.

Суд враховує, що ціна товару за конкретною зовнішньоекономічною операцією може залежати від багатьох обставин, зокрема виробника, якісних характеристик товару, обсягу партії, умов поставки, комерційних домовленостей між сторонами та інших чинників.

Тому наявність інформації про митну вартість інших товарів без належного дослідження їх порівнюваності не може автоматично свідчити про неправильність визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що в графі 33 оскаржуваного рішення митниця зазначила інформацію про раніше оформлений товар за митною декларацією від 10.10.2025 №25UA209230095928U8 на рівні 3,77 доларів США за кілограм, однак надалі для застосування резервного методу використала відомості іншої митної декларації від 13.02.2026 №26UA500110000983U5 на рівні 0,3570 доларів США за кілограм.

При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено належного пояснення підстав використання саме останнього джерела інформації для визначення митної вартості оцінюваного товару та не обґрунтовано порівнюваність відповідних поставок.

Крім того, формальне зазначення у спірному рішенні про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості, передбачених статтями 59-63 МК України, без належного обґрунтування причин неможливості їх послідовного застосування не є достатнім для підтвердження правомірності переходу до резервного методу.

При цьому митний орган не може обмежуватися загальним посиланням на відсутність інформації, необхідної для застосування попередніх методів, без належного обґрунтування відповідних обставин.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24, відповідно до якої різниця між вартістю товару, задекларованою особою, та вартістю схожих товарів, митне оформлення яких здійснювалося раніше, сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не є самостійною підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару.

За встановлених у цій справі обставин відповідач не довів неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару та не навів належного обґрунтування використання резервного методу.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що вартість оцінюваного товару в сумі 13 608,00 доларів США погоджена сторонами зовнішньоекономічного контракту, зазначена у специфікації та інвойсах, повністю оплачена позивачем та відповідає відомостям митної декларації країни відправлення.

Водночас витрати на транспортування товару до митного кордону України в сумі 448 732,70 грн підтверджуються рахунком за перевезення та довідкою експедитора.

Зазначені відомості є об`єктивними, документально підтвердженими та такими, що піддаються обчисленню.

При цьому митним органом не встановлено, що подані декларантом документи містять недостовірні відомості про фактично сплачену ціну товару або про числові значення транспортних витрат, які вплинули на правильність визначення митної вартості.

Отже, відповідач не довів наявності визначених законом підстав для невизнання заявленої митної вартості за основним методом та її коригування із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою – третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами наявності обґрунтованих підстав для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару за основним методом та її коригування із застосуванням резервного методу.

При цьому виявлені митницею недоліки й розбіжності у документах не спростовують документально підтвердженої вартості товару та витрат на його транспортування до митного кордону України.

Таким чином, рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 прийняте без належного обґрунтування неможливості застосування основного методу визначення митної вартості та без достатнього підтвердження числового значення митної вартості, визначеного за резервним методом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні – це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як встановлено судом, підставою для оформлення Рівненською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102 стало невизнання заявленої декларантом митної вартості товару та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів, правові підстави для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю також відсутні.

Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102, оформлена на підставі протиправного рішення про коригування митної вартості товарів, також є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “ДОК-АГРО” є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 5 324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.08.2026 №333K-M449-2M8P-CE31.

Враховуючи задоволення позову повністю, за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь позивача належить стягнути судовий збір у сумі 5 324,80 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.05.2026 №UA204150/2026/000026/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2026 №UA204150/2026/000102.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у сумі 5 324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2-А; ідентифікаційний код 40955973).

Відповідач: Рівненська митниця (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104; ідентифікаційний код 43958370).

Суддя Н. В. Стецик