Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №712/7865/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

712/7865/26

2/712/4413/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 07 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «30842».

Відповідно до п.2 договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає відповідачу кредит в розмірі 7 000 гривень, строком на 30 днів, процентна ставка в день – 0,466%, фіксована; комісія за надання кредиту - 16% від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 1 120 гривень).

Умови договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 5794847 від 07 листопада 2025 року виконані належним чином в повному обсязі, надано відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» від 05 травня 2026 року за вих. № КД-000074900.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року в розмірі 23 098 гривень 60 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 978 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами; 14 000 гривень 00 копійок – пеня; 1 120 гривень 00 копійок – заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

18 березня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 18/03/26 (надалі по тексту – «договір факторингу»), відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до реєстру боржників №2 від 18 березня 2026 року до договору факторингу №18/03/26 від 18 березня 2026 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги з відповідача – ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 23 098 гривень 60 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 978 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами; 14 000 гривень 00 копійок – пеня; 1 120 гривень 00 копійок – заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту, яку відповідачем до цього часу не погашено.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ч.2 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

07 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «30842».

Відповідно до п.2 договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає відповідачу кредит в розмірі 7 000 гривень, строком на 30 днів, процентна ставка в день – 0,466%, фіксована; комісія за надання кредиту - 16% від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 1 120 гривень).

Умови договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 5794847 від 07 листопада 2025 року виконані належним чином в повному обсязі, надано відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» від 05 травня 2026 року за вих. № КД-000074900, згідно якої ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30 вересня 2020 року, укладеного між ТОВ «Европейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», прийнято до виконання та завершено наступну платіжну операцію:

дата 07 листопада 2025 року

номер платежу а0с3с1с7-с866-4е6с-9049-623908f2е34d

сума 7 000 гривень

отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку позивачем нараховано відповідачу проценти згідно умов договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року в розмірі 978 гривень 60 копійок та комісію за надання кредиту в розмірі 1 120 гривень 00 копійок. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19, «відповідно зі статтями 626 , 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору встановлюють умови, визначені на сторінках розсуду і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначених умов договору з вимогами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України )».

Згідно ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 23 098 гривень 60 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 978 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами; 14 000 гривень 00 копійок – пеня; 1 120 гривень 00 копійок – заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

18 березня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 18/03/26 (надалі по тексту – «договір факторингу»), відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно п. 1.1 договору факторингу № 18/03/26, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціну продажу) за плату, а клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання за якою настав, до третіх осіб – боржників,включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу № 18/03/26, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги з відповідача – ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 23 098 гривень 60 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 978 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами; 14 000 гривень 00 копійок – пеня; 1 120 гривень 00 копійок – заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті № 23967від 23 березня 2026 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» здійснено на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» оплату в розмірі 10 179 870 гривень 60 копійок за відступлення права вимоги за договором факторингу № 18/03/26 від 18 березня 2026 року, без ПДВ.

Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , матеріали позовної заяви не містять і відповідачем суду не надано.

Разом з тим, щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 14 000 гривень за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Згідно п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17, якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а не п.6 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення в з відповідача пені в розмірі 14 000 гривень за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45794847 від 07 листопада 2025 року - задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 9 098 гривень 60 копійок, в тому числі: 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 978 гривень 60 копійок - заборгованість за процентами, 1 120 гривень 00 копійок – заборгованість зі сплати комісії за надання позики.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України», відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 156250 від 19 травня 2026 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

Враховуючи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 9 098 гривень 60 копійок (тобто 39,39% від розміру заявлених позовних вимог - 23 098 гривень 60 копійок), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 048 гривень 72 копійки (2 662 гривні 40 копійок х 39,40 %), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 6,15, 16, 509, 512, 514, 516, 517, 518, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Суддя О.М. Борєйко