Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №140/7674/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7674/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески (за 2023-2025 роки), починаючи з 06 травня 2026 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2023-2025 роки, починаючи з 06 травня 2026 року та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, яка передбачена нормами Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-XII); у зв`язку з досягненням пенсійного віку з 06 травня 2026 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, однак для обчислення розміру пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Позивач вважає, що перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV є первинним призначенням такого виду пенсії, а тому для обрахунку розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV (у цьому разі за 2023-2025 роки). Проте відповідач відмовив у належному перерахунку пенсії за віком.

З метою захисту порушених прав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

ГУ ПФУ у Волинській області відзив на позовну заяву не подало, а у клопотанні про залучення відповідача покликалося на те, що є неналежним відповідачем, оскільки рішення про перерахунок пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки (проіндексований) приймало ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с.23-24).

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року до участі у справі як другого відповідача залучено ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с.36-37).

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.42-45). В обґрунтування цієї позиції представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначив, що за заявою від 06 травня 2026 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком; для обчислення розміру пенсії застосовано показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 9992,40 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х1,115 х 1,121). Відповідач 2 вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший з 06 травня 2026 року застосовувати показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні (за 2023-2025 роки) немає підстав, оскільки положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ у Волинській області, яке йому виплачує пенсію. Спочатку позивач був отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII (з 12 жовтня 2010 року), що не є спірним та підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.11), а з 06 травня 2026 року за його заявою рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11 травня 2026 року №907520158997 (а.с.28-29) ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком.

З розрахунку заробітку для обчислення вбачається, що розмір пенсії за віком розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн (проіндексований) і становить 9992,40 грн (а.с.15).

На адвокатський запит представника позивача до ГУ ПФУ у Волинській області про надання інформації (а.с.33) листом від 21 травня 2026 року №0300-0303-8/40608 відповідач 1 повідомив про порядок обчислення пенсії за віком та її розмір з 06 травня 2026 року та, роз`яснюючи положення статей 40, 45 Закону №1058-IV, наголосив, що підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати в Україні при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено (крім випадку переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови набуття стажу не менше 24 місяці після призначення/попереднього перерахунку).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17, від 10 квітня 2019 року у справі №211/1898/17, від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності обчислення позивачу пенсії за віком з 06 травня 2026 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки (проіндексований). При цьому за позицією відповідача 2 (який прийняв рішення від 11 травня 2026 року №907520158997 та на підставі якого виплата пенсії за віком проводиться у вказаний спосіб), оскільки має місце переведення з пенсії одного виду на інший, то цей показник не підлягає зміні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Між тим Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Маючи право на пенсію за віком на загальних підставах у зв`язку із досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 таке право реалізував та його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV й така їй призначена вперше з 06 травня 2026 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17, від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 28 вересня 2022 року у справі №184/886/17, від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22, від 27 лютого 2025 року у справі №380/21644/23, від 11 березня 2025 року у справі №560/15252/23, від 25 березня 2025 року у справі №380/3740/24 та ін.

Таким чином, при зверненні із заявою після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати повинен застосуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто у цьому разі за 2023-2025 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

Частиною другою статті 9 КАС України установлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах заява позивача від 06 травня 2026 року розглянута ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 11 травня 2026 року №907520158997.

Порушення прав позивача на належний розмір пенсії пов`язаний саме із таким рішенням. ГУ ПФУ у Волинській області лише реалізує уже прийняте рішення та самостійно обчислення розміру пенсії за віком станом на 06 травня 2026 року не проводило.

Отже, саме вказане рішення в частині обчислення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 рік не відповідає приписам частини другої статті 40 Закону №1058-ІV, тобто в означеній частині є протиправним та породило негативні правові наслідки для позивача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11 травня 2026 року №907520158997 (щодо обчислення призначеної відповідно до Закону №1058-IV пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки) та зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу з 06 травня 2026 року перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки. У цій частині позовних вимог ГУ ПФУ у Волинській області є неналежним відповідачем, оскільки рішення про призначення (перерахунок) пенсії за віком з 06 травня 2026 року не приймало. Також передчасними є вимоги про виплату пенсії у зв`язку з її перерахунком у повному розмірі, в загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості та виплату пенсій на виконання судових рішень, адже на час розгляду справи судом перерахунок із застосуванням нового показника ще не проведений та виплата пенсії ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення суду зрозуміло що не проводилася. Натомість судовому захисту підлягає порушене право, а не яке може бути порушеним у майбутньому.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

І хоч позов задоволено частково, проте на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (яке прийняло частково протиправне рішення від 11 травня 2026 року №907520158997) необхідно стягнути судовий збір у сумі 1064,96 грн (у розмірі, визначеному для однієї вимоги немайнового характеру), сплата якого підтверджується квитанцією від 12 червня 2026 року №2092-5366-8208-5991, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.5, 19).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76000, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових стрільців, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11 травня 2026 року №907520158997 в частині обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 06 травня 2026 року перерахунок пенсії за віком для її виплати із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк