Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №707/3125/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3125/26

2/707/2259/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

21.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області через свого представника адвоката Давигору С.А. з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 07 вересня 2020 року зроблено актовий запис за №132 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Померлий ОСОБА_3 є рідним батьком позивача. На підтвердження родинних відносин надає суду копію рішення Черкаського районного суду Черкаської області у справі №707/1562/25 від 04.07.2025р.

Позивач зазначає, що на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді частки права на земельну частку (пай) розміром 2,35 умовних кадастрових номерів в КПС «Колос» с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, яку останній фактично набув, але юридично не оформив після смерті після смерті баби ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 є рідною матір`ю ОСОБА_3 та рідною бабою ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження серії №00049914989 від 07.02.2025р.

Позивач є спадкоємцем першої черги, будучи рідним сином померлого ОСОБА_3 , інших спадкоємців першої черги у померлого не було. Заповіту ОСОБА_3 не залишив, відповідно спадкування відбувається за законом.

Крім того, після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа заведена в Черкаській районній державній нотаріальній конторі. До нотаріальної контори із заявами звернувся ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (рідні діти померлої), а також ОСОБА_6 (онука). Померла ОСОБА_4 залишила заповіт на даних спадкоємців, але за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.09.2007року у справі №2-249/2007 вказаний заповіт був визнаний недійсним. Рішення суду набрало законної сили та не було предметом оскарження в апеляційному порядку.

Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем її майна була її донька ОСОБА_6 , а відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 . Спадкові справи після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заведені в приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П.

Частину спадкового майна померлої ОСОБА_4 у вигляді частини домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 позивач оформив в нотаріальному порядку та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Вказане спадкове майно за даним позовом також входить до спадщини померлого ОСОБА_3 , але правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) у позивача немає. В матеріалах спадкової справи наявна копія сертифікату на право на земельну частку (пай).

Згідно відповіді з Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №29-23-0.31-3572/2-26 від 08.06.2026 року зазначено наступне, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Колос» с.Вергуни Черкаського району Черкаської області на ім`я ОСОБА_4 наявний запис за №737 від 12.05.1997 року щодо реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0221706, згідно рішення Черкаської районної державної адміністрації №120 від 25.03.1997 року. Розмір земельної частки (паю) становить 2,35 умовних кадастрових гектарів. Вказаний сертифікат був отриманий гр. ОСОБА_4 , про що свідчить наявність підпису власника у зазначеній Книзі записів сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати на право на земельну частку (пай) виготовлялися в одному екземплярі, тому надати копію не має можливості.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 09.06.2026 року вартість 2,5 умовних кадастрових гектарів складає 58 309,74 грн. Оригіналу сертифікату відповідач не надає аби провести необхідні дії та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому відомо, що свою частку на права на земельну частку (пай) останній оформив.

Позивач в позасудового порядку звернувся до нотаріуса Черкаської районної ДНК із заявою про оформлення на його ім`я права на земельну частку (пай) після смерті батька ОСОБА_3 . Нотаріусом 30.06.2026 року за вих..№648/02-14 було надано письмове роз`яснення щодо неможливості вчинити нотаріальні дії та видати свідоцтво з підстав відсутності у позивача, як заявника, оригіналу сертифікату на земельну частку (пай) та роз`яснено порядок звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи неможливість реалізувати свої спадкові права, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте адвокат Давигора С.А. подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила задовольнити їх повністю. Крім того, позивач не заперечує за наявності процесуальних підстав в ухваленні судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 07.09.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про смерть (виданого повторно), серії НОМЕР_2 від 07.03.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.07.2025 року у справі №707/1562/25, померлий ОСОБА_3 є рідним батьком позивача ОСОБА_1

на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді частки права на земельну частку (пай) розміром 2,35 умовних кадастрових номерів в КПС «Колос» с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, яку останній фактично набув, але юридично не оформив після смерті після смерті баби ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 є рідною матір`ю ОСОБА_3 та рідною бабою ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження серії №00049914989 від 07.02.2025р.

Позивач є спадкоємцем першої черги, будучи рідним сином померлого ОСОБА_3 , інших спадкоємців першої черги у померлого не було. Заповіту ОСОБА_3 не залишив, відповідно спадкування відбувається за законом.

Крім того, після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа заведена в Черкаській районній державній нотаріальній конторі. До нотаріальної контори із заявами звернувся ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (рідні діти померлої), а також ОСОБА_6 (онука). Померла ОСОБА_4 залишила заповіт на даних спадкоємців, але за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.09.2007року у справі №2-249/2007 вказаний заповіт був визнаний недійсним. Рішення суду набрало законної сили та не було предметом оскарження в апеляційному порядку.

Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем її майна була її донька ОСОБА_6 , а відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 . Спадкові справи після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заведені в приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П.

Згідно відповіді з Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №29-23-0.31-3572/2-26 від 08.06.2026 року зазначено наступне, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Колос» с.Вергуни Черкаського району Черкаської області на ім`я ОСОБА_4 наявний запис за №737 від 12.05.1997 року щодо реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0221706, згідно рішення Черкаської районної державної адміністрації №120 від 25.03.1997 року. Розмір земельної частки (паю) становить 2,35 умовних кадастрових гектарів. Вказаний сертифікат був отриманий гр. ОСОБА_4 , про що свідчить наявність підпису власника у зазначеній Книзі записів сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати на право на земельну частку (пай) виготовлялися в одному екземплярі, тому надати копію не має можливості.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 09.06.2026 року вартість 2,5 умовних кадастрових гектарів складає 58 309,74 грн.

Після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа заведена в Черкаській районній державній нотаріальній конторі. До нотаріальної контори із заявами звернувся ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (рідні діти померлої), а також ОСОБА_6 (онука). Померла ОСОБА_4 залишила заповіт на даних спадкоємців, але за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.09.2007року у справі №2-249/2007 вказаний заповіт був визнаний недійсним. Рішення суду набрало законної сили та не було предметом оскарження в апеляційному порядку.

Відповідно до відомостей, які надійшли на запит суду від завідувача Черкаської районної державної нотаріальної контори Н.В. Чуй, після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 заведено спадкову справу №1290/2004 та після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 заведено спадкову справу №670/2025.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованою Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною першою статті 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час отримання спадкодавцем державного акту та до 01.01.2013 року, було передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтю 152 Земельного кодексу України, відповідно до якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час реєстрації права власності на земельну ділянку спадкодавцем, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною першою статті 154 Земельного кодексу України визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Частиною другої статті 158 Земельного кодексу України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною другою ст.28-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку ( 118-2012-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об`єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною третьою статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно ст.1261 ЦК України позивач ОСОБА_1 відноситься до першої черги на спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

В матеріалах справи відсутні дані, про наявність спору щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1222, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на частину земельної частки (паю) у землі розміром 2,35 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КПС «Колос» с.Вергуни, Черкаського району, Черкаської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку фактично набув, але юридично не оформив після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: О. М. Суходольський