Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №704/925/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/925/26

09 жовтня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Дьяченка Д.О.

з участю секретаря судового засідання: Табачківської М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13902,23 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. за сплату судового збору та 9000,00 грн. витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.09.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 3134199. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 7000 грн. 00 коп.

29.11.2021 р. між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29/11-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» і боржниками.

10.01.2023 року було укладено договір 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 3134199.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом № 3134199 від 29.11.2021 року становлять 13902 грн. 23 коп., що складається з: заборгованість за тілом кредиту – 7000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 5554,50 грн.; заборгованість по комісіям - 1050 грн. 00 коп.; інфляційні збитки 247,68 грн.; нараховані 3% річних – 50,05 грн.

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 20.09.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» був укладений договір позики № 3134199, відповідно до якого відповідач отримав кошти в розмірі 7000 грн. 00 коп.

Згідно з п.1 Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами строк, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Згідно довідки ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» 20.09.2021 року було видано кредит в сумі 7000 грн. 00 коп.

29.11.2021 р. між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29/11-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» і боржниками.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Вердикт Капітал» заміняє ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі: 13902 грн. 23 коп.

Згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості, залишок заборгованості станом на 10.01.2023 року становить 13902 грн. 23 коп., що складається з: заборгованість за тілом кредиту – 7000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 5554,50 грн.; заборгованість по комісіям - 1050 грн. 00 коп.; інфляційні збитки 247,68 грн.; нараховані 3% річних – 50,05 грн.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору ТОВ «Коллект Центр» заміняє ТОВ «Вердикт Капітал» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Вердикт Капітал» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р. ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі: 13902 грн. 23 коп., з них 7000 грн. 00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 5554 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 50 грн. 05 коп. заборгованість за нарахованими 3 % відсотки річних; 247 грн. 68 коп. – інфляційні збитки; заборгованість по комісіям - 1050 грн. 00 коп.

Відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідач не повернув суму позики, тим самим порушив умови договору.

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за договором № 3134199 від 20.09.2021 р. в сумі 13604 грн. 50 коп., а саме: 7000 грн. 00 коп. за основною сумою боргу, 5554 грн. 50 коп. за нарахованими процентами на дату відступлення прави вимоги; 1050 грн. 00 коп. заборгованість за комісіями.

Щодо 50 грн. 05 коп. заборгованість за нарахованими 3 % відсотками річних та 247 грн. 68 коп. інфляційних збитків, то суд приходить до такого висновку.

Згідно п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Таким чином враховуючи вищевикладене, нарахування 3% річних на суму заборгованості та інфляційних витрат є по суті мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання в розумінні положень ст.625 ЦК України, а тому не підлягають до стягнення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

З врахуванням того, що позов задовольняється частково, то розподіл судових витрат має бути розподілено пропорційно до розміру задоволених вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов було задоволено у процентному відношенні на 97,85 %, то відповідно і сума стягнення судового збору на користь позивача має бути зменшена на цю різницю, що становить: 2605 грн. 15 коп.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суд приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі.

Також додано заявку про надання юридичної допомоги № 1270 від 01.05.2026 на суму 9000 грн. та витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги у вказаній цивільній справі від 29.05.2026 на суму 9000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підписувався позов та надсилався до суду позивачем (його директором) самостійно.

Отже, складання типової позовної заяви та надання усної консультації було оцінено у 9000 грн. При цьому ціна позову становить 13902 грн. 23 коп.

Суд вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Крім того, з врахуванням часткового задоволення позову сума витрат на правничу допомогу має бути зменшена на цю різницю, що становить: 5871 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст..ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, вул. Мечнікова, будинок 3, оф. 306, Київ) заборгованість за договором № 3134199 від 20.09.2021 року в розмірі 13604 грн. 50 коп., яка складається з: 7000 грн. 00 коп. за основною сумою боргу, 5554 грн. 50 коп. за нарахованими процентами на дату відступлення прави вимоги; 1050 грн. 00 коп. заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати за сплату судового збору у сумі 2605 грн. 15 коп. та витрати за надання правничої допомоги у сумі 5871 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Дьяченко