Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №140/10362/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10362/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” (далі також – ТОВ “ДОК-АГРО”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також – митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 №UA205140/2026/000049/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2026 №UA205140/2026/000869.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення товару позивач надав документи, які у сукупності підтверджували ціну товару, фактично сплачену продавцю, та числові значення складових митної вартості.

Позивач зазначає, що поставка здійснювалася на виконання контракту від 15.12.2023 №15/12/2023, а умови спірної партії погоджені у Додатку №07 від 23.02.2026, відповідно до якого поставлявся PALMITIC ACID 85 у кількості 22 тонн за ціною 1288,00 євро за тонну на загальну суму 28336,00 євро. Така ж ціна та вартість зазначені у проформі-інвойсі від 26.02.2026 №977798 та комерційному інвойсі від 10.03.2026 №KGP1003296, а сплата 28336,00 євро підтверджується банківським документом від 09.03.2026.

Щодо транспортних витрат позивач вказує, що договором-заявкою від 10.03.2026 №10/03-Д погоджено фрахт у сумі 105000,00 грн. Рахунком-фактурою від 12.03.2026 №ЗВ-0000112 та довідкою від 12.03.2026 №112 визначено 85000,00 грн витрат за маршрутом Алітус – митний перехід Ягодин та 20000,00 грн – за маршрутом Ягодин – Локачі, при цьому експедиторські послуги включені саме до другої складової. До митної вартості включено 85000,00 грн витрат до місця ввезення товару на митну територію України.

Позивач вважає безпідставними доводи митниці щодо неврахування витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, оскільки відповідач не встановив факту їх понесення та розміру. Щодо прайс-листа від 27.01.2026 зазначає, що хоча строк дії цінової пропозиції закінчився 30.01.2026, наведена в ньому ціна 1288,00 євро за тонну надалі була погоджена сторонами у Додатку №07 від 23.02.2026, проформі-інвойсі та комерційному інвойсі й фактично сплачена продавцю.

Відсутність копії митної декларації країни відправлення позивач пояснює тим, що її не надав продавець ОСОБА_1 . При цьому позивач наголошує, що на вимогу митного органу подав усі наявні документи та пояснення щодо відсутніх документів.

На думку позивача, відповідач не встановив, які саме відомості або складові митної вартості залишилися непідтвердженими, а наявність інформації про вищий рівень митної вартості за митною декларацією від 23.12.2025 №25UA205140080658U3 сама по собі не свідчить про недостовірність ціни спірної поставки.

У зв`язку з цим позивач вважає рішення Волинської митниці від 23.04.2026 №UA205140/2026/000049/1 та картку відмови від 23.04.2026 №UA205140/2026/000869 протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву Волинська митниця позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Відповідач зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено обставини, які не дали можливості визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом.

Зокрема, митниця посилається на те, що: 1) наданий прайс-лист від 27.01.2026 містить застереження про дійсність цінової пропозиції до 30.01.2026, тоді як проформа-інвойс №977798 складена 26.02.2026; 2) у рахунку на оплату від 12.03.2026 №ЗВ-0000112 не зазначена окрема вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а відповідні витрати не відображені у декларації митної вартості; 3) у цьому ж рахунку зазначені експедиторські послуги та винагорода, однак такі витрати, на думку митниці, не включені до митної вартості; 4) відповідно до пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту серед товаросупровідних документів передбачена експортна декларація, копію якої до митного оформлення не подано; 5) висновок ДП “Держзовнішінформ” №03-1/2277 від 05.02.2026 складений на підставі специфікації №5 та проформи-інвойсу №971992, а тому безпосередньо спірної поставки не стосується.

Відповідач також вказує, що після витребування додаткових документів декларант не надав усіх запитаних документів, а надані пояснення та банківська виписка не усунули сумнівів митного органу.

За результатами консультації митниця визначила митну вартість із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України на рівні 1,425 євро/кг. Джерелом цінової інформації використано митну декларацію від 23.12.2025 №25UA205140080658U3, за якою товар PALMITIC ACID 85 того самого виробника ввозився ТОВ “ДОК-АГРО” від того самого продавця за контрактом від 15.12.2023 №15/12/2023 на умовах FCA Alytus.

27.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач підтримав заявлені вимоги та наголосив, що доводи відповідача не спростовують документального підтвердження фактичної ціни товару й транспортної складової митної вартості.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

15.12.2023 між AB KAUNO GRUDAI (Продавець) та ТОВ “ДОК-АГРО” (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №15/12/2023.

Відповідно до умов контракту продавець продає, а покупець купує товар за якістю, цінами, у строки та на умовах, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Кількість та асортимент товару визначаються в інвойсах.

Пунктами 4.1-4.5 контракту передбачено, що валютою контракту та платежу є євро, ціни товару визначаються в інвойсах, загальна сума контракту дорівнює сукупній вартості товару, поставленого відповідно до інвойсів, покупець здійснює передоплату кожної партії товару відповідно до проформи-інвойсу, а формою платежу є банківський переказ.

23.02.2026 сторонами оформлено Додаток №07 до контракту №15/12/2023 – специфікацію на товар PALMITIC ACID 85 у кількості 22 тонни за ціною 1288,00 євро за тонну на загальну суму 28336,00 євро. Умови поставки – FCA Kaunas, Alytus, Lithuania, умови оплати – 100 відсотків передоплати.

26.02.2026 продавцем виставлено проформу-інвойс №977798 на поставку 22 тонн PALMITIC ACID 85 за ціною 1288,00 євро за тонну, загальна вартість – 28336,00 євро, умови поставки – FCA Alytus, порядок розрахунків – 100 відсотків передоплати.

09.03.2026 ТОВ “ДОК-АГРО” перерахувало на користь продавця 28336,00 євро. Банківське повідомлення про міжнародний переказ містить посилання на контракт №15/12/2023 від 15.12.2023, проформу-інвойс №977798 від 26.02.2026 та Додаток №07 від 23.02.2026.

10.03.2026 продавцем складено комерційний інвойс №KGP1003296 на товар PALMITIC ACID 85 кількістю 22 тонни за ціною 1288,00 євро за тонну та загальною вартістю 28336,00 євро.

10.03.2026 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ “ДОК-АГРО” укладено договір-заявку перевезення вантажів №10/03-Д, яким погоджено перевезення вантажу за маршрутом Алітус, Литовська Республіка – смт Локачі Волинської області через митний перехід Ягодин та визначено суму фрахту 105000,00 грн.

12.03.2026 ФОП ОСОБА_2 оформлено рахунок-фактуру №ЗВ-0000112 на загальну суму 105000,00 грн, у якому визначено: 1) міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Алітус – митний перехід Ягодин – 85000,00 грн; 2) міжнародне перевезення вантажу за маршрутом митний перехід Ягодин – Локачі – 20000,00 грн, у тому числі експедиторські послуги та винагорода.

Такі ж відомості містяться у довідці про транспортні витрати від 12.03.2026 №112. У довідці також зазначено, що страхування вантажу не проводилося.

22.04.2026 ТОВ “ДОК-АГРО” через декларанта ПП “Тріада” подало Волинській митниці електронну митну декларацію №26UA205140022636U4 для митного оформлення товару “Пальмітинова кислота 85 (PALMITIC ACID 85)”, код згідно з УКТ ЗЕД 3823199000, вагою нетто 22000 кг, країна походження – Малайзія, виробник – Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd.

Фактурна вартість товару заявлена у сумі 28336,00 євро. Митну вартість визначено декларантом за основним методом – за ціною договору, із додаванням 85000,00 грн транспортних витрат до місця ввезення товару на митну територію України.

До митного оформлення за митною декларацією від 22.04.2026 №26UA205140022636U4 декларантом подано такі документи: 1) сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 03.10.2025; 2) сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 03.10.2025; 3) пакувальний лист (Packing list) №1 від 10.03.2026; 4) рахунок-проформу (Proforma invoice) №977798 від 26.02.2026; 5) рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №KGP1003296 від 10.03.2026; 6) автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 10.03.2026; 7) супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №26LTKR50000044F8K3 від 10.03.2026; 8) декларацію про походження товару (Declaration of origin) №KGP1003296 від 10.03.2026; 9) документ щодо статусу особи, яка подає митну декларацію, – 2; 10) митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів, №26UA205140014011U1.00 від 13.03.2026; 11) висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003104-0065 від 15.04.2026; 12) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №UA205140/2026/000454 від 13.03.2026; 13) картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2026/000495 від 13.03.2026; 14) банківський платіжний документ, що стосується товару, б/н від 09.03.2026; 15) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ЗВ-0000112 від 12.03.2026; 16) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №112 від 12.03.2026; 17) прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 27.01.2026; 18) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, №03-1/2277 від 05.02.2026; 19) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, №15/12/2023 від 15.12.2023; 20) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №07 від 23.02.2026; 21) доповнення до внутрішнього договору (контракту) №3 від 07.05.2025; 22) договір про надання послуг митного брокера №089 від 17.03.2023; 23) договір (контракт) про перевезення №10/03-Д від 10.03.2026; 24) інший некласифікований документ – фото від 12.03.2026; 25) інший некласифікований документ – характеристика від 02.01.2023; 26) акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 13.03.2026.

22.04.2026 Волинська митниця направила декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, зазначивши, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом.

Митним органом запропоновано протягом десяти календарних днів надати за наявності такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) копію митної декларації країни відправлення.

23.04.2026 декларантом надано додаткові пояснення та виписку по рахунку в АТ “КРЕДОБАНК” за 09.03.2026.

У поясненнях повідомлено, зокрема, що: 1) договори з третіми особами, пов`язані з поставкою товару, не укладались; 2) платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися; 3) платежі за комісійні та посередницькі послуги, пов`язані з виконанням контракту, не здійснювалися; 4) виписка з банківського рахунку подана; 5) усі наявні транспортні документи вже подані митному органу; 6) страхування товару не здійснювалося; 7) копія митної декларації країни відправлення продавцем позивачу не надана.

23.04.2026 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000049/1.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2026 №UA205140/2026/000049/1 Волинська митниця зазначила, що подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для її визначення за обраним декларантом методом, оскільки: 1) згідно з прайс-листом цінова пропозиція на товари була дійсною до 30.01.2026, а тому на момент оформлення проформи-інвойсу від 26.02.2026 №977798 цей прайс-лист, на думку митного органу, не був актуальним; 2) у рахунку на оплату від 12.03.2026 №ЗВ-0000112 відсутня інформація щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, при цьому такі витрати не відображені у графі 21 декларації митної вартості, що митниця розцінила як їх невключення до митної вартості товару; 3) у рахунку на оплату від 12.03.2026 №ЗВ-0000112 зазначені експедиційні послуги (експедиторська винагорода), однак, на думку митного органу, ці витрати до митної вартості не включені; 4) відповідно до пункту 7.1 контракту від 15.12.2023 №15/12/2023 серед товаросупровідних документів передбачена експортна декларація, проте копію митної декларації країни відправлення до митного оформлення не подано; 5) висновок ДП “Держзовнішінформ” №03-1/2277 від 05.02.2026 не стосується оцінюваної поставки, оскільки складений на підставі специфікації від 30.01.2026 №5 та проформи-інвойсу від 30.01.2026 №971992, тоді як до митного оформлення подані інші документи; крім того, до висновку не додано витягів чи інших матеріалів, використаних для порівняння рівня цін на аналогічну або подібну продукцію.

У зв`язку з наведеними обставинами митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи. Після подання виписки по рахунку за 09.03.2026 та пояснень від 23.04.2026 №23/04 митниця дійшла висновку, що копію митної декларації країни відправлення, а також транспортні документи, які б дали можливість перевірити числовий розрахунок навантажувально-розвантажувальних робіт, не подано, актуальність прайс-листа щодо оцінюваної партії не доведено, а подані документи у сукупності не усувають сумнівів щодо достовірності заявлених відомостей та не дають можливості перевірити заявлені витрати.

Митну вартість визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України на рівні 1,425 євро/кг. Джерелом інформації використано митну декларацію від 23.12.2025 №25UA205140080658U3, за якою фактурна вартість PALMITIC ACID 85 становила 1350 євро за тонну.

Того ж дня Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2026/000869, якою відмовлено у митному оформленні товару за митною декларацією №26UA205140022636U4 у зв`язку з невизнанням заявленої митної вартості.

24.04.2026 товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №26UA205140023239U6.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

До таких документів належать, зокрема, зовнішньоекономічний договір та додатки до нього, рахунок-фактура, а якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а також транспортні документи та документи, які містять відомості про вартість перевезення, якщо транспортні витрати не включені у вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України обов`язок подати додаткові документи виникає у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості чи ціну, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від зазначених у цій статті.

За приписами статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У разі якщо митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статей 57, 58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

До ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, у випадках, коли відповідні витрати не включені до ціни товару, додаються, зокрема, витрати на транспортування до місця ввезення товару на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до такого місця, а також витрати на страхування.

Згідно зі статтею 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Ідентичними вважаються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за фізичними характеристиками, якістю та репутацією на ринку, країною виробництва та виробником.

При застосуванні цього методу враховуються кількість товарів і комерційний рівень їх продажу, а за наявності відмінностей відповідне коригування має бути документально підтверджене.

Верховний Суд у постанові від 09.03.2026 у справі №826/24821/15 звернув увагу, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним. Митний орган повинен указати конкретні обставини, які викликали сумнів, причини неможливості їх перевірки на підставі поданих документів та визначити, які саме додаткові документи здатні усунути відповідні сумніви.

Подібний підхід послідовно застосовується Верховним Судом і щодо оцінки відомостей автоматизованих інформаційних систем митних органів. У постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24 Верховний Суд зазначив, що різниця між заявленою декларантом митною вартістю та митною вартістю товарів, оформлених у попередні періоди, сама по собі не свідчить про неправильність визначення митної вартості та не є самостійною підставою для її автоматичного збільшення.

Оцінюючи наведені Волинською митницею підстави для невизнання заявленої митної вартості, суд зазначає таке.

Насамперед ціна оцінюваного товару підтверджується сукупністю документів, які безпосередньо стосуються саме спірної зовнішньоекономічної операції.

У специфікації №07 від 23.02.2026 сторони погодили поставку 22 тонн PALMITIC ACID 85 за ціною 1288,00 євро за тонну та загальною вартістю 28336,00 євро.

Ті самі кількість товару, ціна за одиницю та загальна вартість зазначені у проформі-інвойсі №977798 від 26.02.2026 та комерційному інвойсі №KGP1003296 від 10.03.2026.

При цьому 09.03.2026 покупцем фактично перераховано продавцю 28336,00 євро. Банківське повідомлення дозволяє однозначно ідентифікувати платіж із контрактом №15/12/2023, проформою-інвойсом №977798 та Додатком №07.

Отже, відомості щодо фактурної вартості товару є взаємоузгодженими та підтверджують ціну, яка фактично сплачена за оцінюваний товар.

Щодо зауважень відповідача до прайс-листа від 27.01.2026 суд погоджується з тим, що строк дії наведеної у ньому цінової пропозиції визначений до 30.01.2026, тобто цей документ самостійно не може підтверджувати чинність відповідної комерційної пропозиції на дату складення проформи-інвойсу 26.02.2026.

Разом з тим зазначена обставина не утворює розбіжності щодо ціни оцінюваного товару.

Прайс-лист містить ціну PALMITIC ACID 85 у розмірі 1288,00 євро за тонну. Саме така ціна після закінчення строку дії прайс-листа була індивідуально погоджена сторонами у специфікації №07 від 23.02.2026, зазначена у проформі-інвойсі та комерційному інвойсі та фактично оплачена покупцем.

Отже, закінчення строку дії прайс-листа могло бути підставою не розглядати його як самостійне підтвердження актуальної комерційної пропозиції, однак не спростовувало відомостей документів, безпосередньо оформлених сторонами щодо спірної поставки.

Стосовно транспортної складової митної вартості суд встановив, що загальна погоджена вартість перевезення становила 105000,00 грн.

