Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/17128/24 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/17128/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Пенсійного фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9)

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Садова, буд. 4)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду 23.12.2024 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі – відповідачі) про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо припинення виплати позивачеві пенсії з квітня 2014 року;

- зобов`язання відповідачів поновити позивачеві виплату пенсії з квітня 2014 року та сплатити виниклу з квітня 2014 року заборгованість за пенсією;

- зобов`язання відповідачів нарахувати та сплатити позивачеві компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії починаючи з квітня 2014 року по весь час фактичної виплати на користь позивача заборгованості за пенсією.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером та до квітня 2014 року отримував пенсію за віком, проживаючи на території Автономної Республіки Крим, де перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта. Після окупації та анексії території АРК виплату пенсії позивачеві припинено, і до теперішнього часу її не поновлено. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки припинення виплати пенсії відбулося безпідставно та з порушенням вимог законодавства України, норм Конституції, а також гарантій щодо захисту соціальних прав громадян і права власності. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказані матеріали передані на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Яремчука Костянтина Олександровича.

Так, ухвалою суду від 27.12.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.01.2025 за вх.№2649/25 до суду від Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що ПФУ зазначає, що не приймав жодних рішень ані про призначення, ані про припинення виплати пенсії позивачу, а також не наділений повноваженнями щодо призначення та виплати пенсій (такі функції виконують територіальні органи Фонду). Відповідач підкреслює, що лист-відповідь на адвокатський запит не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує права чи обов`язки, а є лише інформаційною відповіддю. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Пенсійного фонду України.

20.01.2025 за вх.№3858/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, однак в силу положень ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак суд не приймає до розгляду та не бере до уваги під час ухвалення рішення по суті відповідь позивача на відзив.

Указом Президента України від 24.02.2026 №171/2026 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 №004-К суддя Яремчук Костянтин Олександрович виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду.

Враховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 №11, на підставі розпорядження керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 17.03.2026 №35, проведено повторний автоматизований розподіл справи №120/17128/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 дану справу передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олені Степанівні.

Ухвалою від 23.03.2026 суддею Маслоід О.С. дану позовну заяву прийнято до свого провадження; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 21.12.2011, позивач є одержувачем пенсії за віком. Станом на 2014 рік позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України а м. Ялта, Автономної Республіки Крим.

У зв`язку з окупацією рф Автономної Республіки Крим позивачеві припинено виплату пенсії органом Пенсійного фонду України.

Відповідно довідки Управління соціального захисту населення Хмільницької райдержадміністрації Вінницької області від 20.05.2024 №508-70002037986 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. За даними довідки слідує, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_1 .

29.08.2024 представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з адвокатським запитом № 24/252, в якому просив повідомити чи дійсно позивачеві було припинено нарахування та виплату пенсії за віком, і якщо так, то з яких правових підстав; у випадку припинення виплати пенсії повідомити, коли установа планує поновити таку виплату та сплату виниклої з 2014 року заборгованості; надати відомості про розмір невиплаченої позивачеві. пенсії починаючи з 2014 року по теперішній час.

За результатами розгляду адвокатського запиту Пенсійний фонд України листом від 04.09.2024 № 2800-030202-8/53475 повідомив, що не здійснює безпосередньо призначення, перерахунок і виплату пенсій, та не є належним розпорядником інформації щодо пенсійного забезпечення пенсіонерів. Роз`яснив, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 2 статті 7 Закону № 1207). Також представника позивача повідомлено, що органи Пенсійного фонду України не здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Фінансування пенсійних виплат на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя територіальними органами Пенсійного фонду України востаннє здійснювалось в березні 2014 року. За наявними даними, станом на 2014 рік позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим. Щодо виплати пенсії у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234 "Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", або щодо переведення виплати пенсії за новим місцем проживання позивач до введення в дію правового режиму воєнного стану не звертався. В листі, Пенсійний фонду України також повідомив, що 23.06.2024 набрав чинності Закон України від 25.04.2024 № 3674-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення” (далі – Закон № 3674), яким внесено зміни, зокрема до Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058). Згідно з пунктом 144 розділу XV Закону № 1058, в редакції Закону № 3674, громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з Законом № 1058 провадиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Питання поновлення виплати пенсії вирішується територіальним органом Пенсійного фонду України у разі звернення пенсіонера із відповідною заявою.

Вважаючи дії відповідачів щодо припинення виплати пенсії з квітня 2014 року, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Частиною першою статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Згідно пункту першого частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України і відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має право на отримання пенсії за віком, що підтверджується наявним в матеріалах справи пенсійним посвідченням.

Також, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно статті 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до пункту 9 Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" (схвалена Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII) Україна користується своїм правом на відступ від зобов`язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об`єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У вказаній заяві відсутнє посилання на те, що Україна відступає від зобов`язань, визначених статтями 1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однак, у вказаній Заяві зазначено про те, що в Україні склалася надзвичайна ситуація, яка становить суспільну небезпеку та загрожує життю нації в розумінні пункту 1 статті 4 Міжнародного пакту, пункту 1 статті 15 Конвенції.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Статтею 15 Конвенції передбачено, що під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.

Тобто, на окремих територіях України держава не має можливості здійснювати соціальні виплати та вживає інші заходи щодо забезпечення їх виплат.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації) (абз. 4 п.1.5 Порядку №22-1).

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (Офіційний вісник України, 2014 рік, № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) (далі Порядок № 509).

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Таким чином, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).

Відповідно до частини першої Порядку № 365, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 5 Порядку № 365 для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки.

З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що іншого механізму поновлення пенсійних прав осіб, які проживають на території, непідконтрольній українській владі, не встановлено.

Відтак, позивачеві для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до відповідного управління Пенсійного фонду України, де він перебуває на обліку, із заявою про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу та поновлення виплати пенсії з квітня 2014 року.

Суд акцентує увагу, що за поясненням Пенсійного фонду України, викладеним у відзиві на позовну заяву, які не були спростовані стороною позивача, у цього відповідача відсутні відомості про те, що позивач звертався до органів Пенсійного фонду України щодо переведення виплати йому пенсії за новим місцем проживання. Представником позивача до матеріалів справи не додано доказів перебування позивача на обліку в територіальному органі ПФУ за місцем його фактичного проживання.

Також, суд зазначає, що наявність довідки внутрішньо переміщеної особи не породжує для Пенсійного фонду обов`язку поновлення виплати пенсії особі без її волевиявлення, тобто без її особистого звернення до цього органу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, а звернення до суду відбулось передчасно, оскільки доказів його звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України (за місцем фактичного проживання) із заявою про взяття на облік та поновлення виплати пенсії в матеріалах справи відсутні.

Відновлення виплати пенсії позивача повинно відбуватися відповідно до нормативно-правових актів, зокрема, Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території в разі його звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про взяття на облік та поновлення виплати пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідачі: Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9)

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Садова, буд. 4)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 13.10.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна