Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №140/9784/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9784/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони України (далі також - МО України, відповідач) про визнання протиправною відмови МО України у розгляді запиту на інформацію від 03.07.2026 та зобов`язання відповідача належним чином розглянути запит на інформацію від 03.07.2026 у встановленим чинним законодавством порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2026 ОСОБА_1 , керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації», направила на офіційну електронну поштову адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_3), вказану на його офіційному вебсайті, запит щодо надання актуальних поштових та офіційних електронних адрес для листування військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . У запиті було вказано прохання надіслати відповідь на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Проте 04.07.2026 від відповідача надійшло електронне повідомлення про те, що запит не прийнято, оскільки для подання запитів на публічну інформацію визначено окрему електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , та запропоновано перенаправити запит туди.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки Закон України «Про доступ до публічної інформації» містить вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні запиту (ст. 22 Закону) і не надає розпоряднику права відмовляти в розгляді запиту з причин його надсилання на загальну офіційну електронну адресу установи.

Крім того, на думку позивача, надіслана відповідь не відповідала формі та вимогам до відмови, встановленим ч. 4 ст. 22 Закону №2939-VI (відсутні посада, ПІБ відповідальної особи, підпис, порядок оскарження тощо).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. У поданому до суду відзиві представник МО України зазначив, що для подання запитів на публічну інформацію до Міноборони на офіційному вебсайті в рубриці «Контакти» спеціально визначено електронну адресу zpi@mil.ua.

Після роз`яснення від 04.07.2026 позивач 07.07.2026 направила чотири окремі запити (вих. №№ 1, 2, 3, 4 від 07.07.2026) на адресу zpi@mil.ua з аналогічним змістом. Зазначені запити були зареєстровані (вх. №№ 3937/ЗПІ, 3938/ЗПІ, 3939/ЗПІ, 3941/ЗПІ від 07.07.2026), направлені до Адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ та опрацьовані, за результатами чого ОСОБА_1 надано відповіді від відповідних розпорядників.

Оскільки запитувана інформація фактично надана, а права позивача поновлені, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

03.07.2026 ОСОБА_1 направила засобами електронного зв`язку зі скріпленням КЕП на офіційну електронну адресу Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_3 запит на інформацію про надання актуальних поштових та електронних адрес військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с.10).

04.07.2026 з електронної адреси відповідача позивач отримала текстове повідомлення: «Доброго дня! Інформуємо, що Ваше повідомлення не прийнято. Для подання запитів на публічну інформацію до Міністерства оборони України визначена електронна адреса zpi@mil.ua. Враховуючи викладене, прохання направити запит на вказану електронну адресу» (а.с.16).

07.07.2026 ОСОБА_1 , виконавши рекомендацію відповідача, подала на спеціальну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 чотири запити (вих. № 1, № 2, № 3, № 4 від 07.07.2026) щодо надання контактних даних вказаних військових частин.

Запити від 07.07.2026 були зареєстровані в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міноборони за вх. №№ 3937/ЗПІ, 3938/ЗПІ, 3939/ЗПІ, 3941/ЗПІ, переслані за належністю та опрацьовані розпорядниками інформації.

За результатами опрацювання запитів від 07.07.2026 ОСОБА_1 надано відповіді по суті порушених питань (а.с.32-35).

Вважаючи протиправною відмови МО України у розгляді запиту на інформацію від 03.07.2026, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі також - Закон №2939-VI).

За змістом статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, електронною поштою, телефоном) - на вибір запитувача (ч. 3 ст. 19 Закону №2939-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із частиною першою та другою статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону №2657-XI від 02.10.1992 «Про інформацію» (далі також - Закон №2657-XI), право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 22 Закону №2939-VI встановлено вичерпний перелік підстав, за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію:

розпорядник не володіє і не зобов`язаний володіти інформацією;

інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

особа не сплатила фактичні витрати на копіювання/друк;

не дотримано вимог до запиту, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VI відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Частина 4 ст. 22 Закону №2939-VI передбачає, що у відмові в задоволенні запиту має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження; підпис.

Судом встановлено, що 03.07.2026 засобами електронного зв`язку ОСОБА_1 направила на офіційну електронну адресу Міністерства оборони України (ІНФОРМАЦІЯ_3) запит на інформацію про надання актуальних поштових та електронних адрес військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

04.07.2026 з електронної адреси відповідача позивач отримала текстове повідомлення наступного змісту: «Доброго дня! Інформуємо, що Ваше повідомлення не прийнято. Для подання запитів на публічну інформацію до Міністерства оборони України визначена електронна адреса zpi@mil.ua. Враховуючи викладене, прохання направити запит на вказану електронну адресу».

Аналізуючи надіслане відповідачем електронне повідомлення від 04.07.2026, суд зазначає, що Закон №2939-VI не передбачає такої підстави для відмови у прийнятті чи розгляді запиту, як надходження запиту на офіційну електронну поштову адресу суб`єкта владних повноважень (ІНФОРМАЦІЯ_3), замість спеціально виділеної електронної адреси структурного підрозділу (zpi@mil.ua).

Офіційна електронна адреса органу державної влади призначена для прийому офіційної кореспонденції, і орган зобов`язаний забезпечити внутрішній перерозподіл та реєстрацію кореспонденції у належні структурні підрозділи.

Неприйняття відповідачем запиту з посиланням на необхідність його перенаправлення запитувачем на іншу внутрішню електронну адресу є формалізом та порушенням вимог Закону №2939-VI.

Окрім цього, лист-повідомлення від 04.07.2026 не містить належного процесуального оформлення (відсутні посада, ПІБ відповідальної особи, підпис та порядок оскарження), що свідчить про порушення МО України вимог ч. 4 ст. 22 Закону №2939-VI.

За таких обставин відмова Міністерства оборони України прийняти та розглянути запит ОСОБА_1 від 03.07.2026 була протиправною, а тому позовна вимога про визнання відмови Міністерства оборони України в розгляді запиту від 03.07.2026 протиправною підлягає задоволенню.

Водночас, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2, 245 КАС України, суд враховує наступне.

Метою звернення особи до суду з позовом у сфері доступу до публічної інформації є фактичне отримання запитуваної інформації.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, позивач 07.07.2026 направляла запити аналогічного змісту на адресу zpi@mil.ua, які були прийняті відповідачем, зареєстровані (вх. №№ 3937/ЗПІ, 3938/ЗПІ, 3939/ЗПІ, 3941/ЗПІ) та розглянуті по суті, а заявниці надано відповіді.

Отже, станом на момент розгляду справи відповідач фактично надав позивачу інформацію, яка запитувалася у запиті від 03.07.2026.

За таких обставин право позивача на доступ до публічної інформації, за захистом якого вона звернулася до суду, на момент прийняття рішення у справі є повністю відновленим та реалізованим.

На думку суду, зобов`язання відповідача повторно розглянути запит від 03.07.2026 про надання тієї ж самої інформації, яка вже надана позивачу, є надмірним та не призведе до захисту права ОСОБА_1 , оскільки таке право вже відновлене.

Відтак, оскільки запитувана інформація була надана позивачу за наслідками розгляду її запитів від 07.07.2026, а отже право позивача на інформацію на момент прийняття рішення є відновленим, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання розглянути запит слід відмовити.

Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір мав немайновий характер і протиправність дій суб`єкта владних повноважень підтвердилася, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 03.07.2026.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України 1 064,96 (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок) грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 13 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних сил України, 6; код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя Н. В. Стецик