При цьому рахунок-фактура від 12.03.2026 №ЗВ-0000112 та довідка про транспортні витрати від 12.03.2026 №112 містять однаковий розподіл зазначених витрат: 85000,00 грн – за маршрутом Алітус – митний перехід Ягодин; 20000,00 грн – за маршрутом митний перехід Ягодин – Локачі.

До митної вартості декларантом включено саме 85000,00 грн, тобто транспортні витрати до місця ввезення товару на митну територію України.

Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі №817/604/17 та від 10.11.2020 у справі №280/1853/19 вказував, що Митний кодекс України не визначає виключного виду доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а документи, які містять достатні відомості для визначення відповідного вартісного показника, є допустимими доказами таких витрат.

У спірних правовідносинах рахунок перевізника та довідка про транспортні витрати містять конкретну суму витрат, маршрут перевезення та розподіл загальної вартості залежно від переміщення товару до та після митного кордону України.

Суд не приймає доводи відповідача щодо невключення до митної вартості експедиторської винагороди.

Безпосередньо у другій позиції рахунку-фактури №ЗВ-0000112 зазначено перевезення за маршрутом митний перехід Ягодин – Локачі у сумі 20000,00 грн, “в т.ч. експедиторські послуги, винагорода”.

Таким чином, за змістом документа експедиторська винагорода віднесена до вартості послуг за ділянкою маршруту після перетину митного кордону України.

Відповідачем не встановлено, що позивач поніс окрему експедиторську винагороду, яка стосувалася перевезення товару до місця ввезення на митну територію України та не була включена до заявлених 85000,00 грн транспортних витрат.

Відтак висновок митного органу про наявність неврахованої складової митної вартості ґрунтується не на встановленому числовому значенні фактично понесених витрат, а на припущенні.

Так само не підтверджений належними доказами висновок митниці про невключення витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи.

Відсутність окремого рядка із зазначенням вартості таких робіт у рахунку перевізника не підтверджує, що позивач фактично поніс додаткові витрати на їх оплату.

У спірному рішенні не визначено ані особу, яка надавала окремі послуги з навантаження чи розвантаження, ані документ, на підставі якого виник обов`язок їх оплати, ані розмір таких витрат.

За відсутності встановленого факту понесення окремих витрат та їх числового значення сама можливість виникнення відповідної складової не може свідчити про неповноту заявленої митної вартості.

Стосовно копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що цей документ належить до документів, які можуть бути витребувані додатково за наявності передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав.

Позивач повідомив митному органу про відсутність у нього такого документа у зв`язку з тим, що його не надав іноземний продавець.

Саме по собі ненадання одного з додатково витребуваних документів не є безумовною підставою для відмови у застосуванні основного методу, якщо подані декларантом документи дають можливість достовірно встановити фактичну ціну товару та числові значення обов`язкових складових митної вартості.

Відсутність експортної декларації у цій справі не створює розбіжності між контрактом, специфікацією, проформою-інвойсом, комерційним інвойсом і банківськими документами та не спростовує здійснення платежу продавцю в сумі 28336,00 євро.

Суд також погоджується з відповідачем у тому, що висновок ДП “Держзовнішінформ” №03-1/2277 не є документом, який безпосередньо стосується спірної поставки, оскільки він був підготовлений із використанням специфікації №5 та іншої проформи-інвойсу.

Водночас наведене не підтверджує неправильність заявленої митної вартості.

Вказаний висновок не є основним документом, на якому ґрунтується ціна спірної зовнішньоекономічної операції. Непридатність цього додаткового документа для безпосереднього підтвердження конкретної поставки не нівелює доказового значення контракту, специфікації №07, проформи-інвойсу №977798, комерційного інвойсу №KGP1003296 та банківського документа про сплату повної вартості товару.

Таким чином, окремі зауваження митного органу до прайс-листа, висновку спеціалізованої організації та ненадання копії митної декларації країни відправлення могли бути підставою для додаткової перевірки заявлених відомостей, однак за наслідками такої перевірки відповідач повинен був установити конкретну непідтверджену складову митної вартості або недостовірність відомостей про ціну товару.

Таких обставин відповідачем не встановлено.

Фактурна вартість товару підтверджується взаємоузгодженими документами безпосередньо спірної операції та фактичним платежем продавцю, а транспортна складова у сумі 85000,00 грн – договором-заявкою, рахунком-фактурою та довідкою про транспортні витрати.

Щодо застосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів суд виходить із такого.

За основу відповідач використав митну декларацію від 23.12.2025 №25UA205140080658U3, за якою ТОВ “ДОК-АГРО” ввезло від AB KAUNO GRUDAI товар PALMITIC ACID 85 виробництва Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd у кількості 22000 кг на умовах FCA Alytus.

Наведена зовнішньоекономічна операція дійсно має низку ознак, які дають підстави використовувати її для порівняння: той самий покупець, продавець і виробник, однакове комерційне найменування товару, однакова кількість та однакові базисні умови поставки.

Однак сама наявність інформації щодо попередньої операції з вищою ціною не усуває передбаченої статтями 57-59 Митного кодексу України послідовності застосування методів визначення митної вартості.

Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів може застосовуватися лише після встановлення неможливості визначення митної вартості за ціною договору щодо оцінюваного товару.

У цій справі такої неможливості суд не встановив.

Крім того, митний орган не надав належної оцінки відмінностям у характеристиках товару, зазначених у митних деклараціях. Зокрема, опис товару, ввезеного у грудні 2025 року, містить показник вмісту пальмітинової кислоти близько 86 відсотків, тоді як у спірній поставці зазначено 88,66 відсотка.

Суд не робить висновку, що сама ця відмінність виключає можливість визнання товарів ідентичними, однак за змістом статті 59 Митного кодексу України фізичні характеристики є одним із критеріїв ідентичності, а тому така обставина мала бути оцінена митним органом.

Також попередня партія товару мала фактурну ціну 1350,00 євро за тонну, тоді як ціна спірної поставки становить 1288,00 євро за тонну.

При цьому вже у прайс-листі виробника від 27.01.2026 зазначена ціна PALMITIC ACID 85 у розмірі 1288,00 євро за тонну, яка надалі була погоджена сторонами у специфікації від 23.02.2026, повторена у проформі-інвойсі та комерційному інвойсі і фактично сплачена позивачем.

Тобто сама різниця з ціною попередньої поставки за наявності документально підтвердженої ціни конкретної операції не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

За таких обставин використання митної декларації від 23.12.2025 №25UA205140080658U3 могло бути джерелом інформації для здійснення митного контролю та порівняння рівня заявленої митної вартості, однак не створювало самостійних правових підстав для відмови від основного методу визначення митної вартості.

Сукупність поданих декларантом документів дозволяла встановити ціну, фактично сплачену за товар, та числове значення транспортних витрат, які підлягали включенню до митної вартості.

Відповідач не довів наявності обов`язкової складової митної вартості, яка фактично була понесена позивачем, але не була включена до її розрахунку, а також не встановив недостовірності документів, якими підтверджується ціна товару.

Отже, передбачені Митним кодексом України підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору були відсутні, а перехід відповідача до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів був передчасним.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Волинська митниця такого обов`язку у цій справі не виконала.

Відтак рішення Волинської митниці від 23.04.2026 №UA205140/2026/000049/1 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та протиправним і підлягає скасуванню.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2026 №UA205140/2026/000869 оформлена у зв`язку з невизнанням заявленої декларантом митної вартості та прийняттям рішення про її коригування.

Оскільки рішення про коригування митної вартості визнається судом протиправним та скасовується, правові підстави, які зумовили оформлення картки відмови, відсутні, тому така картка також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 04.08.2026 №CX17-21MK-3HTP-MHK8 підтверджено сплату позивачем судового збору у сумі 5324,80 грн.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ “ДОК-АГРО” належить стягнути судовий збір у сумі 5324,80 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2026 року №UA205140/2026/000049/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 квітня 2026 року №UA205140/2026/000869.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” судовий збір у сумі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОК-АГРО” (45532, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2А; ідентифікаційний код 40955973).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Н. В. Стецик