Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №140/6904/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6904/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме інформації про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; зобов`язання здійснити внесення актуальної інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після проходження медичного огляду ВЛК 02.09.2022 позивача визнано непридатним до військової служби за гр. ІІІ ст. 38 а Наказу МОУ №402 та у військово-обліковому документі проставлено відмітку про виключення його з військового обліку.

Зазначив, що з 02.09.2022 не мав статусу військовозобов`язаного та не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, проте сформувавши 01.10.2026 електронний військово-обліковий документ «Резерв+» виявив, що він перебуває на військовому обліку в статусі «військовозобов`язаного».

Вказав, що звернувся з заявою до відповідача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про його виключення з військового обліку, однак, листом від 21.05.2026 відповідач повідомив, що неподання до ТЦК та СП військово-облікового документа на бланку унеможливлює перевірку відповідності зазначених у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей.

Зауважив, що процедура його виключення з обліку відбулася 02.09.2022 відповідно до чинного на той час законодавства. Згідно з Положенням №402 (у редакції на момент його виключення з військового обліку) постанова ВЛК про непридатність не підлягала затвердженню регіональною ВЛК.

Наголосив, що чинне законодавство України не передбачає процедури повторного взяття (поновлення) на військовий облік за ініціативою ТЦК та СП осіб, які раніше були виключені з обліку за станом здоров`я (як “непридатні”), у тому числі й з метою повторного проходження ВЛК, за наявності розбіжностей в Реєстрі, орган ведення Реєстру (ТЦК та СП) зобов`язаний внести відповідні зміни за заявою громадянина.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну ІНФОРМАЦІЯ_2 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначили, що у зв`язку з численними вилученнями правоохоронними органами в рамках кримінальних проваджень медичної документації стосовно військовозобов`язаних, які в минулому рішеннями позаштатних військово - лікарських комісій визнавались непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також у підпорядкованих відділах в період з 2022 року по 2024 роки, було здійснено ретельний аналіз осіб, які були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я та відомості відносно яких були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вважають, що медичний огляд позивача відбувався з порушеннями без дотримання вимог Положення, тому прийнято рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 в частині поновлення його на військовому обліку військовозобов`язаних без зміни ступеня придатності до військової служби.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому 02.09.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 є відмітка, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку 02.09.2022 на підставі графи гр. ІІІ ст. 38 «а» Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 у військовому званні – молодший лейтенант.

Відповідно до інформації у застосунку “Резерв+”, сформованої станом на 01.10.2026, значиться, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний, при цьому, наявний запис « непридатний у мирний час та обмежено придатний у воєнний час».

04.05.2026 ОСОБА_1 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про його виключення з військового обліку.

21.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №2/1085 повідомлено, що неподання до ТЦК та СП військово-облікового документа на бланку унеможливлює перевірку відповідності зазначених у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).

Згідно із статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до ст. 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого:

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В пункті 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно із пунктом 22.5, підпунктом «б» пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Тобто, підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.

Як встановлено судом, разом з заявою про внесення змін до Реєстру позивач надав копію довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.09.2022 №69,82/1406. За змістом цієї довідки позивач пройшов медичний огляд ВЛК 02.09.2022 та визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

За графою ІІІ Розкладу хвороб до категорії осіб, що проходять медичний огляд, включаються громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються, призиваються та проходять військову службу на посадах офіцерського складу.

У тимчасовому посвідченні до військового квитка позивача проставлена відмітка 02.09.2022 про виключення його з військового обліку, як непридатного до військової служби.

На час проходження позивачем ВЛК глава 22 Положення №402 стосовно оформлення постанов ВЛК регулювала це питання таким чином:

22.4. Свідоцтво про хворобу в мирний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби;

….на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення;...

У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

22.6. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:

а) у мирний час: на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;

на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону;

б) у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Позивач наполягає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку, а неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Разом з тим, виходячи з вимог пунктів 22.4-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (як на час проходження позивачем ВЛК, так і на даний час) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Суд звертає увагу, що позивач, як офіцер запасу, не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, яке і є підставою для виключення з військового обліку. Відповідно, відповідач, розглянувши заяву позивача, правомірно відмовив у її задоволенні з посиланням на те, що для виключення з військового обліку ОСОБА_1 потрібно повторно пройти військово-лікарську комісію для оформлення свідоцтва про хворобу для встановлення остаточного рішення.

Довідка ВЛК позивача не є належною підставою для виключення його з військового обліку як офіцера запасу у воєнний час, та не створює юридичних наслідків, зокрема, у розрізі наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З боку відповідача не було допущено протиправних дій чи бездіяльності по відношенню до позивача у спірних правовідносинах, а тому суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність визнання протиправними дій відповідача щодо включення позивача на військовий облік військовозобов`язаних та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку.

Аналогічна позиція щодо відмови у внесенні в ЄДРПВР інформації про виключення запису «військовозобов`язаний» для осіб з офіцерським званням викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі №160/30002/25.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з викладених вище підстав.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич