Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №140/11595/26
Суддя: Дмитрук Валентин Васильович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/11595/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , щодо невиплати одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту відповідно до пп.8 п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;
2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу за укладення першого контракту, передбачену пп.8 п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та розділом ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не виплаті позивачу одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту.
Зазначає, що відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначено, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: зокрема, особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
16.09.2026 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому вона вказує на те, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 (в редакції на момент укладання контракту та переведення до військової юстиції позивача): одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше. В той же час, відповідно до додатків, позивач укладала контракт терміном: «До оголошення демобілізації».
Таким чином, умова конкретного терміну, відповідно до наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 (в редакції на момент укладання контракту та переведення до військової юстиції позивача) не виконана, підстав для виплати немає.
Також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як спірні правовідносини (у період з 19.10.2022 по 01.10.2025) виникли вже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який у силу пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України був продовжений на строк дії карантину та скінчився 30.06.2023.
Враховуючи вищевикладене, відлік тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами почався 01.10.2025 та закінчився 01.01.2026. Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернулася лише 02.09.2026, тобто з пропуском передбаченого частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку звернення до суду.
Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.
24.09.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких вона не погодилась з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
19.10.2023, між позивачем - молодшим сержантом ОСОБА_1 під час проходження військової служби на посаді командира розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 та Міністерством оборони України в особі Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України укладено перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу.
Зазначений контракт є типовим та укладений згідно з Додатком 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Відповідно до пункту 1 контракту позивач добровільно взяв на себе зобов`язання: проходити військову службу у Збройних Силах України, протягом строку дії контракту на всій території України або за її межами в порядку, визначеному законодавством, а в разі настання особливого періоду і понад встановлений строк контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини дев`ятої статті 23 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.
Відповідно до пункту 3 цього контракту, зазначений контракт є строковим і діє до оголошення демобілізації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (правонаступник військової частини НОМЕР_2 ) (по стройовій частині) від 01.10.2025 №327, ОСОБА_1 , старшого лейтенанта юстиції, офіцера 8-ого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку із вибуттям на нове місце служби до Головного управління військової юстиції.
10.06.2026 засобами електронного зв`язку надіслано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт від 09.06.2026 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Проте, жодного рішення за результатом розгляду рапорту позивача від надано не було.
Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 було вчинено протиправні дії, які полягають у невиплаті одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:
- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Тобто, безпосередньо Законом №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.
В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.
Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира. При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 (у редакції чинній станом на час звернення позивача із рапортом про виплату ОГД) одноразова грошова допомога не виплачується:
- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
- у разі продовження військової служби за новим контрактом;
- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.
Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в пункті 1 розділу ХХІІ Порядку №260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених пунктом 4 розділу ХХІІ Порядку № 260.
Згідно із пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки. Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) є прямим начальником усього особового складу полку.
Відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Відповідно до абзаців 2, 9 пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14.02.2020 №44), грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).
Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).
Отже, аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що одноразова грошова допомога після укладення першого контракту, запроваджена з 01.01.2018 підпунктом 8 пункту 6 Постанови №704, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Це одноразова виплата, яку держава надає громадянам, що вперше укладають контракт на проходження військової служби. Ця одноразова грошова допомога спрямована на підтримку новобранців та стимулювання громадян до вступу на військову службу. Така одноразова грошова допомога виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України, які вперше вступили на військову службу за контрактом та уклали перший контракт одного із таких видів: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського і старшинського складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу.
Право на отримання одноразової грошової допомоги для військовослужбовця виникає після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою.
Вказана одноразова грошова допомога виплачується один раз, на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця. Одноразова грошова допомога виплачується у складі грошового забезпечення за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні.
Розмір одноразової грошової допомоги залежить від виду укладеного військовослужбовцем контракту про проходження військової служби та від прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом про державний бюджет на 1 січня календарного року, коли укладено відповідний контракт. Одноразова грошова допомога не виплачується у випадках, визначених у пункті 4 розділу XXII Порядку №260.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2026 засобами електронного зв`язку надіслано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт від 09.06.2026 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Проте, жодного рішення за результатом розгляду рапорту позивача від надано не було.
Відтак суд вважає, що відповідач безпідставно ухилився від розгляду рапорту позивача.
Отже, відповідач не розглянув по суті рапорт позивача ОСОБА_1 про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року.
В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення за результатом розгляду рапорту позивача про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», свідчить про протиправну бездіяльність в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З аналізу приписів Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, слідує, що вирішення питання про виплату військовослужбовцю одноразової допомоги після укладення першого контракту відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що рапорт позивача про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідком його розгляду прийнято рішення.
З огляду на вищенаведене та те, що рапорт позивача не був розглянутий по суті, позов підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10.06.2026 про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-p/2025 визнано неконституційними із дня ухвалення цього Рішення положення частини 1 статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Відтак, з 11.12.2025 втратили чинність приписи частини першої статті 233 К3пПУ, відповідно, відновлено дію цієї статті у редакції до внесення змін Законом №2352-IX, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення відповідачем судових витрат матеріали справи не містять, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 10.06.2026 про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10.06.2026 про виплату їй одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту з врахуванням висновків суду у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя В.В. Дмитрук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua