Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №711/6737/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 711/6737/26

Провадження № 2/712/5487/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та Фон- ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1549-6731, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 17 000 грн.

Договір укладено дистанційно шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений ним засіб зв`язку.

Умовами договору визначено порядок надання та повернення кредитних коштів, строк кредитування, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом, права та обов`язки сторін, а також наслідки невиконання позичальником грошових зобов`язань.

18 червня 2025 року сторони в електронній формі уклали додаткову угоду до договору №1549-6731, підписану позичальником одноразовим ідентифікатором А3628.

У пункті 1 зазначеної додаткової угоди Фон- ОСОБА_2 підтвердив, що станом на момент її укладення неповернута сума кредиту становила 16 997 грн., а сума нарахованих та несплачених процентів - 2 549,55 грн.

За цією додатковою угодою кредитодавець надав позичальнику додаткові кредитні кошти у розмірі 3 000 грн., унаслідок чого загальна сума кредиту становила 19 997 грн.

Сторони погодили продовження строку кредитування на 365 календарних днів з дати укладення додаткової угоди, а також установили, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок суми кредиту за ставкою 1 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та за ставкою 0,74 % за кожний день починаючи зі 181-го дня до закінчення строку кредитування або фактичного повернення всієї суми кредиту.

За видачу додаткових кредитних коштів у сумі 3 000 грн. сторони погодили комісію у розмірі 15 %, що становило 450 грн.

Відповідно до цієї додаткової угоди денна процентна ставка становила 0,915 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3552,77 %, а орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом - 66 803,82 грн.

27 серпня 2025 року сторони уклали наступну додаткову угоду, якою відповідач підтвердив, що станом на дату її укладення неповернута сума кредиту становила 19 996,16 грн., а нараховані та несплачені проценти - 5 598,88 грн.

За цією додатковою угодою відповідачу додатково надано 3 800 грн., унаслідок чого сума кредиту становила 23 796,16 грн.

Сторони повторно погодили строк кредитування 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди та визначили процентну ставку у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів і 0,74 % - починаючи зі 181-го календарного дня.

Комісія за надання додаткових кредитних коштів у сумі 3 800 грн. визначена у розмірі 15 %, тобто 570 грн.

Денною процентною ставкою за зміненими умовами кредитування визначено 0,945 %.

Факт фактичного надання кредитних коштів позивач підтверджує довідкою про їх перерахування, відповідно до якої на платіжну картку відповідача було перераховано: 07.05.2025 - 17 000 грн., 18.06.2025 - 3 000 грн., 27.08.2025 - 3 800 грн, а всього 23 800 грн.

Відповідач здійснював платежі на виконання договору. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна сума внесених відповідачем платежів становила 20 185,07 грн., які кредитодавцем розподілялися на погашення процентів, комісій, інших нарахувань та частково основного боргу відповідно до умов договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач зазначає, що станом на 05.05.2026 заборгованість становить 89 679,33 грн., з яких: 23 795,92 грн. - заборгованість за кредитом; 54 859,27 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 11 024,14 грн. - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.08.2026 року позовну заяву прийнято до розглядута відкрито провадження усправі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У наданий в ухвалі час від відповідача сторін відзив не надійшов, в судове засідання відповідач не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядалась фактично без участі сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Особливістю спірних правовідносин є укладення договору та додаткових угод до нього в електронній формі.

Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронного договору шляхом обміну електронними повідомленнями та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд послідовно виходить із того, що договір, укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором із дотриманням установленої законом процедури, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Зокрема, такий підхід підтверджено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 08 квітня 2026 року у справі №705/1938/25.

У цій справі факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин підтверджується не лише електронним договором.

Суд враховує сукупність подальшої поведінки сторін.

Кредитодавець фактично виконав свій обов`язок із надання кредиту, перерахувавши на платіжну картку відповідача 17 000 грн., а в подальшому - додатково 3 000 грн. та 3 800 грн.

Відповідач, зі свого боку, здійснював платежі на виконання договору, після чого двічі звертався за отриманням додаткових кредитних коштів та 18.06.2025 і 27.08.2025 уклав відповідні додаткові угоди.

При цьому кожна з додаткових угод містить визначений на момент її укладення розмір уже існуючої заборгованості.

Зокрема, 18.06.2025 відповідач підтвердив наявність 16 997 грн. неповернутого кредиту та 2 549,55 грн. несплачених процентів, а 27.08.2025 - 19 996,16 грн. неповернутого кредиту та 5 598,88 грн. нарахованих і несплачених процентів.

Таким чином, подальше укладення відповідачем додаткових угод, отримання додаткових кредитних коштів та здійснення платежів за договором узгоджуються між собою та підтверджують реальне виникнення і часткове виконання сторонами договірних правовідносин.

Тому суд оцінює електронний договір, додаткові угоди, документи про перерахування коштів та розрахунок руху заборгованості не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв`язку.

Окремої оцінки потребує відповідність установленої договором плати за користування кредитом імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування.

Законом України №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положеннями щодо максимальної денної процентної ставки.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %,

де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Частиною п`ятою статті 8 цього Закону встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25), щодо необхідності врахування законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки у споживчому кредитуванні. Верховний Суд, зокрема, звернув увагу на імперативний характер законодавчого обмеження та на відмінність між перевіркою відповідності умови договору закону і самостійною зміною судом договірної умови за відсутності відповідної вимоги споживача.

Спірний договір укладено 07.05.2025, тобто після набрання чинності відповідним законодавчим обмеженням.

Перевіряючи його дотримання в конкретних правовідносинах, суд враховує, що після зміни умов кредитування додатковою угодою від 18.06.2025 загальні витрати за споживчим кредитом визначено у сумі 66 803,82 грн., суму кредиту - 19 997 грн., а строк кредитування - 365 днів.

Відповідно: (66 803,82 / 19 997) / 365 ? 100 = 0,915 %. Після укладення додаткової угоди від 27.08.2025 денна процентна ставка визначена сторонами у розмірі 0,945 %.

Отже, в обох випадках визначена за правилами статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка не перевищує встановленого законом максимального розміру 1 %.

При цьому передбачена договором ставка 1 % за кожний день користування залишком кредиту протягом перших 180 днів сама по собі не є тотожною поняттю «денна процентна ставка» у значенні Закону України «Про споживче кредитування». Остання є окремим законодавчо визначеним показником загальних витрат за кредитом та обчислюється за встановленою законом формулою. Закон прямо визначає денну процентну ставку як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тому, підстав для висновку про перевищення в цьому випадку передбаченого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки суд не встановив.

Наданий позивачем розрахунок містить щоденний рух заборгованості, відомості про зміну залишку основного боргу, нарахування процентів, надання додаткових кредитних коштів та здійснені відповідачем платежі.

Судом установлено, що 07.05.2025 відповідачу фактично перераховано 17 000 грн. кредитних коштів.

При цьому, відповідач не лише отримав кредитні кошти, але й здійснював платежі на виконання договору.

Так, 03.06.2025 відповідачем внесено 3 335 грн, після зарахування яких залишок основної заборгованості становив 16 997 грн.

Саме такий розмір неповернутої суми кредиту - 16 997 грн. відповідач у подальшому підтвердив при укладенні додаткової угоди від 18.06.2025. Цією ж додатковою угодою відповідач підтвердив наявність станом на дату її укладення 2 549,55 грн. нарахованих та несплачених процентів.

18.06.2025 на виконання додаткової угоди кредитодавцем перераховано відповідачу ще 3 000 грн, унаслідок чого розмір основної заборгованості збільшився до 19 997 грн.

29.07.2025 відповідач здійснив наступний платіж у розмірі 5 600 грн. Після його розподілу відповідно до умов договору залишок основної заборгованості становив 19 996,16 грн.

Наведена сума також узгоджується зі змістом наступної додаткової угоди від 27.08.2025, у якій відповідач безпосередньо підтвердив, що неповернута сума кредиту на момент її укладення становить 19 996,16 грн., а сума нарахованих та несплачених процентів - 5 598,88 грн.

На виконання додаткової угоди від 27.08.2025 кредитодавцем відповідачу додатково перераховано 3 800 грн., після чого загальна сума неповернутого кредиту становила 23 796,16 грн.

28.08.2025 відповідачем здійснено платіж у сумі 6 921 грн., який відповідно до наданого розрахунку спрямовано на погашення нарахованих процентів, комісії та інших нарахувань, а залишок - на часткове погашення основної суми кредиту, внаслідок чого непогашене тіло кредиту зменшилося до 23 795,92 грн.

Таким чином, зазначений позивачем залишок основної заборгованості у сумі 23 795,92 грн підтверджується не лише одностороннім розрахунком кредитодавця, а й сукупністю інших доказів: документами про фактичне перерахування кредитних коштів, відомостями про здійснені відповідачем платежі та укладеними ним додатковими угодами, в яких зафіксовано розмір існуючої на відповідні дати заборгованості.

Суд також враховує, що після первісного отримання кредиту відповідач двічі укладав із кредитодавцем додаткові угоди, отримував за ними додаткові кредитні кошти та здійснював платежі на виконання договору.

Така послідовна поведінка відповідача об`єктивно узгоджується з фактом укладення та реального виконання сторонами кредитного договору і не дає підстав розглядати надані позивачем електронні документи ізольовано від фактичного руху коштів за договором.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 08.04.2026 у справі №705/1938/25 (провадження №61-13271св25) також виходив із того, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за умови досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов та дотримання процедури укладення електронного правочину за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, встановлені судом обставини щодо фактичного перерахування кредитних коштів, їх часткового повернення відповідачем, наступного отримання ним додаткових сум кредиту та підтвердження розміру існуючої заборгованості при укладенні додаткових угод у своїй сукупності підтверджують як факт укладення кредитного договору, так і його часткове виконання сторонами.

Щодо заявлених до стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

За наданим позивачем розрахунком протягом строку кредитування відповідачу загалом нараховано 75 044,40 грн договірних процентів за користування кредитом, з яких за рахунок здійснених відповідачем платежів погашено 20 185,13 грн, унаслідок чого непогашений залишок процентів становить 54 859,27 грн.

Судом перевірено розрахунок нарахування процентів.

Після укладення додаткової угоди від 27.08.2025 та здійснення відповідачем платежу 28.08.2025 непогашена сума кредиту становила 23 795,92 грн.

За умовами додаткової угоди від 27.08.2025 протягом перших 180 календарних днів проценти нараховувалися за ставкою 1 % за кожний день користування кредитом, що при залишку основної заборгованості 23 795,92 грн становило 237,96 грн на день.

Починаючи зі 181-го дня застосовувалася передбачена додатковою угодою ставка 0,74 % на день, що при тому самому залишку основного боргу становило 176,09 грн на день.

Наведені величини відповідають щоденним нарахуванням, відображеним у наданому позивачем розрахунку.

При цьому, як зазначено вище, судом окремо перевірено відповідність умов договору імперативному обмеженню максимальної денної процентної ставки, встановленому статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», та встановлено, що денна процентна ставка після укладення додаткової угоди від 18.06.2025 становила 0,915 %, а після укладення додаткової угоди від 27.08.2025 - 0,945 %, тобто в обох випадках не перевищувала встановленого законом максимального розміру 1 %.

Таким чином, заявлений позивачем до стягнення залишок договірних процентів у сумі 54 859,27 грн відповідає погодженим сторонами умовам кредитування, не перевищує обмежень, установлених Законом України «Про споживче кредитування», та підтверджений наданим розрахунком, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 23 795,92 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 54 859,27 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Загальна сума заборгованості за кредитом та договірними процентами, яка підлягає стягненню, становить: 23 795,92 грн + 54 859,27 грн = 78 655,19 грн.

Оцінюючи доводи позивача про стягнення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Крім заборгованості за кредитом та договірними процентами, позивач просить стягнути з відповідача 11 024,14 грн. процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Із наданого розрахунку вбачається, що такі нарахування здійснювалися кредитодавцем окремо від договірних процентів за користування кредитом та у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне регулювання відповідальності позичальника за кредитними правовідносинами в період дії воєнного стану.

Відповідно до зазначеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Спірний кредитний договір укладено 07.05.2025, а заявлені позивачем нарахування відповідно до статті 625 ЦК України здійснено в період дії в Україні воєнного стану.

При цьому правова природа зазначених 11 024,14 грн. відрізняється від процентів за правомірне користування кредитними коштами: вони нараховані саме як наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, що прямо підтверджується їх окремим відображенням позивачем у розрахунку як нарахувань за статтею 625 ЦК України.

Отже, незалежно від передбаченого договором розміру таких процентів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальне положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким позичальника звільнено від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 11 024,14 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Таким чином, із заявлених позивачем 89 679,33 грн. заборгованості обґрунтованими є вимоги про стягнення 78 655,19 грн, з яких: 23 795,92 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 54 859,27 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні вимог про стягнення 11 024,14 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено в сумі 78 655,19 грн. із заявлених 89 679,33 грн., що становить 87,707 % заявлених майнових вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн ? 78 655,19 грн / 89 679,33 грн = 2 335,12 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з Фон- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407 суму за договором про відкриття кредитної лінії №1549-6731 від 07 травня 2025 року в загальному розмірі 78 655,19 гривень та судовий збір у розмірі 2 335, 12 гривень, а всього – 80 990,31 гривень (вісімдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто грн. 31 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 14.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.

Відповідач: Фон- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .